• Газеты, часопісы і г.д.
  • Расійска-беларускі слоўнік

    Расійска-беларускі слоўнік


    Выдавец: Інбелкульт
    Памер: 704с.
    Смаленск 2014
    219.56 МБ
    знать—сущ. магнацтва, панства
    знать—(что) вёдаць, мець вёдама, умёць, цяміць;
    (кого) знаць
    дать себя знать — дацца ў знак!
    знаться—знацца
    знахарка — знахарка, вёдзьма, чараўніца знахарский — знахарскі, вядзьмарскі, вядзь
    мачы
    знахарство—знахарства, вядзьмарства, ведзь макоўства
    знахарь — знахар, вядзьмар, вядзьмак, чараў н!к
    значение — 1. значэньне, вага, сіла; 2. значэнь не, сэнс
    значительно — значка, паважна
    значительность — значнасьць, паважнасьць значительный — значны, паважны, вялікі, дўжы
    значить—значыць; мець вагу
    значит—значыцца, выходзіць значиться — (на счету) лічьіцца значок—значок
    знобит—трасё
    знобить — марозіць, халадзщь, трэсьці знобкий — мярзьлявы, мерзьлякаваты знобкость — мерзьлякаватасьць знобь—дрыжачка, дрыжыкі
    зной — сьпёка, сьпякота, вар, сквар, гарачыня, духата
    знойно — горача, варна; парыць
    знойный — гарачы, пякучы, Варны, скварны, вадны
    зоб — вальлё, вальляк
    зобастый — вальлясты
    зобный — вальлявы
    зобная железа — вілавіца, вілаватая зало за ан. т.
    зов — гук, гуканьне, кліканьне, покліч
    зодиак—задыяк, зьверакрўг
    зодческий — будаўнічы, будаўніцкі
    зодчество — будаўніцтва зодчий — будаўнічы, дойлід зола — зала, попел, луг
    зола горячая — прысак
    зола после бучения — пазалкі
    золой побучить бельё — пазаліць бялізну золистость—залістасьць
    золистый—залісты, папяловы золовка—залвіца
    золотарить — злотнічаць
    золотарник — бот. (Caragana arborescens) уплаўнік
    золотарь, золотильщик — злотнік, пазалот НІК
    золотень — бот. (Solidago virgaurea L.) сўмнік залацісты б. т.
    золотистый—залацісты
    золотить—залаціць, пазалочваць
    золотник—(1/96 фунта) залатнік золото — золата, злота
    золото листовое—золата ліставое (аркушо вае)
    золото накладное—золата накладное
    золото сусальное—сухазлота золотоватый—залатаваты
    золотоискание—шуканьне золата золотоискатель—шукальнік золата золотой — залаты, чырвонец
    золотой жук— бедранёц
    золотолистник — бот. (Chrysophyllum L.) золаталісьнік
    золотоносный — золатанбсны, золатарбдны золотообрезный — з залатьімі берагамі золотопромышленник—золатапрамыслбвец золотопромышленный—золатапрамыслбвы золотородный—золатарбдны
    золоторудный — золатарўдны золоторунный — золатарўнны золототысячник—6om.(ErythraeacentauriumL.) цьвінтарэй
    золотошвейка — золаташвачка
    золотошвейный — золаташвальны
    золотошвейная мастерская — золата швальня
    золотушный — залатушны
    золочение — пазалачэньне
    золочёный — пазалочаны
    зона—зона, пас
    зонд—зонд, пратычка
    зондирование — зандаваньне, падрыхта ваньне
    зондировать — зандаваць, рыхтаваць, памац ваць
    зонт—заслона
    зонтик—парасон, парасоль зонтичный — парасонавы б. т. зоолог—заалёг, жывёлазнаўца зоологический—заалягічны, жывёлазнаўчы зоология—заалёгія, жывёлазнаўства зооспора—жь'іўчык, зароднік б. т.
    зоркий — зоркі, зіркі, зіркасты, празорысты, пільны, глядкі Шп.
    зорко — (смотреть) пільна
    зоркость — пільнасьць, зі'ркасьць, зіркас тасьць
    зорька — зорка, зорачка
    зрачок—анат. (pupilia) зрэнка пс.л. т., зёнка зрелище — відаві'шча л. т., прадстаўлёньне,
    пазорышча
    зрело — сьпёла, дасьпёла; стала, разважна зрелость — сьпёласьць, дасьпёласьць, дарос
    ласьць, сталасьць
    зрелый — сьпёлы, дасьпёлы, сталы, дарослы, разважны
    зрение—зрок
    зрение прямое—просты зрок
    зрение бинокулярное—двохвочны зрок
    зрение монокулярное — аднавочны
    зрок
    получать зрение — празіраць
    точка зрения — пагляд
    человек с плохим зрением—падсьлёпаваты зреть — 1. сьпець, дасьпяваць, высьпяваць, даходзіць; 2. бачыць, відзець, глядзёць зримый — бачны, відочны, відомы зритель—глядач, глядзёльнік, сьвёдка (сьвётка);
    суглядач
    зрительница—глядачка, суглядачка, глядзёль ніца
    зрительный — зрокавы, глядзёльны
    зрительный зал — глядзёльня
    зрительный нерв — зрокавы нэрв (зрока ваянэрва)
    зря—марна, дарэмна, дарма (дармо) зрячий — відўчы, відўшчы
    зуб—зуб
    зуб коренной — карэнны зуб
    зуб передний — пярэдні зуб, разёц
    зуб молочный — зуб малочны
    зуб мудрости — кутавы зуб, позьні зуб, зуб мўдрасьці
    верхушка зуба — вянёц (вярхоўка) зуба
    заговаривать зубы — бакі забіваць скрежетать зубами — скрыгаць зубам!
    щёлкать зубами—ляскаць
    острить (на что н.) зубы—ласщца
    зубан, зубач, зубастик—зубач
    зубастый, зубатый — зубаты
    зубец—зубёц
    зубной—зубны
    зубной врач — дантысты, зубны лёкар зубная коронка — анат. зубны вяночак зубная мякоть — зубны мяк!ш ан. т.
    зубоврачебный — зубалёкавы зубоврачебный кабинет—зубалякарня
    зубоскал—рагатўн
    зубоскалить — кпіць, строіць кпіны (з каго), выскаляцца
    зубочистка—зубачыстка
    зубр — зўбар
    зубрила—таўкач; той, хто завўчвае на памяць
    зубрило — зубіла
    зубрильный — зубільны
    зубрить—зубщь, шчарбщь, вьшічарбляць зубрить (урок)—вывўчваць на памяць
    зубровка — бот. (Hierochloa) см. лядник
    зубровый — зубровы
    зубчатка — 1. бот. (Odontites Hall.) дзярэга б. т.;
    2.	зоол. (Gentalium) зубчатка
    зубчатый—зубчасты, шчарбаты
    зубчик—дзюбка, зубочак
    зуд—сьверб, сьвярбячка
    зуд подкожный — асца
    зудеть — сьвярбёць, (болезненно) шчымёць
    зыбаться—зыбацца, калыхацца
    зыбистый—зыбасты, зыбісты
    зыбка — зыбка, калыска, калыбёль
    зыбкий—зыбкі, хісткі, дрыгвяны
    зыбкое болото — дрыгва
    зыбучий — сь'шк! (пясок)
    зыбь—зыб, зыбаньне
    зычный — зычны, тучны, галасьлівы
    зюйд—поўдзень, паўднёвы вёцер
    зюйдвест—см югозапад зюйдост—см. юговосток зябкий—мерзьлякаваты, мярзьляк зябкость—мерзьлякаватасьць
    зяблик — зоол. (Fringilla coelebs) зябка, берасьцянка
    зябнуть—мёрзнуць, зябнуць, зімнёць
    зябра — бот. (Galeopsis speciosa М.) зябер вялікі б.т.
    зять — зяць (мн. зяц!), швагер
    зять, принятый в дом тестя—прымак
    3
    и — союз і, да, ды, а
    ИИ— ІІ
    да и только — дый годзі ибис — і'біс
    ибо—бо, таму што, затым што
    ива — бот. (Salix) вярба
    ива полевая — бот. (Salix incubacea L.) ракітнік
    Иван — и. соб. Іван, Янка, Янук, Ясь ивандамарья — бот. (Melampyrum nemorosum L.) братсястра, браткі ивановская: на всю ивановскую — на ўсе застаўкі
    Иванушка — и. соб., уменьш. Яначка, Ясечка, Іванчык
    иванчай — бот. (Epilobium angustifolium L.) скрыпень вузкалісты б. т.
    Ивенец—г. Івянёц
    иверень—адломак, адскёпак; (от камня) скалка;
    (от дерева) трэска
    ивина — вярбіна
    ивняк—вербалоз
    ивовый — вярбовы, лазовы
    иволга—зоол. (Oriolusgalbula) івал
    игла, иголка — іголка, толка; (толстая) шаршатка; (у сосны) ігліца; (для плетения) пруток, сьпіца; (у льна, конопли) кастрыца иглиный — іголкавы, голкавы
    иглистый — ігольчаты, гальчасты игловидный, иглоподобный — іглаваты иглокожие—зоол. ігласкўрыя з.т.
    Игнат, Игнатий — и. соб. Ігнат игнорирование — ігнараваньне, незважаньне, нязвага
    игнорировать — ігнараваць, не зважаць, занядбаць
    иго—ярмо, няволя
    иголочка — ітолачка, голачка
    игольный — іголкавы, голкавы
    игольчатый — гальчасты
    игольщик—ігляр
    игорный — ігральны, гуляльны
    Игорь—и. соб. trap
    игра — irpä, граньне, гульня, гуляньне, забава, забаўка
    игры — гўлі, гўльні, шалы
    игральный — ігральны
    игральная кость — цырка
    и гралыцик—гулёц, ігрэц
    играние — граньне, гуляньне; цацканьне
    играть — іграць, граць; гуляць, бавіцца
    играть в карты — гуляць у карты
    играть в игрушки — цацкацца
    играть свадьбу — спраўляць вясёльле
    игрек—(буква) ігрык
    игриво — гульліва, жартаўліва
    игривость — гульлівасьць, жартаўлівасьць, жартоўнасьць
    игривый—гульлівы, жартаўлівы; жартоўны
    игрище — ігрышча
    игрок— (в карты) гулёц; (на дуде) дудар; (на ли­ре) лёрнік
    игрунка—зоол (Hapalejacchus) грўнка;весялўшка
    З.Т.
    игрушечка—цацачка
    игрушечный — цацачны (ср. кукольный)
    игрушка — цацка, цаца, забаўка
    игумен—ігўмен
    игуменский — ігўменскі
    игуменья — ігўменьня
    идеал—ідэал
    идеализирование — ідэалізаваньне идеализировать — ідэалізаваць
    идеализм — ідэалізм
    идеалист—ідэалісты
    идеалистический — ідэалістычны идеалистка — ідэалістка
    идеально—ідэальна, дасканала
    идеальность — ідэальнасьць идеальный — ідэальны
    идейность — ідэйнасьць, ідэёвасьць идейный — ідэйны, ідэёвы
    идентичность — тоясамасьць, тожсамасьць идентичный — той самы, тожсамы
    идеолог — ідэалёг
    идеологический — ідэалягічны
    идеология — ідэалёгія
    идея — ідэя, думка
    идея навязчивая — (idee fixe) прычэпная дўмка пс.л. т.
    идиллический — ідылічны, сяляначны л. т.
    идиллия—ідьілія, сялянка л. т.
    идиот — ёлуп (ёлап, ёлапень), балван, ідыёт, дўрань
    ИДИОТИЗМ — ІДЫЯТЫЗМ
    идиотский — ідыёцкі, ёлупскі идол — (дал, балван, статуй, бажок
    идолище—бажьішча
    идолопоклонник — балванахвал идолопоклоннический — балванахвальскі идолопоклонство—балванахвальства идольский — балванскі, ідалаў
    идти — ісьці (па чым)
    идти на цыпочках—дзыбаць, ісьці на цыпках
    идти прихрамывая — кульгаць
    идти наперерез — ісьці на пярэсьцігі (напярэсьцікі)
    идти по грязи — шлёпаць
    идти на четвереньках — ракам паўзьці
    идти напрямик — ісьці нацянькі, напрась ЦІК1'
    идти по стопам — ісьці сьлёдам
    идёт — безл. годзіць, таланіць, шчасьціць, вядзёцца
    дорога идёт в город — дарога вядзё ў горад
    идёт слух — ідзё чутка (погаласка)
    идёт к лицу — да твару прыстаё
    нет, это не идёт—не, гэта ня рука
    иди к чёрту—ідзі к чорту
    Иегова —миф. Егава
    иезуит — езувіт
    иезуитизм—езувітызм
    иезуитский—езувіцкі
    иерей — каплан, сьвяшчэньнік
    Иеремия — и. соб. Ярэма иероглиф—сьвятапіс Иероним — и. соб. Еранім Иерусалим—геогр. Ерусалім иждивенец—утрыманец, выхаванец иждивение—апекаваньне, утрыманьне, кошт, выдатак, наклад иждивитель — апякўн, утрымальнік из—(чего)з
    из детства — з дзяцінства
    изо всех сил — як мага, штосілы
    изза — (чего) зза, дзёля, з прычыны (чаго), праз (што)
    изза вас я поссорился с ним — праз вас я з ім пасварьіўся
    изба—хата, хаціна
    избавитель — збавіцель, вызвалщель, збаўца избавительный —збавіцельны, збаўчы избавление—збаўлёньне, збавёньне, выбаўлёнь не, вызвалёньне, выратаваньне, ратўнак избавлять / избавить — збаўляць / збавіць, пазбавіць; выбаўляць I выбавіць; вызваляць / вызваліць; ратаваць / выратаваць
    избави бог—баронь божа, крый божа, хавай божа
    избавляться / избавиться — збаўляцца / зба віцца
    избавиться от опасности — выратавацца избавиться от хлопот—клопат з галавы скі
    нуць
    избалованный — балаўны, расьпёшчаны, распўшчаны, спатвораны, разбэшчаны, здалікачаны
    избаловаться — збалавацца, спатворыцца, расьпёсьціцца, распусьщцца, разбэсьціцца, здалікаціцца