• Часопісы
  • Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста. Святое Евангелле паводле Марка

    Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

    Святое Евангелле паводле Марка

    Памер: 165с.
    Мінск 1999
    41.6 МБ
    32.	Около Hero снд'Ьл’ь народг. II сказалн Ему: воть, Матерь Твоя н братья Твон, н сестры Твон, bhS дома, спрашнвають Тебя.
    33.	II отв’Ьчал’ь ймт>: кто матерь Моя н братья Мон?
    34.	II обозр’Ьв’ь сндяіцнх’ь вокругь Себя, говорнть: воть матерь Моя п братья Мон;
    35.	Нбо кто будеть лсполнять волю Божію, тогь Mb* брагь л сестра л матерь.
    ГЛАВА 4.
    Нопять начал'ь учлть прн Mopt;
    п собралось кт> Нему множество народа, такг-что Онт> вошелг ві лодку п снділ'ь на Mop’S, a весь народ'ь был'ь на землі у моря.
    2.	II учпл’ь нх’ь прлтчамп много, н в'ь ученіл Cbocmt» говорпл’ь нм'ь:
    3.	слушайте: boti, вышел’ь сЬятель сЬять.
    4.	II когда сіял'ь, случнлось, что нное упало прл дорогЬ, л налетЬлн птлцы н поклевалл то.
    5.	Нное упало на каменлстое лтсто, гд* немного было земля; л скоро взогало, потому что земля бьіла не глубока;
    32.	I сядзеў народ вакол Яго. I сказалі Яму: вось Маці Твая, і браты Твае, і сёстры Твае на дварэ, шукаюць Цябе.
    33.	1 адказаў ім, гаворачы: хто Маці Мая і браты Mae?
    34.	I агледзеўшы тых, што сядзелі вакол Яго, кажа: вось маці Мая і браты Mae;
    35.	бо хто будзе выконваць волю Божую, той Мне брат, і сястра, і маці.
    РАЗДЗЕЛ IV
    Ізноў пачаў вучыць каля мора, і сабралася да Яго народу мноства, так што Ен увайшоў у лодку на моры і сядзеў, а ўвесь народ быў на зямлі пры моры.
    2.	I навучаў іх многа прытчамі, і гаварыў ім у павучэнні Сваім:
    3.	слухайце: вось, выйшаў сейбіт сеяць;
    4.	і сталася, калі сеяў, адно ўпала пры дарозе, і наляцелі птушкі ды падзяўблі тое;
    5.	іншае ўпала сярод камення, дзе няшмат было зямлі, і неўзабаве ўзышло, бо зямля была неглыбокая;
    (1) Мф. 13, 1-2. Лк. 8, 4. (2) Мф. 13, 3. Лк. 8, 4. (3) Мф. 13, 3. Лк. 8, 5. (4) Мф. 13, 4. Лк. 8, 5.
    (5) Мф. 13, 5. Лк. 8, 6.
    6.	TjXtoo Be аоатеіХаото? ёхаоpaTtabiq, xai Bia to jit] eyew piCao, ёті)рао&г;.
    І.	Kei aXXo ezeaev ei; та; ахаоЭас xai аоёрірао al axaoOai, xai oovgTCvtSav абто1 xai xapTtov oux ёВшхе.
    8.	Kai aXXo ёттеаео et; ттр yip тр xaXip, xai ёоіВоо харттоо avapaivovTa xai auSawvTa, xai e^epeo ev * тріахоота, xai ev * e£ip xovra, xai ev * ёхатбо. * Ь
    9.	Kai ёХеуеч (aoTot;)’ 6 ёушо шта ахооею, ахооётш.
    Ю."Оте Вё ёуёоето хатарбоа;, іршттрао Autov оі тгерс Абтоо аоо тоі? Зшбеха ттдо тсарароХтр.
    11.	Kai eXeyev аотоіг op.N ЗёВотаі yvwoat то р.оат^рю'> т^? BaatXeia? too веоо* ёхеічоц Be тоі? ё$ш ёо ттара^оХа?;, та ттаота уб/етаг
    12.	Ьа рХёттомте; рХёттшаі, хаі [11] ГВшаг хаі ахооооте? ахобшаі, xai [iiQ аооішас" [і^тсоте ётпатрёфшаі, xat асре&^ абтоГ; та ajiapті]|іата.
    13.	Kai Xeyet абтоі?* обх оГВате тір тсара^оХтр таоттр; Каі ттш; ттааа? та; тсарароХа? уошаеа&е;
    14.	'0 атсеі'ршу, too Хбуоо OTeipet.
    15.	Обтоі Вё eiatv ot тсара тр oBov, ozoo аттеіретаі о Хбуо;, хаі отао axooawatv, eu&ew; ёруетаі о аатаоа?, xai аГреі тоо Хбyov tov ёаттарріёооо ёо таГ; харBiat? aowv.
    s.	£однц*Ь же козгідкш^ прнскдAf, Й 34НЕ НІ Й.НАШе liOjlfHt, НЗСШГ
    3.	Й др^гбе паде вх те[)нін: й Б3мд« TffHif, й подакн е: й плодд Н£ длде.
    н. Й ApS’rof пдде ha зммн до_ Вр'Ьн, Й ДААШ£ ПЛОДХ КОС](ОДАірЬ Й рдст^ірь, Й ПрНПЛОДОБАІШ Н4 Т()НДКАТк, Й Н4 ШКТЬДКАТХ, Й НА гго.
    Д. Й ГЛГ0Л41Ш: Й.Н^АН «ушм СЛЫШ4ТН, Д4 СЛМШНТХ.
    1. І$ГД4 Ж£ БМСТБ 6ДННХ, К0_ (іросйшд бго, НЖ( БА^’ СХ НЙЛІЖ, (0 ОБ'Ен4Н4ДМАТ« ш прйтчн.
    4і.	Й глг0Л4іш н<йх: slats (ecru) Д4Н0 В^Д4ТН Т4ННБІ ЦрТВІА БжІА'. ШН'ЕііХ Я>£ ВН'КШННЛІХ ВХ П[>ЙТЧ4](Х ВСА БМВ4КТХ:
    61.	Д4 ВНДАІ|І£ вЙДАЧ'Х, Й Н£ »у_ ЗрАТХ'. Й СЛМШ41|1( СЛМШ4ТХ, Н Н£ р43^41'йктх: Д4 Н« К0ГД4 ШБрТАТ. СА Й IUCT4BATCA Н/МХ Гр’ЬЙ.
    п. Й ГЛГ0Л4 йжх: Ht в'Кст« лн прнтчн «А; Й K4KW ВСА П[ЖТЧН «урз^лі'біте;
    ДІ. С'ІІАН, С4060 ('ЬтХ.
    6і.	Сш я?е с’бть, й(К£ прн п^тн, НД'&М С'ЬтСА СЛОВ0, Й 6ГД4 оуслм_ Ш4ТХ, 4БІ£ ПрН^ОДКТ’Х £4Т4Н4, Й мштх (лово гЬанно£ вх се^ді^д^х ”>•
    (6	) Мф. 13, 6. Лк. 8, 6. (7) Мф. 13, 7. Лк. 8, 7. (8) Быц. 26,12. Мф. 13, 8. Лк. 8, 8. Ін. 15, 5. Кал.
    1, 6. (9) Мф. 11, 15; 13, 9. Лк. 8, 8. (10) Мф. 13, 10. Лк. 8, 9. (11) Мф. 11, 25; 13, 11; 16, 17. Лк. 8, 10.
    6.	когда же взошло солнце, увяло л, какт. не нм’Ьло корня, засохло.
    7.	ІІноеупало в"ь терніе, п терніе выросло п заглушлло спмя, л оно не дало плода.
    8.	II пное упало на добрую землю, л дало плод'ь, который взошелт. л BbipocT., н прпнесло лное трндцать, нное шестьдесять, л пное сто.
    9.	II сказалт> лігь: кто лм'Ьет'ь ушл слышать, да слышпть!
    10.	Когда же остался 6631. народа,окружаюіціе Ero^MtcTt сть дв’Внадцатью, спросллп Его о прлтч'Ь.
    11.	Н сказалт» лмт>: вамь дано знать тайны Царствія Божія, a 'гЬмг вн'Ьшнпм'ь все бываегь вт> прлтчах'ь;
    12.	такт>-что онл свопмл глазамл смотрят’ь, л не влдят'ь; сволмл ушамп слышать, п не разуігЬют-ь; да не обратятся, н проіцены будугь nirb гріхл.
    13.	II говорлть лмт>: не понпмаете этой прптчл? Какг же BaMi уразуміть всЬ прптчл?
    14.	Сіятель слово сйет'Ь.
    15.	Поспянное прп дорогі означает'ь т'бх'ь, вті которых’ь сіется слово, но кь которымь, когда услышать, тотчась прлходнть сатана л noxninaerb слово, поебянное вт> сердцах"ь лх'ь.
    6.	калі ж сонца паднялося завяла і, не маючы кораня, засохла;
    7.	іншае ўпала ў церні, і выраслі церні і заглушылі яго, і яно не дало плоду;
    8.	а іншае ўпала на добрую зямлю і дало плод, што падымаўся і ўзрастаў, і ўрадзіла па трыццаць, і па шэсцьдзесят, і па сто.
    9.	I казаў: хто мае вушы, каб чуць, няхай чуе!
    10.	Калі ж Ен застаўся адзін, тыя, што былі пры Ім, разам з дванаццаццю спыталі Яго аб прытчы.
    11.	I сказаў ім: вам дадзена ведаць тайны Царства Божага, а тым, хто звонку, у прытчах усё даецца;
    12.	каб яны, гледзячы, бачылі і не ўспрымалі, і, слухаючы, чулі і не разумелі, каб не звярнуліся і не былі ім адпушчаныя грахі.
    13.	I кажа ім: не разумееце прытчы гэтай? Як жа ўсе прытчы зразумееце?
    14.	Сейбіт слова сее.
    15.	I вось тыя, што пры дарозе, дзе сеецца слова: калі пачуюць, адразу прыходзіць сатана і забірае пасеянае ў сэрцах іх.
    1 Кар. 2, 10; 5,12. Кал. 4, 5. 1 Сал. 4,12. 1 Цім. 3, 7. (12) Іс. 6, 9-10. Мф. 13, 14-15. Лк. 8, 10. Ін. 12, 40. Дзеян. 28, 26-27. Рым. 11, 8. (13) Ін. 3, 10, 12. (14) Мф. 13, 18. Лк. 8, 11. (15) Мф. 13, 19. Лк. 8, 12.
    16.	Kai ouxot etatv opoitoc oi ёіті xd ітетршбт) airetpopevot, ot oxav axouauiat xov X670V, еоЭёшс pexd xapa; Xappdvouatv auxov,
    17.	xal oux еуооаі ріСа^ ev eaoxotc, dXXa irpoaxatpoi eiatv • etxa ^ечорётг;; ІШфеш; Stwypou Bta xov Xoyov, ео&ёшс axavBaXtCovxat,
    18.	Kai ouxoi ebtv oi ei; xa; axav&ac aixecpopevot, ouxot star, oi xov Xoyov axouovxec,
    19.	xal ai peptpvat xou aiaivo; xouxou, xai атсахх] xou kXouxou, xai ai тсері xd Xotixa ert&upiat eiaitopeoopevat aupTCvifooat xov X6yov, xai ахаркос yivexat.
    20.	Kai ouxot eiatv oi ezi xijv •pjv T7]v xaXigv aixapevxec, ohive; axououat toy Xoyov xai тхарабе^ovxat, xal xapixotpopouatv ev * xptaxovxa, xai ev * e^igxovxa, xai ev * exaxov.	• Ь
    21.	Kai eXeyev айхоГг pi]Tt 0 Xdyvoc epyexat, iva utco xov poBtov хеб^ uito xtjv xXNiqv; ody Na еяі xtqv Xuptav ёкіхе&^;
    22.	Ou yap ёахі xt xpuixxdv, 0 ёdv pij cpavepwD^* odBe е^ё^ехо aitoxpucpov, aXX’ Iva etc ^avepov
    23.	ЕГ xtc e](et wxa axooetv, ахойёхш.
    24.	Kai eXeyev auxotc* pXeitexe xt axouece’ ev ш рёхрш pexpetxe, pexpi]&i]aexat dptv, xal кроахеіЦaexat upb хоГс axououatv.
    si.	Й c(h c'stb такожде нже H4
    кджснны^х с&лйм, Ш4ТХ CAOBO, 4БІЕ (X EAtAKTX е.
    НЖЕ 6ГД4 іуСАМрлдостію прі.
    31.	H he haiStx КОрбНІА KX Ctt’fe, ho пунврмкннн I’m: тдже бмвшен ПЕМ44Н HAH ГОНЕНІК CAOBECE рДДК, 4БІЕ СО^4ЖНАКТ(А.
    HI. fl CIH t&TB, НЖЕ BX ТЕрНІН (^ЕАІІН, САМШ4ШІН CAOBO,
    ДІ. H ПЕЧ4АН B’tlU CECUJ, H AfifTk БОГАТЕТВА, H IV ПрМН](Х ПО^ШТН В)(ОДАіркІА ПОД4ВААНТХ CAOBO, Й 6(3.
    ПАОДНО БМВ4ЕТХ.
    K. Й CIH c'sTh, НЖЕ H4 3E4IAH AOEf^H С^ННІН, НЖЕ САБІШ4ТХ CAOBO H npiEAIAKTX, H ПАОДСТВ^МТХ HA ТрЙдЕСАТБ, H H4 ІШСТЬДЕСАТХ, H H4 CTO.
    K4. Й ГАГ0А4ШЕ HAIXt 6Д4 CB*L THAHHKX ПрН)(ОДНТХ, Д4 ПОД СП^ДОЛІХ П0А0Ж4ТХ еГО HAH ПОД ОД0ОЛІХ; HE Д4 AH H4 CB’tljlHH^'fc ПОАОЖЕНХ Б^ДЕТХ;
    KB. H^CTh GO TAHHO, 6ЖЕ HE «вЙтСА: ННЖЕ БМСТЬ IIOT4EHO, HO Д4 ПріЙдЕТХ BX MBAEHtf.
    КГ. flljlE KTO H4I4TB »уШЫ CAMШ4ТН, Д4 САМШНТХ.
    ІСД. Й ГАГОА4ШЕ НЛХ: БАЮДНТЕ что самшнте: bx ннже <«'L рнт(, ВОЗлЛрНТСА ВА^Х, Й ПрНАОЖНТСА В4ЛІХ САМШ4ЦІ МАІХ.
    (16) Іез. 33, 31. Мф. 13, 20. Лк. 8, 13. (17) Мф. 13, 21. Лк. 8. 13. (18) Мф. 13, 22. Лк. 8, 14. (19) Мф. 13, 22; 19, 22-23. Мк. 10, 23. Лк. 8, 14. 1 Цім. 6, 9, 17. (20) Мф. 13, 23. Лк. 8, 15.
    16.	Подобным'ь образомтэ н посіянное на каменнстом'ь мпстп означае’гь т’Ьх'ь, которые, когда услышат’ь слово, тотчаст» сь радостью прнннмают’ь его,
    17.	но не нм'Ьют'ь вгь себі корня, н непостоянны; потомт>, когда настанегь скорбь нлн гоненіе за слово, тотчась соблазняются.
    18.	Пос’іянное в-ь тернін означаета слышаіцнх'ь слово,
    19.	но вг которых'ь заботы вФка сего, оболыценіе богатством'ь н другія пожеланія, входя вч> ннхт>, заглушают’ь слово, н оно ewBaeTi безт> плода.
    20.	А посбянное на доброй seMai означаегь т’Ьх'ь, которьіе слушают'ь слово н прянймають, н ПрННОСЯТЬ ПЛОД'Ь, oahht> bt. трндцать, другой вт> шестьдесят'ь, нной во сто крать.
    21.	II сказал-ь hmt>: для того лн прнноснтся св’Ьча, чтобы поставнть ее под"ь сосуд-ь, ллн под'ь кровать? не для того лн, чтобы поставнть ее на подсв’Ьчннк'Ь?
    22.	Ніт'ь ннчего тайнаго, что не сд'Ьлалось бы явным'ь; н ннчего не бываеть потаеннаго, чтб не вышло бы наружу.
    23.	Еслн кто нм’Ьет'ь ушн слышать, да слышіггь!
    24.	II сказал’ь hmt.: зам’Ьчайте, чтб слышнте: какою Miporo м^рнте, такоюотм'Ьренобудет'ьвам’ь нпрнбавлено будет’ь вамь слушаюіцнм'ь.
    16.	Таксама і пасеянае сярод камення — гэта тыя, якія, пачуўшы слова, адразу прымаюць яго з радасцю,
    17.	але не маюць кораня ў сабе і нетрывалыя; калі настане ўціск або ганенне з-за слова, адразу спакушаюцца.
    18.	А ў цернях пасеянае — гэта тыя, што чуюць слова,
    19.	але турботы гэтага веку і спакуса багацця ды іншыя захапленні, уваходзячы ў іх, заглушаюць слова, і яно застаецца бясплодным.
    20.	А пасеянае на добрай зямлі — гэта тыя, якія слухаюць слова і прымаюць, і даюць плод па трыццаць, і па шэсцьдзесят, і па сто.
    21.	I сказаў ім: хіба свечка прыносіцца, каб паставіць яе пад пасудзіну ці пад ложак? хіба не дзеля таго, каб паставіць яе на падсвечнік?
    22.	Бо няма нічога таемнага, каб не стала яўным, і нішто не бывае схавана, каб не адкрылася.