КНІГІ ОНЛАЙН

Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Марка

Памер: 165с.

Мінск 1999

41.6 МБ

Г. Онн же 63«Uf его ЕНШ4, >1 IVTOCA4IU4 Tljl4.
Д. Й П4КН П0СА4 KX НІІ/МХ ApS’_ Г4Г0 ()4БА: Й ТОГО ІШННІМІХ вйкше, П|)ОБЙШ4 Г44К$ б/м’ь, H ПОС44Ш4 big.
ЧКТН4.
6.	Й П4КН ННОГО П0С44: Й ТОГО вуБНШ4: Й ЛІНШГН ННЬІ, ОВкІ «уБШ БІКІ|1Е, OKU KE ОуБНКДКІіре.
S.	tJtpe вуБО 6ДМН4ГО СЫН4 Й4Л 6О34ЮБЛЕНН4ГО ЕБОЕГО, П0М4 Й ТОГО НХ HHdtX посл4дй, ГЛ4ГОЛА, МКШ «ўср4Л1АХ^ 4І0ЕГШ.
3.	Онй ЖЕ ТАЖ4ТМ6 р'Еш4 КХ СЕБІ, І4НШ (Ін ё(ТЬ шм^дннкх: ПрІНДНТЕ «уБІЕЛІХ 6ГО> Н Н4ШЕ Г^. ДЕТХ Н4ЕЛ^ДСТ6ІЕ.
Й. Й 64<ШЕ еГО, вуБНйі4, Й НЗкер-ошл ёго 6ОНХ Йз БІН0Г(>ДД4.
Что »уво ЕОТВОрН'ГХ господк КІНОГрДДД; ПрІНДЕТХ Н ПОГ^БНТХ 'І’А. л!4тмн, н длстх вТногрддх йнчйіх.
1.	Нн ПНСАНІА ЛН СЕГШ ЧЛН GtTE! К4<ШНБ, GrOTKe Hf |>АА$ СОТВО(1Йш4 ЗЙгКД*М|ІІН , СЕІІ БкІСТБ 60 ГЛ4В*» »уГЛ4:
41.	iu Гд4 БкНТЬ tie, Й ССГБ ДНВНО ВО О'ІІЮ Н4Ш6Ю.
бі.	Й нскд^ 5го гатн, й «у. Б0АШ4СА Н4рОД4: р43^ДГІ;Ш4 БО, 141,10 кх нйліх прйтч^ рече: н іостйвльше бго ШНД0Ш4.
3.	Онн же, схватнвшн его, бнлн н отослалн нн сь чіыг.
4.	Опять послал'ь к*ь hhmt> другаго слугу; н тому камнямн разбплн голову н отаустплн его сь безчестіем'ь.
5.	Н опять ннаго послал'ь: н того убнлн; н многнх'ь другнх'ь то бнлн, то убнвалн.
6.	же еіце одного сына, любезнаго ему, напослідок'ь послалі> н его юь ннмг, говоря: постыдятся сына моего.
7.	Но внноградарн сказалн другть другу: это наслФдннк'ь пойдем'ь, убьем-ь его, н насл^дство будеть наше.
8.	II схватнвт> его, убнлн н выброснлн воігь нзт> внноградннка.
9.	Чтб же сд'Ьлает'ь хозянн'ь внноградннка? Прійдет'ь н предасть смертя внноградарей, н отдасть внноградннк'ь другнмг.
10.	Неужелн вы не чнталн сего ві> Пнсанін: камень, которьій отверглн стронтелн, тоть самьій сд’Ьлался главою угла:
11.	это оть Господа, н есть днвно вг очах"ь нашнх'ь.
12.	II старалнсьсхватлть Его, но побояллсь народа; пбо понялл, что об’ь ннх’ь сказалт> прлтчу; л оставпв’ь Его, отошлп.
3.	А яны, схапіўшы яго, набілі і адаслалі ні з чым.
4.	I зноў паслаў да іх іншага раба, і таго каменнем пабілі, разбілі галаву і адпусцілі зняважанага.
5.	1 зноў іншага паслаў, і таго забілі; і многіх іншых каго білі, а каго забівалі.
6.	Яшчэ аднаго меў ён, сына ўзлюбленага свайго, паслаў і яго нарэшце да іх, кажучы: пасаромеюцца сына майго.
7.	Тыя ж вінаградары, сказалі адзін аднаму: гэта спадкаемца; хадзем, заб’ем яго, і спадчына будзе наша.
8.	I, схапіўшы яго, забілі і выкінулі прэч з вінаградніка.
9.	Што ж зробіць гаспадар вінаградніка? Прыйдзе і знішчыць вінаградараў, і аддасць вінаграднік іншым.
10.	Няўжо не чыталі вы гэтага Пісання: камень, які адкінулі будаўнікі, той самы стаў галавою вугла;
11.	ад Госпада сталася гэта, і яно дзіўнае ў вачах нашых.
12.	I намерваліся схапіць Яго, ды пабаяліся народу; бо зразумелі, што пра іх сказаў прытчу; і, пакінуўшы Яго, адышлі.
(10) Пс. 117, 22. Іс. 8, 14; 28, 16. Мф. 21, 42. Лк. 20, 17. Дзеян. 4, 11. 1 Пят. 2, 7. Рым. 9, 33. 1 Кар. 3, 11. (11) Пс. 117, 23. (12) Мф. 14, 5; 21, 45-46. Мк. 11, 18. Лк. 20, 19. Ін. 7, 25; 30, 44.
13.	Kai a7xoaxsXXouat тхро; Au:6ч xtvac tow cpaptoa^aov xai tow ^рфоіамаіу, Na Айхоч aypeuawa!
14.	Ot oe eX&ovxe; Xeyooaiv Auxar AtSaaxaXe, оіЗарч on аЦЕЦс e?, xai ou peXst Sot ixspi ouSevoc1 ou yap [BXeiret; etc тхроаidkov av9pw7xa>v, aXX’ ётс аХт]Detac ттдч ooov xou 0sou otoaaxetc. “Eceaxt x^vaov xataapt Bouvat, so; Bwpv, tq p] Вшрч;
15.	'0 6г stow; aurdiv TiQV uixoxptatv, еГтсеч auxoic* xt Me netpaCexe; tpepexs Mot Brp'aptov, Na fow.
16.	Ot oe rjveyxav. Kat Xeyet auxo'c two; T| etxaw auxv) xai eixtypatpij; Ot 6s ebtov Auxar xataapoc.
17.	Kat aixoxpt&etc o ’Цаой; ebvev auxo?c" aixoBoxe xa xat'aapoc xataapf xai xa xou 0eou xw 0ea>. Kai ё&аб’іааач six’ Auxai.
18.	Kai epyo^xat aaooouxatot ixpo; Auxov, ohevec Xeyouatv avaaxaatv pg eNar xai ётхтдршх^аа^ Auxov, Хёуочтег
19.	AtBaaxaXe, Mwua^c eypa6ev igpv, oxt ёач two; aoeXtpo; aixo&avT), xai xaxaXizig yuvatxa, xai xsxva p.7] a'ffl, Na ° аогХсро; auxou tt^v yovaixa auxou, xai ё^ачаатт^ат] aixsppia xw aoeXtpw auxou.
20.	'E7xxa(ouv)aosXtpoi ijaav xai 6 ixptoxoc eXape yu^atxa, xai aixo&vi]axw4 oux atp-^zs aixeppa.
П. Й П0ШШД KX НьіІ^ Н'ЕКІА iv фдрСбН й HflUAQHX, ДА Bro lUEOAbCTATX САОВОЛІХ.
ді. Онй mt прншсдші, глдго. ддшд B<»S: Оучтдк, б'Іідім, мкш Hf'I’HHfHX etH, н нерддншн нм IU КОЛІЯІС Ht зрйшн GO НД ДНЦЕ 'ІМОБ'І;. кшкх, но bohcthhhS Г?УГН БіКІМ оучйшн. Досгонтх ДН КННСОНХ MCA. реам ддтн, нлн нй5 дддші дн, йдй HE ДДЛІМ;
(ІІ. Он'А ЖЕ б'вдыіі йух ДНІ^Е. 4l'L:j)iE, fE4E нліх: ЧТ0 ДІА НЕіЛ’шДЕТЕ; ПрННЕСНТе гНк П-ІІНАЗЬ, ДА бйж^1.
SI.	Онй mt ПрННЕСОША. Й ГАГОАА Ні/іх: ЧШ ОбрДЗ'А СІЙ Н НАПНСАНІЕ; Онй ЖЕ O'fuilA Влі^: ІІЕЕАрЕКХ.
Зі.	Й lufi'bijJABx Ійсх рЕчё йла: 6ОЗДДДНТЕ ІІЕСДревА КЕСАрЕКН , Й ЬжІА Бговн. Й Ч^дЙшАСА IV НеЛіХ.
Йі.
Нелі^.
Й (іріндошд СДДД^’ііЕб нх
НЖЕ І'ЛАГОЛЮТХ воскрнім HE gmth: н вопросйшд Вго» глдголюіре:
ДІ. Оучтлю, /HtUYEEH НАПНЕД НДЛІХ, гакш ді|іе колЛ ердтх оу^нрЕтх, й HJtTABHTX ЖЕН$, Д ЧДДХ HE ШСТД. вмтх: дд пойліетх срлтх era) жен^ GI W, Й BOCKjIECHTX С'КліА ELAT’S CBOIAlS.
к. Седліь Брд'і'ін й первый H0ATX (TEhS, Н ЕуЛІНрДА Н£ НЯТАВН сб.ііЕне.
(13) Мф. 22, 15. Лк. 20, 20. (14) Мф. 22. 16-17. Лк. 20, 21-22. (15) Мф. 22, 18-19. Лк. 20, 23-24.
(16) Мф. 22, 19-21. Лк. 20, 24. (17) кх. 22, 28.
13.	II посылають кь Нему н'Ькоторых'ь нзг Фарнсеевт> н мродіань, чтобы уловпть Еговьслові.
14.	Онн же прншедшн говорягь Ему: Учнтель! мы BHaewi, что Ты справедлнв’ь н не заботншься обь угожденін кому лнбо, нбо не смотрншь нн на какое лнце, но пстннно путн Божію учншь. Позволнтельно лн давать пбдать кесарю, нлн h^tt? давать лн намт>, нлн не давать?
15.	Но Онт>, зная нхь ллцеМ'Ьріе, сказал’ь hmt»: чтд нскушаете Меня? првнесйте Мн’Ь дннарій, чтобы Мн* внд’Ьть его.
16.	Онн прннеслн. Тогда говорптт> нмь: чье это нзображеніе н надпнсь? Онн сказалн Ему: кесаревьі.
17.	Інсусь сказал'ь нмь вь отBin.: отдайте кесарево кесарю, a Божіе Богу. II днвнлнсь Ему.
18.	Потомт> прлшлн кь Нему саддукен, которые говорять, что н-Ьть воскресенія, н спроснлй Его, говоря:
19.	Учнтель! Монсей напнсалт> намг: еслн у кого умреть брать н оставнть жену, а д'Ьтей не осTaBHT“b,—то братт> его пусть возметь жену его н возстановнть сЬмя брату своему.
20.	Было семь OpaTbeBi: первый взял-ь жену, н умнрая не оставнл'ь діітей.
13.	I пасылаюць да Яго некаторых з фарысеяў і ірадыян, каб злавіць Яго на слове.
14.	Яны, прыйшоўшы, кажуць Яму: “Настаўнік! мы ведаем, што Ты праўдзівы і нікому не дагаджаеш, бо не глядзіш на аблічча людзей, а па праўдзе шляху Божаму вучыш. Ці дазволена даваць падатак кесару, ці не? Даваць нам ці не даваць?
15.	Ен жа, ведаючы іх крывадушнасць, сказаў ім: што Мяне спакушаеце? Прынясіце Мне дынарый, каб Я пабачыў.
16.	Яны прынеслі. I кажа ім: чыя гэта выява і надпіс? Яны сказалі Яму: кесаравы.
17.	I сказаў ім Іісус у адказ: аддавайце кесарава кесару, а Божае Богу. I дзівіліся Яму.
18.	I прыйшлі до Яго садукеі, якія кажуць, што няма ўваскрасення, і спыталіся ў Яго, кажучы:
19.	Настаўнік! Маісей напісаў нам: “калі ў каго брат памрэ і пакіне жонку, а дзяцей не пакіне, то няхай брат яго возьме жонку яго і адродзіць семя брату свайму”.
20.	Было сем братоў; і першы ўзяў жонку і, паміраючы, не пакінуў семені*.
*дзяцей
Мф. 22, 21-22. Лк. 20, 25-26. Рым. 13, 7. (18) Мф. 22, 23. Лк. 20, 27. Дзеян. 23, 8. (19) Друг. 25, 5. Мф. 22, 24. Лк. 20, 28. (20) Мф. 22, 25. Лк. 20, 29.
21.	Kai о оебтеро? eXapev аоттр, xal аттёЭаче, xal ouBe auro; av vexpwv, oti ёріроотаі, ouz avepane ev т^ pipXw Мшоаёш;, ётті т^? ратоо w; ebrev аотш o 0eo;, ХёушУ ’Efw 6 0eo? ’A[3paap, zai o 0г6; ’laaax, xai 6 0eo? ’Іахшр;
27.	Oox ёатю 6 0eo; vexpwv, aXXa 0eo; CtoVTaio.'YpT; ouv toXu zXavaaSe.
28.	Kal irpoaeX&wv ei; to>v рар.ратёа>у, axouaa; auwv ooCtjtouvtojv, eiow? oti xaXw; айто?; акехріЭт), ётп]ршт7]<зеу Autov тма еаті тсрштт] iraaciv evToXij;
29.	'0 Be ’Цаоо? аттехрІЯ-г) абтш, OTt тгрштт) iraawv twv evToXwv* axooe, ’ІаратдХ* Kupio? 6 0eo; ijpaju, Kupto; eF? ёатг
K4. Й BTO|>MH ПОАТХ W, H oyjl^E, й hh toh шстдвн cLhehe: н тртіі тлкожде.
KB. Й ІІ0АШ4 W ЕЕДЛІЬ, H HE ШСТ4ВНШ4 cLilfHt. ПоЕЛ'ЬдМ ЖЕ Bf'lfyx tvaipe H ЖЕН4.
KC. fix BOCKpif oyso, ёгдд 60C_ KpSTX, liOTOpjlS нух К^Д{ТХ ЖЖЛ; «дліь ко нл+лііл w жен$.
кд. Й аіб'Цілбх Ійсх речё й<нх: Ht НГШ ЛН рдДН ІІ(!МЫ|І4{ТКА , Hf а'ітдаше пнйнід, нн снлм Бжіа;
К6. 0ГД4 GO H3 ЛІС(>ТВЫ1(Х 60С_ крн^’тх, НН Ж6НАТСА, НН ПОСАГ4КТХ: НО С^ТЬ ЫКШ Лгглн Н4
НБС'^Х. я
KS. IU ЛІЕрТВЫ^Х ЖЕ, МКШ 60_ СТ4КТХ, Н'ІТТЕ ЛН ЧЛН КХ КННГ41(Х /HwVCEOBMJ(X , прн квпннД «кю р4'іё ent’s Бгх, глгола: ндх Бгх 1ІВр444ІО6Х, Н Бгх ІС44КОВХ, Й БгХ І4КШВЛЬ;
кд. Н'&ть Бгх /ііЕрч’Вкі^х, но Бгх ЖН8М}(Х. £м »уво ЛІНОГШ ПрЕЛЬцідетесА.
кн. Й прст^пль ёдйнх ш кннж_ ННКХ, С4МШ4ВХ нух СТА34ЮфНХ(А, Н ЕНД'ЬвХ, «КШ ДОКр'Ь ШВ'Цм Н/НХ, ВОПрОСН Йго: К4А 6CTG ПЕрБ4А ВС'^уХ ЗЛПОБ'ЬдІН;
кд. Інсх ж« шв'Ьірл ёлЛ: гакю ПЕрВ'ЬнйіН ВГІ^Х ЗЗПОб'ЬдЁН: ЕЛЫШН ІНЛМ, Гдь Бгх 64ІІІХ *, Гдк ёдннх ч	»	<
кетк:	нлшх
(21) Мф. 22, 26. Лк. 20, 30-31. (22) Мф. 22, 27. Лк. 20, 31-32. (23) Мф. 22, 28. Лк. 20, 33. (24) Мф. 22, 29. (25) Мф. 22, 30. Лк. 20, 34-36.
21.	Взялі ее вторый,ц умері, н оні не оставнл'ь дітей; также я третій.
22.	Бралн ее за себя семеро, й не оставллн дітей. Посл’ЬвсФх'ь умерла н жена.
23.	Нтак-ь вг воскресенін, когда воскреснут'ь, котораго нзі ннхт. будеті она женою? нбо семеро йы^лн ее женою.
24.	Інсу&ь сказал'ь hhi ві отв’Ьт'ы эттгь лн прнводнтесь вы ві заблужденіе, не зная Ппсаній, нн снлы Божіей?
25.	Нбо когда нз'ь MepTBbivb воскреснуть, тогда не будуть нн женнться, нн замужі выходнть, но будуті, как'ь Ангелы на небесахг.
26.	А о мертвыхі, что онн воскреснугь, pass* не чнталн вы bi кннгЬ Монсея, какть Богь прн куппн’Ь сказал'ь ему: Я Богь Авраама, н Богь Нсаака, п Богь Іакова?