• Газеты, часопісы і г.д.
  • Архівы Беларускай Народнай Рэспублікі Том 1. Кніга 2

    Архівы Беларускай Народнай Рэспублікі

    Том 1. Кніга 2

    Памер: 851с.
    Мінск, Нью Йорк, Вільня, Прага 1998
    205.96 МБ
    §2	. Правнтельство Б^лоруссін обязывается подчнннть своіі войска в оператнвном отношенін Главному Штабу Лнтовской армін, в состав котораго должны войтн представптелн Мнннстерства Обороны Білоруссін.
    §3	. Содержаніе Б-Ьлоруской армін, экнпнровку н полное содержаніе берет на себя казна Лнтовской Республнкн до временіі вступленія белорусской армін на собственную террііторію.
    §4	. Б-Ьлорусская армія постепенно по м і>рь занятія собственной террнторііі переходііт на содержаніе казны Б^лорусской Народной Республнкн.
    §5	. До этого временн Правнтельство Б'Ьлоруссііі обязывается прнложнть всь уснлія к тому чтобы получнть co стороны все необходнмое для его армііі.
    §6	. Суіцествуюіція б'Ьлорусскія войсковыя частн на террііторін Лнтвы вступают в состав армііі Б-Ьлорусскаго Правіітельства.
    На купэрце заадрэсаваць:
    Яго Дастойнасьці Пану Розэнбауму
    582.2.58:118-119 — р
    Чарнавік ліста паўнамоцнага прадстаўніка БНР у Літве А.Аўсяніка міністру замежных справаў Літвы за 19.11.1920 (НАРБ, 325.1.057:007).
    2504.	Ліст Васіля Захаркі (Рыга) Вацлаву Ластоўскаму (Коўна) за 22.11.1920
    Дарагіе таварышы!
    Сядзімо і дзівімся вашым адносінам да Рыгі. Яны мне напамінаюць Парыж. Інфармацыі німа. Грошы паслалі на Марс тагды, калі яны вельмі патрэбны на землі. Вальковіч ужо страціў надзею знайсьці іх.
    Калі хто будзе калі-кольвек ехаць сюды, та добра было бы каб прывез поуныя інфармацыі аб тым, што робіцца на Бацькаўшчыне.
    Тут нічога новага апрача канфлікта прэзідіума с Мамонько, які не ведама якому Богу служыць — но гэто пакуль што нехай будзе сэкрэтам.
    Бывайце здаровы
    Ваш Васіль
    22X11920
    582.1,45:161&г-161а
    2505.	Ліст Янкі Чарапука (Рыга) Вацлаву Ластоўскаму (Коўна) за 22.11.1920
    Даражэнькі п. Власт!
    Ліст Ваш атрымаў. За памяць засылаю маю шчыра-сэрдэчную падзяку. Я рабіў захады, каб атрымаць візу у Парыж. Паслаў быў тэлеграму у Французскае М.З.С. Прайшло ужо дзве нядзелі — адказу ніякага німа. Згодна з Вашымі тэлеграмамі аб маём ад’ездзе у Літву, я бы даўно выехаў бы — затрымоўка была у грашах, якія павінны былі быць атрыманы ад Вас Валь<ковічам> — іх і дагэтуль няма. Лічучы, што туды выехаць трэба як найхучэй я на свой кошт выезжаю у серэду a 111 /г вечарам з Рыгі — візы ужо вырабляю. Пакуль што ад’езд адбудзецца толькі мой. Асмалоўскі выедзе пазней...
    Пакульшто усяго найлепшага
    Ваш Янка Чэрэпук
    22/ХІ 20.
    582.1.45:162
    2506.	Ліст Сымона Розэнбаўма (Коўна) Ісаку Адольфавічу (?) за 22.11.1920
    Zydu
    Tautos Taryba
    Kaunas.
    Ковно 22 ноября 1920 г.
    Дорогой Нсаак Адольфовіч.
    Я тепер кь Вам по сл^дуюшему д’Ьлу:
    Бі>лорусскій вопрос, к которому мы всегда относнлнсь с улыбкой (какь впрочем в свое время н к Лізтовскому), начннет прдннмать значнтельную реальность. Вам, конечно нзвістно, что в прелнмннарномь доroBopi между Россіей н Польшей прнзнана самостоятельность Б-Ьлоруссін. Это впрочем едннственная база, на которой впрочем возможен проч-
    ный мнр между Россіей н Польшей. Моя мечта об уніі между Лнтвой н Б^лоруссіей н, такнм образом, об’еднненін всего «Лнтовского еврейства», вь еврейскомь смысл-ь слова, теперь, какь лнтовскнм, так н б^лорусскнм дЬятелям не кажется уже хнмерой.
    Как-бы впрочем Вы не смотр-Ьлн на этот вопрос, еврен, как по сушеству, так н по тактнческнмь соображеніямь, должны обнаружнвать велнчайшіе снмпатін к этому двнженію. Это тЬм бол-Ье, что мы таковые обнаружнваем к Лнтв’Ь н господствует мненіе, что Лнтва будтобы обязана свонм суіцествованіем нменно этнм снмпатіям. Такнм образом, еслн мы откажем вь свонх снмпатіях бЬлоруссам, то нам прнпншут безрезультатность б^ло[ру ]сского двнженія н мы будем нм-Ьть вь Б-Ьлорусском народь серьезного врага.
    Хочу еіце прнбавнть, что с точкн aptma федератнвной Россін такая комбннація — федерація Лнтвы н Б-Ьлоруссін — только желательна п что вь протнвном случа’Ь раньше нлв позже Б’Ьлоруссія нлн, покрайней м'Ьр-ь, значнтельная часть ея будет захвачена полякамн.
    Все сказанное — преднсловіе к пнсьму, с которым к Вам обрататся Б'Ьлорусское Правнтельство.
    С сердечным прнв-Ьтом
    Ваш С Розенбаум
    582.2.54:462&г-463 — рк
    Адрасат і абставіны невядомыя.
    2507.	Ліст Вацлава Ластоўскага (Коўна) [Шарлю Можу?] (Парыж) за 23.11.1920
    Пане Палкоўніку
    Пяць месяцоў мінуло с тае пары, калі мы мелі гонар праводзіць Вас у дарагую пекную Францыю, кахануіо Бацвкаўшчыну. Праводзілі мы Вас з верай, што лібэральнейшый і дэмократычнейшы францускі народ, праз лепшых сваіх сыноў падасць нам руку помачы. С тых часоў на політычным горызонце Эўропы і ў нашай многапакутнай бацькаўшчыне шмат што змянілося. Хіба Вам газэты прынясьлі весткі і аб адходзе палякоў з Беларусі, і аб ганебным польска-большэвіцкім, а па этычнаму свайму зместу тыповым большэвіцкім міры, якім над нашай бяздольнай бацькаўшчынай Беларусьсю адвечные яе ворагі Варшава і Масква рабілі вівісэкцыю, разразаючы яе жывое цело на часці, пасылаючы розных авантурыстоў, якіе являюцца у стасунку да народу пр[агн?]ымі грабіцелямі, a перад Зах. Эўропай разыгрываюць ролю благародных асвабадзіцелёў. Думаю, што ім у Вас ніхто ня верыць, як і у нас.
    Але у нашым дзержаўным жыцьці за гэты час сталіся важные перамены. Расея і Польшча прызналі незалежнасць Беларусі. А гэто значэ Расея адрэклася сваіх сувэрэнных правоў на беларускую тэрыторыю, a Полывча ужо не пярэчыць, што між ей і Расеяй ляжыць тэрыторыя Беларусі.
    Апошнімі часамі мы заключылі умову з Літвой аб узаемным падтрыманьні і Урад наш будзе мець сваю політычную базу у Літве.
    Мы ужо маем прызнаньне і маем базу. Патрэбна нам помач, каторай дагэтуль нам ніхто не даў.
    Веручы у Вашу шчырую прыязнь да нашай справы, я і прашу Вас памагчы нам перад сваімі землякамі, у справе помачы аружжам і грашамі дзеля ачышчэньня нашай зямлі ад окупантоў.
    Каб тые массы грошы, якіе былі патрачэны на Дзенікіных, Калчакоў і Врангелёў былі'Патрпчэны па падмогу Украіпо і Боларуеі даўпе бы па на адбудаваньне у расеі рэакцыі і грошы выданые Польшчы на паняволеньне другіх народаў, дзержавы Антанты далі на падмогу вызваляючымся народам, на адбудаваньне іх дзержаў, даўно-б ужо большэвіцкая гыдра не трывожыла заходную Эўропу.
    Думаю, што цяпер ўрэшце стане Антанта на правільную дарогу і дапамагаючы адбудаваньню Украіны і Беларусі аткрые еабо заслужыць на векавечную ўдзячнасць гэтых народаў і аткрые сабе дзьверы да бязьмерных запасоў сырья у якое гэты старонкі багаты.
    Чэкаючы Вашай ласкавай адповедзі
    з вялікай да Вас пашанай...
    582.1,45:154&г — чарнавы рукапіс па-беларуску В.Ластоўскага
    582.2.54:460&г-461 — р пераклад на францускую мову
    2508.	Упаўнаважаньне Рады Народных Міністраў БНР ваеннаму аташэ пры Дыпляматычнай Місіі БНР у Бэрліне Давіду Анэкштэйну за 23.11.1920 (вых. №480/8)
    Kowno, 23. November 1920
    N 480/8
    VOLLMACHT
    Giltig bis zum 1/VII. 1921.
    Die Regierung der Weissruthenischer Volksrepublik beauftragt hiermit ihrem militarischen Attache bei der Diplomatischen Vertretung in Berlin, den Herm David Aneckstein, sich mit den verschiedenen Regierungsstellen und Aemtern in Verbindung zu setzen und auch im Namen der Republik, den Brauchen des internationalen Rechtes gemass, solche Verhandlungen anzukniipfen, die sein Amt belangen.
    Ластоўскі
    der Vorsitzende des Rates der Volksministerien
    und zeitweilig Minister des Ausswartigen Amtes.
    582.2.54:459 — mk
    2509.	a) Опасный документь // Невядомая расейская газэта, каля 25.11.1920; б) За кулнсамн П Тамсама
    582.1.36:008
    а) Рэцэнзія на «Atlas Polski» Romer'a (1916); б) Пра «Komitet Obrony Kresow»
    2510.	Ліст Валадзіміра Вінічэнкі ўкраінскім работнікам і сялянам (і азэта «Нова Доба» №34, Газэта «Вперед» №250). Рыга, 26.11.1920
    582.1.11:031&г-О37&г — мк
    2511.	Ліст Рудольфа Абіхта (Брэслаў) Язэпу Нялепку (Коўна) за 28.11.1920
    Sehr geehrter Herr Nielepka!
    Ihr Brief vom 17. dieses Monats hat mich sehr erfreut. Ich wollte Ihnen in weiBreuBischer Sprache antworten, bin aber seit zwei Jahren nicht mehr dazu gekommen, ein weiBreuBisches Buch in die Hand zu nehmen und deshalb ganz aus der Ubung. Deshalb schreibe ich Ihnen in deutscher Sprache. Ich habe eine weiBreuBische Grammatik in deutscher Sprache bis auf die Satzlehre und in weiB­reuBischer Sprache einschlieBlich dieser geschrieben, und mit Hilfe eines geborenen WeiBreuBen, konnte letztere in einigen Wochen druckfertig gemacht werden. Leider bin ich gegenwartig von einer kontraktlich iibemommenen wiBenschaftlichen Arbeit so vollstandig in Anspruch genommen, daB ich fiir nichts anderes Zeit habe. Wenn wir Leben und Gesundheit behalten, werde ich aber, so Gott will, in den nachsten groBen Universitatsferien, d.h. vom 1. August 1921 an frei sein1. Vielleicht kann ich Ihnen dann auch ein Stiibchen in meiner Wohnung einraumen.
    Im nachsten Sommer will ich im hiesigen Osteuropa-Institut zwei Vortrage iiber WeiBreuBen halten. Ich werde Sie dann bitte, mir einiges Material liber die neuste Entwicklung der weiBreuBischen Frage zu senden, die sich im Augenblick ja noch gar nicht voraussehen laBt.
    Ich besitze eine genaue Ubersetzung des Evangeliums St. Marci, die ich nach dem besten griechischen Texte angefertigt habe. Sollten Mittel vorhanden sein, um sie zu drucken, so will ich sie Herrn Lastouski gern iiberlassen. Sie miiBte natiirlich von einem WeiBreuBen stylistisch tiberarbeitet werden. Dazu wiirde natiirlich auch eine Ubertragung in die russische Schrift gehoren, die wohl jetzt endgiiltig angenommen ist.
    Wenn Sie Zeit und Lust haben, den Briefverkehr mit mir fortzusetzen, so wird es mich freuen. Ich komme dadurch wieder allmahlich ins WeiBreuBische hinein. Ihre Briefe werde ich piinktlich beantworten. Fiir unsere bevorstehende gemeinschaftliche Arbeit brauchen Sie keine besondere Vorbereitung — die Kenntnis Ihrer Muttersprache geniigt. Hoffen wir daB der neu eroffnete Postverkehr nicht wieder unterbrochen wird.
    Da Sie Ihre Adresse nicht angegeben haben, sende ich meinen Brief an Herm Aiisianik nach Койпо. Hoffentlich gelangt er in Ihre hande.
    Gem mochte ich etwas von dem lesen, was Sie geschrieben oder gedruckt haben.
    Herrn Lastoiiski bitte ich einen schonen GruB von mir zu bestellen.
    Wie geht es den Herren: Janka Stankewic, B.Taraskewic, der seiner Zeit mal an meiner weiBreuBischen Gramatik mitarbeiten wollte, und Anton Luckewic, von dem ich einmal gelesen habe, daB ihn die Russen — oder waren es die Polen — gefangen gesetzt haben. Mein Interesse ist fiir alles WeiBreuBische noch so lebendig wie fruher, nur meine iibrige Arbeit wachst mir iiber den Kopf, und dabei wird man nicht jiinger. Nun sende ich Ihnen noch einen herzlichen GruB und zeichne Ihr freundschaftlich egebener