Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Марка
Памер: 165с.
Мінск 1999
18. Ученнвл Іоанновы н Фарнсейскіе постнлясь; црнходят'ь кг Нему я говорят'ь: почему ученнкн Іоанновы я Фарнсейсвіе постятся, а Твол ученлвн не постятся?
19. Н сказал’ь нагь Іясусь: могутт» лн постнться сыны чертога брачнаго, когда сь нпмн женлх'ь? Докол’Ь сь ннмн женнх'ь, не могут'ь постнться;
13. I выйшаў Іісус зноў да мора; і ўвесь народ ішоў да Яго, і Ён вучыў іх.
14. I, праходзячы, убачыў Ён Левія Алфеевага, які сядзеў на мытні, і кажа яму: ідзі ўслед за Мною. I той, устаўшы, пайшоў услед за Ім.
15. I калі Іісус узляжаў у доме яго, многія мытнікі і грэшнікі ўзляжалі з Іісусам і з вучнямі Яго; бо многа было іх, якія ішлі ўслед за Ім.
16. I кніжнікі і фарысеі, убачыўшы, што Ён есць з мытнікамі і грэшнікамі, казалі вучням Яго: як гэта з мытнікамі і грэшнікамі Ён есць і п’е?
17 .1, пачуўшы, Іісус кажа ім: не здаровыя маюць патрэбу ў лекары, а хворыя; Я прыйшоў заклікаць не праведнікаў, а грэшнікаў да пакаяння.
18. Вучні Іаанавы і фарысейскія пасцілі. I прыходзяць і кажуць Яму: чаму вучні Іаанавы і фарысейскія посцяць, а Твае вучні не посцяць?
19. I сказаў ім Іісус: хіба могуць пасціць сыны харомаў вясельных, калі з імі жаніх? Дакуль жаніх з імі, не могуць пасціць.
(17) Мф. 9,12-13; 18,11. Лк. 5, 31-32; 19,10.1 Цім. 1,15. (18) Мф. 9,14. Лк. 5, 33. (19) Мф. 9,15.
Лк. 5, 34.
20. eXeuaovtat Be TQjxepai, otav a zap St; az autwv o vupipto;, xai tots vvjateuaouaiv ev exeivat; tai; T^epot?.
21. Kai ooBei; етгфкт^р-ос paxou; apaipou ezippaztet ezi ipatt'a) zaXatw’ ei Be p), a'pei to тсЦpwpa autou to xatvov too zaXaiou, xai -/eipov ayiapa ynetai.
22. Kai ouBei; ^aXXei o^ov veou etc aaxou; zaXaiou;’ ei Be рт^, prpaei 6 oboi 6 veo; too; aaxou;, xai 6 oTvo; exyettat, xai oi aaxoi azoXouutai’ aXXa obov veou ei; aaxou; xatvou; pXrjteou.
23. Kai e^eveto zapazopeuea&ai Autou eu to?; aappaai Bia twu aacopip-oov, xai t]p;auto oi paS7)tai Autou 6Bou zotelu tiXXoute; tou; ata/ua;.
24. Kai oi ipaptaaiot eXe^ou Auto? tBe, ti zoiouaiu ev tot; aa^aatu, o oux e^eatt;
25. Kai Auto; eXeyeu auto?;1 ouoezote aueyuwte, ti ezoitjae AaptB, ote ypeiau ea/e, xai ezeiuaaeu auto; xai oi pet autou;
26. za>; eiarjXbeu ei; tov o!xou tou 0eou ezi ’Аріа&ар tou ap/iepea>;, xai tou; aptou; t^; zpofiecew; eipayeu, ou; oux eSeati cpa-feiu ei рт^ toi; iepeuat, xai ёбшхе xai toi; auu autiu ouat;
27. Kai eXeyeu auto?;* to aa^^atou Bia tou auftpwzou eyeueto, ouy 6 aubpumo; Bia to aappatou.
28. "Qate xupio; eatiu 6 Yio; tou ’ Auftpiozou xai tou aa^atou.
is. прімд^тх же дніе, егд4 w. НЛНТГА Ш нЙуА Н ТСГДА
ПОСТАТСА 8Х 'І'ЬІА ДНН.
ІІ4. Й HHKTWKt ПрНЛОЛіСНІА ІШТА HfG^AfHA П^НШНБАіТ'А КХ pHg'fc КСТС'Ь Aipt ah яіе нй, gog/nmi конецх eriu HOKOf iu КЕТ^АГій, Н ГО()Ш4 днрд Б^ДЯ'Х.
Кв. Й ННКТОЖЕ КАНБАН'Х 6ІН4 Н064 6Х дг^н вет^н: 41Ш лн же НН, Ііро^дЙ'ГХ КІНО HOKOf АІ^Н, н ьіно п^оліетсА, н лгЬк погЙбн^тх: но біно нское кх лг^н новы кліатн.
кг. Й бмсть жн/не^одйтн Sai's 8Х Л’бБШТЫ СК£03'£ ГБАНІА, Й Н4Ч4Ш4 «учні^м Sf'lU П^ТЬ творнтн, вос'герзаюціе кл4сы.
ІІД. Й фдрне ГЛ4ГОЛ4^ S/M’s: бнждь, 'іто Т60|>атх ex Л’ббшты, 6ГШЖ« не ДОГГОНТХ;
кб. Й Тбн глгол4ше нліх: н4«те лн ннколЙяіі члн, что ютворн Двдх, 6ГД4 TfESOBAHIf Й/Н'К, Й 634ЛК4 М4ІХ Й НЖЕ СХ НН4ІХ;
ks.^ K4KW вннде ex доаіх Бжін fl()H ДрхТерЕМ, Й J(A'Kskl
предложенТА ін'Ьде, нум не до_ ГГОАШе МСГН T0K/HIV І«|)ЕеЛ«, Н Д4Д£ Н (Чірыдіх СХ НН.ІІХ;
«3. Й гл<ол4ше наіх: cSkeujt4 'нлоБ^ій рддн Бысгь, д не шок'Ькх cS’gSUJTM 04 дн.
KH. Т'ЬіІЖЕ ГОЕПОДБ еС'ГБ Снх ЧлБ’ІЬйскТн Й Л’бБШТ'Ь.
(20) Мф. 9, 15. Лк. 5, 35. (21) Мф. 9, 16. Лк. 5, 36. (22) Мф. 9, 17. Лк. 5, 37-38. (23) Друг. 23, 24. Мф. 12, 1. Лк. 6, 1. (24) Ісх. 20, 10. Мф. 12, 2. Лк. 6, 2. Ін. 5, 10.
20. но прійдуть днн, когда отннмется у ннхт» женнх’ь, н тогда будут-ь постнться вт> it днн.
21. Ннкто кт> ветхой одежд'Ь не прнставляет’ь заплаты нзг HeOiленной тканн: нначе вновь прншнтое отдереть отт> стараго, н днра будеть еіце хуже.
22. Ннкто не влнваеть внна молодаго вт> м'Ьхн ветхіе: нначе молодое внно прорвет“ь міхн, н внно вытечет'ь,!! міхн пропаду'гь; но внно молодое надобно влнвать вт> m^xh новые.
23. II случллось Ему вт> субботу проходнть засіяннымн полямй, н ученнкн Его дорогою началн срывать колосья.
24. II Фарнсен сказалн Ему: смотрн, чтб онн д’Ьлають bi субботу, чего не должно дплать?
25. Онч> сказалт> нмг: неужелн вы не чнталн ннкогда, чтд сдфлалч. Давнд'ь, когда нм'Ьл'ь нужду н взалкал’ь самт> н бывшіе сь ннм'ь?
26. какть вошел"ь онт> вь дом’ь Божій прн первосвяіценннк'Ь Авіаеарі, н ’Ьл'ь хл'Ьбы предложенія, которых’ь не должно было ■Ьсть ннкому кромФ свяіценннков'ь, н далг н бывшнм'ь сь ннігь?
27. II сказалг нм'ь: суббота для челов’Ька, а не челов’Ьк'ь для субботьі.
28. Посему Сынт> Челов'Ьческій есть господнн'ь п субботы.
20. Але прыйдуць дні, калі будзе ўзяты ад іх жаніх, і тады будуць пасціць у тыя дні.
21. Ніхто латкі з палатна нябеленага не прышывае да адзежыны старой, інакш прышытым парвецца старое, і дзірка будзе яшчэ горшая.
22. I ніхто не ўлівае віно маладое ў мяхі старыя: інакш прарве віно маладое мяхі, і віно выцеча, і мяхі прападуць; а віно малодае ў мяхі новыя ўліваць трэба.
23. I давялося Яму ў суботу праходзіць пасевамі, і пачалі вучні Яго дарогаю зрываць калоссе.
24. I фарысеі казалі Яму: паглядзі, чаму яны робяць у суботу, што не дазволена?
25. I Ен кажа ім: ці ж вы ніколі не чыталі, што зрабіў Давід, калі патрэбу меў і згаладаўся сам і тыя, што былі з ім?
26. як ён увайшоў у дом Божы пры Авіафары-першасвятары і з'еў ахвярныя хлябы, якіх не дазволена было есці нікому, акрамя святароў, і даў таксама тым, што былі з ім.
27. I казаў ім: субота ўзнікла дзеля чалавека, а не чалавек дзеля суботы.
28. Таму Сын Чалавечы ёсць гаспадар і суботы.
(25) 1 Цар. 21, 1-5. Мф. 12, 3. Лк. 6, 3. (26) Ісх. 29, 32-33. Лев. 8, 31; 24, 9. 1 Цар. 21, 6. Мф. 12, 4. Лк. 6, 4. (28) Мф. 12, 8. Лк. 6,5.
КЕФА'ААЮК Г' (тріточ).
аі eta^X9e TrdXtv еі; тф aovaywpjV xai тр exst av&pw-o; E$7]pap.[iev7)v eywv ттр yetpa.
2. Kai zapex^poov Autov, el тоі; aap^aat &epazeuaet auTov, ba xaT^yopijaaiaiv Autou.
3. Kai Xeyet тш ачЬршкш w e$7)pa|ifxev7]v е/очті пр уеГра' eyeipat ei; to pieaov.
4. Kai Xeyet auxoTc е$еаті to?; aappaaw ауа&отсоіт]ааі, rj xaxozot^aat; awaai,
атгохтеЬац Ot 8e eatuiztov.
5. Kai zept^Xetpaptevo; auTou; |іет’ бру^;, auXXoTioujievo; етсі тт] zwpwaet т^; харЗіа; аотш^, Xeyet тш сЬ&ршттаг exTetvov ттр yetpa aou. Kai e$eT6tvs‘ xai акохатгатадт] yelp аотоо uytTj? w; аХЦ.
6. Kai ё£еХ9очтг; oi tpaptaatot eu&ew; р.ета wv TqpioSiawv aupPouXtov ezoiouv хат’ Aoxou, отсш; Autov azoXeawat.
7. Kai o ’hjaou; aveyup^ac р.гта w ptaOiQTwv Autou zpo; rip OaXaoaav xai 7:0X0 zX^So; azo ttJc ГаХіХаіа; ^xoXoudrjaav Autw, xai azo т^; ’louSaia;,
8. xai azo 'ІероаоХб|ішч, xai azo т^; ’iSouptata;, xai zepav tou’lopoavou. Kai oi zepiTupov xai EiSwva, zX^&o; zoXu, axouaavTs; oaa ezotst, ^XSov zpo; Autov.
9. Kai srzs toi; р.а&7]таГ; AuToo, ba zXotaptov тсроахартер^ Аотш ota tov oyXov, ba SXt[Stoaty Autov,
Г/Idfid r.
H вннде iukh fix toH4iHt|if, н K'k * * T44IIV 'IMOB'SkX C^S’ Й4ІМН
B. ft HAgHJIA^ Br o, 4ф« БХ c\’g_ ElUTkl ЙсЦ'ЬлЙт'А GIO, Д4 Шнв KO3Г44Г0ЛЮТ1.
Г. ft Г4ГО44 ЧМОВ'ЬіЧ1 H4I^_ і|імг^ ^і&’: ct4hh посред'і;.
Д. ft ГАГО44 Й<нх: ДОСТОНТ'А 4H BX С^ББШТЫ AOBJO TBOpHTH, H4M S4O ТВОрНТу; A^luS’ СЛ4СТН, MAH ПоЛ’кНТН; Онй Kt <НОЛЧ4^.
6. Й ВОЗЗр’^ВХ H4 HHJ(X CO TH’L Bo.rix, ско(>БА w шкаліснснін сердеі^ж Й^Х, ГЛГОЛ4 HMOK'EkS1: простум ткою. Й поостое: Й вуТбЕрДНСА GRV l^'Eu UIUU Др^ГЛА.
S. Й ЙЗШЕДШЕ ф4рТСС6 ДБіе co Йршдмнм СОВ'КтХ ТБОрА^ НІНЬ, K4KW Вго ПОГ^БАТХ.
3. ІНСХ ЖЕ шйдс CO оучнкй Ско_ йлін кх ліорк: й ліногх ндро^ж. й Г4АІ4ЕН ІІО Нмгх ЙДЕ, Й W І^ДЕН,
й. й iu Іс|лйлі4, й w Ід^ліен, й CO OH4IIU HOaS’ ІО|)Д4Н4. ft IU Tvp4 Й Сідійнл, ЛІНОЯІЕСТВО ЛГНОГОЕ, САМ_ Ш4ВШС, 64ЙК4 ТКО[)АШЕ, (Й) C1|)L ндош4 1« Нелі'».
Д. Й р£ЧЕ вучнкійлгх СбоЙЛІХ, Д4 ІІОрДКАЬ в’йдетх НсГШ Н4{)ОД4 рддк, Д4 не іт^кактл Bai’s.
(1) Мф. 12, 9-10. Лк. 6, 6. (2) Лк. 14, 1. (4) Мф. 12, 12. (5) 3 Цар. 13, 6.
ГЛАВА 3.
Нпрншел'ь опять в-ь сннагогу; тамг был’ь челов'Ьк'ь, hm^bшій нзсохшую руку.
2. II наблюдалп за не
нсц’Ьлнт'ь лн его вт> субботу, чтобы обвнннть Его.
3. Онг же говорнт'ь челов’Ьку, HMiBmemy лзсохшую руку: стань на средпну.
4. А нм’ь говорлть: должно лп вв субботу добро ділать, плл зло д'йлать? душу спастл, ллл погубнть? Но онл молчалл.
5. Н воззр’Ьв'ь на нлх’Ь сч> thIjbomt», скорбя обт> ожесточеніл сердец'ь nxi, говорпть тому человіку: протянл руку твою. Онч. протянул'ь, л стала рука его здорова, как'ь другая.
6. Фарлсел, вышедшн, немедленно составнлл сь лродіанамл совііцаніе протпв’ь Hero, kAki бы погублть Его.
7. Но Ілсусь сь ученлкамл Свонмл удалплся кгь морю, л за Нлм’ь послідовало множество народа Галллеіі, Іудел,
8. Іерусаллма, Пдумел л лз'ь-за Іордана. Н жйвугціе вг окрестноCTaxa» Тлра л Слдона, услышавг чтб Онг д’Ьлал'ь, іплн кг Нему bi велнком'ь множеств’6.
9. Н сказал'ь ученлкам'ь Сволмі., чтобы готова была для Hero лодка по прнчнн’Ь многолюдства, дабы не гЬсннлн Его.
РАЗДЗЕЛ III
Іпрыйшоў зноў у сінагогу. I быў там чалавек, які меў усохлую руку.
2. 1 сачылі за Ім, ці не ацаліць яго ў суботу, каб звінаваціць Яго.
3. 1 кажа Ён чалавеку, што меў усохлую руку: стань пасярэдзіне.
4. А ім кажа: ці дазволена ў суботу дабро рабіць, альбо зло рабіць? душу ўратаваць альбо загубіць? Яны ж маўчалі.
5.1, паглядзеўшы на іх з гневам, засмучаны жорсткасцю сэрцаў іх, кажа чалавеку: працягні руку тваю. I працягнуў ён, і стала рука яго здаровай, як другая.
6. I, выйшаўшы, фарысеі адразу ўчынілі з ірадыянамі змову супраць Яго, як Яго загубіць.
7. Іісус жа з вучнямі Сваімі адышоў да мора, і мноства народу з Галілеі пайшло за Ім, і з Іудзеі,
8. і з Іерусаліма, і з Ідумеі, і з-за Іардана. I з наваколляў Тыра і Сідона мноства вялікае, пачуўшы, што Ён рабіў, прыйшло да Яго.
9. I сказаў вучням Сваім, каб лодка была для Яго напагатове, каб натоўп не цясніў Яго.
(6) Мф. 12, 14; 22, 15-16. Ін. 10, 39. (7) Мф. 4, 25. Лк. 6, 17. Ін. 6, 1-2. (8) Мф. 4, 25.
(9) Лк. 5, 3.
10. Поккобс fap ёSepaтсsoaгv• a>axs ётсітатсхе^ Аохш, tva Aoxoo atpamac, oaoi efyov р.аапуа<;.
КНІГІ ОНЛАЙН
