• Газеты, часопісы і г.д.
  • Архівы Беларускай Народнай Рэспублікі Том 1. Кніга 2

    Архівы Беларускай Народнай Рэспублікі

    Том 1. Кніга 2

    Памер: 851с.
    Мінск, Нью Йорк, Вільня, Прага 1998
    205.96 МБ
    Нтакь Рнжскій мнрь ратнфнцнровань представнтелямн только одной не полной БВлорусской губернін н эта ратнфнкація ндуіцая вь разрьзь сь
    желаніямн всего б-Ьлорусскаго народа не вь прав-ь была подтверждать отдачу Польш’Ь сувереннаго пр[а]ва на Западную Б-Ьлорусь
    Bet б’Ьлорусскія ннтеллнгентныя снлы, всь обіцественныя органнзацін, все сознательное крестьянство ведеть н будеть вестн борьбу протнвь разділа Білоруссін, протнвь Рнжскаго договора.
    Сь каждымь днем'ь шнріітся вь б'Ьлорусскнхь массахь твердая увіренность вь шаткостн н жестокостн Рнжскаго мнра в повсем-Ьстно вь Б-Ьлоруссін даются клятвы не прекраідать борьбу протнвь раздЬла, пока будеть жнвь хоть одннь честный б'Ьлоруссь.
    Праввтельство БЬлорусской Народной Республвкн сд'Ьлало слідуюгціе протесты протмвь Рнжскаго мнра:
    а)	Всему культурному свЬту 26 марта 1921 года, б) также Сов^ту Балтійскнхь республнкь н правнтельствамь Фмнляндін, Эстонін, Латвін, Лнтвы н Польшн 27 октября 1920 года, в) обідій протесть делегацін білорусской н восточно-галлційской протлвь ммперіалнстнческаго захвата земель на основі Рджскаго преллмлнарнаго договора оть 8 октября 1920 года.
    Аналоглчные протесты была сд-ьланы б-ьлоруссклмл поллтнческлмл л обіцественнымя органлзаціямл:
    а)	20-го октября 1920 года оть лменл обьеднненнаго сов'Ыцанія б-Ьлоруссклхь національно-поллтлческлхь д-Ьятелей;
    б)	протесть конференцін білоруссклхь соціаллстлческлхь партій оть 21-го октября 1920 года;
    в)	протесть Слуцкой білорусской рады [протлвь] правіітельства сов-ьтовь оть 10 ноября 1920 года;
    г)	протесть Гродненскаго б-ьлорусскаго національнаго комтета оть 5 ноября 1920 года;
    д)	протесть Влленскаго національнаго комнтета оть 16 ноября 1920 г.
    Д БЯТЕЛЬНОСТЬ ПРАВНТЕЛЬСТВА ББЛОРУССКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛНКЙ.
    Правнтельство Б-ьлорусской Народной Республнкн сохраняя суверенныя права оть 1-го Всеб'Ьлорусскаго СьЬзда 5-18 декабря 1917 года н вынужденное оккупаціоннымн снламв Россін н Польшн жнть н работать вн^ родной террнторін —
    1)	вело, ведеть н будеть вестн борьбу за полную незавнснмость н нед-Ьлнмость Б-Ьлоруссііі;
    2)	боролось н будеть бороться за законныя права трудяіцагося б-Ьлорусскаго народа;
    3)	ведеть ннтенснвную н нн на мннуту неослаб-Ьваюіцую борьбу протнвь польскаго захвата Гродненіцнны н Внленіцнны, протнвь польской реакцін н польскаго нмперіалнзма.
    Благодаря налаженной снстематнческой обіцей ішірокой н узко спеціальной ннформацін праввтельственныхь полнтнческнхь н промышленныхь круговь Западной Европы н Амернкн правнтельство заннтересовало торгово-промышленные кругн н установнло экономнческія связн — вь Германін, вь Англін, вь Юго-Славін н вь Амернк-Ь.
    Предложенія поступаюіція правнтельству вь данный моменгь не могуть быть нспользованны вь шнрокомь масштабь нзь-за отсутствія террнторін. Напрнм-Ьрь, оть одной нзь амернканскнхь крупныхь фнрмь поступнло правнтельству предложеніе доставнть вь любое м-Ьсто н вь любомь колнчеств-ь каменный уголь н вь случа^ крупнаго заказа доставка оть порта вь глубь страны амернканскнмн локомотнвамн н вагонамн. Консорціумь амернканскнхь капнталнстовь предлагаеть капнталь вь мнлліардь доларовь для органнзацін металлургнческой промышленностн.
    ОТНОШЕНІЕ ПРАВНТЕЛЬСТВА ББЛОРУССКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛІ4КН КЬ ЛЙТВ'Б.
    На основанін договора, заключеннаго сь лнтовскнмь правіітельствомь, цЬль котораго — взанмная помоіць вь борьб-b протнвь польскаго пмперіалнзма, Правнтельство Б-Ьлорусской Народной Республнкн пользуется гостепрінмствомь Лнтовской Республнкн н правомь экстеррііторіальностн.
    ОТНОШЕНІЕ КЬ СОВ БТСКОЙ РОССІН.
    Правнтельство Бьлорусской Народной Республіікн счіітаеть, что
    1)	созданіе нзь пятн сь половнной уьздов'ь Мннской губернін Совітской Б'Ьлорусской Республнкн;
    2)	вступленіе этой незначнтельной частн Б’Ьлоруссін вь федератнвнополіітнческую связь сь Россіей вь снлу необходнмостіі;
    3)	прнсоеднненіе кь Россін террнторій, населенныхь б’Ьлорусскнмь народомь Внтебской, Гомельской, Мстнславской6 н частей Смаленской н Черннговской губерній;
    4)	растуіцій московскій централнзмь вь отношенін Сов-ьтской Бьлоруссін —
    все это протнворечнть самому суіцеству даже ндіологін Сов’Ьтскаго правнтельства н является грубой насм-Ьшкой надь ндіологіей Третьяго Ннтернаціонала, а тЬмь бол^е надь народомь положнвшнмь столько уснлій для затііты свонхь правь на самоопредЬленіе.
    Правнтельство Б'Ьлорусской Народной Республнкн не прнннмало н не будеть прнннмать участія вь вооруженной борьб'Ь npoTHBb Россій нсходяіцей нзь какнхь-бы то не было реакціонныхь нсточннконв, но протестовало н будеть протестовать н бороться протнвь всероссійскаго централнзма н попранія законныхь правь трудяіцагося б’Ьлорусскаго народа на самоопредЬленіе н полную государственную незавнснмость.
    Правнтельство Білорусской Народной Республнкн ув-Ьрено, что вь блнжайшемь будуіцемь правнтельство Россін откажется оть этнографнческой террнторін Восточой Б-Ьлоруссін н сд'Ьлаеть заявленіе Полыіі’Ь, что отдача Западной частн Б’Ьлоруссін пронзошла вь результатЬ войны навязанной Польшею н что граннцу между Б-Ьлоруссіей н Польшею должны установлть об-Ь этн стороны мнрнымь путемь.
    Правнтельство Б^лорусской Народной Республпкн счнтаеть Рнжскій мнрь — нмперіалнстнческнмь мнромь, прочность котораго обратно пропорціональна національному осв-Ьдомленію народныхь массь Б'Ьлоруссін н всЬхь угнетенныхь народностей.
    ОТНОШЕНІЕ КЬ COB БТСКОЙ Б'БЛОРУССІН.
    Вь отношенін кь Совітской Б'Ьлоруссін Правнтельство Б-Ьлорусской Народной Республнкн стремнться оказать всяческое содьйствіе вь смыслЬ культурно-національномь н пытается договорнться н найтн пріемлнмыя точкн сопрнкосновенія.
    Правнтельство Б-ьлорусской Народной Республнкн счнтаеть, что СовБтская Б'Ьлоруссія состояіцая нзь пятн сь половнною уЬздовь составляеть только маленькую часть этнографнческой Б^лоруссін. Федерацію сь Совітской Россіей счнтаеть слншкомь центролнстнчной н м-ьшаюіцей всестороннему возрожденію этой частн Б’Ьлоруссін.
    582.1.15:	137-155 — мк
    1	Як бачым, у 1921 годзе можна было дазволіць сабе ня вядаць напамяць псэўданіма Джугашвілі. 2 Пропуск у тэксьце. 3 146 — новая пагінацыя. Адгэтуль рэзка мяняецца стыль і форма запіскі. 4 Памылкова замест кастрычніка. 5 Памылкова замест 1918. 6 Памылкова замест Магілеўская.
    Дакумэнты, далучаныя да запіскі:
    1)	Нота пратэсту Рады Міністраў БНР за 2.01.1919 (Горадня) міністру замежных справаў Польскай Рэспублікі ў справе ўлучэньня этнаграфічных беларускіх тэрыторыяў у склад Польшчы (582.1.15:156)
    2)	Нота пратэсту Рады Міністраў БНР за 3.01.1919 (Горадня) міністру замежных справаў Польскай Рэспублікі ў справе абвяшчэньня ўсеагульнай мабілізацыі ўВільні (582.1.15:157)
    3)	Нота пратэсту Рады Міністраў БНР за 8.01.1919 (Горадня), накіраваная дыпляматычным прадстаўнікам Амэрыкі, Англіі, Францыі і Італіі ў Спаа, у справе 1) выбараў у Польскі Ўстаноўчы Сойм, 2) далучэньня Аўгустоўскага павету да Польшчы й 3) абвяшчэньня ўсеагульнай мабілізацыі ў Вільні (582.1.15:158-159)
    4)	Нота пратэсту Міністэрства Беларускіх Справаў Літоўскага Ўраду за 13.02.1919 (Горадня) у справе акупацыі палякамі беларускай тэрыторыі, накіраваная ўпаўнаважанаму Нямецкага Ўраду ў Літве Э.Цымэрле (582.1.15:160)
    5)	Нота пратэсту Міністэрства Беларускіх Справаў Літоўскага Ўраду за 11.04.1919 у справе заняцьця палякамі г. Горадні, накіраваная ўпаўнаважанаму Нямецкага Ўраду ў Літве Э.Цымэрле (582.1.15:161)
    6)	Адказ упаўнаважанага Нямецкага Ўраду Э.Цымэрле за 14.04.1919 на ноту пратэсту Міністэрства Беларускіх Справаў (582.1.15:162)
    2926.	Ліст Аляксандра Галавінскага (Масква) Ураду БНР (Коўна) за 16.08.1921
    Аралау казау, што аб нашым урадзе добрае уражэньне. «Дагаварывайцеся у Менску, Масква ні у чым перашкаджаць не будзе». Дайця інфармацыі Ів.Ів. Я буду гутарыць толькі аб партыйных і культурных справах, чэкаючы Вашых адпаведных інструкцый аб платформе згоды. Яе трэба я лічу даць праз Ів.Ів.
    Мая справа яшчэ ня ведама як. Зараз буду гутарыць аб пропуску жонкі і затым закардон, пасьля Менска. Прышліце грошы. Я затрымаюся магчыма на месяц.
    Аралау абецау зрабіць заяву аб асвабаджэньні Бадуновай. «Гэта трэба зрабіць і па палітычным саабражэньням» — былі яго словы. Я перадау яму інфармацыйную запіску.
    Заутра буду гутарыць з прэдстаунікамі Нямеччыны з якімі толькі што пазнаеміуся. «Ваша фамілія нам знаема».
    Нажміце на нашых жыдоускіх прэдстаунікоу, праз іх зьвязкі шмат можна зрабіць.
    582.1.24:002 — мк
    2927.	Ліст Аляксандра Галавінскага (Масква) Ураду БНР (Коўна) за 17.08.1921
    17-VIII-21.
    Высокапаважаныя грамадзяне!
    Прыняў мяне заведуюіцы эвакуацый нямецкіх палонных, ён-жа выпаўнаяе і дыпломатычныя функцыі. Я асвятліў перад ім нашу справу і усю важнасьць як для нас, так і наогул для усіх, каго крыўдзіць польскі імперыалізм. Ен вельмі зацікавіўся маімі прапазіцыямі, абіцаў давесьці да ведама свайму Ураду.
    «Вялікая напружаннасьць Верхне-сілезскага пытаньня вельмі звязывае ініцыатыву нямецкага ураду».
    Я атказаў, што падняць зара пытаньне аб насільствах Польшчы у заходней Беларусі можа быць карысна і тым, што будзе лішнім даказацельствам немажлівасьці добрасуседскіх адносін з захватнічэскай Полынчай.
    «Я пастараюсь давясьці да ведама мой урад і выясьніць усю важнасьць вырышэньня праблемы незалежнай Беларусі». Прасіў ад мяне даць яму матэр’ялы па Беларусазнаўству. Прасіў падтрымліваць з ім шчыльный зьвязок і так сама пытаўся насколькі моцна у нас зьвязь з нямецкім урадам.
    Я атказаў, што у Бэрліне маецца наша прэдстаўніцство і там-жы жыве наш міністр загранічных спраў. Інфарміруем нямецкае предстаўніцство праз Бруно.
    У мяне пасля гутаркі асталося уражэньне, што ён запраўды зацікавіўся.
    Тётка Будунова па пастанове В.Ц.Й.К. асвабождена учора, але я яшчэ не бачыўся з яе сястрою і ня ведаю як сябе чуе Палута і куды яна напраўлена..
    С кожным кур’ерам я атпраўляю Вам інфармацыі, ці атрымліваеця? Ат Вас нічога не атрымаў.
    Сягодні буду гутарыць з предстаўніком вышэйшай палітычнай установы і лічу мажлівым крыху паставіць нашу справу так, як я выяўляў яе сабе пры выезде з Коўны. — Каб дайсьці усіх пажаданых мэт трэба мець ат Вас пеўныя інструкцыі і платформу згоды з нашымі мяйсцовымі дзеячамі. Я застануся у Маскве яшчэ дзен 5 і калі да гэтага часу не будзе Вашых інструкцый, то дазвольця праявіць асабістыю ініцыатыву.