Беларуска-расійскі слоўнік
Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў
Выдавец: Народная асвета
Памер: 363с.
Мінск 1993
Пл/оскаць—1) моргать, хло-
пать глазамн; 2) плескать.
Пл/оснуць—1) ударнть ла- донью; 2) плеснуть, пролнть, бултыхнуть.
Плюсь выкл. 1) морг!; 2) бул- тых!
Плюсьнік л/.-лншай древес- ный (Lichen раішепагіа).
Пл/оха ж.—оплеуха.
Пл/охнуць—оплеушнть.
Плюхцець—булькотать (Вада пад коламі плюхцела.
Я. Кол. нз. XXIII).
Плюшч м.—водяной пузырь на теле.
Пл/ошчык м.—уменьш. от плюшч.
Плюшчэй м.— ежеголовка (бот. Sparganium L.) НТо.
Плюшчзць—течь, лнвнем лнть. Плявяньне н.—плеванне.
Пляваць—плевать.
Пляга ж.—удар розгамн по • пояснмце.
Пляжыць каго—ударять, сечь.
Пляйстар м.—1) пластырь;
2) пласт.
Пляйстраваны спластанный. Пляйстравяць—пластовать. Пляйстровы - пластовый, пла- стырный.
Пляма ж. -пятно.
Пляменьніца ж.—племянннца. Пляменьнік м. племянннк.
Плямісты—ПЯТНЙСТЫЙ.
Пляміцца—пятнаться., Пляміць што, каго—пятнать. Плямка ж.—пятно, пятнышко. Плямны—запятнанный, мар- кнй.
Плямя н.—племя.
Плян м.- -план.
Пляндраваць—портнть, уннч- тожать.
Пляновасьць ж. планомер- ность. НТа.
Пляновы—планомерный. НТ?. Плянэт^р м.— планетарнй. НТз. Плянэта ж.—планета. НТз.
Плясканьне н.—плесканне ла- донямн {ср. воплескі).
Пляскаты—плоскнй.
Пляскаць,-снуць—ударять, -рнть ладонямн.
Пляснуцца—ударнться, трес- нуться.
Плятына ж. - платнна. НТз.
Пляткар м.—сплетннк.
Пляткарка ж.—сплетннца.
Пляха ж.—фляга.
Пляц м.—1) плоіцадь; 2) уча- сток, плац.
Пляцаваць ійто—размермвать по участкам.
Пляцка ж. —блннчнк с маслом.
Пляшачка ж.—бутылочка.
Пляшачны—бутылочный. Пляшка ж.—бутыль,-тылка. Пнёвішча н.—место, покрытое пнямн.
Пнём прс.—в тупмк.
Пнёўе н. зб.—пнн.
Пнуцца напннаться, сунуться, толкнуться.
Пнуць што, каго- напннать, сунуть, толкнуіь.
Побач чаго—рядом, возле. Побыт м.—быт, способ ЖНЗНІІ.
Поварат м.—поворот в сто- рону с дорогн.
Поваратны—ведутнй в сто- рону.
Поверх чаго—над, выше.
Поверху прс.—на поверхностн.
Повесьць ж — повесть, роман.
НТ2.
Погаласка ж.—см. пагалоска.
Погань ж.—лакость, мерзость.
Погляд м.—см. пагляд.
Пограб м.—погреб.
Подаўка прс.—тесновато.
Подаўна прс.—давно.
Подалека прс —далеконько.
Подаль прс— поодаль.
Подклад м.—яйцо, оставля- емое в курвном гнезде.
Подкур м.—см. адзёр 1.
Подлаз м— подлнпало.
Подле,луг прыйм. з род.—по, согласно (чему).
Подлетак м.—подросток.
Подпіс м.— подпнсь.
Подслух м.—подслушнванне.
Я. Кол. НЗ. XXI.
Подступ м.—коварство, хнт- рость.
Подсьвінак м.—кабанчіік.
Подсьціл м. —подстнлка.
Подых м. -дыханне, дуновенне.
П<>жар м,—пожар, пожаршце.
Пожня ж.—луг.
Пожыў ж.—пніца, пнтаіше.
НТе.
Позва ж,—повестка в суд.
Позна прс — поздно.
Позны—поздннй.
Пойма ж.—залнвной луг.
Пойла н.—пойло.
Поіць каго -понть.
Пок выкл.—лоп!
Покае дзс. безас.—трескается. Покала аг.- -прожора.
Покат м.—повалка; откос. Покатам прс.—вповалку.
Покатны—раскатнстый. (/І'р- катны сьмех. Ц. Гарт. СЦ. 93 сг.)
Покаўка ж.—хлопушка.
Покі—см. покуль.
Покліч м. —клнч, прнзыв.
Покнуцна,-нуць разорваться, лоп нуть.
Покрыўка ж.—покрышка. Покуль -пока {ср. паку'ль). Покуць ж. -красный угол. Пол м.—полатн, нары в хате. Полаг ж,—полог, занавес у кроватн, балдахнн.
Полак м.—полка у ружья. Полацак м. ўл.—Полоцк. Поліва «. -полотье.
Полік м— лак.
Поліўка ж.—похлебка.
Полудзень м.—завтрак, пол- дннк.
Польны— полевой.
Польскі— польскнй.
Польшча ж. ўл.—Польша. Помаз м.—мазнлка.
Помала —маловато.
Помач ж. помош.ь.
Помнік м.—памятннк, мону- мент. НТ2.
П о м н і к а в ы—монументальн ы й НТ2.
Помпа ж— насос.
Помпа паветраная-пневма- тнческая машнна. НТз.
Помста ж.—месть.
Понутру прс.—по сердцу. Попел м,— пепел, зола.
Попельны—пепельный, зо- лнстый.
Попіс м.—перепнсь.
Лопіхам прс.—гшхая.
Поплаў м.—луг.
Поплеч чаго—рядом, возле.
Лопрадкідл?. мн.—поснделкн.
Попрыч прс.—порознь.
Попыт м.—спрос.
Порах м.—1) порох; 2) прах, пыль.
Порва ж — разорванне, над- рыв от смеха.
Поркацца,-каць—рыться, мед- ленно собнраться куда.
Порскаць.-снуць—фыркать, -кнуть.
Порт м.—1) порт; 2) поскон- ная нйть; 3) запах горелого платья.
Портавы—портяный.
Поруч—рука об руку, рядом.
Порхаўка ж. дождевнк (Ly- coperdon gemmosum Batsch). Сержп.
Поршы м. мн.—паршн, шелудн.
Посілка ж.—дужка в ведре.
Лоскань ж.—посконь.
Поскудзь ж.—мерзость, не- чнсть.
Послух м,—послушаняе.
Посны—постный.
Поспал—совместно, сообіца.
Поставаць—постнться.
Постаўка ж.—ннжняя поло- внна женской рубахн.
Постаць ж.— 1) внд, образ;
2) место жнен на полосе,
3) стан.
Пострах м.—см. пастрашэньне
Поступ м,—прогресс. НТ^.
Посьмех м.—см. сьмех.
Посьвіст м.—свнст.
Посьпех м.—см. пасьп(?х Пасьцлля ж.—постель.
Посьцілка ж —простынька, постнлка (ср. пасьц/лка).
Потай прс.—тайно.
Потарч,-тырч прс,—стремглав.
Потка прс.—потно; ж.—поло- вый орган.
Поткі—потный, потлнвый.
Потым—потом.
Поўдзень м.—юг.
Поўз прс.—вдоль.
Поўзаньне н.—ползанне.
Поўзаць —ползать.
Поўзіна ж. -хворостнна.
Поўзці—ползтн.
Поўна—полно, ровно с краямн.
Поўнае—см. поўня.
Поўнал/к м.—комплект. НТ>.
Поўнасьць ж.—полнота.
Поўнач м.—полночь, север.
Поўная кветка—мужской цве- ток. НТе.
Поўненька—полнёхонько, полненько.
Поўненькі—полнёхонькнй, полненькнй.
Поўнік м. см. поўня.
Поўніць дзс. безас.—ндет к полнолунню.
Поўны—полный,
Поўня ж.—полнолунне, пол- ная луна.
Поўраз м.—веревка.
Поўсьніца ж.—ворсянка (бот.
Dipsacus L.). HTs.
Поўсьць ж. шерсть, іцетнна.
Поўх м.—потечйна.
Похва ж.—1) влагалніце (vagina); 2) футляр; 3) кобура.
Похвенны—влагалшцный.
Поцемкі м. мн,—темнота, по- темкн.
Поцемна—темновато.
Почапка ж.—см. пачопка.
Почаска ж.—угоіценне.
Почат м.—образец.
Пошасны—эпндемнческнй.
Пошасьць ж,—эпядемйя.
Пошастка м.—травяная чума (бот. Elodea L.). НТс.
Пошукі м. мн.—розыскн, ро- зыскання.
Пояс м.—пояс.
Пра што— про (что); о (чем).
Прабаўляць,-б«віць—прово- дять,-вестн (время).
Прабачяльнасьць ж.—про- стятельность.
Прабачлльны - простйтельный.
Прабячаны—проіценный.
Прабач(шь,-б«чыць што, каго
—проіцать, простнть; нзвн- НЯТЬ,-НЙТЬ.
Прабачэньне «.-проіценне, нзвнненне.
Прабег м.—пробег.
Прабегчы—пробежать.
Прабедавяць—провестн в лншеннн, прогоревать.
Прабгцца- пробнться, нако- лоться.
Прабой м.—скобка для замка.
Прабоіна ж.—брешь.
Прабосьці што—прободать.
Прява н.—право; закон.
Правадз/ць, водзіць,-ві?сьці Kazo—проводйть,-вестн; пре- п ровождать,-воднть.
Правадн/цтва н.—руковод- ство. НТг.
Правадыр м.—проводннк; вождь.
Праважаты м.—путеводн- днтель. НТ-2. .
Праважваць,-жыць што— про- вешнвать, провеснть.
Праваздольнасьць ж— пра- воспособность. НТ.
Правазнаўства н.—правове- денне, юрнспруденцня.
Правазняўца м,—правовед, юрвст.
Правазнаўчы -правоведческнй
Правалак«ць,-кчы што—про- тягнвать, протянуть.
Правалачыцца—проброднть.
Правалока,-лочка ж.—прово- лочка.
Правалочны—медленный.
Правяльле н.—провал, про- пасть.
Правалындаць прогулять (день).
Праванб’лы—протухшнй.
Праванець—протухнуть.
Праваш'с м.—правопнсанне, орфографня.
Правапісяльны,-п/сны—орфо- графнческнй.
Прдвасьць ж.—правота.
Праведкі ж. мн. -1) навеіце- нне; 2) розыск.
Прлведны—справедлмвый.
Прдвіла н.—правнло.
Правілова,-льна—правнльно.
Правіловасьць,-льнасьць ж, правнльность.
Правіловы.-льны —правнльный.
Прав/'на ж.—провннность, проступок.
Правінаваціцца— провнннться.
Прав/нка ж.—уменьш. от прав/на
Правгца ж.—правая рука.
Правгчка ж.—девственннца.
Правіць што — выполнять, со- вершать; гаспадярку—вестн хозяйство.
Праводзіны ж. мн.—проводы.
Праводнасьць ж.—провода- мость.
Праводніца о/с. ўл.—Фомнно воскресенье.
Праводны—1) проводнмый;
2) проводяіцнй (Праводная вязка. HTg )
Правойкаць—простонать.
Правулак ж,—переулок.
Правядзеньне н.—проведенне.
Правялебнасьць ж.—препо- добне.
Правялебны—преподобный.
Правянуць,-вясьці—просох- нуть.
Прагадлівы—предусмотрн- тельный.
Прагаладаваць—проголодать.
Праголіна ж.—поляна средн леса.
Прагальваць,-гал/ць што— пробрнвать,-рнть.
Прагандлявоцца—проторго- ваться.
Прагарковець,-гарчэць—про- горкнуть.
Прагледжаны—просмотренный Праглоджваць, дзіць што, га- го—просматрлвать,-мотреть.
Праглыну/ць што, каго— проглотнть.
Прагляд м.—просмотр.
Прагненьне «.—жажда.
Прогнуць- томнться от жа- жды, лметь страсть, стре- млться (к чему).
Прагняўляць,-нявгць каго— прогневлять.-внть.
Праголены—пробрлтый.
Прагульвацца, ляцца—про- лгрываться.-раться.
Прагу/льваць, ляць што—про- гулнвать,-гулять; пролгры- вать,-рать.
Прагультяіць—провестн в леностн.
Прадавоць,-даць шгпо—про- давать,-дать.
Праджгаць што—прожалнть; быстро пробежать.
Прядзед м.—прадед.
Прадзойкаць—распустнть молву.
Прадзеньне пряденме.
Прадзеўбаны—проклеванный.
Продзіва н.—пряжа.
Прадз/ў м.—велнкое чудо.
Прадзіравіцца,дзюр«віцца— продырявнться.
Прадзіровіць.-дзюровіць што—продырявнть.
Прадзіраўлены—продыря- вленный.
Прадзяўбаць шпго—прокле- вать.
Прадлубаны — продолбленный. Прадлубоць wz/по-продолбнть. Прадмесьце н.—предместье. Прадмет м.—предмет.
Прадметны—предметный, конкреіный. НТі.
Прадмова ж.—преднсловле. НТ2.
Прадімуханы—продутый.
Прадму/хаць—продуть.
Прадняваць—провестц день.
Прадоньне н.—лропасть.
Прадонны—бездонный, глу- бокнй.
Прадоўжны—продолговатый (Прадоўжныя мазгі. HTt.J
Прадпакой м.—передняя, прн- хожая.
Прадпры.
Прадслоўе пролог. НТг.
Прадстаўленьне н.—представ- ленне.
Предстаўн/к м.—представн- тель.
Прадстаўн/цтва н.—предста- внтельство.
Прадузятасьць ж.—предвзя- тость, тенденцнозность НТ2.
Прадузяты—предвзятый, тен- денцнозный. НТг.
Прадух м.—оконце в курной нзбе для выхода чада.
Прадуха,-душына ж— проду- швна. отдушнна.
Прадчуваць што—предчув- ствовать.
Прадчуцьцё н.—лредчувствне. НТ4.
Прадь/хаць—передышать, пе- ревестн дух.
Прадышка ж.—передышка.
Праё'м м,—нгольное ушко. Праенчыцца—промучнться. Пражкі -ж, мн.—мелочн, глу- постн. Сержп.
Пражывяньне н.—жнтельство, прожвванве.
Пражыўлгньне н.—средства к сушествованню.
Пражыць што, каго — жарнть на сковороде.
Пражыцыі/ н.—прожнтле. Лр«з ійто—через, чрез (что). Празерыць—прозреть.
Празрыста—прозрачно.
Празрысты—1) проннзыва- юіцнй; 2) прозрачный.
Празух м.—остряк, умнвца. Праз/окацца—проболтаться. Празябіць шпю, каго—просту- днть, заморознть.