Сацыяльна-бытавыя казкі
Выдавец: Навука і тэхніка
Памер: 520с.
Мінск 1976
Дмнтрнев —М. А. Дмнтрнев. Собранне песен, сказок, обрядов н обычаев крестьян Северо-Западного края. Внльно, 1869.
Добровольскнй — В. Н. Добровольскнй. Смоленскнй этнографіі’ ческнй сборнлк, ч. I. СПб, 1891.
Драгоманов-— Малорусскне народные предання н рассказы. Свод М. Драгоманова. Кнев, 1876.
Етногр. з б.— Етнографічннй збірннк. Вндае Етнографічна комісія наукового товарнства імені Т. Шевченка у Львові. За редакціею В. Гнатюка, т. I—XXXVIII. Львів, 1896—1916.
Казкн Буковннн — Казкн Буковннн. Запнсав та впорядкував М. Івасюк. Ужгород, 1968.
Казкі пра жывёл— Казкі пра жывёл і чарадзейныя казхі. Складальнік К. П. Кабашнікаў. Мінск, 1971.
К а л і н — Закарпатські казкн Андрія Каліна. Запіс текстів та вступна стаття П. В. Лінтура. Ужгород, 1959.
Карскнй — Е. Ф. Карскяй. Матерналы для нзучення белорусскнх говоров, т. I—V. СПб, 1898—1903.
Королькова — Русскне народные сказкн, рассказанные A. Н. Корольковой. Составнтель н ответственный редактор Э. В. Померанцева. М„ 1969.
Кравченко — Этнографнческне матерналы, собранные В. Г. Кравченко в Волынской н соседннх с ней губ. «Труды обіцества нсследователей Волынн», т. V. Жнтомнр, 1911; т. XII. Жнтомнр, 1914.
Кругляшова-— В. П. Кругляшова. Фольклор на роднне Д. Н. Мамнна-Снбнряка. Свердловск, 1967.
Кул нш, Запнскн — Запнскн о Южной Русн. Нздал П. Кулнш, т. I. СПб, 1856; т. II. СПб, 1857.
Кулнш, Предання — Украннскне народные предання. Собрал П. Кулнш, кн. I. М„ 1847.
Левченко — Казкн та оповідання з Поділля. Упорядкував М. Левченко, внп. I—II. Кні’в, 1928.
Л і н т у р, Сатнра—Як чоловік відьму підкував, а кішку вчнв працюватн. Закарпатські народні казкн. Гумор та сатнра. Запнс, впорядкування П. В. Лінтура. Ужгород, 1966.
Малннка — A. Н. Малннка. Сборннк матерналов по малорусскому фольклору. Черннгов, 1902.
Манжура— Сказкн, пословнцы н т. д., запнсанные в Екатерннославской н Харьковской губерннях 14. 14. Манжурой. Харьков, 1890.
Мнлорадовнч-—В. Мнлорадовнч. Казкн та оповідання, запнсанные на Лубеншнне. Полтава, 1913.
Молдавскнй, Бахтнн—Господнн лешнй, господнн барнн н мы с мужнком. Запнскн о сказочннках Д. Молдавского н сказкн, собранныс В. Бахтнвым н Д. Молдавскнм. М.—Л„ 1965.
Нар. с к а з к н — Народные сказкн о боге, святых н попах. Русскне, белорусскне н украннскне. Составнтель М. К. Азадовскнй. М,-—Л., 1963.
Ннкнфоров — Севернорусскне сказкн в запнсях А. 14. Ннкнфорова. Нзданне подготовнл В. Я. Пропп. М.—Л., 1961.
Ннкнфоров, Опнсь — Опнсь сказочного собрання A. 14. Ннкнфорова. Севернорусскне сказкн в запнсях А. 14. Ннкнфорова. Подготовнл В. Я. Пропп. М.—Л.. 1961, стар. 343—380.
Померанцева, Б а ш к.— Русское народное творчество в Башкнрнн. Под обшей ред. Э. В. Помсранцевой. Уфа, 1957.
Померанцева, Ярос л.— Песнн н сказкн Ярославской областн. Под обшей ред. Э. В. Померанцевой. Ярославль, 1958.
Потявкн— Народная поэзня Горьковской областн. Составнтель н ред. В. Потявнн, вып. I. Горькнй, 1960.
Пропп —В. Я. Пропп. Указатель сюжетов. У кн.: Народные русскне сказкн A. Н. Афанасьева в трех томах, т. 3. М., 1957, стар. 454—502.
Романов — Е. Р. Романов. Белорусскнй сборннк, вып. III. Внтебск, 1887; вып. IV. Внтебск, 1891; вып. VI. Могнлев, 1901.
Романов. Матерналы — Е. Р. Романов. Матерналы по этнографнн Гродненской губерннн, вып. I—II. Внльно, 1911, 1912.
Рудченко — Народные южнорусскне сказкн. РІздал 14. Я. Рудченко, вып. I—II. Кнев, 1869, 1870.
Сержпутов.скнй — A. К. Сержпутовскнй. Сказкн н рассказы белорусов-полешуков. СПб. 1911.
Сержпутоўскі, Казкі— A. К. Сержпутоўскі. Казкі і апавяданні бсларусаў з Слуцкага павета. Л., 1926.
Ск. Верховнны — Сказкн Верховнны. Закарпатскне украннскне народные сказкн, нзд. 2-е. Составнтель 14. М. Чендей. Ужгород, 1970.
Трад. фольклор д е р.— Траднцнонный фольклор Владнмнрской деревнм (в запнсях 1963—1969 гг.). Отв. ред. Э. В. Померанцева. М., 1972.
У к р. казкн — Украі'нські народні казкн, легендн, анекдотн. Упорядкувалн Г. Сухобрус, В. Юзвенке. За редакціею ГІ. Попова. Кні'в, 1957.
Чубннскнй — Труды этнографнческо-статнстнческой экспеднцнн в Западно-русскнй край. Матерналы н нсследовання, собранные П. П. Чубннскнм, т. II. СПб, 1878.
Шастнна — Елена Шастпна. Сказкн Ленскнх берегов. ВосточноСнбнрское нздательство, 1971.
Шейн — П. В. Шейн. Матерналы для нзучення быта н языка русского населення Северо-Западного края. т. II. СПб, 1893.
Яворскнй — Ю. Я. Яворскнй. Памятннкн Галнцко-русской народной словесностн, вып. I. Легенды, сказкн, рассказы н анекдоты. Кнев, 1915.
Ястребов — Матерналы по этнографнн Новоросснйского края, собранные в Елнзаветградском н Александрнйском уездах Херсонской губ.
В. Н. Ястребовым. Летопнсь нсторнко-фнлологнческого обшества прн Новоросснйском уннверснтете, III. Одесса, 1894, стар. 59—260.
Barag — Belorussische Volksmarchen. Herausgegeben von L. G. Barag. Berlin, 1973, (7-e выд.).
Bar^cz— Ks. Sadok Bar^cz. Bajki, freszki, podania, przyslowia i piesni na Rusi. Lwow, 1886.
Federowski — M. Federowski. Lud bialoruski na Rusi Litewskiej, t. I—III. Krakow, 1897—1903.
G1 inski — A. Glinski. Bajarz polski. Zbior piesni, powiesci i gawgd ludowych, t. I—IV. Wilno, 1853.
Karlowicz—J. Karlowicz. Podania i bajki, zebrane na Litwie. Zbior wiadomosci do antropologii krajowej, t. XI. Krakow, 1887; t. XII, 1888.
Klich — Edward Klich. Teksty biaioruskie z powiatu Nowogrodzkiego. Materyaly i prace Komissji jfzykowej, t. II. Krakow, 1903.
Kolberg— O. Kolberg. Chelmskie. Krakow, 1891.
K o I b e r g, 1888 — O. Kolberg. Lud. t. IV. Pokucie. Krakow, 1888.
Kolberg, 1889 — O. Kolberg. Basnie z Polesia. Zbior wiadomosci do antropologii krajowej, t. XIII. Krakow, 1889.
Kolberg, 1891—O. Kolberg. Przemyskie. Krakow, 1891.
Kolberg, 1907 — O. Kolberg. Wolyn. Krakow, 1907.
K r z y z. — Julian Krzyzanowski. Polska bajka ludowa w ukladzie systematycznym, t. I—II. Wroclaw—Warszawa—Krakow, 1962—1963.
M o z s y n s k a — Bajki i zagadki ludu ukrainskiego. Zbior wiadomosci do antropologii krajowej. IX, 1895.
Nowosielski— A. Nowosielski. Lud ukrainski, jego piesni, bajki, podania, klechdy, zababony, obrz^dy, zwyczajg, przyslowia, zagadki i t. d., t. I— II. Wilno, 1875.
Rokossowska — Z. Rokossowska. Bajki (skazki) ze wsi Jurkowszczyzny. Materyaly antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne, t. II. Krakow, 1897.
W e r y h a — Podania biaioruskie, zebrane przez Wladyslawa Weryhe. Lwow, 1889.
ZWAK — Zbior wiadomosci do antropologii krajowej.
1. Самы вумны
AA *921 I A = AT 921 (Куды трацяцца грошы). Эпізоды сустрэчы цара з «самым вумным» і знеслаўленне вумніка простым аўчыннікам нагадваюць сюжэтны тып 922 (Бесклапотны манастыр — гл. тэкст 4). АІМЭФ, ф. 8, воп. 1, спр. 84, сш. 2. Зап. К. Кабашнікаў у г. Тураве ад Івана Якаўлевіча Земляніка, 67 гадоў, які скончыў 3 класы народнай школы. Ад яго ж запісаны тэксты 19, 33.
Гісторыя такіх казак аб разумных адказах звязана з сярэдневяковымі лацінскімі і грэчаскімі дыялогамі паміж Саламонам Мудрым і Марольфам. Гл.: Jan de Vries. Die Marchen von Kliige Ratsllosern (FFC N73). Helsinki, 1926; O. Амбойннс. Сказкн об умных ответах в латышском н лптовском фольклоре. Фольклор балтскнх народов. Рнга, 1969, стар. 187—218. Змешчаны тэкст блізкіх варыянтаў у апублікаваным матэрыя\е не мае.
2. Як селянін зрабіўся памочнікам цара
АА *921 I А=АТ 921 А. АІМЭФ, ф. 9, воп. 3, спр. 13, ч. IV, л. 640. Зап. Мікола Панькоў у 1940 г. у м. Дзвінску (Латвія) ад Хрысціны Паньковай.
Часткова падобны фальклорны матэрыял прыводзіцца ў названым вышэй артыкуле О. Амбойніса.
3. Князь і палясоўшчык
АА *921 I А=АТ 921 А. АІМЭФ, ф. 9, воп.^3, спр. 13, ч. IV, л. 620. Зап. С. Сахараў у 1940 г. у в. Стырблі Каплаўскай вол. (Латвія) ад Пятра Касінскага, 44 г. Ад яго ж запісаны тэксты 14, 15.
Казкі пра тое, як селянін загадкава адказаў на пытанне цара (Пятра Першага), куды трацяцца грошы, абавязаўся нікому не паведамляць разгадку ў адсутнасці цара, але прадаў яе за грошы, на якіх адбіты цар, баярам, даволі часта сустракаюцца ў рускіх і радзей у іншых славянскіх фальклорных зборніках.
Бел. вар.: Federowski, III, стар. 60, Ns 118. Рус. вар.— 13 (П р о п п, стар. 484; дадаткова — Ннкнфоров, № 7). Укр. вар.; К улнш, Предання, I, стар. 88—89; К о 1 b е r g, 1888, IV, Ns 76. Польскіх — 7 (К r z у z., I, стар. 280).
4. Аб кролю рускім дай млынару
АА 922 (Бесклапотны манастыр). Federowski, III, стар. 13, № 28. Зап. М. Федароўскі ў канцы XIX ст. у м. Лыскава Ваўкавыскага п. Гродзенскай губ. ад Францішка Кулешы.
Даследчыкі гэтага сусветна вядомага сюжэта мяркуюць, што ён склаўся ў VII ст. на Блізкім Усходзе. Старажытныя літаратурныя версіі арабскага аўтара IX ст. Ібн-Абдзілхакама (Кароль і ганчар, які адказвае на яго пытанні, хто ёсць бог, колькі зорак, дзе цэнтр зямлі) і ў вавілонскай рэдакцыі Талмуда (Спаборніцтва загадкамі паміж Рабі Іошуа Бен-Хананья і мудрацом з Афін). У Еўропе сюжэт пачаў бытаваць не раней IX ст., а шырокае вуснае распаўсюджанне і літаратурную папулярнасць у форме фабліё, шванкаў, фацэцый набыў на Захадзе ў XIII—XVI стст. Змест дыялогаў, напрыклад, пра цану зямнога цара і бога, зведаў уплыў хрысціянскіх уяўленняў. Найбольш вядомай паэтычнай апрацоўкай падобнай казкі з’яўляецца балада нямецкага паэта Г. А. Бюргера «Der Kaiser und der Abt» (1784). У XVIII ct. казкі пра бесклапотны манастыр сталі друкавацца ў рускіх апавядальных зборніках («Забавный рассказчнк», «Спутннк веселых людей»). Калі ва ўсходнеславянскіх казках тыпу 922, якія адрозніваюцца сатырычнай антыклерыкальнай завостранасцю, дзеянне адбываецца ў «бесклапотным манастыры», то ў заходнееўрапейскіх, заходнеславянскіх казках, а таксама ў большасці латышскіх і літоўскіх казках імператар (кароль) і абат (ксёндз) сустракаюцца ў іншым месцы. Ва ўсходнеславянскіх казках пытанні ігумену часцей за ўсё задае цар Пётр Першы, а адказвае замест манаха-ігумена млынар (як у беларускім тэксце, які намі публікуецца) або мужык, салдат, вадавоз, пастух, якога цар ставіць начальнікам над манахамі замест ранейшага ігумена. Пытанні, якія
задае «кароль рускі» бернардыну-ксяндзу, з'яўляюцца характэрнымі ўсходнеславянскім казкам пра бесклапотны манастыр. Гл.: W. Andersen. Kaiser und Abt (FFC, N 42). Helsinki, 1923. Першая частка гэтай манаграфіі выдадзена на рускай мове: В. Андерсен. Нмператор н аббат, т. I. Казань, 1916.
КНІГІ ОНЛАЙН
