Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Марка
Памер: 165с.
Мінск 1999
Т4І4 БМСТк ПО BCfH ЗМІ4Н, ДО Ч4С4 ДІ6АТ4Г(у.
4Д. II ВХ ЧАСХ ДевАТЫН ВОЗОПН ІЙСХ Г4АС04ІХ ВЕ4ІН4ІХ, Г4ГО4А t &UVI, 04ШІ, 44414 С464^Д4НІ; 6?Kf 6tTk ск4з«4«о: БЖе ЛІоіі, БЖе дНон, по. ЧТО ДІА IUCTA6H4X GfMj
46. II Н'ЦкІН ш Пр«ДСоТОАірН^Х С4кШ14ВІШ, Г44ГО44^: Cf, Й4Т10 Г44. tHTX.
4S. Т«І5Х же 6ДННХ, Й Н4ПО4НН6Х Г^Б^ ОЦТ4, Й 8034045k Н4 T[)0tTk, НАПААШВ СГО Г44ГО4АІ ІОСТ4ВНТ«,
27. Сь Нлагь распялп двухг разбойнпков'ь, одного по правую, а другаго по лгЬвую сторону Его.
28. Н сбыдось сдово Піісанія: л кь злод'Ьям’ь прнчтен’ь.
29. Проходяшіе здословллл Его, кпвая головамл сволмп п говоря: э! разрушаюіцій храмг п вг трп дня созпдаюіцій!
30. спасп Себя Самого, п сойдл co креста.
31. Подобно п нервосвяіценнпкл сь кнпжнлкамл насмйхаясь говорплп другь другу: другпх'ь спасал'ь, а Себд не можсгь спастл.
32. Хрпстось, Царь Нзраялев'ь, пусть сойдегь теперь сь креста, чтобы мы впд’Ьлл, л увіфуем'ь. II распятые с-ь Ннм'ь поносллпЕго.
33. Вт> шестом'ь же часу настала тьма по всей земл'Ь, л продолжалась до часа девятаго.
34. В-ь девятом'ь часу возопнл'ь Ілсусь громкнм’ь голосом'ь: Элой! Элой! ламмй савахеанй? чтб зна41171,: Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставнл'ь?
35. HiKOTopbie пзт, стоявйшх’ь туть услышавшп говорллп: вотт,, ІІлію зоветт,.
36. А одпн'ь поб'Ьжал'ь, наполнлл'ь губку уксусомт, п, наложлвь на трость, давалг Ему
27 .1 з Ім распінаюць двух разбой-нікаў, аднаго справа, а другога злева ад Яго.
28. I збылося Пісанне, якое кажа: “і да злачынцаў залічаны”.
29. I тыя, што праходзілі міма, зневажалі Яго, ківаючы галовамі сваімі і кажучы: гэй! Ты, што разбураеш храм і за тры дні будуеш!
30. уратуй Самога Сябе і сыдзі з крыжа.
31. Гэтаксама і першасвятары з кніжнікамі, насміхаючыся, адзін аднаму казалі: іншых ратаваў, а Сябе не можа ўратаваць.
32. Хрыстос, Цар Ізраілеў, няхай сыдзе цяпер з крыжа, каб мы ўбачылі, і ўверавалі ў Яго. I распятыя з Ім ганьбілі Яго.
33. Калі ж надышла шостая гадзіна, цемра настала па ўсёй зямлі да гадзіны дзевятай.
34. I ў дзевятай гадзіне ўскрыкнуў Іісус моцным голасам, кажучы: Элаі, Элаі! ламма савахфані? што азначае: "Божа мой, Божа Мой! чаму Ты Мяне пакінуў?
35. I некаторыя з тых, што стаялі там, чуючы гэта, казалі: вось, Ілію кліча.
36. А адзін пабег, намачыў губку воцатам і, насадзіўшы на кій, даваў Яму піць, кажучы: чакайце, пабачым,
(31) Мф. 27, 41-42. Лк. 23, 35. (32) Мф. 27, 42, 44. Лк. 23, 39. (33) Мф. 27, 45. Лк. 23, 44. (34)
Пс. 21, 2. Мф. 27, 46. (35) Мф. 27, 47. (36) Пс. 68, 22. Мф. 27, 48-49. Ін. 19, 29.
асрета, tdiojiav si ер/гтаі 'НХіа; xadaXetv Aotov.
37. '0 os ’Ітроо? асреіс {isYaXrjv, eSazveoae.
38. Kai to хата-атаар.а too vaoo str/taft^ si; 6oo a~o aw&sv ew? хатш.
39. ’IStwv 8e o xsJTopiajv 6 ттаргаттдхаі? s; бмачтіас Aotoo, oti goto); xpa$a; sSsimoasv, ttwr аЦ&а>; o av^ptezo; ooro? Yto; тр ©soo.
40. THaav os xai yovalxs? a~o paxpoOav Oewpooaar sv аГ; тр xai Mapia y МауоаХтрт], xai Mapt’a r] too ’laxai^oo too [itxpoo xai ’Ішат^ *txl SaXuip],
4L a?, xai ots h -tri FaXtXaia, ухоХобйоо'? Aotw xai Snjxovoov Аотаг xai aXXat коХХаі ai aovava^aaat Aotw si; 'ІгроаоXopa.
42. Kat t]3t) 6 еі ^от] тг&'^ха' ха! ттроахаХеаа[іеж tov xe^Tupiawa, ётт7]рштідас7 аоточ еі ттаХаі атгб&ача.
45. Kai Y'xous d~o тоо хе^тоpfu»oc, ё8шрт]аато то ашр.а тш ’IwaiQcp.
дд внднж, діііе пріндргх Йдід СНА'ГН ёго.
A3liitx пй|іь глда велій, нЗДше. о
AH. II ЗДВ'ксД І^рІІСБНДА рлудрдсА нд дьое (Kkiiue до нйз\.
ЛД. ЙЙд'Ьк'А Жі СО'І'ННК’А fTOAH (i|>Aаціа: в'а нй)(же к'Ь /Ндрм /Ндг. ддл^нд, й /Ндуід ІДІІШВД лідлдгш н Ішсін аідтн, н бдламнд.
«іід. шм, н егдд K'k б'А Гдлілін, Хоаідд^ no Неіі'а й (л^жд^ bat's: й йнм aihwiia, amt взыдошд гл НЙДІХ ВО ІбрЙ.ІІ'Л.
п п ч х /7
.Пв. II #ўже позд4 кмвш», но_ неже Б'Ь пАтокх, сже есть кх Лк_RWT'fc,
1 , Л / п
<йг. прнде Ішснф'л, нже w df)i_ /ііддсд, Бліоосрдзен'л гов'Ктннкх, Йже Й тоіі Б^ ЧДА ЦрІ'ВІА Бжіа, дерзн^вх вннде і?а Піад'і’Ч’, й пропі т4;А«е Ійсовд.
аід. Пілдт'А же днвЙса, діре «уже
оу.нре: н прнзвдвг СОТННКД, ВОП()ОСН
бі'о: aijie eyatf «уліре5
<«6II ^ўк'Бд’Ькх Й {ОТННКД, ддде T'Lio Ійянфовн.
(37) Мф. 27, 50. Лк. 23, 46. Ін. 19, 30. (38) Мф. 27, 51. Лк. 23, 45. (39) Мф. 27, 54. Лк. 23, 47.
(40) Мф. 27, 55-56. Лк. 23, 49.
пнть,говоря: постойте,посмотріім,ь, прійдет'ь лн Нлія снять Его.
37. Інсусь же, возгласнв’ь громКО, HCnyCTMl духг.
38. II aaBtca в-ь xpaMi раздралась на двое, сверху до ннзу.
39. Сотрнк'ь, стоявшій напротлв'ь Его, увндЬв'ь, что Онть, тйкв возгласнв'ь, нспустнл'ь духі, сказалі.: нстнн ю челов'Ьв'ь сей 63^1 Сынч. Божій
40. Былн туть н женіцнны, которыя смогр’Ьлн нздалн; между ннмн была н Марія Магдалпна, п Марія, мать Іавова меньшаго н Іосін, п Салзмія,
41. которыя я тогда, как’ь Ohi быгь вь Галяле’6, сл'Ьдоваля за Ннм’ь н служнлн Ему; н другія многія, BMicrb сгь Hnwh прншедшія вт> Іерусалям’ь.
42. II кав'ь уже насталг вечер’ь, потому что была пятняца, то есть, день предг субботою,
43. прншел'ь locnoii нзь Арнмаеея, знаменятый член-ь совіта, который я casus ожпдал-ь Царствія Божія, ОСМ’ЙЛПЛСЯ войтя Kb Пялату,я просяль тЬла Інсусова.
44. Пплать удпвялся, что Онь уже yMepij н прпзвав’ь сотнпка, спросял'ь его: давно лн умерь?
45. Н узнав'ь оть сотняка, отдал'ь тіло Іоснву.
ці прыйдзе Ілія зняць Яго.
37. Іісус жа, ускрыкнуўшы моцна, спусціў дух.
38. I завеса ў храме разадралася напалам ад верху да нізу.
39. Сотнік жа, які стаяў насупраць Яго і бачыў, што Ен, так ускрыкнуўшы, спусціў дух, сказаў: сапраўды Чалавек Гэты быў Сын Божы.
40. Былі і жанчыны, што глядзелі здалёк, сярод іх была Марьія Магдаліна, і Марыя, маці Іакава Меншага і Іасіі, і Саламія,
41. якія і тады, калі Ён быў у Галілеі, хадзілі за Ім і служылі Яму; і іншыя многія, што прыйшлі разам з Ім у Іерусалім.
42. I калі ўжо настаў вечар, — паколькі была пятніца, гэта значыць, пярэдадзень суботы,—
43. прыйшоў Іосіф, што з Арымафеі, паважаны саветнік, які і сам чакаў Царства Божага, і, адважыўшыся, увайшоў да Пілата і прасіў цела Іісусава.
44. Пілат жа здзівіўся, што Ен ужо памёр; і, паклікаўшы сотніка, спытаў яго: ці даўно памёр?
45. I, даведаўшыся ад сотніка, аддаў цела Іосіфу.
(41) Мф. 27, 55. Лк. 8, 2-3; 23, 49. (42) Мф. 27, 57. Лк. 23, 54. (43) Мф. 27, 57-58. Лк. 23, SO52. Ін. 19, 38. (45) Мф. 27, 58. Ін. 19, 38.
46. Kal appaaa; atoSova, xai xabeXtov Aotov, evet'Xiqae tt] atv36w xai xaxediqxeo Aotgv evpvT]peitp, o тр ХеХатор^реооч sx тгетра;’ xai TtpoasxoXtae Xt’Ooo елі ттр bopao too porjpstoo.
47. 'Н 8s Mapia Ма^ВаХт;'^ xai Mapta ’Іша^ sbeaipoov zoo TtbsTat.
KEOA'AAION Іс' (ёххаі8ехатоо).
Kai Staysvopevoo too аар^атоо,
Маріа тд МатЬаХкр^ xai Mapta too ’Іахш^оо xai SaXtopr^ Tqfopaaao аршрата, Iva ёХЬооааі аХзІфшаіч tov ’IvjaooM *. * Au™
2. Kai Xtav -тсршс -nj? pta; аарратшч epytmat s~i to рт;petov, avaxsiXavTO? too ^Xt'oo,
3. xai eXeyov ~pos еаотас т(; azoxoXiaet ^ptv tov Xibov ex t^s dopas too pvTjpetoo;
4. Kai ava8Xe Петрш, oxt
JIS. Й liSnHKX ПЛДШЛННЦ^, II CHEJIk СГО, ЮББНТХ ішцідннцеіс H ГІОАОжЙ Gro БО Г^ОБХ, HIKE G1^ Mg. гЕченх io кдлене: й пуншк ішіень НДД Д6Е()Н ГроБД.
<113. п/Ндрм же /Пдгддлйнд й /Ндрід ІШСІСКД ЗрАСтЧ, гд^ (Gro) полдгд^.
ГЛЙЁЙ si. n
H лнн'чкшен cS’kEOTdl , n /Ндрід /Пдгдддйнд й Ждом ІДКШВДА й Сддодпд К^ПНШД ДрШДІДТЫ, дд ПрНШЕДША ПОЛІДЖ^ТХ ІМСД *.
* Вт> Остромнр. н древн. сп.: н.
6. II S^AW ЗД^ТрД БО едмн^ iu cS’fifiWTX ПрІНДОШД НД ГрОБХ, Б03. СІАБШ5 COAHl^S,
г. й глдголд^’ кх «Б'і: кто 1о_ БДЛНТХ НДЛІХ h-ДЛІЕНк Ш ДбЕўІІі ГрОБД;
Д. II БОЗЗр^БША ЕНД'ЬшД, ЫКЮ W6AAEHX Б^ КДАіеНк: Б'^ БО БЕЛІН S'fcAUJ. п
6. II БШЕДША 60 ГрОБХ, бЙд'кшД WH0U1S сЬдАІЦА 6Х ДЕСНк^Х, ШД^АНД бо 6дежд^ Б'Ьл^: й оуждіошдсА.
s. Онхп тке гддголд наіх: не «у. ждсднтка. Ійсд нірте НдздуАнйнд рдспАТДго: бостд, н'йстк зді: се, <іг^£то, йд^же подожйшд Gro.
3. Ho нднте, рцьіте вучнкаміх brtu Й Петровн, нікю БДрАЕТХ бкі
(46 ) Мф. 27, 59-60. Лк. 23, 53. Ін. 19, 40-42. (47) Мф. 27, 61. Лк. 23, 55. Раздз. 16. (1) Мф. 28,
1. Лк. 23, 56; 24, 1. Ін. 20, 1. (2) Мф. 28, 1. Лк. 24, 1.
46. Онг, нупвв'ь плаіцаннцу, н снявг Его, обвнл'ь плашанпцею, н положнл'ь Его во гробй, которьій был,ь высЬченг вг CKaat; п прнвалнд'ь камень гь дверн гроба.
47. Марія же Магдаляна н Марія Іосіева смотрілн, гді Его полагалн.
Г Л A В A 16.
По прошествін субботы, Марія Магдаляна н Марія Іаковлева, н Саломія купнля ароматы, чтобы ндтн, помазать Его.
2. II весьма рано, вч. первый день неділя, прпходят'ь во гробу, прн восході солнца,
3. н говорять между собою: кто отвалнт-ь Hain, камень отч. дверн гроба?
4. II ВЗГЛЯНуВШН ВНДЯТ'Ь, что вамень отвален'ь; a oht. был’ь весьма веляк'ь.
5. Н вошедшн во гробв, увяділн юношу, сндяіцаго на правой стороні, облеченнаго bi білую одежду; н ужаснулясь.
6. Онт. же говорнл,ь нмг: не ужасайтесь. Інсуса шцете Назаряннна, распятаго; Он-ь воскресч., Его ніть здЬсь. Воть, місто, гд* Онч. был'ь положен'ь.
7. Но нднте, скажнте ученнкам'ь Его н Петру, что Онч. пред-
46. Ён, купіўшы плашчаніцу* і, зняўшы Яго, абвіў плашчаніцаю і паклаў Яго ў магілу, што была высечана ў скале, і прываліў камень да дзвярэй магілы.
47. Марыя жМагдаліна і Марыя Іасіева глядзелі, дзе Яго паклалі.
РАЗДЗЕЛ XVI
Ікалі мінула субота, Марыя Магдаліна і Марыя Іакавава, і Саламія купілі духмянасцяў, каб, прыйшоўшы, памазаць Яго.
2. I вельмі рана ў першы дзень тыдня прыходзяць да магілы, калі ўзышло сонца,
КНІГІ ОНЛАЙН
