• Газеты, часопісы і г.д.
  • Беларуска-расійскі слоўнік  Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў

    Беларуска-расійскі слоўнік

    Сцяпан Некрашэвіч, Мікалай Байкоў

    Выдавец: Народная асвета
    Памер: 363с.
    Мінск 1993
    147.07 МБ
    2)	согласоваться.
    Згаджаць,- дз/ць каго—согла- шать,-свть; прймйрять,-рнть.
    Згадкі ж. мн.—воспомнна-
    НЙЯ.
    Згаладавоць—йзголодать,-ться
    Згалелы—обнйіцавшйй, обед- невшнй.
    Згалгньне н-—обнніцанйе, обедненяе.
    Згал«?ць—обнйіцать, обеднеть.
    Зганены—опозоренный, обес- чеіценный.
    Зганіць каго—охулнть, опо- зорять, обесчестнть.
    Згарбаціцца—сгорбйться.
    Згаркявіць—прогоркнуть.
    Згарнуць,-рт<зць ійто—свер- нуть.
    Згарчзлы—прогорклый.
    Згарчэць—прогоркнуть.
    Згаршацца—портнться, раз- враіцаться.
    Згаршзньне н,.—порча, раз- врашенне.
    Згасаньне н.—потуханйе{Зга- саньне зорак. НТ3)
    Згасаць, згаснуць—потухать, -хнуть.
    Згаслы—потухшнй (Вулькан згаслы НТ3).
    Згатавлны—прнготовленный, сваренный.
    Згатаваць шпго—пряготовнть, сварнть (пніцу), вскнпятнть (воду).
    Згвалтаваньне,-лчэньне н.— нзнаснлованме.
    Згвалтаваць, згвллціць каго —пзнаснловать.
    Згвалчаны—нзнаснлованный.
    Згібаньне н.—сгнбанне.
    Згібаць,сагбаць ійто—сгн- бать, согнуть.
    Зггбіна ж.—нзгнбнна, флек- сура. НТз.
    Зпдзіцца—опротнветь.
    Згіняцца—сгнбаться.
    Згінаць што—сгнбать.
    Згінаць, зг/нуць—погнбать, -бнуть.
    Згінота ж.~гнбель. Я. Кол. НЗ XXX.
    Згледзіць шпго, каго—усмот- реть, заметнть.
    Зглумгць што—нспортнть.
    Зглымзаць што—проглотмть.
    Згнойваць,-нагць што—сгна- нвать, сгнонть.
    Згн/ба ж.—уннчнженне.
    Згнібіць каго—прнннзнть, уннчнжнть.
    Згноены—прогннвшнй.
    Згода ж.—мнр, согласне; соглашенве.
    Згоджаны—соглашенный.
    Згодлівы—сговорчнвый, мнро- любнвый.
    Згодна—согласно, мнрно.
    Згоднік м.—соглашатель.
    Згодніца ж.—соглашатель- ннца.
    Згодніцкі—соглашательскнй.
    Згодніцтва н.—соглашатель- ство.
    Згорнуты—свернутый.
    Згрябны—нзяіцный, стройный.
    Зграмаджяцца,-дзгцца—скоп- ляться,-пнться.
    Зграмаджэньне н.—скопле- нне; аккумуляцня. НТб.
    Згрубеласьць ж.—загрубелость Згрубець—загрубеть.
    Згрыбелы —одряхлевшнй, дряхлый.
    Згрыбець—состарнться, одряхлеть.
    Згрызота ж— угрызенне.
    Згрызьці што, каго—нзгрысть, нзглодать.
    Згуба ж— 1) потеря, утрата;
    2)	погмбель.
    Згуб/цца—потеряться, зате- ряться.
    Згуб/ць што—потерять, за- терять.
    Згублены—потерянный.
    Згубнік м.—губвтель.
    Згубніца ж.—губнтельншіа.
    Згубны—губнтельный, па- губный.
    Згудзіць /саго—охулнть.
    Згуканы склнканвый.
    Згукаць каго—склнкать.
    Згуртавяны—сгрупішрован- ный, об'еднненный.
    Згуртавяньне н.—об'еднненне; сообіцество {Згуртаваньне расьліннае. НТе.)
    Згуртавацца—об‘еднннться, сплотйться, с‘органнзоваться
    Згуртаваць каго, што— об'еднннть, сплотнть, с'орга- ннзовать.
    Згушчальнасць ж— сгуіцае- мость.
    Згушчяльны—сгуіцаемый.
    Згу/шчанасьць ж.—сгуіцен- ность, уплотненность, на- сыіценность.
    Згушчаны—сгушенный, насы- іценный.
    Згушчаць, згусьц/ць што— сгуіцать, сгустнть; уплот- нять,-ннть.
    Згушчзньне н.—сгуіценне (Згушчэньне пары. НТз).
    Здабывлньне н.—добыванне, прнобретенне, завоеванне.
    Здабывяць^быць што—до- бывать,-быть; прнобретать, -рестн; завоёвывать, завое- вать.
    Здабытак м.—1) добыча;
    2)	пронзведенне (мат.). НТі. Здабыты—добытый, прнобре- тенный.
    Здабыўчы—добываюіцяй (Зда- быўная прамысловасьць). НТз
    Здабыцьцё н.—добыча; прн- обретенне.
    Здаваленьне н.—удоволь- ствне. НТі.
    Здавальненьне н.—удовлетво- ренне.
    Здавальняць,-воліць каго, што—удовлетворять -рнть.
    Здавальняюча—удовлетворн- тельно.
    Здавальняючы—удовлетво- рнтельный, достаточный.
    Здавацца, здацца—сдаваться, сдаться; дзс. безас.-ка- заться, показаться.
    Здав£н-даўня—с давннх пор. Здаецца дзс. безас.—кажется. Здалёка, здйля—нздалека.
    Здалікачаны—нзнеженный, нзбалованный.
    Здалік«чваць,-кяціць каго— нзнежнвать,-жнть; нзбало- вывать,-ловать.
    Здань м,-—прнзрак, прнвн- денне.
    Зданьне н.—мненне. НТь Зданьнёвы—мннмый. НТі. Здаравець—здороветь.
    Здаровы—здоровый; снльный. Здароўе н.—здоровье.
    Здароўкацца з кім—здоро- ваться.
    Здароўніца ж — санаторнй. НТз.
    Здарыцца дзс. безас.—случнт- ся, пронзойдет.
    Здарэньне н.—пронсшествне, прнключенне, случай.
    Здйтнасьць ж.—способность, дарованне.
    Здатны—способный.
    Здаўна—нздавна.
    Здмухлньне н.—сдуванне. НТз.
    Здмухаць.-хнуць што—сду- вать,-дуть.
    Здобрывацца,-рыцца—делаться добрым; отходнть (после гнева).
    Здогад м.—догадка.
    Здоленьне —здоровье, снла.
    Здолець каго—одолеть, по- беднть; непер.—нметь снлу, быть способным.
    Здолу—сннзу.
    Здольнадзейнасьць ж.—акту- альность. НТ2-4.
    Здольнадзейны—актуальный.
    Здольнасьць ж.—способность.
    Здольны—способный.
    Здомыслу прс.—по догадкам.
    Здор м.—сдор, сало с кншек.
    Здорны—сальный.
    Здохлы—яздохшнй; тоіцйй
    Здохнуць—CM. ЗДЫХЙЦЬ
    Здряда ж.—нзмена.
    Здрадзіць каму—нзменнть.
    Здрабляць,-б/ць што—нзмель- чнвать,-чнть.
    Здрабнелы—нзмельчавшнй.
    Здрабнець—нзмельчать.
    Здранцьвелы прм.—окочене- лый.
    Здранцьвець—окоченеть.
    Здрапаны—нсцарапанный.
    Здрапаць што, каго—нсцара- пать.
    Здроблены—нзмельченный.
    Здрыг м.—трясенне, колеба- нне; толчок.
    Здрыганьне н.—вздрагнванне, трясенне.
    Здрыгацца.-гануцца—вздрагп- вать,-рогнуть; колебаться, поколебаться; потрястась (Зямля здрыганулася).
    Здрыгаць,-ган_уць што—коле- бать, поколебать; потрясать, потрястл.
    Здрыгі м. мн.—вздрагнвання во сне (детская болезнь).
    Здрыжнік м.—трясунка (тра- ва).
    Здубелы—оцепенелый.
    Здубець,-бянець—оцепенеть.
    Здужаць каго—побороть, одо- леть.
    Здураваць—сглупнть.
    Здурнелы—поглупевшый, оду- ревшнй.
    Здурнець—поглупеть, одуреть.
    Здырдзіцца—протянуть ногн, умереть.
    Здыханьне н.—нздыханне.
    Здыхаць, здохнуць—нздыхать, нздохнуть; околеть.
    Здыхлгна,-ляціна ж.—падаль. Здыхл/нны—взятый от падалн. Здыхлячы—здохлый, дохлый. Зеленкаваты—не вполне до- зрелый.
    Зелены=зялёны.
    Зеліва н.—травяные семена. Зглка ж.—засушенная трава. Зельле н.—1) зелье, отрава;
    2)	трава.
    Зельляваты—травяннстый. НТв.
    Зелянюшка ж.—зеленушка (Fringilla chloris).
    Зельнік м— гербарлй. МГ.
    Зелязьняк м.—см. жалязьняк.
    Зелян/нка ж,—травннка (Кі- нула ў твар вырванаю зе- лянінкай. Ц. Гарт.
    С. Ц. 83 с.)
    Зелянгна ж.—зелень (ого- родная/
    Земец м.—см. замец, Земляроб м,—земледелец.
    Земляробскі—земледельческнй Земляробства н.—земледелне. Землярыйка ж.—земляройка (Sorex). ЗТ.
    Земляўладаньне н —земле- владенне.
    Земляўласьнік м.—земле- владелец.
    Земляўласьніца ж.—земле- владелнца.
    Земны—земной.
    Земчуг м.—жемчуг.
    Зена ж. ўл.—Знновня, Зн- навда.
    Зеркі ж. мн.—глаза.
    Зерналёд м— флрн. НТз.
    Зернейка,-нятка н.—зернышко.
    Зерня н.—зерно.
    Зерняўка ж— зерновка.
    Зерыць—смотреть вкось. Зжалкавацца—сжалнться. 3-за прыйм. з. род.—нз-за (место н прнчнна).
    Ззаду—сзадн.
    Зімавое—ознмь.
    Зімавы—ознмый.
    З/мка ж.~знмушка.
    Зшна—холодно.
    Зшнасьць ж.—холод.
    Зімнець дзс. безас. холодеть; не пер. выстужаться.
    Зімны—холодный, студёный.
    Зімовішча н.—знмовье.
    Зімовы—знмннй.
    Зімоўля ж.—знмовка.
    Зірк—глядь, поглядн.
    Зіркатасьць ж.—зоркасть.
    Зіркаты—зоркнй.
    Зірнуць—посмотреть.
    Зіхаць, зіхнуць—зеваць(| зев- нуть.
    Злаба ж.—злоба, озлобленне, злость.
    Злавацца,-ваць—злнться (ср. злувацца).
    Зладзейка ж.—воровка.
    Зладзейскі—воровскнй.
    Зладзейства н.—воровство.
    Злагодзіць каго—прнмнрнть, согласовать.
    Злйдзіць ійто—уладвть, устронть.
    Зладзюга м.—ворйвде.
    Злйзіць—1) слезать (с чего)
    2)	сходйть (куда).
    Зламйньне н.—1) ломка;
    2)	нарушеняе (слова).
    Зламйць ійто— 1) сломать;
    2)	нарушйт.ь (условне) (ср. ламйць)
    Злам/ць што—сломйть, пе- реломнть.
    Зламшсна—злонамеренно, co злым умыслом.
    Зламыснасьць ж.—злонаме- ренность, злой умысел.
    Зламысны—злонамеренный, злоумышленный.
    Зламысьнік м.—злоумышлен- нйк.
    Зламысьніца ж.—злоумыш- ленннца.
    Зларйдасьць ж.—злорадство.
    Зласьл/ва—злобно, враждебно. Зласьлівасьць ж.—злобность, злонравйе.
    Зласьл/вы—злобный, злонрав- ный, враждебный.
    Златравйцца—промотаться.
    Златравйць што—промотать.
    Злачынец м.—злодей, пре- ступннк.
    Злачынка ж.—злодейка, пре- ступннца.
    Злачынны—злотворный, пре- ступный.
    Злачынства злодейство, злодеянне, преступленяе.
    Злйяцца—выругаться.
    Злйяць каго—нзругать.
    Злодзей м.—вор.
    Зложжа н.—жнла мннераль- • ная. НТ5.
    Злом ж, —нзлом. HTs.
    Зломак м.—1) обломок; 2) ве- трогон.
    Зломаны—1) сломанный; 2) нарушенный.
    Зломкі—ломкйй, нетвердый.
    Злосны—злобный, недобро- желательный.
    Злосьмех м,—сарказм НТг; нроння. Я. Кол. НЗ.
    Злосьмешлівы—саркастаче- скйй. НТ2
    Злосьмешна—нроннческн.
    (Міхал злосьмешна адазва- ўся. Я. Кол. НЗх).
    Злосьнік м.—враг, зложелатель
    Злосьніца ж.—недоброжела- телышца.
    Злосьнічаць—враждовать, злсбствовать.
    Злосьць ж.—злость, вражада
    Злотнік м.—золотарь, золотых дел мастер.
    Злоты—злотый (15 к.).
    Злувйньне н.—гнев, раздра- женне.
    Злувйцца,-вйць—серднться, гневаться (ср. злавйць,-вйцца)
    Злу/ка ж.—соеднненне, ассоцн- ацня, коалнцня.
    Злуч м.—союз (грам.) Тр. Гр.
    Злучйльны—соеднннтельный, ассоцнатнвный. НТ<.
    Злучаны—соеднненный, свя- занный.
    Злучйцца,-чыцца—соедннять- СЯ,-НЙТЬСЯ.
    Злучйць,-чыць каго, што— соедйнять,-нйть.
    Зл_учка ж— спайка. НТе.
    Зл_учнік м— союз (грам.~).
    Зл_учны—соедннйтельный, со- четательный. НТі.
    Зл_учок м.—соедянйтельная чергочка между буквамн,сло- вамн. (-).
    Злучэньне соедйненне.
    Злы—злой.
    Злыбядй ж.—несчастме.
    Злыгйць каго—связать верев- кой за рога.
    Зладзень м.—несчастный, нн- іцнй, бродяга; завнстннк.
    Злыдні м. мн. см.—злыбяда.
    Злысець—облысеть.
    Змага ж.—возможность, снла.
    Змагальнік м.—борец. Я. Лёс.
    Км.
    Змаганьне н.—борьба.
    Змагацца з кім—бороться.
    Змагаць,-гчы каго—превозмо- гать, превозмочь.
    Змакдць, змокнуць—взмо- кать, нзмокнуть.
    Змайстраваць шпго—смасте- рнть.
    Змайстрованы—смастеренный.
    Змакрэлы—промокшнй. Змакрзць—промокнуть.
    Змал^нства —с-детства, с-малолетства.
    Змаліць што—умалнть убавнть Змалку, змаля—с-малолет-
    ства.
    Змантачаны—промотанный.
    Змантачыць што—промотать.
    Змарагд м.—нзумруд.
    Змардаваньне «.—нзмучен- ность, усталость.
    Змардавацца—нзмучнться, устать.
    Змардаваць каго—нзмучнть, нстомнть.
    Змардованы—нзмученный.
    Змярлы—умершнй.
    Змарцьвелы—убнтый горем, нсхудалый.
    Змарцьвеньне н.—печаль, скорбь.
    Змарцьвець—нсхудать.
    Змаршчэньне н.—сморіднва- нне. НТэ.
    Змахляваць—1) солгать;
    2)	сплутовать,.
    Змаўкань, змоўкнуць—смол- кать, смолкнуть.
    Змаўляцца, змовіцца з кім
    —сговарнваться,-ворнться.
    Змаўчаць—смолчать.
    Змова ж.—1) уговор, согла- шенне; 2) заговор. НТг.
    Змовіны ж. мн.—сговор. Змоклы—нзмокшнй.
    Змокнуць—см. змакаць.
    Змора ж.—заморенность, уста- лость.