Расійска-беларускі слоўнік
Выдавец: Інбелкульт
Памер: 704с.
Смаленск 2014
знать—сущ. магнацтва, панства
знать—(что) вёдаць, мець вёдама, умёць, цяміць;
(кого) знаць
дать себя знать — дацца ў знак!
знаться—знацца
знахарка — знахарка, вёдзьма, чараўніца знахарский — знахарскі, вядзьмарскі, вядзь
мачы
знахарство—знахарства, вядзьмарства, ведзь макоўства
знахарь — знахар, вядзьмар, вядзьмак, чараў н!к
значение — 1. значэньне, вага, сіла; 2. значэнь не, сэнс
значительно — значка, паважна
значительность — значнасьць, паважнасьць значительный — значны, паважны, вялікі, дўжы
значить—значыць; мець вагу
значит—значыцца, выходзіць значиться — (на счету) лічьіцца значок—значок
знобит—трасё
знобить — марозіць, халадзщь, трэсьці знобкий — мярзьлявы, мерзьлякаваты знобкость — мерзьлякаватасьць знобь—дрыжачка, дрыжыкі
зной — сьпёка, сьпякота, вар, сквар, гарачыня, духата
знойно — горача, варна; парыць
знойный — гарачы, пякучы, Варны, скварны, вадны
зоб — вальлё, вальляк
зобастый — вальлясты
зобный — вальлявы
зобная железа — вілавіца, вілаватая зало за ан. т.
зов — гук, гуканьне, кліканьне, покліч
зодиак—задыяк, зьверакрўг
зодческий — будаўнічы, будаўніцкі
зодчество — будаўніцтва зодчий — будаўнічы, дойлід зола — зала, попел, луг
зола горячая — прысак
зола после бучения — пазалкі
золой побучить бельё — пазаліць бялізну золистость—залістасьць
золистый—залісты, папяловы золовка—залвіца
золотарить — злотнічаць
золотарник — бот. (Caragana arborescens) уплаўнік
золотарь, золотильщик — злотнік, пазалот НІК
золотень — бот. (Solidago virgaurea L.) сўмнік залацісты б. т.
золотистый—залацісты
золотить—залаціць, пазалочваць
золотник—(1/96 фунта) залатнік золото — золата, злота
золото листовое—золата ліставое (аркушо вае)
золото накладное—золата накладное
золото сусальное—сухазлота золотоватый—залатаваты
золотоискание—шуканьне золата золотоискатель—шукальнік золата золотой — залаты, чырвонец
золотой жук— бедранёц
золотолистник — бот. (Chrysophyllum L.) золаталісьнік
золотоносный — золатанбсны, золатарбдны золотообрезный — з залатьімі берагамі золотопромышленник—золатапрамыслбвец золотопромышленный—золатапрамыслбвы золотородный—золатарбдны
золоторудный — золатарўдны золоторунный — золатарўнны золототысячник—6om.(ErythraeacentauriumL.) цьвінтарэй
золотошвейка — золаташвачка
золотошвейный — золаташвальны
золотошвейная мастерская — золата швальня
золотушный — залатушны
золочение — пазалачэньне
золочёный — пазалочаны
зона—зона, пас
зонд—зонд, пратычка
зондирование — зандаваньне, падрыхта ваньне
зондировать — зандаваць, рыхтаваць, памац ваць
зонт—заслона
зонтик—парасон, парасоль зонтичный — парасонавы б. т. зоолог—заалёг, жывёлазнаўца зоологический—заалягічны, жывёлазнаўчы зоология—заалёгія, жывёлазнаўства зооспора—жь'іўчык, зароднік б. т.
зоркий — зоркі, зіркі, зіркасты, празорысты, пільны, глядкі Шп.
зорко — (смотреть) пільна
зоркость — пільнасьць, зі'ркасьць, зіркас тасьць
зорька — зорка, зорачка
зрачок—анат. (pupilia) зрэнка пс.л. т., зёнка зрелище — відаві'шча л. т., прадстаўлёньне,
пазорышча
зрело — сьпёла, дасьпёла; стала, разважна зрелость — сьпёласьць, дасьпёласьць, дарос
ласьць, сталасьць
зрелый — сьпёлы, дасьпёлы, сталы, дарослы, разважны
зрение—зрок
зрение прямое—просты зрок
зрение бинокулярное—двохвочны зрок
зрение монокулярное — аднавочны
зрок
получать зрение — празіраць
точка зрения — пагляд
человек с плохим зрением—падсьлёпаваты зреть — 1. сьпець, дасьпяваць, высьпяваць, даходзіць; 2. бачыць, відзець, глядзёць зримый — бачны, відочны, відомы зритель—глядач, глядзёльнік, сьвёдка (сьвётка);
суглядач
зрительница—глядачка, суглядачка, глядзёль ніца
зрительный — зрокавы, глядзёльны
зрительный зал — глядзёльня
зрительный нерв — зрокавы нэрв (зрока ваянэрва)
зря—марна, дарэмна, дарма (дармо) зрячий — відўчы, відўшчы
зуб—зуб
зуб коренной — карэнны зуб
зуб передний — пярэдні зуб, разёц
зуб молочный — зуб малочны
зуб мудрости — кутавы зуб, позьні зуб, зуб мўдрасьці
верхушка зуба — вянёц (вярхоўка) зуба
заговаривать зубы — бакі забіваць скрежетать зубами — скрыгаць зубам!
щёлкать зубами—ляскаць
острить (на что н.) зубы—ласщца
зубан, зубач, зубастик—зубач
зубастый, зубатый — зубаты
зубец—зубёц
зубной—зубны
зубной врач — дантысты, зубны лёкар зубная коронка — анат. зубны вяночак зубная мякоть — зубны мяк!ш ан. т.
зубоврачебный — зубалёкавы зубоврачебный кабинет—зубалякарня
зубоскал—рагатўн
зубоскалить — кпіць, строіць кпіны (з каго), выскаляцца
зубочистка—зубачыстка
зубр — зўбар
зубрила—таўкач; той, хто завўчвае на памяць
зубрило — зубіла
зубрильный — зубільны
зубрить—зубщь, шчарбщь, вьшічарбляць зубрить (урок)—вывўчваць на памяць
зубровка — бот. (Hierochloa) см. лядник
зубровый — зубровы
зубчатка — 1. бот. (Odontites Hall.) дзярэга б. т.;
2. зоол. (Gentalium) зубчатка
зубчатый—зубчасты, шчарбаты
зубчик—дзюбка, зубочак
зуд—сьверб, сьвярбячка
зуд подкожный — асца
зудеть — сьвярбёць, (болезненно) шчымёць
зыбаться—зыбацца, калыхацца
зыбистый—зыбасты, зыбісты
зыбка — зыбка, калыска, калыбёль
зыбкий—зыбкі, хісткі, дрыгвяны
зыбкое болото — дрыгва
зыбучий — сь'шк! (пясок)
зыбь—зыб, зыбаньне
зычный — зычны, тучны, галасьлівы
зюйд—поўдзень, паўднёвы вёцер
зюйдвест—см югозапад зюйдост—см. юговосток зябкий—мерзьлякаваты, мярзьляк зябкость—мерзьлякаватасьць
зяблик — зоол. (Fringilla coelebs) зябка, берасьцянка
зябнуть—мёрзнуць, зябнуць, зімнёць
зябра — бот. (Galeopsis speciosa М.) зябер вялікі б.т.
зять — зяць (мн. зяц!), швагер
зять, принятый в дом тестя—прымак
3
и — союз і, да, ды, а
ИИ— ІІ
да и только — дый годзі ибис — і'біс
ибо—бо, таму што, затым што
ива — бот. (Salix) вярба
ива полевая — бот. (Salix incubacea L.) ракітнік
Иван — и. соб. Іван, Янка, Янук, Ясь ивандамарья — бот. (Melampyrum nemorosum L.) братсястра, браткі ивановская: на всю ивановскую — на ўсе застаўкі
Иванушка — и. соб., уменьш. Яначка, Ясечка, Іванчык
иванчай — бот. (Epilobium angustifolium L.) скрыпень вузкалісты б. т.
Ивенец—г. Івянёц
иверень—адломак, адскёпак; (от камня) скалка;
(от дерева) трэска
ивина — вярбіна
ивняк—вербалоз
ивовый — вярбовы, лазовы
иволга—зоол. (Oriolusgalbula) івал
игла, иголка — іголка, толка; (толстая) шаршатка; (у сосны) ігліца; (для плетения) пруток, сьпіца; (у льна, конопли) кастрыца иглиный — іголкавы, голкавы
иглистый — ігольчаты, гальчасты игловидный, иглоподобный — іглаваты иглокожие—зоол. ігласкўрыя з.т.
Игнат, Игнатий — и. соб. Ігнат игнорирование — ігнараваньне, незважаньне, нязвага
игнорировать — ігнараваць, не зважаць, занядбаць
иго—ярмо, няволя
иголочка — ітолачка, голачка
игольный — іголкавы, голкавы
игольчатый — гальчасты
игольщик—ігляр
игорный — ігральны, гуляльны
Игорь—и. соб. trap
игра — irpä, граньне, гульня, гуляньне, забава, забаўка
игры — гўлі, гўльні, шалы
игральный — ігральны
игральная кость — цырка
и гралыцик—гулёц, ігрэц
играние — граньне, гуляньне; цацканьне
играть — іграць, граць; гуляць, бавіцца
играть в карты — гуляць у карты
играть в игрушки — цацкацца
играть свадьбу — спраўляць вясёльле
игрек—(буква) ігрык
игриво — гульліва, жартаўліва
игривость — гульлівасьць, жартаўлівасьць, жартоўнасьць
игривый—гульлівы, жартаўлівы; жартоўны
игрище — ігрышча
игрок— (в карты) гулёц; (на дуде) дудар; (на лире) лёрнік
игрунка—зоол (Hapalejacchus) грўнка;весялўшка
З.Т.
игрушечка—цацачка
игрушечный — цацачны (ср. кукольный)
игрушка — цацка, цаца, забаўка
игумен—ігўмен
игуменский — ігўменскі
игуменья — ігўменьня
идеал—ідэал
идеализирование — ідэалізаваньне идеализировать — ідэалізаваць
идеализм — ідэалізм
идеалист—ідэалісты
идеалистический — ідэалістычны идеалистка — ідэалістка
идеально—ідэальна, дасканала
идеальность — ідэальнасьць идеальный — ідэальны
идейность — ідэйнасьць, ідэёвасьць идейный — ідэйны, ідэёвы
идентичность — тоясамасьць, тожсамасьць идентичный — той самы, тожсамы
идеолог — ідэалёг
идеологический — ідэалягічны
идеология — ідэалёгія
идея — ідэя, думка
идея навязчивая — (idee fixe) прычэпная дўмка пс.л. т.
идиллический — ідылічны, сяляначны л. т.
идиллия—ідьілія, сялянка л. т.
идиот — ёлуп (ёлап, ёлапень), балван, ідыёт, дўрань
ИДИОТИЗМ — ІДЫЯТЫЗМ
идиотский — ідыёцкі, ёлупскі идол — (дал, балван, статуй, бажок
идолище—бажьішча
идолопоклонник — балванахвал идолопоклоннический — балванахвальскі идолопоклонство—балванахвальства идольский — балванскі, ідалаў
идти — ісьці (па чым)
идти на цыпочках—дзыбаць, ісьці на цыпках
идти прихрамывая — кульгаць
идти наперерез — ісьці на пярэсьцігі (напярэсьцікі)
идти по грязи — шлёпаць
идти на четвереньках — ракам паўзьці
идти напрямик — ісьці нацянькі, напрась ЦІК1'
идти по стопам — ісьці сьлёдам
идёт — безл. годзіць, таланіць, шчасьціць, вядзёцца
дорога идёт в город — дарога вядзё ў горад
идёт слух — ідзё чутка (погаласка)
идёт к лицу — да твару прыстаё
нет, это не идёт—не, гэта ня рука
иди к чёрту—ідзі к чорту
Иегова —миф. Егава
иезуит — езувіт
иезуитизм—езувітызм
иезуитский—езувіцкі
иерей — каплан, сьвяшчэньнік
Иеремия — и. соб. Ярэма иероглиф—сьвятапіс Иероним — и. соб. Еранім Иерусалим—геогр. Ерусалім иждивенец—утрыманец, выхаванец иждивение—апекаваньне, утрыманьне, кошт, выдатак, наклад иждивитель — апякўн, утрымальнік из—(чего)з
из детства — з дзяцінства
изо всех сил — як мага, штосілы
изза — (чего) зза, дзёля, з прычыны (чаго), праз (што)
изза вас я поссорился с ним — праз вас я з ім пасварьіўся
изба—хата, хаціна
избавитель — збавіцель, вызвалщель, збаўца избавительный —збавіцельны, збаўчы избавление—збаўлёньне, збавёньне, выбаўлёнь не, вызвалёньне, выратаваньне, ратўнак избавлять / избавить — збаўляць / збавіць, пазбавіць; выбаўляць I выбавіць; вызваляць / вызваліць; ратаваць / выратаваць
избави бог—баронь божа, крый божа, хавай божа
избавляться / избавиться — збаўляцца / зба віцца
избавиться от опасности — выратавацца избавиться от хлопот—клопат з галавы скі
нуць
избалованный — балаўны, расьпёшчаны, распўшчаны, спатвораны, разбэшчаны, здалікачаны
избаловаться — збалавацца, спатворыцца, расьпёсьціцца, распусьщцца, разбэсьціцца, здалікаціцца