Уладзімір Тоўстік
Выдавец: Беларусь
Памер: 148с.
Мінск 2020
ШЧАКАІЦХІН М.М. Фрэскі полацкага Варысаглебскага ыанастыра. Наш край, 1925, ж I, с. 1827.
922. АРТАМОЯОВ М.Н. Ммннатюры кенйгсбергского спаска летопаса. Нзв. гос. Акад. йст, маі. кулыуры, 1931, т. 10, вып. і, с. 128.
87
923.
924.
925.
926.
927.
928.
929.
930.
931.
932.
933.
934,
935.
АРЦЯХОВСНйЙ А.В. ^внйатвры Кеннгсбергской летоіійсм. йзв. гос. Акад. нст. «йі. культуры, 1932, т.14, нып. 2, с. 140.
ІІРОХОРОВ В. Рйсункм йз летоіійсного спнска ХУ в., храняіцегося в Бнблйотеке мып. Акмдеынм наук. V кн.: Рус. дрсвносгй. СПб., 1871, кн. 6, с. 6773.
Надрукаваны I апісаны йалюнкі э Еенігсбергскага летапісу.
СЙЗОВ В.й. мнннаіюры Кеннгсбергской летопйСй. (Археол. элод). йзв. ОРЯС Акад. наук, 1905, т. 10, кн. I, с. IjO, 3 іаол.
б) шова і літаратура
ДАУНЕНЕ 3.11. Торговая лекснка в белор^сской деловой пасьмевностй ХУ начале XVII ев. Аятореф. ка.чд. дйс. ... ьйльнюс, 1966. 14 с. (Внльнюс. гьс. унт).
ДАПХРО^І . С. Быдатны по*.нік еусвеінай літаратурй. (Да 775годдзй "олова аб палку Ігаравыы"). Долымя, 1963, * 9, с. 163176.
ІіАРЧЕЮЮ Е.З. Быіовая йред.ехная декснка в старобелорусскйх памятняках деловой лмсьменностн ХУХУІ вв. Аысреф. канд. 4 днс. ... Вальнюс, 1965. 15 с. (Вйльііюс. гос. уні}.
МАРЧЕНМ) Е. Йз ясгоржй бытввой лексйкй в белорусском языка. (На матеркале деловых паыятнжков велжкого княжесіва Лйіовсіого ХУХУІ вв.). Науч. труды высш. учео. заведенмй Лйіов. ССР. Языкознаяйе, 10, 1964, с. 167192.
UAP4EHE0 Е. названмя оделды ж головных уборсв в сгаробелорусскоы языке ХУХУІ вв. (На йагернале деловых паыятннков ішнкого княжасіва Лнтовского). Науч. труды высш. учео. заведенмй Лйтов. ССР. Языкознанме, 13, 1965, с. 93114.
МАЧУЛЬСКМЙ В.Ф. "Слово о полку йгореве" a белоруссжое устнопоэтйчаское іворчвство. Вестн. «оск. унта, 1962« бсрня 7, » 2, с. 733; 1965, * I, с. 7484.
МАЧУЛЬСКІ В. Да пытання аб беларускім элеменц* ў “Слове аб палку Ігаравым". Зап. аддз. гуааніт. навук (Ьел. АН), кн.9. Іірацы класа філал., т.2, 1929, с. 96116.
мЯІІЕЛьСКая Е.с. Уласнабеларуская лексіка СупреІЛьскага леіапісу. Тр. по языжозн. Ьел. гос. унта, 1958, вып.1, с. «9104.
СЕДЕЛьншЮВ а.Д. "ііосланне от лруга к іругу" a ^““’“^J!” ская кнйжность ХУ века, йзв. Ан оСьР, 7 свряя. Отднне гуааннт. наук, 1930, I 4, с. 223238.
СУШЙЦЬКЙЙ Т. Західяьоруоькі літопйсж як пам’яткй лііератупй. Кй'ів, 1921. (36. tci.філол. віддэілу Укр. АН, вжп. 2). Ч. I. 36 с.
Ч. 2. 84 о.
88
936
ОЙЯНЬНІІ т.
pu, Упорядку
Кйів, 1929. Ф
т.І).
ЗахІдвьоруськІ літоіійсй як пам"ягкй літератув«в та іо друку вйготовйв О.А.Назаревськйй.
00 с. (Яраці з Іст. пнсьменства іавньо'і Украі'нм,
937, КАРСКйЙ Е.Ф. 0 языке так называемых лйтовсійх летопнсей. Варшава, 189 4. 6 4 с. Адб, з "Варв. унмв. мзн.", 189 4, » II.
938. КАРСКйЯ Е.Ф. Оообенносій пнсьма й языка рукопнсного сборнвка ХУ века, нменуеыого летопмсью Аврааыкн. Варшава, 1899.
244 с. Адб. з " Варш. уннв. йзв. *, 1899, 5 3,
939
КАРьКйй Е.Ф. Запаінорусскйй сборнйк ХУго века, іірннадлежаЦйй ймператорской публнчной бйблнотеке. 0,1, 5 391. Яалерграфйческне сообенностн, состав н язык рукопйсж. 086., 1897 . 73 с. (Сб. ОРЯС Акад. наук, т. 63, № 8). Адб. э йзв. ОРЯС Акад. наук", 1897, т. 2, кв. 4, с. 9641036,
940. НЕРЕТЦ В.Н, Новесть о трех короляхволхвах в запаіворусском спмске ХУ века. СПб,, 0во лвбнт. древн. пйсьыенносій, 1903. 6, III с. (ііам. древней пйсьы. й яскусства, вып.150).
941, СЕВЕРЬЯНОВ С. ііэмятнйкй старославянского языка. (Супрасльская рукопясь). СПб., 1904, т.2, вып. 2, с. 570.
942. СУШЯЦКйі ч'.З, йз лекцнй no лнтерагуре Ожной й Западной Руон ХУХУШ вв., чмтанных на йысшйх вечер. женскнх курсах в г. Кневе, в весеннем семестре І9І4/І5 учео. г. Очерк I. 0 западнорусскнх летопнсях. Вмев, 1915. 46 с.
943, ЕУФРАСІНІЯ Полацкая. (Старонкі гісі.). Беларусь, 1945, 52, с. 6061.
944. ДАНйЛЕВЙЧ В.Е. К вопросу о ііараскеве Пракседйс, княжне полоцкой. У кн,: Сб. статей в честь прош. м.С.Дрмнова. Харьжов, 1905, с. 9799. F
945. ЖйТЙЕ преподобной Евфросннйй княжны полоцкой. Ьятебск, нзд. А.Сапунова, 1888. 56 с. с йлл.
946. ЙСТОРЙЧЕСКЙЕ сведеная о жйзнй преподобной Евфросянйй, княжны полоцхой с опжсанйем й йзображеннем креста, прмнесевного ев в лар полоцкой Спасской обятелж. Сііб., 1841, 28 с.
947. БУДОВНЙЦ Й.У. ОбцеотвеннополйТйческая мысль древней Русй (ХІХІУ вв.). »., йзд. AH СССР, 1960, ‘ *
Нарыс 9: "Кнрйлл Туровскмй”с. 250268.
9. Царкв§
948, ДОВГЯЛЛО Д.й. Черейскйй монастырь. /В Вйтеб. губ. ХУ нач. ХУН вр./. У кв.: йогйл. старйва, 1901, вып. 2, с. 1527.
949, ДЬЯКОНОВА н.А. К нсторнй древнерусскйх церковногосударственвых отвошенмй. йот. обозревне, 1891, т.З, с.7291.
89
950.
951.
9 52.
9 53.
954.
9 55.
9 56.
957.
9 58.
959.
960.
961.
У артыкуле таксама пра барацьбу "аасквы з Ліівоп* за міірапа ліо пры князях Альгерлзе і Ьітауце.
ЛОТОЦЬКЙй 0. Соборні кралоса на Украіяі а Білій Руса » ХУХУП ііках. Зап. наук. тва іы. Шевченка, 1896, r.9, C.1J4.
В.АТЕРЙАЛЫ іля астораа іревннх православнйх церквей в 1ролно. /Древнае соборные: Нречасіеяская церковь, Воскресенская, Крестовозлваженская, Троацкая, Колохсхая, Сааеоновсхая a Нжхолаевская ХУХУШ вв./. hau. кн. Гроін. губ. на 1866 г., ч.І, с. 636 с рас.
МЙЛОВЫОВ А. Панскай Богоявленокмй, бывшай братсхнй мснастывь. (йз аст. православяя на ііолесье). Вален. халвміарь яа 1897 г., с. І852ІІ.
СЕмЕНТОЮЯЙ А. ііолоцкай Борасоглебскай ыонастырь. Hau. кв. Ватеб. губ. на І86бг.?ч. I, с. 385І.
/ТйХОаЛРО Н./. Латовскае матроііолаты ХІУ а первой половмны ХУ в. н отношенне к нмы епаскопов Нолоцкой а Туровской епархмй. Ватебск, 1898. 20 с. Ахб. з Внтеб. губ. вех 1о98 г W 5557.
Ц. УТвАРОННЕ БЕЛАРУОЬО НАРОДНАСЦІ
1. Паходханце Цсізвы_*Беш..:Ьш»'‘
КРАііІВІН ііахолжанне назваў "Русь", "Белая Русь", "Чарна* Русь" і "чйвоная Русь". Ьесці АН БССК Ссрыя rpauax. навук, 19 56, » 3, с. 5367.
СОЛОВЬЕВ А. Велакая, малая а Белая Русь. аолр. аст., 1947, » 7, с. 2438.
0X0 1. Аб пахолхаяні назваў„Белая і ^орная Русь. Беларусь, 1956, й 9, с. 20.
ЛАаАНСОЙ В.й. "Белая Русь". /0 промсхожленам яазваная/. Жавая старана, 1891, вып. 3, с. 24J25U.
2. Фа£ЫІ£а^а;^^1лШ£КаО^^^
БУЗУК П. Взгляін аках. Шахыаіова на хоастораческае суіьбы славянства. йзв. ОРЯС Рос. Акаі. йаук, І92І, 1.29, вн.2, с.150179.
грйнблат К вопросу об учасіаа лмтовцев в этногеназе бе лорусов. : у'кн.: вК этначеской аоі. нароюв Прмбалгоа. ііо ланныя археологаа, этнографая а антропологйй. *., 1959, с. 523543.
ьіаты язученая проблеаы проаахож /Докдаі на Этногр. совеіцат.
нт этвогр. ам. йнклухомамая).
ГРйНБЛАТ й.Я. Некоторые реэул іенйя белоруссхой аароіностм. май, 1956 г./. Кр. сообж. (й
90
1958/обл.: 19 57/, /т./2 8, с. 38.
962. ГРйНБЛАТ іі.Я. Основные этапы пронсхожденйя й этннчеокой йсторнн белорусской народнос.й. М., "Наука", 1964. 9 с.
963. ГУСЛЙСТйй К.Г. КнГвськая Русь колнска трьох братніх нарогів російського, украінського і білоруського. Стеногр. лекціі. Кйів, 1950. 39 с. (Тво для пошйрення поліі. та наук. знань. Укр. РСР).
963? ГУСЛйСТЙй К.Г. Древнп Русь колйскз російського, укпаінського і бтлоруського народів. У кн.: Віковічна дружба російського і украінського народів. Кйів, 1954, с. 5283.
964. ДЕРЖАВЛН Н.С. ІІройсхожденне русского народа велякорусского, украйнского, белорусского. «., "Сов, наука", 1944. 128 с., карта.
Рэц.: Пйчета В.й. Вопр. йст., 1'45, № I; Удальцов А.Д. Большевхк, 1945, № 22.
9о5. ДОВКЕНОК В.І. Дпевньоруська народність і спільність походження р.сійського, ^краінського і б’лоруського народів. віст. Акад. наук У'СР, 1954, » 5, с. 3345.
966. КАНСТАНЦІ^АЎ «. Аб паходжанні беларускага народа. (Скарочаная стэнаграма лекцыі...). Мінск, Дзяржвыд БССР, 1946. 6 с.;
гл. таксама: Бальш. Бел., 1945, ft 12, с. 7686.
967. КАНСТАНЦІНАЎ Ф. Славянскія пляйёны продкі беларускага народа. Полыыя, 1945, ft I, с ІЗІІ4І.
968. КОЗАЧЕНКО А.й. Древнерусская народность обцая этнйческая база русского, украйнокого й белорусского народов. /Доклад на заседанйй учен. совета кнта атнографйй Акад. наук CCGP 20 пр. 1954 г./. Сов. этнографйя, 1954, ft 2, u. 320.
969. ІІЙЧЕТА В. Образованйе белорусского навода. fBonpoc об этногеH'se. Яредкя. Фо^мм^ованйе белорусокоіа языка). Вопр. нст.,
970. ПЬЯНКОВ А.П. ІІройсхохденне белорусского народа. Ййнск, ГйЗ БССР^ 1948. 20 с. (0во no pacnp^cip. полйт. й научн. знаннй
971. СЕДОБ Б.В. 0 пройохохденйй белорусов. У кн.: Древаостн Белоруссмй. шлы Конфер. no археологйй Белоруссяй й смехкых террнто^йй.^АН БССР, отднме обцеств. наук). мйнсі, 1966,
972. ТйХОійРОВ А.Н. Значеннв древней Русй в развйтхн русского, укpaHhjKoro й белорусокогс народов. Вопр. моі., 1954, ft 6, с. 1926.
973. КАРСКйЙ Е.Ф. Белорусы. кведеняе к нзученйю языка й яародной словесносій. Вцльна, 1904. 466 с. (Вйлен. временннк, кн.і)
91
974. ШАХМАТОВ А,М Введенйе в курс йсторнм русского языка, Часть I. Йсто^йческйй процесс образованяя русскях племен й наречяй.
975. ШАХМАТОВ А.А. К вопросу об обоазованйй русскях наречнй й русскях народностей. СПб., 1899. 63 с. Адб. з ЖшНП, 1899, апр.
ІУ. БЕЛАРУСЬУ ПЕРЫЯД УСТАНАЎЛЕННЯ I РАЗВІЦЦЯ
ФАЛЬВАРАЧНАПАНШЧЫННАЙ СІСТЭЫ (ХУІ першая палавіна ХУП ст.).
Гл. таксаыа О 458460, 465, 471, 473, 526, 758, 838840, 845848, 851.
976. РУССКОБЕЛОРУССКЙЕ связй. Сб. документов (15701667 гг.).
/Ответ. реі. Л.С.Абецеварскяй, й.Я.Волксв/. і шск, "Высшая школа", 1963. 53ч с. (Центр. гос. архнв древнях актов. Бел. гос. унт).
977. АЛЕКСАНДРОВ В.А. й КОРЕЦКЙй В.й. Хрестомаійя по нсіорйй СССР. ХУІХУП вв. (для унтов). к., Соцэкгнз, 1962. Народы Украіны, Беларусі і Літвы с. 591633.
978. БАРАНОВЯЧ А.й. й БЕРЕЖКОВ Н.Г. БелоруссйЯ. У кн.: Очеркя йсі. СССР. Пернод феодалйзма. ХУП в. м., 1955, u.701710.
979. БРУЙ I. Голас мінуўшчыны. /Быказванні іншазейцаў пра Беларусь ХУІХУП ст./. Полымя, 1965, Р 4, с. 159165.
980. ДАЎГЯЛА 3.1. Свіслацкая воласкз у 1560 г. Наш край, 1927, № 12, с. 2137.
981. ДОЎНАРЗАПОЛЬСКІ U. Сацыяльнаэканамічная структура ЛітоўскаБеларускае дзяржавы V ХУІХУШ сталеццях. Гіст. а іхеал. зб., 1927, № I, с. 366.
982. ДРУГІЫЦ В. Палажэнне ЛітоўскаБеларускай дзяржавы пасля Люблінскай вуніі. ІІрацы ЕДУ, 1925, № 67, с. 216251.
КНІГІ ОНЛАЙН
