Анатоль Клышка
Выдавец: Народная асвета
Памер: 144с.
Мінск 1993
БУКВАР
БУКВАР
Зацверджаны Міністэрствам адукацыі Рэспублікі Беларусь
Выданне шосгае
МІНСК «НАРОДНАЯ АСВЕТА» 1993
ББК 81.2Бел-922
К51
Зазвінеў званок вясёлы
Над расквечаным дваром — Гэта восень
кліча ў школу На сустрэчу
з б у к в а-р о м.
Генадзь Бураўкін.
Клышка A. К.
К 51 Буквар.— 6-е выд.— Мн.: Нар. асвета, 1993.— 144 с.: іл.
ISBN 5-341-00975-4.
Клышка A. К. Букварь.
4306020200—135
К дад. тыраж — 93
М 303(03)—93
ББК 81.2Бел-922
ISBN 5-341-00975-4
© Выдавецтва «Народная асвета», 1986
7
DCG
ьЛ Л
Т1
2. Буквар
33
на ну му-му
ма му мэ-мэ
ма ні мі ма-ма мі мы
У Ані .
'У Ма-ні ЙЙ .
: —Му-му!
Ніна:
— На^Я, CL/ .
A О : — Мэ!
Ніна:
— На,ЙЙ .
ты
TO
та-та
На-та
ма-ма
То-ма
мы
ты
На-та
На-ты
То-ма
То-мы
У Томы тата , а мама
, а мама
а у о і ы э
н
на
ну
но
ні
НЫІ
нэ
м
ма
му
мо
мі
мы
мэ
т
та
ту
TO
ТЫІ
тэ
X
ха
ху
хо
хі
хэ
Хх
a
o
4
ы э
H
на
ну
но
ні
ны
нэ
M
ма
му
мо
мі
мы
мэ
T
та
ТУ
TO
ты
тэ
X
xa
ху
хо
хі
хэ
Ш
ша
шу
шо
шы
шэ
ш
А мы
ша-ша Ма-ша Мі-ша
то што
ша ша-ша
На-та
На-та-ша
шы-на ма-шы-на
Там наша
хата.
Мы — Наташа, Міша, мама і тата — у ма-шы-ну. I на шашу.
На шашы шуму-шуму.
на
шум
на-ша
мы-шы
наш
мыш
но-ша
Мі-ша
на-шы
ма-шы-ны
но-ты
шы-ны
—Мама! Мама!
Наша Маша на шашы.
На шашы ма-шы-ны.
ох
HOC
сы-ны
су-ха
ты
сох
сын
сі-ні
су-хі
со-ты
COM
сам
на-ша
мі-са
сы-ты
сон
сум
Са-ша
сі-та
Тут сіта. Тут і соты. А там аса.
Аса на соты.
Тата соты — у хату.
I аса — у хату.
— На, Саша, соты!
— Ох, тут аса!
са
сын
сы-ны
са-мы
сон
са-мі
са-мі
сум
са-ні
У Сашы са-мы сон.
А тут то му-ха, то аса. Ну-ну, муха! Ну-ну, аса!
Са.. Ма..
са
са-ла сі-ла
мы
мы-ла мы-лі
сы на-сьі лі-сы
ма
ма-ла
ма-лы
а У о і ы э н м Т X ш с л
С. ша Т. ма
М. ша
о a і
лы
М8-ЛЫ мі-лы
мы-ла шы-ла шы-лі
Мама і Ала.
У мамы ма-ші Мама шыла.
I Ала шыла. Што шыла ма
Мама шыла малому Сашу А што шыла , Ала шыла СЗ — На, Саша, — На, Міша,
Лілі, лілі — і налілі.
Ну і налілі!
Ло-ра Ла-ры-са са-ла са-ла-та са-ло-ма
pa py po ры рэ
ша-ры шар мір рыс рос
Сама рашыла.
Мама мыла раму.
А Ларыса:
— Мама, мама, рашы: 2 + 1 + 1.
Мама:
— Лора, сама рашы Ларыса ра-ша-ла, ра-ша-ла — ра-шы-ла.
— Мама, ра-шы-ла.
Сама рашыла!
а у о і ы э нмтхшслр
на-ра ра-на
рэ-ха а-рэ-хі
Лі-на
ма-лі-на
То-ма Та-ма-ра
Мы і
рэха.
Рана. У
арэхі ішлі
Ніна, Рома, Тамара \ і Ліна. Ol
Iут і рэха. Рома: — Ніна! А рэха: — I на! Рома:
А рэха:
3 2 1
рыс
му-ха му-ха-мор ма-шы-на
на-ша На-та-ша ма-лі-на
І-ра
І-ры-на
Ма-ры-на
там І-ры-на і Ма-ры-на Ромы і Та-ма-ры шары. Ірыны і Марыны /^7 .
Тата і Рома.
А тут му-ха-мо-ры Наш Рома тату:
А тата Рому:
-— To му-ха-мор.
На, Рома, ма-лі-ны.
Рома маліны — у а Op — у .
рот,
4 12 3 Т.ма
арэх Т.мара
Р.ма р.ма
а-са ра-са
ша-ша
ша-лаш
ра-на сы-ра
сы ры сы ны
Ра-ман са-ла-та
Та-рас са-ло-ма
Кк
ра-кі ра-кі-та
а-са
ра-са а-са-ка
ка-мар Ма-кар Мі-ко-ла
Там рака.
Там а-са-ка. Кашу рана, у расу. Ту-ман, сыра. Каса: шух-шах, , , шух-шах!
А на суку: ку-ку, ку-ку!
Сам кашу. Сам сушу.
а у о і ы э нмтхшслрк „ка
мыш мыш-ка мыш-кі
хат-ка хут-кі
Та-рас Ма-ры-на Ла-ры-са
рос-на сас-на
У ката і мышку.
— Тарас, ты кот. А ты, Ма-ры-на, мыш-ка. Тут Тарас, там Марына.
Тут кот, там мышка.
— Мышка, мышка, тут кот!
кош-ка кіс-ка шыш-кі
сан-кі кі-но
ко-шык
к
ш
t
л
с
к
К
Мыла кош-ка нос. — На, кошка, мыла.
~Г'
ра
Хто — у кіно?
пыл
пах
Па-тап
Па-тап-ка Пі-ліп-ка
Лі-на Па-лі-на ма-лі-на
ліп-ка
лап-ка
ко-шык
ІШ-ЛІ
ра-нак
ран-кам
У маліны.
Ан-тон, Па-лі-на ішлі ран-кам у ма-лі-ны. Тут хата Пі-ліп-кі.
Паліна тук-тук у акно. — Піліпка, у маліны!
Л!..
У ру-ках Піліпкі кошык.
А хто пры ім?
Пушок і Лыска!
Ы Э
Н М Т X ш с
л р к п
ла
3 2 14 5 ліпка
по-тылл хут-ка
рап-там кус-ты
хто
што
Антон, Піліпка і Паліна ішлі па полі.
А там і паша.
Там коні.
Мі-ну-лі пашу.
Хутка
Раптам Пушок і Лыска шух у кусты.
Што там?
—Ліса! Ліса!
А ліса — у нару.
муха
■
аса
м
о У ы
шка
камар '
3 4 12
рака
Наш
У нашым
рос рост
парк пар-кі
ліс ліст ліс-ты
карп кар-пы
парк
кус.
ліс.
кар.
мос.
4 2 3 1
парк
пар-ку — ліпы
сос-ны, та-по-лі.
Тут кус-ты шып-шы-ны, ма-лі-ны.
У кус-тах — ко-пан-ка.
Там кар-пы, ка-ра-сі.
Паліна і Антон кар-мі-лі іх.
Паліна кі-ну-ла мо-шак
— Карп, ты На корм.
малы.
ва
ву
во
вы
ві
ві-ла
ла-ві-ла на-лі-ла
мы вы
нам вам
во-сы ву-сы ві-лы
са-ва ва-ро-на ва-ла-сы
Мама
і Вара.
У-ста-ла мама рана. Мама ва-ры-ла на кух-ні кашу.
Устала рана і Вара. Вы-мы-ла S/
У W Вара на-лі-ла каву.
Ы Э
Н М Т X ш с
л р к п в
во.. ву..
са..
Во..
сы
ва
пі-са-ла на-пі-са-ла
ла-вы ла-ві
ку-пі-лі па-куп-кі
Мама пі-са-ла ліс-ты.
-— На, Ва-сі-лін-ка, а-ло-вак. I ты на-пі-шы ліст Валі.
Мала лі-тар у Васілінкі. Таму Васілінка ры-са-ва-ла.
Тут ліст.
3 2 14 5
марка
2
..роты каро..
..рока ..лома
ла..та
3 4 5 1
са
ва
па
..рона
за
зу
30
зы
зі
за-мок
зі-ма ма-роз
ЗО-рЫ у-зо-ры
зор-кі
за-па-сы зі-мо-вы
ма-ра-зы
Што за мастак*
Зіма. Мароз. Зіна зірк на ак-но.
А там у-зо-ры.
кусты, Л1СТЫ.
— Ну і мас-так
ка-за-ла Зіна.
пала..
мара..
..ма
..мовы
мароз! —
зы зі
TO хто што
тук стук
ка-са ка-за Лі-за
с
са
co
сы
сі
3
за
3'
/
30
зы
зі
лі-са
Каза Мушка.
Ліза кар-мі-ла казу Муш-ку.
Рап-там каза знік-ла.
Шу-ка-ла, шу-ка-ла Ліза казу.
За-пла-ка-ла.
-— Знік-ла наша
Мушка. Пра-па-ла.
А каза скок-ну-ла на воз. Там салома.
— Ліза, тут Мушка,-— кажа Зміт-рок.
Ну і каза!
Успомні казку.
Стук-стук.
— Хто там?
— Ваша мама.
— Наша мама каза. А ты 64
3 4 12
ка . a
лаза
ка • a
2 разы
вазы
палазы
1 раз
воз
полаз
жа жу жо жы жэ
жы-лі
жу-кі во-жык лу-жок
ка-жы
ска-жы
у парку?
Жмуркі.
— Зараз лаві ты, Жана,— кажа Вова. У Жаны на тва-ры хуст-ка. Жана ла-ві-ла ла-ві-ла, а потым зірк уніз. А там крысо ка-жу-ха. Тут Жора!
Хоп рукамі. Зла-ві-ла!
Ажно пус-ты кажух. Хто
а у о і ы э
н м т х ш с
Л Р к П В 3 ж
3. Буквар
I Hi Лі Зі Жа —
на
2
нажы
вужы
1
нож
вуж
65
ш
ша
шу
шо
шы
шэ
ж
жа
жу
жо
жы
жэ
ка-шы
жу-ра-вы
жа-ва-ра-нак
ла-ва
ка-жы
жу-ра-ві-ны
во-жык
Сла-ва
ска-жы
шу-ка-лі
шып-шы-на
сло-ва
Словы.
Сталі разам Слава, Зіна, Ніна і малы Жора.
— Хто ска-жа слова на «ж»? — крык-ну-ла Зіна. — Жу-ра-вы.
— Жы-та.
— Жу-ра-ві-ны.
— Жа-ва-ра-нак.
А Ніна жар-там:
— I ты, Жора, скажы слова на «ж»,— і паказала малому жука.
Жора тут жа:
— Сук!
— Ах, Жора!
Хто ж так кажа? To ж жук, а ты кажаш сук.
мой твой свой
зай-ка май-ка хвой-ка
ка-пай вы-ка-пай на-рых-туй
Соты.
м
Зі-мо-вай па-рой па-кла-ла мама соты на стол.
У па-кой у-вай-шла Зіна.
Што за пах!
Зіна і Раман ус-пом-ні-лі пра рой.
Кра-са-ва-ла жыта.
Зіна і Раман знай-шлі рой. Па-клі-ка-лі тату.
— На, Мікола, Q ,— сказала мама. — Пырскай на рой.
А тата за рэшата
і на ліпу. Зла-ві-лі рой.
А потым у-пус-ка-лі рой у
А тут зімой у пакоі за-пах-лі соты.
край — кра-і
Ж Н рой — ра-і
ласі — лось коні — конь рысі — рысь
рыс — рысь стол — столь мароз —замарозь
пай-шлі вый-шлі зай-шлі
— Мароз, мароз, ты раку нам замарозь!
Ласі.
3 за-рас-ні-ку вый-шлі ласі — лось і ла-сі-ха. Колькі кло-па-ту ім зімой! Кінь вокам —
пуста на полі. Толь-кі і спа-жы-вы той, што кара. Hi травы, ні ліст-ка.
А тут . Тут корм.
а у о і ы э н м т х ш с л ркпвзжйь
асіна
ліпа хвойка
пісь-мо ва-сіль-кі ма-тыль-кі Мі-хась-ка
лінь — ліні карась — карасі акунь — акуні куль — кулі
сын — сыны кавун — кавуны колас — каласы вол — валы
Таварышы.
— Кузь-ма, пайшлі на каток!
— А кань-кі?
— Вось канькі.
— Тут жа толькі пара.
— Ну і што! Кож-на-му
па каньку,— кажа Міхаська.
Мароз, а на катку хораша.
Арол, сава, шпак, кулік — птушкі. А карась, лінь, акунь — I ~
куе шы -е пі лу-е
ел-ка е-ха-лі
е-жа
ру п-лі-ва ста-ран-на ах-вот-на
Мурашнік.
у ель-ні-ку скла-лі му-раш-кі
хатку. Зла-жы-лі тут свае пры-па-сы. Насілі іх ста-ран-на. У-туль-на і спа-кой-на стала мурашкам узімку.
Мар-на злуе за-ві-ру-ха.
а У о і ы » е
ве
пе
ле
се
ме
ельніку.
ранкам мы
зе
Зімовым
ліс
снла
пе-вень
лес
се-ла
ка-мень
Л і-на
се-на
квет-кі
Ле-на
ле-та
вет-рык
з татам ехалі праз лес. Везлі сена.
у ельніку, так па-ну-ра? — Тут жа елкі,— кажа тата.— У елкі на лапках шы-пуль-кі.
Іх шмат-шмат. Зірні: скрозь у-кры-лі лапкі. Таму елка не пра-пус-ка-е со-ней-ка. У ельніку скрозь сыра.
насенне сее.
Што за насенне ветрык сее?
6а бу бо бы бі бэ бе
бант
бінт
бор
ба-ба
бэз
была
бок
бу-кет
бе-лы
біла
клу-бок
буль-ба
бу-сел
ра-бо-та ра-бі-на ра-слі-на
Што на лузе за клубок ?
Зімовы букет.
— Узімку так сумна,— кажа Барыс Ніне.— Бела вакол. На лузе ні крас-кі. Толькі кве-так тых, што на шыбе — Што ты! Улетку мы на-су-шы-лі роз-ных кветак — ру-жо-вых, бу-рых, за-ла-тых. Па-ста-вім іх у збан-ку на акне. Хіба не букет?
а у о і ы э е н мІІІІІІІ к п в з ж й ь б
п
па
пу
по
пы
пэ
пі
пе
б
ба
бу
бо
бы
бэ
бі
бе
зубр зуб-ры зеб-ры
зу-бы зуб су-пы суп
бо-ты по-тым
бе-лы
спе-лы
та-бу-рэт-ка ве-ра-бей-ка май-стар май-стру-ем
Мы майструем.
У школе май-стэр-ня. Тут ма-ла-ток, піла, ру-ба-нак. Мь’ май-стру-ем, рэ-жам, пі-лу-ем. Вось збілі Выйшла кар-муш-ка. Па-ве-сі-лі кармушку на рабіне. Пасыпалі крошак хлеба, булкі. А вось і ве-ра-бей-кі.
зубы зуб
клубы клуб
крабы скарбы
краб скарб
ду-бы дуб дуб-ро-ва
сад са-ды пры-са-ды
Дд
дах дом дым
са-да-ві-на
дру-жы-на друж-ба
Важкі кош.
Увосень пад дубамі Ліда і Да-ніл-ка збіралі жа-лу-ды. — Ну і важ-кі наш кош,— сказала Ліда Данілку.— Шмат на-збі-ра-лі. — I добра,— кажа Данілка.— Кожны жолуд — дуб. Ведаеш, у нашым кошыку — дуб-ро-ва.
Шануй лес!
He ламай галіны, не псуй кары! Лес — наш скарб!
а у о і ы э е
н м т хшс лр
КПВЗЖЙьб Д
рот Дрот
Двор твор
жалуды жолуд
т
та
ТУ
то
ты
тэ
Д
Да
ДУ
ДО
Ды
ДЭ
дро-вы дуп-ло клад-ка драз-ды
дразды дрозд
та-по-лі да-во-лі тра-ва дро-вы
хо-лад ха-ла-ды за-вод за-во-ды
Што за птушкі!
Ан-дрэй і Тома ішлі дадому праз лес. Раптам нейкі птах шух на дрэва.
КНІГІ ОНЛАЙН
