• Газеты, часопісы і г.д.
  • Беларуска-расійскі слоўнік  Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў

    Беларуска-расійскі слоўнік

    Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў

    Выдавец: Народная асвета
    Памер: 363с.
    Мінск 1993
    147.07 МБ
    Пл/оскаць—1) моргать, хло-
    пать глазамн; 2) плескать.
    Пл/оснуць—1) ударнть ла- донью; 2) плеснуть, пролнть, бултыхнуть.
    Плюсь выкл. 1) морг!; 2) бул- тых!
    Плюсьнік л/.-лншай древес- ный (Lichen раішепагіа).
    Пл/оха ж.—оплеуха.
    Пл/охнуць—оплеушнть.
    Плюхцець—булькотать (Вада пад коламі плюхцела.
    Я. Кол. нз. XXIII).
    Плюшч м.—водяной пузырь на теле.
    Пл/ошчык м.—уменьш. от плюшч.
    Плюшчэй м.— ежеголовка (бот. Sparganium L.) НТо.
    Плюшчзць—течь, лнвнем лнть. Плявяньне н.—плеванне.
    Пляваць—плевать.
    Пляга ж.—удар розгамн по • пояснмце.
    Пляжыць каго—ударять, сечь.
    Пляйстар м.—1) пластырь;
    2)	пласт.
    Пляйстраваны спластанный. Пляйстравяць—пластовать. Пляйстровы - пластовый, пла- стырный.
    Пляма ж. -пятно.
    Пляменьніца ж.—племянннца. Пляменьнік м. племянннк.
    Плямісты—ПЯТНЙСТЫЙ.
    Пляміцца—пятнаться., Пляміць што, каго—пятнать. Плямка ж.—пятно, пятнышко. Плямны—запятнанный, мар- кнй.
    Плямя н.—племя.
    Плян м.- -план.
    Пляндраваць—портнть, уннч- тожать.
    Пляновасьць ж. планомер- ность. НТа.
    Пляновы—планомерный. НТ?. Плянэт^р м.— планетарнй. НТз. Плянэта ж.—планета. НТз.
    Плясканьне н.—плесканне ла- донямн {ср. воплескі).
    Пляскаты—плоскнй.
    Пляскаць,-снуць—ударять, -рнть ладонямн.
    Пляснуцца—ударнться, трес- нуться.
    Плятына ж. - платнна. НТз.
    Пляткар м.—сплетннк.
    Пляткарка ж.—сплетннца.
    Пляха ж.—фляга.
    Пляц м.—1) плоіцадь; 2) уча- сток, плац.
    Пляцаваць ійто—размермвать по участкам.
    Пляцка ж. —блннчнк с маслом.
    Пляшачка ж.—бутылочка.
    Пляшачны—бутылочный. Пляшка ж.—бутыль,-тылка. Пнёвішча н.—место, покрытое пнямн.
    Пнём прс.—в тупмк.
    Пнёўе н. зб.—пнн.
    Пнуцца напннаться, сунуться, толкнуться.
    Пнуць што, каго- напннать, сунуть, толкнуіь.
    Побач чаго—рядом, возле. Побыт м.—быт, способ ЖНЗНІІ.
    Поварат м.—поворот в сто- рону с дорогн.
    Поваратны—ведутнй в сто- рону.
    Поверх чаго—над, выше.
    Поверху прс.—на поверхностн.
    Повесьць ж — повесть, роман.
    НТ2.
    Погаласка ж.—см. пагалоска.
    Погань ж.—лакость, мерзость.
    Погляд м.—см. пагляд.
    Пограб м.—погреб.
    Подаўка прс.—тесновато.
    Подаўна прс.—давно.
    Подалека прс —далеконько.
    Подаль прс— поодаль.
    Подклад м.—яйцо, оставля- емое в курвном гнезде.
    Подкур м.—см. адзёр 1.
    Подлаз м— подлнпало.
    Подле,луг прыйм. з род.—по, согласно (чему).
    Подлетак м.—подросток.
    Подпіс м.— подпнсь.
    Подслух м.—подслушнванне.
    Я. Кол. НЗ. XXI.
    Подступ м.—коварство, хнт- рость.
    Подсьвінак м.—кабанчіік.
    Подсьціл м. —подстнлка.
    Подых м. -дыханне, дуновенне.
    П<>жар м,—пожар, пожаршце.
    Пожня ж.—луг.
    Пожыў ж.—пніца, пнтаіше.
    НТе.
    Позва ж,—повестка в суд.
    Позна прс — поздно.
    Позны—поздннй.
    Пойма ж.—залнвной луг.
    Пойла н.—пойло.
    Поіць каго -понть.
    Пок выкл.—лоп!
    Покае дзс. безас.—трескается. Покала аг.- -прожора.
    Покат м.—повалка; откос. Покатам прс.—вповалку.
    Покатны—раскатнстый. (/І'р- катны сьмех. Ц. Гарт. СЦ. 93 сг.)
    Покаўка ж.—хлопушка.
    Покі—см. покуль.
    Покліч м. —клнч, прнзыв.
    Покнуцна,-нуць разорваться, лоп нуть.
    Покрыўка ж.—покрышка. Покуль -пока {ср. паку'ль). Покуць ж. -красный угол. Пол м.—полатн, нары в хате. Полаг ж,—полог, занавес у кроватн, балдахнн.
    Полак м.—полка у ружья. Полацак м. ўл.—Полоцк. Поліва «. -полотье.
    Полік м— лак.
    Поліўка ж.—похлебка.
    Полудзень м.—завтрак, пол- дннк.
    Польны— полевой.
    Польскі— польскнй.
    Польшча ж. ўл.—Польша. Помаз м.—мазнлка.
    Помала —маловато.
    Помач ж. помош.ь.
    Помнік м.—памятннк, мону- мент. НТ2.
    П о м н і к а в ы—монументальн ы й НТ2.
    Помпа ж— насос.
    Помпа паветраная-пневма- тнческая машнна. НТз.
    Помста ж.—месть.
    Понутру прс.—по сердцу. Попел м,— пепел, зола.
    Попельны—пепельный, зо- лнстый.
    Попіс м.—перепнсь.
    Лопіхам прс.—гшхая.
    Поплаў м.—луг.
    Поплеч чаго—рядом, возле.
    Лопрадкідл?. мн.—поснделкн.
    Попрыч прс.—порознь.
    Попыт м.—спрос.
    Порах м.—1) порох; 2) прах, пыль.
    Порва ж — разорванне, над- рыв от смеха.
    Поркацца,-каць—рыться, мед- ленно собнраться куда.
    Порскаць.-снуць—фыркать, -кнуть.
    Порт м.—1) порт; 2) поскон- ная нйть; 3) запах горелого платья.
    Портавы—портяный.
    Поруч—рука об руку, рядом.
    Порхаўка ж. дождевнк (Ly- coperdon gemmosum Batsch). Сержп.
    Поршы м. мн.—паршн, шелудн.
    Посілка ж.—дужка в ведре.
    Лоскань ж.—посконь.
    Поскудзь ж.—мерзость, не- чнсть.
    Послух м,—послушаняе.
    Посны—постный.
    Поспал—совместно, сообіца.
    Поставаць—постнться.
    Постаўка ж.—ннжняя поло- внна женской рубахн.
    Постаць ж.— 1) внд, образ;
    2)	место жнен на полосе,
    3)	стан.
    Пострах м.—см. пастрашэньне
    Поступ м,—прогресс. НТ^.
    Посьмех м.—см. сьмех.
    Посьвіст м.—свнст.
    Посьпех м.—см. пасьп(?х Пасьцлля ж.—постель.
    Посьцілка ж —простынька, постнлка (ср. пасьц/лка).
    Потай прс.—тайно.
    Потарч,-тырч прс,—стремглав.
    Потка прс.—потно; ж.—поло- вый орган.
    Поткі—потный, потлнвый.
    Потым—потом.
    Поўдзень м.—юг.
    Поўз прс.—вдоль.
    Поўзаньне н.—ползанне.
    Поўзаць —ползать.
    Поўзіна ж. -хворостнна.
    Поўзці—ползтн.
    Поўна—полно, ровно с краямн.
    Поўнае—см. поўня.
    Поўнал/к м.—комплект. НТ>.
    Поўнасьць ж.—полнота.
    Поўнач м.—полночь, север.
    Поўная кветка—мужской цве- ток. НТе.
    Поўненька—полнёхонько, полненько.
    Поўненькі—полнёхонькнй, полненькнй.
    Поўнік м. см. поўня.
    Поўніць дзс. безас.—ндет к полнолунню.
    Поўны—полный,
    Поўня ж.—полнолунне, пол- ная луна.
    Поўраз м.—веревка.
    Поўсьніца ж.—ворсянка (бот.
    Dipsacus L.). HTs.
    Поўсьць ж. шерсть, іцетнна.
    Поўх м.—потечйна.
    Похва ж.—1) влагалніце (va­gina); 2) футляр; 3) кобура.
    Похвенны—влагалшцный.
    Поцемкі м. мн,—темнота, по- темкн.
    Поцемна—темновато.
    Почапка ж.—см. пачопка.
    Почаска ж.—угоіценне.
    Почат м.—образец.
    Пошасны—эпндемнческнй.
    Пошасьць ж,—эпядемйя.
    Пошастка м.—травяная чума (бот. Elodea L.). НТс.
    Пошукі м. мн.—розыскн, ро- зыскання.
    Пояс м.—пояс.
    Пра што— про (что); о (чем).
    Прабаўляць,-б«віць—прово- дять,-вестн (время).
    Прабачяльнасьць ж.—про- стятельность.
    Прабачлльны - простйтельный.
    Прабячаны—проіценный.
    Прабач(шь,-б«чыць што, каго
    —проіцать, простнть; нзвн- НЯТЬ,-НЙТЬ.
    Прабачэньне «.-проіценне, нзвнненне.
    Прабег м.—пробег.
    Прабегчы—пробежать.
    Прабедавяць—провестн в лншеннн, прогоревать.
    Прабгцца- пробнться, нако- лоться.
    Прабой м.—скобка для замка.
    Прабоіна ж.—брешь.
    Прабосьці што—прободать.
    Прява н.—право; закон.
    Правадз/ць, водзіць,-ві?сьці Ka­zo—проводйть,-вестн; пре- п ровождать,-воднть.
    Правадн/цтва н.—руковод- ство. НТг.
    Правадыр м.—проводннк; вождь.
    Праважаты м.—путеводн- днтель. НТ-2. .
    Праважваць,-жыць што— про- вешнвать, провеснть.
    Праваздольнасьць ж— пра- воспособность. НТ.
    Правазнаўства н.—правове- денне, юрнспруденцня.
    Правазняўца м,—правовед, юрвст.
    Правазнаўчы -правоведческнй
    Правалак«ць,-кчы што—про- тягнвать, протянуть.
    Правалачыцца—проброднть.
    Правалока,-лочка ж.—прово- лочка.
    Правалочны—медленный.
    Правяльле н.—провал, про- пасть.
    Правалындаць прогулять (день).
    Праванб’лы—протухшнй.
    Праванець—протухнуть.
    Праваш'с м.—правопнсанне, орфографня.
    Правапісяльны,-п/сны—орфо- графнческнй.
    Прдвасьць ж.—правота.
    Праведкі ж. мн. -1) навеіце- нне; 2) розыск.
    Прлведны—справедлмвый.
    Прдвіла н.—правнло.
    Правілова,-льна—правнльно.
    Правіловасьць,-льнасьць ж, правнльность.
    Правіловы.-льны —правнльный.
    Прав/'на ж.—провннность, проступок.
    Правінаваціцца— провнннться.
    Прав/нка ж.—уменьш. от прав/на
    Правгца ж.—правая рука.
    Правгчка ж.—девственннца.
    Правіць што — выполнять, со- вершать; гаспадярку—вестн хозяйство.
    Праводзіны ж. мн.—проводы.
    Праводнасьць ж.—провода- мость.
    Праводніца о/с. ўл.—Фомнно воскресенье.
    Праводны—1) проводнмый;
    2)	проводяіцнй (Праводная вязка. HTg )
    Правойкаць—простонать.
    Правулак ж,—переулок.
    Правядзеньне н.—проведенне.
    Правялебнасьць ж.—препо- добне.
    Правялебны—преподобный.
    Правянуць,-вясьці—просох- нуть.
    Прагадлівы—предусмотрн- тельный.
    Прагаладаваць—проголодать.
    Праголіна ж.—поляна средн леса.
    Прагальваць,-гал/ць што— пробрнвать,-рнть.
    Прагандлявоцца—проторго- ваться.
    Прагарковець,-гарчэць—про- горкнуть.
    Прагледжаны—просмотренный Праглоджваць, дзіць што, га- го—просматрлвать,-мотреть.
    Праглыну/ць што, каго— проглотнть.
    Прагляд м.—просмотр.
    Прагненьне «.—жажда.
    Прогнуць- томнться от жа- жды, лметь страсть, стре- млться (к чему).
    Прагняўляць,-нявгць каго— прогневлять.-внть.
    Праголены—пробрлтый.
    Прагульвацца, ляцца—про- лгрываться.-раться.
    Прагу/льваць, ляць што—про- гулнвать,-гулять; пролгры- вать,-рать.
    Прагультяіць—провестн в леностн.
    Прадавоць,-даць шгпо—про- давать,-дать.
    Праджгаць што—прожалнть; быстро пробежать.
    Прядзед м.—прадед.
    Прадзойкаць—распустнть молву.
    Прадзеньне пряденме.
    Прадзеўбаны—проклеванный.
    Продзіва н.—пряжа.
    Прадз/ў м.—велнкое чудо.
    Прадзіравіцца,дзюр«віцца— продырявнться.
    Прадзіровіць.-дзюровіць што—продырявнть.
    Прадзіраўлены—продыря- вленный.
    Прадзяўбаць шпго—прокле- вать.
    Прадлубаны — продолбленный. Прадлубоць wz/по-продолбнть. Прадмесьце н.—предместье. Прадмет м.—предмет.
    Прадметны—предметный, конкреіный. НТі.
    Прадмова ж.—преднсловле. НТ2.
    Прадімуханы—продутый.
    Прадму/хаць—продуть.
    Прадняваць—провестц день.
    Прадоньне н.—лропасть.
    Прадонны—бездонный, глу- бокнй.
    Прадоўжны—продолговатый (Прадоўжныя мазгі. HTt.J
    Прадпакой м.—передняя, прн- хожая.
    Прадпры.
    Прадслоўе пролог. НТг.
    Прадстаўленьне н.—представ- ленне.
    Предстаўн/к м.—представн- тель.
    Прадстаўн/цтва н.—предста- внтельство.
    Прадузятасьць ж.—предвзя- тость, тенденцнозность НТ2.
    Прадузяты—предвзятый, тен- денцнозный. НТг.
    Прадух м.—оконце в курной нзбе для выхода чада.
    Прадуха,-душына ж— проду- швна. отдушнна.
    Прадчуваць што—предчув- ствовать.
    Прадчуцьцё н.—лредчувствне. НТ4.
    Прадь/хаць—передышать, пе- ревестн дух.
    Прадышка ж.—передышка.
    Праё'м м,—нгольное ушко. Праенчыцца—промучнться. Пражкі -ж, мн.—мелочн, глу- постн. Сержп.
    Пражывяньне н.—жнтельство, прожвванве.
    Пражыўлгньне н.—средства к сушествованню.
    Пражыць што, каго — жарнть на сковороде.
    Пражыцыі/ н.—прожнтле. Лр«з ійто—через, чрез (что). Празерыць—прозреть.
    Празрыста—прозрачно.
    Празрысты—1) проннзыва- юіцнй; 2) прозрачный.
    Празух м.—остряк, умнвца. Праз/окацца—проболтаться. Празябіць шпю, каго—просту- днть, заморознть.