Бацькоўскія парады
Чатыры лісты аб выхаванні
Міхал Клеафас Агінскі
Памер: 155с.
Мінск 2016
nešokiruotų. Gausiame žymių asmenų sambūryje jis elgiasi taip, kaip tos draugijos narys. Draugų būrelyje jis leidžia sau pokštus ir sąmojus, bet niekada to, kas pakenktų reputacijai ir kieno nors garbei.
Jis niekad per daug nekalba, bet atsidūręs mokytų žmonių bendrijoje ar bent tokioje, kur jis gali pasisemti žinių, jis laikosi santūriai ir įdėmiai klausosi.
Švenčių dienomis nevengia lankytis bažnyčiose, ir ne todėl, kad jį ten pamatytų, bet atlikti kataliko pareigą, ką daryti buvo pratęs, ir atiduoti pagarbos duoklę Aukščiausiajai Būtybei, kuri yra šaltinis visa ko gero, kas mums nutinka.
Jis stengiasi dažnai atsidurti tarp mokslininkų, rašytojų, artistų, jis susidraugauja tik su dorais, sąžiningais žmonėmis. Tokios draugijos pasirinkimas jį gelbsti nuo dykinėtojų, apgavikų ir laisvamanių, kurie gali jį pasmerkti, nedrįsdami jo negerbti. Geras sūnus, geras brolis, geras draugas, jis nė akimirkai nepameta iš akių asmenų, kuriems turi įsipareigojimų; ir jei jis su jais išsiskiria, dažnai laiškais, kuriuos jiems diktuoja širdis, jis randa ir parūpina atlygį už išsiskyrimo skausmą.
Nevengdamas kūno pratimų, jis nemeta įpročio mokytis. Jo negausi biblioteka rodo, kad ne dėl gyrimosi jis užpildo lentynas knygomis... Horacijus, Virgilijus, Tacitas, įžymių žmonių gyvenimai: Plutarcho, Bossuet47, Fė-
Jacques’as Bėnigne’as Bossuet (16x7-1704) prancūzų teologas, katalikų vyskupas, Liudviko XIV dvaro pamokslininkas, vienas pirmųjų politinės minties teoretikų, teologiniais argumentais pagrindęs absoliutinės monarchijos valdymo doktriną. Išgarsėjo oratoriniais sugebėjimais teologiniuose ginčuose su protestantais. 1697-1699 m. diskutavo spaudoje dieviškosios meilės klausimu su buvusiu savo mokiniu F. Fėnelonu. Greta gausybės teologinių ir politinių veikalų išleido ir visuotinei istorijai skirtą darbą Discours sur l’histoire universelie (Paris, 1682). 1772 m. ši knyga buvo išversta į lenkų kalbą ir paskelbta pavadinimu Uwagi nad historią powszechną na Polski zašjęzyk wytlomaczone przez x. Zygmunta Linowskiego (Warszawa, 1772).
таго, каб “засвяціцца” там, а каб выканаць прывычны для яго рэлігійны абрад і аддаць даніну павагі Госпаду, які з’яўляецца першакрыніцай усяго добрага, што прыходзіць да нас.
Ён імкнецца як мага часцей бываць сярод вучоных, пісьменнікаў, мастакоў і сыходзіцца толькі з прыстойнымі людзьмі. Гэта дазваляе яму аддаліцца ад гультаёў, жулікаў і распуснікаў, якія могуць яго асуджаць, але не паважаць яго не адважваюцца.
Добры сын, добры брат, добры сябра ён заўсёды знойдзе час, каб спаткацца з людзьмі, перад якімі ў яго ёсць пэўныя абавязкі. I нават удалечыні ад сваіх блізкіх ён не губляе сувязі з імі і прышле ім пісьмо, прадыктаванае ягоным сэрцам, каб хоць такім чынам суняць боль разлукі.
Загартоўваючы сваё цела, ён ніколі не забывае пра самаадукацыю. Невялікая бібліятэка сведчыць пра тое, што ён не напаказ запаўняе свае кніжныя паліцы... Гарацый, Вергілій, Тацыт, жыццяпіс славутых людзей: Плутарх, Басюэ46, Фенелон47, Расін48, Карнель49,
Жак Бенінь-Басюэ (Jacques Benigne Bossuet, 162,7-1704) французскі тэолаг, каталіцкі біскуп, прыдворны прапаведнік Людовіка XIV, адзін з першых тэарэтыкаў палітычнай думкі, які тэалагічнымі аргументамі абгрунтаваў дактрыну кіравання абсалютнай манархіі. Праславіўся аратарскімі здольнасцямі ў тэалагічных спрэчках з пратэстантамі. У 16971699 гг. дыскутаваўу друку аб пытанні любові Божай з былым сваім вучнем Ф. Фенелонам. Поруч са шматлікімі тэалагічнымі і палітычнымі працамі апублікаваў і сачыненне па сусветнай гісторыі “Discours sur l’histoire universelie”(Paris, 1682). У1772 г. гэтая кніга была перакладзеная на польскую мову і апублікаваная пад назвай “ Uwagi nad historią powszechnq na Polski zašj^zyk wyAomaczoneprzezx. Zygmunta Linowskiego” (Warszawa, 1772).
Франсуа дэ Саліньяк дэ Ла Мот-Фенелон (Franęois de Salignac de La Mothe-Fenelon, 1651-1715) французскі тэолаг i пісьменнік, выхавацель унука Людовіка XIV, князя бургундскага, крытык поглядаўЖ.Б. Басюэ.У 1687 г.выпусціў“Трактатабвыхаваннідзяўчат” (Traite de leducation desfiles'), y якім абгрунтаваў думку, што недастаткова рыхтаваць дзяўчат толькі на ролю маці. Дзяўчаты павінны быць адукаваныя, каб быць у стане выхоўваць сваіх сыноў карыснымі для караля і Радзімы. У1699 г. быў выпушчаны раман і будучы бестселер Ф. Фенелона “Прыгоды Тэлемака” (Les aventures de Tčlbnaque\ y 1700-1718 гг. апублікаваныя “Дыялогі мёртвых” (Dialogues des morts), y якіх аналізуюцца пытанні кіравання дзяржавай. Жан Расін (Jean Racine, 1639-1699) французскі драматург і паэт, якога лічаць адным з найвыбітнейшых аўтараў трагедый перыяду класіцызму.
П’ер Карнель (Pierre Corneille, 1606-1684) французскі юрыст і драматург, пачынальнік трагедыі класіцызму, пры канцы жыцця зацьмёны творчасцю Ж. Расіна. Праславіўся камедыяй “Меліта” (Melite, 1629), трагікамедыямі “Клітандр” (Clitandre, 1631), “Сід” (Le Cid, 1636), трагедыямі “Медэя” (Medee, 1635), “Гарацый” (Horace, 1640), “Эдып” (CEdipe, 1659) і інш.
nelono48, Racine’о49, Corneille’io50, La Rochefoucauld51, Montesquieu52... ir iš lenkų rašytojų: Naruševičius, Krasickis, Nemcevičius, Sniadeckis... Štai apytikriai tokie pagrindiniai autoriai jo bibliotekoje. Jam iš anksto paaiškinta, kad geriau daug kartų perskaityti vieną klasikos kūrinį nei prikimšti galvą daugybe nenaudingų knygų; ir jis pasinaudoja šiuo patarimu, bet nevengia domėtis naujovėmis ir sužinoti, kas yra gera ir pamokoma.
Jeigu jaunas žmogus, tvirtai laikydamasis jausmų ir principų ir iki šiol jų nepažeisdamas, vengtų progų, kurios jo nepatrauktų pasielgti priešingai, nėra abejonių, kad jo ateitis nebūtų iš puikiųjų. Nesvarbu, kokią karjerą jis pasirinktų karinę ar civilinę, jis niekada neišklys iš garbės ir doros kelio. Tėvynės meilė, atsidavimas savo Aukščiausiajam Valdovui, uolumas atliekant visas savo pareigas jam bus kaip vadovas ir paskata. Dangaus palaimintas, branginamas savo tėvų, vertinamas savo tėvynainių, pasinaudojęs gero piliečio, gero sūnaus, gero draugo ir gero šeimininko panegiriškais titulais, gyvenimui slenkant į saulėlydį, jis ras gerbtinos moters ir gerų vaikų bendrijoje vienintelę ir tikrą senatvės paguodą.
Franęois de Salignac de La Mothe-Fenelonas (1651—1715) prancūzų teologas ir rašytojas, Liudviko XIV anūko, Burgundijos kunigaikščio, auklėtojas, J. B. Bossuet pažiūrų kritikas. 1687 m. išleido „Traktatą apie mergaičių auklėjimą“ {Traite de I education desfilles), kuriame pagrindė mintį, jog nepakanka rengti dukteris tik motinos pareigoms. Merginos privalo būti išsilavinusios, kad gebėtų auklėti savo sūnus būti naudingus karaliui ir tėvynei. 1699 m. buvo išleistas bestseleriu tapęs F. Fėnelono romanas „Telemacho nuotykiai“ {Les aventures de Tėlėmaque\ 1700-1718 m. paskelbti valstybės valdymo klausimus analizuojantys „Mirusiųjų dialogai“ {Dialogues des morts\
49 Jeanas Racine’as (1639-1699) prancūzų dramaturgas ir poetas, laikomas vienu žymiausių klasicizmo periodo tragedijų autorių (vertėjos komentaras).
Pierre’as Corneille’is (1606-1684) _ prancūzų juristas ir dramaturgas, klasicizmo tragedijos pradininkas, gyvenimo pabaigoje nustelbtas J. Racineb kūrybos. Išgarsėjo komedija „Melita“ {Melite, 162.9), tragikomedijomis „Klitandras“ {Clitandre, 1631), „Sidas“ {Le Cid, 1636), tragedijomis „Medėja“ {Medee, „Horacijus“ {Horace, 1640), „Edipas“ {CEdipe, 1659) ir kt. Franęois de La Rochefoucauld (1613-1680) prancūzų rašytojas, eseistas, Frondos karų dalyvis, epigramų ir aforizmų veikalo „Maksimos“ {Maximes, 1655), autorius. 1662 m. paskelbti F. La Rochefoucauld atsiminimai Memoires sur la regence d'Anne dAutriche vertingas šaltinis XVII a. Prancūzijos istorijai pažinti.
Charles-Louis de Montesquieu (1689-1755) Apšvietos epochos mąstytojas, filosofas, literatas, istorikas, teisininkas, ideologas. Išplėtojo Johno Lockeb valdžios paskirstymo teoriją, kurią išsamiai aptarė veikale „Apie įstatymų dvasią“ {De lesprit dės lois, 1748).
Ларошфуко50, Мантэск’е51... кнігі польскіх пісьменнікаў: Нарушэвіча, Красіцкага, Нямцэвіча, Снядэцкага... Вось амаль што і ўвесь кнігазбор. Гэтага юнака навучылі яшчэ ў дзяцінстве, што лепш некалькі разоў перачытаць класічны твор, чым засмечваць галаву непатрэбнай літаратурай. Такога правіла ён і трымаецца, не забываючы, аднак, цікавіцца карыснымі і пазнавальнымі кніжнымі навінкамі.
Калі малады чалавек будзе настойліва прытрымлівацца сваіх прынцыпаў і паводзіць сябе так, як ён гэта рабіў да цяперашняга часу, ён застрахуе сябе ад сапсаванасці і непрыемных сюрпрызаў, і ў такім разе не будзе ніякіх сумненняў, што яму гарантавана бліскучая будучыня. Незалежна ад таго, якую кар’еру ён сабе выбера ваенную або цывільную, ён ніколі не саб’ецца з дарогі дабрачыннасці і гонару. Любоў да Радзімы, адданасць свайму ўладару, імкненне выканаць свой абавязак вось што будзе натхняць яго і весці па жыцці. Благаслаўлены Богам, пяшчотна любімы бацькамі, ушанаваны суайчыннікамі, маючы зайздросную рэпутацыю добрага грамадзяніна, добрага сына, добрага таварыша і добрага гаспадара, на схіле сваіх дзён поплеч са сваёй паважанай жонкай і слаўнымі дзецьмі ён знойдзе адзінае і сапраўднае суцяшэнне ў старасці.
Я лічу, што замест таго, каб даваць маладому чалавеку настаўленні і правілы аб яго паводзінах у грамадстве, лепш было б даводзіць да яго свядомасці канкрэтныя прыклады, вартыя або не вартыя для пераймання. Такія прыклады можна было б запазычваць з апісання жыцця рэальных асоб. Яшчэ болыпую карысць прынеслі б узоры, узятыя з жыцця грамадства: варта іх вывучаць і паказваць маладому чалавеку ўсе характэрныя нюансы, якія не можа апісаць і дакладна перадаць самае таленавітае пяро.
Франсуа дэЛарашфуко (Franęois de La Rochefoucauld, 1613-1680) французскі пісьменнік, эсэіст, удзельнік войнаў Фронды, аўтар зборніка эпіграм і афарызмаў “Максімы” (Maximes, 1655). У 1661 г. апублікаваныя мемуары Ф. дэ Ларашфуко “Mėmoires sur la rėgence d’Anne d’Autriche” каштоўная крыніца для вывучэння гісторыі Францыі XVII ст.
Шарль Луі дэ Мантэск’ё (Charles-Louis de Montesquieu, 1689-1755) мысдяр эпохі Асветніцтва, філосаф, літаратар, гісторык, правазнаўца, ідэолаг. Развіў тэорыю падзелу ўлады Джона Лока (John Locke), якую падрабязна распрацаваў у працы “Аб духу законаў” (De I’esprit des lois, 1748).
КНІГІ ОНЛАЙН
