• Газеты, часопісы і г.д.
  • Беларуска-расійскі слоўнік  Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў

    Беларуска-расійскі слоўнік

    Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў

    Выдавец: Народная асвета
    Памер: 363с.
    Мінск 1993
    147.07 МБ
    Адмгна ж.— 1) перемена; нз- мененме; 2) разновндность НТз; 3) фаза месяца. НТз.
    Адменны—переменный, разно- вндный. НТс.
    Адменьнік м.—варнант. НТз.
    Адмерлы-отмершнй, вымороч- ный.
    Адмесьці—отместм.
    Адметка ж — отметка; отлнчне; ремарка. НТ-2.
    Адметны—отллчнтельный.
    Адмова ж.—отказ: отрнцанне.
    Адмовіць—см. адмаўляць.
    Адмовіцца адчаго—отказаться. Адмоклы—вымокшнй.
    Адмокнуць—см. адмаксгць.
    Адмоўе н.—отрнцанне. НТг.
    Адмоўка ж.—отговорка. Адмоўна—отрнцательно.
    Адмоўнасьць ж.—отрнцатель- ность; отрнцаняе.
    Адмоўны—отрмцательный. (Ад- моўны лік-нае паняцьце. НТз,4).
    Адмыв(?ць,-м&/ць што (з за- трыманьнем „ы“ ў адменах: адмыеш, адмые і г. д.)—от- мывать, отмыть.
    Адмык^ць, - дамкнуць што— отпнрать, отпереть.
    Адмяняцца, - шцца — переме- няться,-ннться.
    Адмяняць,-шць што—переме- НЯТЬ,-НЙТЬ.
    Аднабокасьць ж. — односто- ронность. НТ‘2.
    Аднабокі—односторонннй. НТг. Аднабочны аднабокі.
    Аднаверш ж,—моностнх НТа.
    Аднавок м. — цнклоп (зоол.
    Cyclops). ЗТ.
    Аднавокі—одноглазый.
    Аднагадовы—однолетннй.
    Аднагалосьсе н.—знянне. НТ2. Аднагодак м.—однолеток.
    Аднагучна—однозвучно, моно- тонно.
    Аднагучнасьць ж.—однозвуч- НОСТЬ, МОНОТОННОСТЬ. НТй.
    Аднагучны—однозвучный; мо- нотонный; йзотоннческнй.НТз Аднагу/чча н аднагучнасьць. Аднадзё'нка ж,—поденка (зоол.
    Ephemera) ЗТ.
    Аднадз; вослронзведенне НТі.
    Аднаўляцца,-навгцца — возоб- НОВЛЯТЬСЯ,-ВЙТЬСЯ.
    Аднаўляць, - навгць што
    —возобновлять, - ВНТЬ, восстановлятЬ; - внть.
    Адначасна-одновременно,крат- ковременно. Нс.
    Адначаснасьць ж. — одновре- менность; кратковременность.
    Адначлсны — одновременный; кратковременный.
    Адначлен м.—одночлен. НТі.
    Адніманьне «.-вычнтанне. НТі.
    (ср. „адымдньне").
    Адн/мнік ж,—вычнтаемое. НТі.
    Аднова ж.—возобновленне.
    Адновіць—см. аднаўляць.
    Аднолькава—одннаково.
    Аднолькавы—одннаковый.
    Адносіны ж. мн— отношенне.
    НТ1,2,4.
    Адноска ж.—ссылка. НТ>.
    Адносьнік м.—отношенне, ра- порт.
    Адносны—относнтельный. (Ад- носны лік;—тэрмін НТм).
    Адноўчы—воспронзводнтель- ный.
    Адношта—только что. Я- Л.
    Адны—мн. ч. от чнсл. „адзін“— однн.
    Аднзй—род. падеж от мест.ал- на—одной.
    Адняць—см. адымлць.
    Адозва ж.—воззванме; прокла- мацня. НТі.
    Адонак м.—см. адзёнак.
    Адонкі м. мн.—подонкн,олойкм.
    Адорваны—см. адарваны.
    Адпаведна—соответственно.
    Адпаведнасьць ж.—соответст- вне. НТ2.
    Адпавб>дны—соответственный.
    НТ2.
    Адпавядлльны—ответствен- ный.
    Адпавяданьне н.-см. адповедзь.
    Адпавядаць—отвечать (за что); соответствовать.
    Адпадйць<п.
    Адухаўляць каго, што—оду- шевлять, одухотворять.
    Адухоўленасьць ж. — одуше- вленность, одухо іворенность. НТз.
    Адухоўлены — одушевленный, одухотворенный НТ2.
    Адхаджваньне н. -отход; уход; отхажнванне.
    Адхаджвац.ь,-хадзіць, адайці— отхажнвать,отходнть,отойтн.
    Адхпйвацца — прнходлть в чувство, оправляться. (Хворы пачаў адхайеацца. Нс.)-
    Адхайваць,-хаяць/<аго—прпво- длть,-вестн в чувство; ожнв- лять,-внть.
    Адхапваць,-пгць,-пнуць што— отхватываць,-тнть; выхваты- вать, выхватлть.
    Адхяпнуты—отхватанный, вы- хваченный.
    Адхвастпць каго — отодрать розгою.
    Адхіл м. — отклон; отворот, отгнб.
    Адхілгкьне н. — отклоненне. (Адхіленьне магнэсавае стрэлкі НТз); аномалля. {Адхіленьні цеплавыя НТз).
    Адх/льны—отворотный, с отво- ротом. (Адхільны каўнер. Нс.).
    Адхіляцца,-лшца ад чаго-от- клоняться.-ннться.
    Адхіляць,-лгць што — откло- нять,-нпть.
    Адхгн м.—отклон.
    Адхінаны—отклоняемый.
    Адхінацца.-нуцца ад чаго — отклоняться,-нпться; отвора- чнваться.-ротнться.