Беларуска-расійскі слоўнік
Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў
Выдавец: Народная асвета
Памер: 363с.
Мінск 1993
Адмгна ж.— 1) перемена; нз- мененме; 2) разновндность НТз; 3) фаза месяца. НТз.
Адменны—переменный, разно- вндный. НТс.
Адменьнік м.—варнант. НТз.
Адмерлы-отмершнй, вымороч- ный.
Адмесьці—отместм.
Адметка ж — отметка; отлнчне; ремарка. НТ-2.
Адметны—отллчнтельный.
Адмова ж.—отказ: отрнцанне.
Адмовіць—см. адмаўляць.
Адмовіцца адчаго—отказаться. Адмоклы—вымокшнй.
Адмокнуць—см. адмаксгць.
Адмоўе н.—отрнцанне. НТг.
Адмоўка ж.—отговорка. Адмоўна—отрнцательно.
Адмоўнасьць ж.—отрнцатель- ность; отрнцаняе.
Адмоўны—отрмцательный. (Ад- моўны лік-нае паняцьце. НТз,4).
Адмыв(?ць,-м&/ць што (з за- трыманьнем „ы“ ў адменах: адмыеш, адмые і г. д.)—от- мывать, отмыть.
Адмык^ць, - дамкнуць што— отпнрать, отпереть.
Адмяняцца, - шцца — переме- няться,-ннться.
Адмяняць,-шць што—переме- НЯТЬ,-НЙТЬ.
Аднабокасьць ж. — односто- ронность. НТ‘2.
Аднабокі—односторонннй. НТг. Аднабочны аднабокі.
Аднаверш ж,—моностнх НТа.
Аднавок м. — цнклоп (зоол.
Cyclops). ЗТ.
Аднавокі—одноглазый.
Аднагадовы—однолетннй.
Аднагалосьсе н.—знянне. НТ2. Аднагодак м.—однолеток.
Аднагучна—однозвучно, моно- тонно.
Аднагучнасьць ж.—однозвуч- НОСТЬ, МОНОТОННОСТЬ. НТй.
Аднагучны—однозвучный; мо- нотонный; йзотоннческнй.НТз Аднагу/чча н аднагучнасьць. Аднадзё'нка ж,—поденка (зоол.
Ephemera) ЗТ.
Аднадз; вослронзведенне НТі.
Аднаўляцца,-навгцца — возоб- НОВЛЯТЬСЯ,-ВЙТЬСЯ.
Аднаўляць, - навгць што
—возобновлять, - ВНТЬ, восстановлятЬ; - внть.
Адначасна-одновременно,крат- ковременно. Нс.
Адначаснасьць ж. — одновре- менность; кратковременность.
Адначлсны — одновременный; кратковременный.
Адначлен м.—одночлен. НТі.
Адніманьне «.-вычнтанне. НТі.
(ср. „адымдньне").
Адн/мнік ж,—вычнтаемое. НТі.
Аднова ж.—возобновленне.
Адновіць—см. аднаўляць.
Аднолькава—одннаково.
Аднолькавы—одннаковый.
Адносіны ж. мн— отношенне.
НТ1,2,4.
Адноска ж.—ссылка. НТ>.
Адносьнік м.—отношенне, ра- порт.
Адносны—относнтельный. (Ад- носны лік;—тэрмін НТм).
Адноўчы—воспронзводнтель- ный.
Адношта—только что. Я- Л.
Адны—мн. ч. от чнсл. „адзін“— однн.
Аднзй—род. падеж от мест.ал- на—одной.
Адняць—см. адымлць.
Адозва ж.—воззванме; прокла- мацня. НТі.
Адонак м.—см. адзёнак.
Адонкі м. мн.—подонкн,олойкм.
Адорваны—см. адарваны.
Адпаведна—соответственно.
Адпаведнасьць ж.—соответст- вне. НТ2.
Адпавб>дны—соответственный.
НТ2.
Адпавядлльны—ответствен- ный.
Адпавяданьне н.-см. адповедзь.
Адпавядаць—отвечать (за что); соответствовать.
Адпадйць<п.
Адухаўляць каго, што—оду- шевлять, одухотворять.
Адухоўленасьць ж. — одуше- вленность, одухо іворенность. НТз.
Адухоўлены — одушевленный, одухотворенный НТ2.
Адхаджваньне н. -отход; уход; отхажнванне.
Адхаджвац.ь,-хадзіць, адайці— отхажнвать,отходнть,отойтн.
Адхпйвацца — прнходлть в чувство, оправляться. (Хворы пачаў адхайеацца. Нс.)-
Адхайваць,-хаяць/<аго—прпво- длть,-вестн в чувство; ожнв- лять,-внть.
Адхапваць,-пгць,-пнуць што— отхватываць,-тнть; выхваты- вать, выхватлть.
Адхяпнуты—отхватанный, вы- хваченный.
Адхвастпць каго — отодрать розгою.
Адхіл м. — отклон; отворот, отгнб.
Адхілгкьне н. — отклоненне. (Адхіленьне магнэсавае стрэлкі НТз); аномалля. {Адхіленьні цеплавыя НТз).
Адх/льны—отворотный, с отво- ротом. (Адхільны каўнер. Нс.).
Адхіляцца,-лшца ад чаго-от- клоняться.-ннться.
Адхіляць,-лгць што — откло- нять,-нпть.
Адхгн м.—отклон.
Адхінаны—отклоняемый.
Адхінацца.-нуцца ад чаго — отклоняться,-нпться; отвора- чнваться.-ротнться.