Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста. Святое Евангелле паводле Марка
Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Марка
Памер: 165с.
Мінск 1999
41.6 МБ
ліб. Онх же нзшедх Н4Ч4ТХ П(ЮП0Б^Д4ТН ліногш н проносктк caoro, мкожі ктолі^ н< люшн (Jai's WR'fc 60 ГрДДХ бнйтн: НО ЕН'Ь 6Х П^СТМ)(Х ЛГ^С'Г'Цх Б'Ь. Й n(>HJ(O_ ЖД4У^ КХ Не.нЧ tURCW.l,S.
КЕФА'ЛАЮЫ В' (oeuxepov).
Rai TtaXtv eiaijXQev el? Какерvaoop. 81 ^(іершч’ xal ^хооаЭт], on ei? olxov eart.
2. Kal Ео&ёш? ао\прхд7]скп~оХХо!, waTE jrqxETi ХФрбГ'ЛЦ^ё та Txpocrqv Supav xal ЁХсхХеі абтоГ? to'v Хоуох.
Г/IdGd 6.
n
H Енйде П4КН 6X KAntfHA's.HX IIO днеух: й слмшдно бмсть, mkiu 8X acai's GCTb.
R. Й 4БІЕ fOSfWIWA AIHOgH, BltO_  CHHaroraxi нхг, no всей Галялеі, Я ЯЗГОНЯЛ'Ь eicoBi.
40.	Прнходягь к-ь Нему прокааенный я, умоляя Его н падая преді Ннм"ь на кол’ішя, говорнть Ему: еслн хочешь, можешь меня очястять.
41.	Іясу сь, у мвлосердявшясь над-ь HEMi, простер'ь руку, коснулся его л cKaaaxi ему: хочу, очнстясь.
42.	Послі сего слова проказа тотчас'ь сошла сь него, л онт> стал-ь чпсть.
43.	11 посмотрів'ь на него строго, тотчась отослал'ь его;
44.	н CKaaax-b ему: смотрн, ннкому нлчего не говорн-, но пойдн, понажясь свяпденннву я прянеся за очніценіе твое, чтб nosex-bx-b Монсей, во свяд4тельство нм-ь.
45.	А он"ь вышедь начад-ь лровозглашать н разсвазывать о пронсшедшем'ь, так'ь-что Ійсусг не могь уже явно войтн вт> городь, но находнлся вні вг містахть пустынных'ь. II пряходяля гь Нему отовсюду.
Г Л A В A 2.
Hpeai ніьсколько дней опять лряшелт> Онч> вт> KanepHayMi»; я слышно стало, что Онт> вт> домі.
2.	Тотчась собралнсь многіе, так'ь-что уже я у дверей не было міста: я Ok^ говооял’ь нмг слово.
39.	I Ён прапаведаваў у сінагогах іхніх па ўсёй Галілеі і дэманаў выганяў.
40.	I прыходзіць да Яго пракажоны, просячы Яго і на калені падаючы перад Ім, кажа Яму: калі Ты хочаш, можаш ачысціць мяне.
41.	Іісус жа, змілаваўшыся над ім, працягнуў руку, дакрануўся да яго і кажа яму: хачу, ачысціся.
42	.1 калі сказаў Ен, адразу сышла з яго праказа, і ён стаў чысты.
43.	I, звярнуўшыся да яго сурова, Ен адразу адаслаў яго,
44.	і кажа яму: глядзі, нікому нічога не гавары; а ідзі, пакажыся святару і прынясі за ачышчэнне тваё, што загадаў Маісей, дзеля сведчання ім.
45.	А ён, выйшаўшы, пачаў шмат абвяшчаць і распавядаць, так што Іісус ужо не мог адкрыта ўвайсці ў горад, a быў звонку, у пустэльных мясцінах. I прыходзілі да Яго адусюль.
РАЗДЗЕЛ II
Іпрыйшоў Ён зноў у Капернаум праз некалькі дзён, і чутна стала, што Ён у доме.
2.1	адразу сабраліся многія, так што не ўмяшчаліся ўжо і пры дзвярах, і Ён казаў ім слова.
3.	Kai ep^ovxai ярбс Aoxov irapaXoxtxov cpspovxec, aipopevov 6~6 xsaaapiov
4.	xai p] Sovapvot itpoasfYiaai Aotw 8ta xov oyXov, aKeaxeyaaav ттр axepjv, oitoo i^v xai e$opoSavxe? ^akwai xov xpa^paxov, ey w o тхараХотіхо; xaxexstxo.
5.	’ІЗфу 6ё 6 ’ Іідаоб? хтр maw? aoxaiv, Xsyet ха> тсаракотіхш’ хехvov, acpeumai аоі аі ap.apxtai aoo.
6.	THaav Be rive; x<5v урар (латгшч ехгГ xa^pvot хаі SiaXo-pCojAevoi ev xai? xapSiai? абхшу
7.	xt Обхо; оотш XaXei ^Xaa; гяіроо? б ’Irjaou; tw irvsop-axt Aoxoo, oxi оохф; otaXoyiCovxai sv saoxok, slrcsv абхок’ x( хабха ЗіаХсфСеа&е sv tai’? xapotat? opiiv;
9.	Ti eaxiv eoxoKwxepov, dixeiv xu> irapaXurtxar acpeumai cot ai аріартіац т} eiireiv eyetpat, xai apov aoo tov xpappaxov, xai тгерітсатгц
10.	"Iva 8e eiS-^xe, oxi e^ooai'av s^ei 6 Yio? xoo ’Av&paizoo aiptevat етсі тт]с aptapxi'ac (Xe-p xw тсараХотіхФ")
11.	aoi Хеуаг syetpat xai apov xov xpa^^axov aoo, xai отхауг ei? xov o7xov aoo.
12.	Kai ^уерЭт) ео&еш;, xai apa? xov xpa[3paxov, e^Xbsv evavxiov iravxa>v u>axs e&axaa&ai -rtavxa; xai 8o$aCeiv xov 0eov, Хеуо'па;’ oxi ooSsitoxe ooxto? efoopev.
г. Й пріндошА КХ Ныі$ НОСАI|l£ (MgCUMfHHX (жйлллін), НОСНЛІА чггырлін:
Д. Н Ht ЛІ0Г^І|1ШІХ ІІрНБЛНЖН'ГНІА K1 Ныі$ НАрОДА рАДН, шкры. ША покроБх, НД'Ькі Б^, н проно. ПАБШе с&'Ьнша бдрх, НА неліж» рлд. МАБЛЕННМН ЛЕЖАІШ.
6.	КЙД'Ьх Жі ІЙСХ Й)(Х, ГЛГОЛА рДЗСЛДБА«ННОЛі5і: ЧАДО, ШП^. І|ІАКТ(А 'ГІК'І Гр'ксн ткон.
s.	Baj(S’ ж< н'Цш ш кнйжннкх ’І^ С'кдАІ|і£ Й ПОАІЫШЛАКІЦі КХ «|)Д.
«онхх: f _
3.	ЧТО UfH TAKU) ГЛГОЛГГХ )(5ЛМ; К'ГО ЛІОЖІТХ WfTA&AATH Г^'ЦЙ, ТОКЛІШ 6ДННХ Бгх5 п
Й. Й АБІе рАЗ^ЛІ'^КХ Ій« дрліх СбоЙліХ, ІгіііШ TAIiW ТМ ПО/НЫШЛАютх вх «б^, уіче нлх: что йа ПОЛІкІШЛАт 6Х нрдійх БАШМ^Х;
Д. Ч'І’О 6(ТЬ «удоб'Ьц ріцій рдзСААБАСННО.Н^: ШП^І|1АМЧ'{А Т«Б^ Гр'Ь. tHj йлн реірн: боггднн, й бозлін ОД|>Х ТБОН, Н ^ОДН;
1.	Но да оуа'Ксте, мкш бластб йлйть Снх ЧЙБ^ЧНКІН нд з«л<лн WnS’llIATH rp'fcjfH: (ГЛГОЛА рАЗМАБЛІНнолп:)
АІ. ЧЧБ^ глголн: БОІТАНН Й Б03ЛЖ одрх Ч'БОН, Н ЙДМ БХ ДОЛІХ твой.
БІ. Й БОІТА АБІ{, Н 63МІХ ОД()Х, Й3мд« прц wLhh: шш днбнтнса бсбліх н шбн'і’Н Бгд, глАГслкі|ішіх: йкю ннколнгм ч’акю бнд'Цоліх.
(3) Мф. 9, 2. Лк. 5, 18. (5) Іс. 43, 25. (7) Мф. 9, 3. Лк. 5, 21. (8) Мф. 9, 4. Ін. 2, 24-25.
3.	II пряшлп кь Нему сь разслабленнымь, котораго неслл четверо;
4.	л не нм’Ья возможностл прлблпзлться ki. Нему за многолюдствомь, раскрылл кровлю дома, гді Онь находллся, п, прокопавь ее, спустллн постелю, на которой лежал-ь разслабленный.
5.	Інсусь, влдя Bipy нхь, говорпть разслабленному: чадо, проіцаются теб^ rptxH твол.
6.	Тугь снд'Ьлй нікоторые nsb кнлжнлковь п помышлялп вь сердцахь CBonxb:
7.	чтб Онь такь богохульствуеть? Кто можеть прошать грйхл, кроміі одного Бога?
8.	Ілсусь, тотчась узнавь дуХОМЬ СВОНМЬ, ЧТО ОНП Т&КЬ помышляют'ь вь себі, сказаль hmi: для чего тйкь помышляете вь сердцахь вашнхт>?
9.	Чтб легче? сказать лл разслабленному: проіцаются Tee* гріхп? плп сказать: встань, возьмн постелю, п ходп?
10.	Но чтобы вы зналп, что Сынь Человіческій пм’Ьет'ь власть на aeMii проіцать rptxn,—(говорпть разслабленному:)
11.	тебі говорю: встань, возьмл постелю твою, л лдп вь домь Твой.
12.	Он'ь тотчась всталь я, взявь ностелю, вышел’ь предь всімл; такь-что всЬ нзумляллсь н лрославлялл Бога, говоря: ннкогда ннчего такого мы не вядаля.
3.	I прыйшлі, несучы да Яго паралізаванага, якога трымалі на руках чацвёра;
4.	і, не маючы як наблізіцца да Яго з-за натоўпу, яны раскрылі дах над тым месцам, дзе Ён быў, і, пракапаўшы, апусцілі пасцель, на якой ляжаў паралізаваны.
5.	I, убачыўшы веру іх, Іісус кажа паралізаванаму: сыне*, адпускаюцца твае грахі.
6.	Сядзелі ж тут некаторыя з кніжнікаў і разважалі ў сэрцах сваіх:
7.	Што ён гэтак Бога зневажае? Хто можа адпускаць грахі, акрамя аднаго Бога?
8.	I адразу Іісус, спазнаўшы духам Сваім, што яны так разважаюць у сабе, кажа ім: што гэта вы разважаеце ў сэрцах вашых?
9.	Што лягчэй? Сказаць паралізаванаму: “адпускаюцца твае грахі” ці сказаць: “устань, і вазьмі пасцель тваю, і хадзі”?
10.	Але каб вы ведалі, што мае ўладу Сын Чалавечы на зямлі адпускаць грахі, — кажа паралізаванаму:
11.	табе кажу: устань, і вазьмі пасцель тваю, і ідзі ў дом твой.
12.	I адразу ўстаў той, і ўзяўшы пасцель, выйшаў перад усімі, так што здзіўляліся ўсе і славілі Бога, кажучы: ніколі такога мы не бычылі.
*літаральна: дзіця
(9) Мф. 9, 5. Лк. 5, 23. (10) Мф. 9, 6. (11) Мф. 9, 6. (12) Мф. 9, 7-8. Мк. 1, 27.
13.	Kai iraXtv тсара хф; OaXaaaav xai кас o o/Xoc ^pysxo zpoc Auxov, xai eBioaaxev auxouc.
14.	Kai караушч eTBe Aeolv xov xou ’AXtpaioo, xaih]|4.evov етсі xo xeXwvtov, xai Xeyet аотш* axoXou&et Mot. Kai avaaxac vyxoXou{hjaev Абтш.
15.	Kai eyevexo ev xw xaxaxetaBat Auxov sv x^ otxfa auxou, xai iroXXoi xeXwvat xai afiapxwXoi auvavsxetvxo хф ’Irjaou xai xotc р.а&т)хаГ; Auxou • iqaav yap тоХХоі, xai TqxoXouftrjaav Auxw.
16.	Kai oi урарціахе?; xai oi tpaptaaiot, iBovxec Auxov eafh'ovxa ptexa xwv xeXwvwv xai ацархшХшм, eXeyov xo?; р.а9т]ха?с Auxouxi oxt ptexa xwv xeXwvwv xai aptapxwXwv ea&tet xai irtvet^
17.	Kai axouaac 6 ’hpouc, Xeyet auxotc' ou ypeiav eyouatv oi iayuovxec iaxpou, aXX’ oi xaxw; eyovxec. Oux tJXSov xaXeaat Btxatouc, aXXa aptapxwXouc etc pexavotav.
18.	Kai ^aav oi pathpai ’Iwavvou xai ot xwv tpaptaatwv wjaxeuovxec ’ xai epyovxat xai Xeyouatv AuxwBtaxt ot paSvjxai ’Iwavvou xai ot xwv tpaptaatwv vTjaxeuooatv, ot Be Soi pa&^xai ou vrjqjeuouat;
19.	Kai elrev auxotc o ’bpouc* prj Buvavxat oi oio! xou vop.cp4КІМ 8р4ЧД, НО БО_ ЛАІЦІН. Hf ПрТНАО)(Х П^З8*™ ПўвННКН, НО Г^ШНМКК Н4 riOK4AHtf.
ЙІ. Й 6AJ(S’ •у'ІІННЦМ ІШ4ННО8Ы Й ф4рТсенст<н постаі|іка: н пріндбшл н гл4гол4Ш4 Олі& почто іученнцм IlU4HHO6kl Н ф4|>І«НГГІН riOCTATtA, 4 Ткон «учнцм Hf ПОСТАТСА;
ді. Й jjfHf нліх liifx: 6А4 ліоrSTX tkIHOKf БрД'ІНіН, AOHAffKf aifНН\Х (X ННЛ1Н 6ГГБ, ПОСТЙТНСА; Олйко 8()М1А fX ЮБОК Йлі^ТХ Яіі. HHJ(4, Hf ліог^тх постнтнса:
(13) Мф. 9, 9. (14) Мф. 9, 9. Лк. 5, 27-28. (15) Мф. 9, 10. Лк. 5, 29. (16) Мф. 9, 11.
13.	II вышел'ь Ійсусь опять кт> морю; н весь народ'ь пошел’ь кт> Нему, н Онг учял’ь нхт>.
14.	Проходя, увяд'Ьл'ь Oht, Левія АлФеева, сндяіцаго у сбора пошлян’ь, н говорнть ему: сл’Ьдуй за Мяою. II от вставт. посл'Ьдовал'ь за Нлм'ь.
15.	Н когда Іясусь возлежалт> bi flOMt его, возлежалн сь Нт н ученнвн Его н многіе мытарн я rpimBMEH; нбо много яхг было, н оня сл’Ьдовалн за Ннм'ь.
16.	Кнлжннкн н Фарнсен, увяд’Ьв’ь, что Онг 'бст'ь сг мытарямн н rpimKHKaMH, говорнлн ученнкам’ь Его: кав-ь это Онт> ісгь н nbeTb сь мытарямн п rptniHHкамя?
17.	Услышав'ь сіе, Іясусь говорнт'ь HMb: не здоровые ям'Ьють нужду во врачі, но больные. Я пряшел’ь прязвать не праведняков'ь, но грішннков'ь кг поваянію.
<1 234 5 6 7 8 9 10 11...32 33 >