Бібліяграфія па гісторыі Беларусі: феадалізм і капіталізм
Памер: 438с.
Мінск 1969
907. САІІУНОВ А.іі. Полоцкнй Софяйскнй собор. Вятвбск, 1888.
20 с. с ялл.
86 -
908. САІІУН0В A.II. Древностн Спасо-Евфроойнйевского девячьего мона-стыря в ііолоцке. Полоцк, 1085, 23 о. с ряе. I вкл. л. Адб. з "Полоцк, епарх. вед. , 188?, * 8-10.
909. САНУНОВ А.ІІ. ііолоцкмй Спасо-Еаюосйнневскйй девнчйй аонас-тырь. Внтабск, 1888. II с.; 9 л. вкл. клл.
910. САІІУНОВ А. Церковь во ймя святого пророка йлья В г. Внтеб-ск«. Вятебск, 1904. 8 с.
911. СЕМЕНТОВСКйЛ А. Нолыскнй Борйсоглебскнй аонастырь. (1190 г.). jiau. кн. Внтеб. губ. на 1866 г., с. 38-52.
912. СЕМЕНГОЬЫШ'Л А. нолошая Соірййская церковь. П8й. кн. вй-теб. губ. на 1878 г., с. лІ-92.
913. ПЕРОЦКЛЙ К. Софнйскйй собор в ііолоцке. -Зап. отд-ння Рус. й славян. археол. Рус. археол. о-ва, 1915, т.ІО, с. 77-90
с рмс. ____—-
914
915,
916
АЛЕКСЕЕВ Л.В. Художсственные нзіелня костореэов яз древнмх городов Белорусснй. Сов. археол., 1962, г 4, с. 19/-2іо.
АЛЕКОЕЕВ Л.В. Лазарь ьогша—мастер-ювелйр ХП в. (Йз йст. прнклапного мйкусства йолоцкой зеылм). ^в. археол., 195/, * 3, с. 224-244, с табл. "Бнблйогр. креста Лазаря Богвй (55 назь.).
ЖйДкОВ Г.В. К йсторяй западно-русского нскуоства ХІУ в. -Тр. секцйм мскусства йн-та археол. м нскусствознання ганйОН, і93О, т.4, с. 30-37.
917
918,
919
920
921.
каіілг м. it вопросу о развнтйн белорусского нскусства перяо-да феодалнзма (ХІУ-ХУШ вв.). У кн.: Бел. мскуоство.
мняск, 1957, С. ІЗЗ-152, с млл.
КАЦАР М. Зараіжэнне і развіццё парірэтяага жанра у белаоу-скім швапісе ХІУ-ХУІ ст. У кн.: Бел. настаціва, вып. 3, Мінск, 1962, с. 125-132.
НАЛЕЕС А. йайстры залаіых і сярэбраных спраў /ХІІ-ХУП ст./. -Беларуоь, 1947, > I, с. 49 -50.
РЖАВУСКАЯ Т. Насценныя роспісы ў царквеб. Тупічэўскага ма-настыра 7 Ксціслаўлі. Зап. аддз. гуманіт. навук (1н-т бал. культурыЗ, 1928. Ен. 6. ІІрацы камісіі гіст. мастацтва. Т. I, СШ» I, С. І4І-І66, 3 іл.
ШЧАКАІЦХІН М.М. Фрэскі полацкага Варысаглебскага ыанастыра. Наш край, 1925, ж I, с. 18-27.
922. АРТАМОЯОВ М.Н. Ммннатюры кенйгсбергского спаска летопаса. -Нзв. гос. Акад. йст, маі. кулыуры, 1931, т. 10, вып. і, с. 1-28.
87 -
923.
924.
925.
926.
927.
928.
929.
930.
931.
932.
933.
934,
935.
АРЦЯХОВСНйЙ А.В. ^внйатвры Кеннгсбергской летоіійсм. йзв. гос. Акад. нст. «йі. культуры, 1932, т.14, нып. 2, с. 1-40.
ІІРОХОРОВ В. Рйсункм йз летоіійсного спнска ХУ в., храняіцего-ся в Бнблйотеке мып. Акмдеынм наук. V кн.: Рус. дрсвносгй. СПб., 1871, кн. 6, с. 67-73.
Надрукаваны I апісаны йалюнкі э Еенігсбергскага летапісу.
СЙЗОВ В.й. мнннаіюры Кеннгсбергской летопйСй. (Археол. элод). йзв. ОРЯС Акад. наук, 1905, т. 10, кн. I, с. I-jO, 3 іаол.
б) шова і літаратура
ДАУНЕНЕ 3.11. Торговая лекснка в белор^сской деловой пасьмев-ностй ХУ начале XVII ев. Аятореф. ка.чд. дйс. ... ьйльнюс, 1966. 14 с. (Внльнюс. гьс. ун-т).
ДАПХРО^І . С. Быдатны по*.нік еусвеінай літаратурй. (Да 775-годдзй "олова аб палку Ігаравыы"). Долымя, 1963, * 9, с. 163-176.
ІіАРЧЕЮЮ Е.З. Быіовая йред.ехная декснка в старобелорусскйх памятняках деловой лмсьменностн ХУ-ХУІ вв. Аысреф. канд. 4 днс. ... Вальнюс, 1965. 15 с. (Вйльііюс. гос. ун-і}.
МАРЧЕНМ) Е. Йз ясгоржй бытввой лексйкй в белорусском языка. (На матеркале деловых паыятнжков велжкого княжесіва Лйіовсіо-го ХУ-ХУІ вв.). Науч. труды высш. учео. заведенмй Лйіов. ССР. Языкознаяйе, 10, 1964, с. 167-192.
UAP4EHE0 Е. названмя оделды ж головных уборсв в сгаробелорус-скоы языке ХУ-ХУІ вв. (На йагернале деловых паыятннков ішн-кого княжасіва Лнтовского). Науч. труды высш. учео. заве-денмй Лйтов. ССР. Языкознанме, 13, 1965, с. 93-114.
МАЧУЛЬСКМЙ В.Ф. "Слово о полку йгореве" a белоруссжое устно-поэтйчаское іворчвство. Вестн. «оск. ун-та, 1962« бсрня 7, » 2, с. 7-33; 1965, * I, с. 74-84.
МАЧУЛЬСКІ В. Да пытання аб беларускім элеменц* ў “Слове аб палку Ігаравым". Зап. аддз. гуааніт. навук (Ьел. АН), кн.9. Іірацы класа філал., т.2, 1929, с. 96-116.
мЯІІЕЛьСКая Е.с. Уласнабеларуская лексіка СупреІЛьскага леіа-пісу. Тр. по языжозн. Ьел. гос. ун-та, 1958, вып.1, с. «9-104.
СЕДЕЛьншЮВ а.Д. "ііосланне от лруга к іругу" a ^““’“^J!” ская кнйжность ХУ века, йзв. Ан оСьР, 7 свряя. Отд-нне гу-ааннт. наук, 1930, I 4, с. 223-238.
СУШЙЦЬКЙЙ Т. Західяьо-руоькі літопйсж як пам’яткй лііерату-пй. Кй'ів, 1921. (36. tci.-філол. віддэілу Укр. АН, вжп. 2). Ч. I. 36 с.
Ч. 2. 84 о.
88 -
936
ОЙЯНЬНІІ т.
pu, Упорядку
Кйів, 1929. Ф
т.І).
ЗахІдвьо-руськІ літоіійсй як пам"ягкй літерату-в«в та іо друку вйготовйв О.А.Назаревськйй.
00 с. (Яраці з Іст. пнсьменства іавньо'і Украі'нм,
937, КАРСКйЙ Е.Ф. 0 языке так называемых лйтовсійх летопнсей. Варшава, 189 4. 6 4 с. Адб, з "Варв. унмв. мзн.", 189 4, » II.
938. КАРСКйЯ Е.Ф. Оообенносій пнсьма й языка рукопнсного сборнвка ХУ века, нменуеыого летопмсью Аврааыкн. Варшава, 1899.
244 с. Адб. з " Варш. уннв. йзв. *, 1899, 5 3,
939
КАРьКйй Е.Ф. Запаіно-русскйй сборнйк ХУ-го века, іірннадлежа-Цйй ймператорской публнчной бйблнотеке. 0,1, 5 391. Яале-рграфйческне сообенностн, состав н язык рукопйсж. 086., 1897 . 73 с. (Сб. ОРЯС Акад. наук, т. 63, № 8). Адб. э йзв. ОРЯС Акад. наук", 1897, т. 2, кв. 4, с. 964-1036,
940. НЕРЕТЦ В.Н, Новесть о трех королях-волхвах в запаіво-рус-ском спмске ХУ века. СПб,, 0-во лвбнт. древн. пйсьыенносій, 1903. 6, III с. (ііам. древней пйсьы. й яскусства, вып.150).
941, СЕВЕРЬЯНОВ С. ііэмятнйкй старославянского языка. (Супрасль-ская рукопясь). СПб., 1904, т.2, вып. 2, с. 570.
942. СУШЯЦКйі ч'.З, йз лекцнй no лнтерагуре Ожной й Западной Руон ХУ-ХУШ вв., чмтанных на йысшйх вечер. женскнх курсах в г. Кневе, в весеннем семестре І9І4/І5 учео. г. Очерк I. 0 запад-но-русскнх летопнсях. Вмев, 1915. 46 с.
943, ЕУФРАСІНІЯ Полацкая. (Старонкі гісі.). Беларусь, 1945, 52, с. 60-61.
944. ДАНйЛЕВЙЧ В.Е. К вопросу о ііараскеве Пракседйс, княжне по-лоцкой. У кн,: Сб. статей в честь прош. м.С.Дрмнова. Харь-жов, 1905, с. 97-99. F
945. ЖйТЙЕ преподобной Евфросннйй княжны полоцкой. Ьятебск, нзд. А.Сапунова, 1888. 56 с. с йлл.
946. ЙСТОРЙЧЕСКЙЕ сведеная о жйзнй преподобной Евфросянйй, княжны полоцхой с опжсанйем й йзображеннем креста, прмнесевного ев в лар полоцкой Спасской обятелж. Сііб., 1841, 28 с.
947. БУДОВНЙЦ Й.У. Обцеотвенно-полйТйческая мысль древней Русй (ХІ-ХІУ вв.). »., йзд. AH СССР, 1960, ‘ *
Нарыс 9: "Кнрйлл Туровскмй”с. 250-268.
9. Царкв§
948, ДОВГЯЛЛО Д.й. Черейскйй монастырь. /В Вйтеб. губ. ХУ нач. ХУН вр./. У кв.: йогйл. старйва, 1901, вып. 2, с. 15-27.
949, ДЬЯКОНОВА н.А. К нсторнй древнерусскйх церковно-государст-венвых отвошенмй. йот. обозревне, 1891, т.З, с.72-91.
89 -
950.
951.
9 52.
9 53.
954.
9 55.
9 56.
957.
9 58.
959.
960.
961.
У артыкуле таксама пра барацьбу "аасквы з Ліівоп* за міірапа ліо пры князях Альгерлзе і Ьітауце.
ЛОТОЦЬКЙй 0. Соборні кралоса на Украіяі а Білій Руса » ХУ-ХУП ііках. Зап. наук. т-ва іы. Шевченка, 1896, r.9, C.1-J4.
В.АТЕРЙАЛЫ іля астораа іревннх православнйх церквей в 1ролно. /Древнае соборные: Нречасіеяская церковь, Воскресенская, Крестовозлваженская, Троацкая, Колохсхая, Сааеоновсхая a Нжхо-лаевская ХУ-ХУШ вв./. hau. кн. Гроін. губ. на 1866 г., ч.І, с. 6-36 с рас.
МЙЛОВЫОВ А. Панскай Богоявленокмй, бывшай братсхнй мснас-тывь. (йз аст. православяя на ііолесье). Вален. халвміарь яа 1897 г., с. І85-2ІІ.
СЕмЕНТОЮЯЙ А. ііолоцкай Борасоглебскай ыонастырь. Hau. кв. Ватеб. губ. на І86бг.?ч. I, с. 38-5І.
/ТйХОаЛРО Н./. Латовскае матроііолаты ХІУ а первой половмны ХУ в. н отношенне к нмы епаскопов Нолоцкой а Туровской епар-хмй. Ватебск, 1898. 20 с. Ахб. з Внтеб. губ. вех 1о98 г W 55-57.
Ц. УТвАРОННЕ БЕЛАРУОЬО НАРОДНАСЦІ
1. Паходханце Цсізвы_*Беш..:Ьш»'‘
КРАііІВІН ііахолжанне назваў "Русь", "Белая Русь", "Чарна* Русь" і "чйвоная Русь". Ьесці АН БССК Ссрыя rpauax. навук, 19 56, » 3, с. 53-67.
СОЛОВЬЕВ А. Велакая, малая а Белая Русь. аолр. аст., 1947, » 7, с. 24-38.
0X0 1. Аб пахолхаяні назваў„Белая і ^орная Русь. Беларусь, 1956, й 9, с. 20.
ЛАаАНСОЙ В.й. "Белая Русь". /0 промсхожленам яазваная/. Жавая старана, 1891, вып. 3, с. 24J-25U.
2. Фа£ЫІ£а^а;^^1лШ£КаО^^^
БУЗУК П. Взгляін аках. Шахыаіова на хоастораческае суіьбы славянства. йзв. ОРЯС Рос. Акаі. йаук, І92І, 1.29, вн.2, с.150-179.
грйнблат К вопросу об учасіаа лмтовцев в этногеназе бе лорусов. : у'кн.: вК этначеской аоі. нароюв Прмбалгоа. ііо ланныя археологаа, этнографая а антропологйй. *., 1959, с. 523-543.
ьіаты язученая проблеаы проаахож /Докдаі на Этногр. совеіцат.
н-т этвогр. ам. йнклухо-мамая).
ГРйНБЛАТ й.Я. Некоторые реэул іенйя белоруссхой аароіностм. май, 1956 г./. Кр. сообж. (й
90 -
1958/обл.: 19 57/, /т./2 8, с. 3-8.
962. ГРйНБЛАТ іі.Я. Основные этапы пронсхожденйя й этннчеокой йсто-рнн белорусской народнос.й. М., "Наука", 1964. 9 с.
963. ГУСЛЙСТйй К.Г. КнГвськая Русь колнска трьох братніх наро-гів російського, украінського і білоруського. Стеногр. лек-ціі. Кйів, 1950. 39 с. (Т-во для пошйрення поліі. та наук. знань. Укр. РСР).
963? ГУСЛйСТЙй К.Г. Древнп Русь колйскз російського, укпаінсь-кого і бтлоруського народів. У кн.: Віковічна дружба росій-ського і украінського народів. Кйів, 1954, с. 52-83.
964. ДЕРЖАВЛН Н.С. ІІройсхожденне русского народа велякорусского, украйнского, белорусского. «., "Сов, наука", 1944. 128 с., карта.
Рэц.: Пйчета В.й. Вопр. йст., 1'45, № I; Удальцов А.Д. -Большевхк, 1945, № 22.
9о5. ДОВКЕНОК В.І. Дпевньоруська народність і спільність походжен-ня р.сійського, ^краінського і б’лоруського народів. віст. Акад. наук У'СР, 1954, » 5, с. 33-45.
966. КАНСТАНЦІ^АЎ «. Аб паходжанні беларускага народа. (Скарочаная стэнаграма лекцыі...). Мінск, Дзяржвыд БССР, 1946. 6 с.;
гл. таксама: Бальш. Бел., 1945, ft 1-2, с. 76-86.
967. КАНСТАНЦІНАЎ Ф. Славянскія пляйёны продкі беларускага наро-да. Полыыя, 1945, ft I, сІЗІ-І4І.
968. КОЗАЧЕНКО А.й. Древнерусская народность обцая этнйческая база русского, украйнокого й белорусского народов. /Доклад на заседанйй учен. совета кн-та атнографйй Акад. наук CCGP 20 -пр. 1954 г./. Сов. этнографйя, 1954, ft 2, u. 3-20.
969. ІІЙЧЕТА В. Образованйе белорусского навода. fBonpoc об этноге-H'se. Яредкя. Фо^мм^ованйе белорусокоіа языка). Вопр. нст.,
КНІГІ ОНЛАЙН
