КНІГІ ОНЛАЙН
Пошук сярод кніг, што прайшлі індэксацыю гуглам. Некаторыя кнігі гугл не знаходзіць
светаразумённе н, светаўспрыманне н Weltwahmehmung/-, Weltauffassung/- светафор м разм гл святлафор свётач м перан Leuchte/-, -n, Licht п -es, -er свётла безас hell, klar, licht; перан heiter, freudig, froh светлавбкі helläugig светлавы Licht-, Leucht-; ~ сігнёл Lichtsignal n -s, -e; Blinksignal n, Blinkzeichen n -s, - (які бліскае); ~ год aemp Lichtjahr n -(e)s, -e свётла-зялёны zöisiggrün, hellgrün свётла-руды rotblond свётласць ж (зварот) 1. Magnifizenz /-, -en; Euere [Eure] Magnifizenz (da рэктара ВНУ, обер-бургамістра); 2. гіст Euer [Eure] Dürchlaucht [Durchläucht] (da князя, княгіні); Euer [Eure] Wohlgeboren (ваша благароддзе); Eure Eminenz (da карбынала) светлафбр м гл святлафор светлацёнь ж гл святлацснь свётл|ы 1. hell, klar, licht; ~ы дзень ein heller [klarer] Tag; 2. ne- ран: ~ae бўдучае lichte Zukunft; ~ая галавй ein heller [klüger] Kopf; ~ы рбзум klarer [heller] Verstand; ca ~aü усмёшкай mit einem freundlichen [freudigen] Lächeln светлячбк ,w гл святляк свёцкасць ж (грамадства) (Alle) Welt f -; Gesellschaft f - свёцк|іуст 1. («e царкоўны) wöltlich; Laien-; profan; ~аяўлада weltliche Macht; 2. (вытанчана выхаваны, які адпавядае па- трабаванням свету) mondän, Welt-; ~ая жанчьіна Weltdame f -, -n; Mondäne f -, -n свёчк|а ж 1. Kerze f-, -n, Licht n -es, -er; ёлачныя ~i (Christ)bäumkerzen [k-] pl; васкбвая ~a Wachslicht n, Wachskerze f 2. эл yem (кандэла) Körze f лямпачка na 40 свёчак yem eine Lampe von 40 Kerzen; 3. тэх Kerze f ~a запальвання Zündkerze f; 4. .ued Stuhlzäpfchen n -s, -, Zäpfchen n, Suppositorium n -s, -rijen i -ria свёкар м Schwiegervater m -s, -väter свідар тэх Bohrer m -s, -; горн Bohrstange f -, -n; пародны ~ Gesteinbohrer m свідравёлыпчык м Bohrer m -s, - свідравйнне н тэх Böhren n -s; Bohrung/-, -en свідраваць тэх bohren vt; äusbohren vt (высвідраваць, рассвідраваць) свідравіна ж спец Spälte/-, -n, Ritze/-, -n; Öffnung/-, -en свіль ж спец (хвароба дрэва) Knorren т -s, - свінагадбўля ж с.-г Schweinezucht f-, Schwöinehaltung/- свінамйтка ж с.-г Muttersau/-, -säure свінапас .u Schweinehirt т -en, -en свінйр .м с.-г Schweinepfleger т -s, -, Schwöinewärter m -s, - свінйрка ж с.-г Schweinepflegerin/-, -nen, Schweinewärterin/-, -nen свінйрнік м с.-г Schweinestall m -s, -Ställe, Koben m -s, - свінафёрма ж с.-г Schweinefarm/-, -en свінг ,w муз, эк Swing m -(e)s свінёц м mc хім Blei n -(e)s свішТіа ж кул Schweinefleisch n -es свінка ж 1. памянш Schweinchen n -s, -; 2. мед Mumps m - (разм\ Ziegenpeter m -s; 3.: заал марскйя ~ Meerschweinchen n СВІІШ Я ж 1. заал Schwein n -(e)s, -e; Sau /-, Säue (самка~); 2. разм (неахайны) Dreckfink m -en, -en, Schmutzfink m, Ferkel n -s, -; 3. разм (подлы чалавек) Schwein n, Lump m -en, -en; 0 падкласці каму-н ~ю разм j-m ein Bein stellen свінскі schweinisch свінства н Schweinerei /Gemeinheit/-, -en (подласць); Zote /-, -n (непрыстойпасць) свінтўх м разм Schwein п -(e)s, -е, Dreckfink т -en, -е свінц0в|ы Blei-, bleiern; bleigrau, bleifarben (npa колерў ~ы бляскмін Bleiglanz m -es; ~ыя бялілы хім Bleiweiß n -es; ~ыя вбблакі bleigraue [Ыёіете, bleifarbene] Wölken свін|ы Schweine-, Schweins-; ~ая катлёта (адбіўная) кул Schweinekotelett [-kota' IEt i -kot' IEt] n -(e)s, -s; ~ая скўра Schwöinsleder n -s; ~ая napöda Schweinerasse/-, -n, Schweinegattung/ -, -en свінячы schweinisch свінячыць разм 1. (забруджваць) verschmutzen vt, verunreinigen vt, besüdeln vt; 2. nepan (нашкобзіць) verderben* vt, Schäden bringen*; gemein händeln (рабіць подласць) свіран м с.-г Getreidespeicher m, Scheune/-, -n свірбпка ж бат (пустазеллё) (echtes) Bärbarakraut n -(e)s свіснўць 1. pfeifen* vi, einen Pfiff äusstoßen* [tun*]; 2. разм (скрасці) wegstibitzen vt, stöhlen* vt, klauen vt; 3. разм (біць) hauen* vt, Schlägen* vt; ~ na галавё auf den Kopf hauen свіст м Pfiff m -(e)s, -e; Pfeifen n -s, - свістйць гл свісцець свістбк м 1. (свіст) Pfiff т -(e)s, -е; даць ~ einen Pfiff tun* [ertönen lassen*]; - суддзі da пачапіку гульні cnapm Anpfiff m; 2. (інструмент) Tcifc/-, -n свістўлька жразм Pfeife f-, -n; Löckpfeif (паляўнічая) свістўн м разм 1. Pfeifer т -s, -; 2. nepan Nichtstuer m -s, - (гуль- mau); Schwätzer m -s, -, Quätschkopf m -(e)s, -köpfe (nyema- слоў) свісцёць pfeifen* vi, vt, Pfiffe äusstoßen* [tun*] свісцёлка ж гл свістулька свісцячы 1. zischend, Zisch-; 2. фан (гук) Zischlaut т -es, -е; Sibilänt т -en, -en світа ж 1. (суправаджэннё) Gefolge п -s, -; Suite [' svi:ta]/-, -n; 2. (adseHHe) (länger) Bäuernrock світальны frühmorgendlich, in der Morgendämmerung світйн|акл«, світапне н Morgendämmerung/-, -en, Morgengrauen n -s, -; на ~ку bei Tagesanbruch, in der ersten Frühe; пёрад ~кам in äller Frühe, vor Sonnenaufgang світар .w (швэдар') Rollkragenpullover [-, lo:var] m -s, -; Schlüpfer m -s, -; Sweatshirt [' sWEt _ Jo: rt] n -s, -s світй|ць безасразм: ~e es tagt, es wird Tag, der Tag bricht an, es dämmert світка ж гл світа 2 світч лі бірж Switch [swiljl т -(e)s, Switchgeschäft [switj"-] n -(e)s,-e; Devisenarbitrage [-' vrzanarbit, га:$э]/-, -n свіцёцца durchsichtig sein свішч м 1, мед (гнойная рана) Fistel/-, -n; 2. (шчыліна) Gälle f-, -n (y метале); Loch n -(e)s, Löcher (y дрэве, плодзе) своеасаблівасць ж Originalität/-, Eigentümlichkeit/-, Eigenart f- своеасаблівы originell, eigentümlich, eigenartig своекарьіслівасць ж Eigennutz m -es своекарыслівы eigennützig, auf den eigenen Vorteil bedacht своечасбва прысл; своечасбвы röchtzeitig, zeitgerecht, zurrechten Zeit; termingemäß, termingerecht (y вызначаны тэрмін) своечасбвасць ж Rechtzeitigkeit f тэматыкі die Aktualität der Thematik свой 3aii.vt 1.(уласны) eigen; eigentümlich (своеасаблівы); жыць свасч рбзумам nach seinem eigenen Kopf händeln; 2. y знач наз н das Seine [Seinige], das Deine [Deinige] i г. д; кбжнаму сваё jedem das Seine; стаяць на сваім auf seiner Meinung bestehen*; steif und fest behäupten; дабіцца свайгб seinen Willen durchsetzen; söine Absicht erreichen; 3. y знач. наз: сваё мн (робныя) meine (deine, seine i г. d) Verwändten [Familije]; die Meinigen, die Deinigen, die Seinigen i г. д (кніжн); я быў y ceaix ich war bei meinen Eltern [Verwändten], ich war bei den Mein(ig)en; mym усё сваё hier sind wir unter uns, hier sind keine Fremden; (родпыя) alle gehören zur Famili|e; y ~ час seinerzeit (npa мінулае); zu pässender [gelegener] Zeit (npa будучае); усё ў ~ час älles zu seiner Zeit; не ў свабч рбзуме разм übergeschnappt; nicht ganz richtig im Oberstübchen; ты не ў сваім рбзуме разм du bist wohl nicht recht bei Trost [bei Sinnen]; на сваіх дваіх жарт auf Schusters Räppen; zu Fuß; па.чёрці сваёй смёрцю eines natürlichen Todes sterben*; ён там ~ чалавёк er geht dort ein und aus; er ist dort wie zu Häu- se; 4. пераклабаецца абносным займеннікам adnaeednaü aco- бы i ліку; mein, dein, sein, ihr, unser, euer, ihr; я [ты, ён, яна, мы, вы, яньі] згубіў [зіубілі] сваю кнігу ich häbc [du hast, er hat, sie hat i г. d] mein [dein, sein, ihr i г. d] Buch verlören; 0 сам ne ~ außer sich свбйскі 1. (не d3iKi, выгаОаваны чалавекам) Haus-; häuslich; ~я жывёзы Häustiere pl; 2. (прыручаны} zahm, gehorsam; ён зрабіўся зусім ~ mc nepan er ist ganz zahm geworden свблач ж разм груб гл свалата своп м камерц Swapgeschäft [' SV3p-] п -(e)s, -е свядбма прысл; свядбмы 1. bewusst; pflichtbewusst; 2, (з на- мерам) äbsichtlich, vorbedacht, vorsätzlich; -ўчынак eine vorsätzliche Tat свядбмасц|ь ж тс псіхал, філас Bewusstsein п -s; Besinnung f- (памяць, пачуццё, развага); быццё вызначае ~ь das Sein bestimmt das Bewusstsein; pocm ~i zunehmende Bewusstseinsreife свяжійшы (выш. cmyn ad свежы) frischer свяжэць 1. безас frisch [kühl] werden; äuffrischen vi; ~e es wird frisch; 2. (npa чаіавека) frisch [blühend, gesund] werden свякрбў ж, свякрбўка ж, свякрўха ж разлі Schwiegermutter f-, -mütter свянціць гл свяціць II свянцбнырэл eingeweiht, eingesegnet свярб|ёць jucken vi; ямў -іць у нбсе ihn [ihm] juckt die Näse; 0 мне рўкі ~яць (нешта зрабіць) es juckt mich [mir] in den Fingern; ямў ~іць язык es brdnnt ihm auf der Zunge свярдзёлак л/ тэх гл свердзел свята н 1. Feier f-, -n Fest n -(e)s, -e; Feiertag m -(e)s, -e; нацыяналыіае ~ Nationalfeiertag m; ca святам! frohes Fest!, frohen [schönen] Feiertag!; 2. (весялосць) Freude f святар м царк Priester m -s, -; Geistliche (sub) m -n, -n (духоўная асоба) святасць ж рэл Heiligkeit f -, перан mc Erhabenheit/- святагёцгва н рэл Gotteslästerung/-, -en; перан Frefel т -s, - свяіаяннік.м бат Härtjheu п -s святкаванне н 1. (працэс святкавання) Feiern п -s; 2. (урачы- стасць) Feierlichkeit /-, -en, Feier /-, -n, Fest n -es, -e, Fdst- lichkeit/-, -en святкавёць feiern vt; festlich begehen*, dine Feier begdhen* святлаббязь ж мед Lichtempfindlichkeit/-; Lichtscheu/- святлакопія ж спец Lichtpause/-, -n святлалюбны lichtbedürftig святласіла ж фіз Lichtstärke/-, Leuchtkraft/- святлатэхніка ж Lichttechnik/- святлафільтр м фота Farbfilter т -s, - святлафбр .w Verkehrsampel/-, -п; ~ гарьіць чырвбным die Verkehrsampel zeigt rot свя тлацёнь ж жыв Helldunkel п -s святлёй прысл; святлёйшы (выш. ступ ад светла, светлы) heller святлёць 1. hell werden; sicn äufklären (npa неба, надвор’е i г. d); 2. (віднецца) leuchten vi, schimmern vi связліна ж güte Stube f -, -n святл|6 н Licht n -(e)s; Schein m -(e)s (ззянне, бляск); Hdlle f -, Hdlligkcit /- (развідненне, світанне, золак); пры дзённым ~ё bei Tägeslicht; штўчнае ~6 (у памяшканні) künstliches Licht; сбнечнае ~ö Sonnenschein т; пры -ёмёсяца bei Mondschein, bei Möndlicht; y ~ё чаго-н im Lichte (G або von D); прадставіць што-н y непраўдзівым ~ё etw. in ein falsches Licht setzen [rücken]; праявіцца зусім y іншым ~ё sich ganz anders äusnehmen*, in einem änderen Licht erscheinen*; 0 праліць ~ö на што-н Licht in etw. (4) bringen*; святлоадчувёлыіасць спец Lichtcmpfindlichkeit/- святлоадчувальны спец lichtempfindlich святломаскірбўка ж вайск Lichttamung/-, -en; Verdünk(e)lung f- святлонепранікальны спец lichtdicht святлосігнёлыіы вайск Blinksignal-, Lichtsignal- святлявы 1. hell, klar, licht; 2. (светларусы) dunkelblond святляк м заал Lduchtkäfer m -s, -, Johänniskäfer m -s, -;