Гарадзенскі палімпсест 2011 Асоба, грамадства, дзяржава. XV - XX стст.

Гарадзенскі палімпсест 2011

Асоба, грамадства, дзяржава. XV - XX стст.
Выдавец: Зміцер Колас
Памер: 384с.
Мінск 2012
112.12 МБ
Дакументы напісаны на старабеларускай мове. Пры транслітарацыі тэксту ў аснову пакладзены прынцып палітарнай перадачы. Вынасныя літары пададзеныя курсівам. Прапушчаныя літары ў словах пад цітламі раскрыты з улікам асаблівасцяў правапісу старабеларускай мовы і заключаныя ў круглыя дужкі.
Дадатак 1. Даравальны запіс Валодкі Юхновіча Боне Сфорцьі, 1532
Дакумент захоўваецца ў складзе Метрыкі ВКЛ. Падрыхтаваны да друку на падставе: Archiwum Gtowny Aktow Dawnych. Tak zwana Metryka Litewska, dz III, A-28.
[12	9] Я ВолоЭко Юхновмч мешчанмн городенскмм вызнаваю снмь монм лмстом кому бы того потреб было ведатй албо чтучм его слышата м нннешннм й на потом будучйм што которую землю пустовскую на ымя Нвашковіднну Вармводмча на Горнмцы у Городенском повете выслужйл есмм слаеное памятм на короля его м(й)л(остй) Александре навечность м на tow землй поставмл есмм собе дворец. М ноя бачачв велвкое утпснене й крввды незносные котормй ся мне в толг дворцм момм деют от сусодт> обаполных й будучы вжо [129 адв.] в летех момх прй старостм а в том не могучв собе слушное обороны вчйнйтй бмл есмм чолом наяснемшем г(о)с(по)д(а)рвнм Боне з Божеп ласкв кролевом пoлcкow велмкоп кн(я)гйнй лйтовскоп рускоп прускоп м жомойтском мазовецкоп й йных м с тым дворцом своіш далем ся в опеку м оборону ей м(й)л(остй) поЭ тым обычаем йж ее м(й)л(ость) мает мене за своег(о) подданог(о) й в ceoew г(о)с(по)д(а)рскоп обороне метм н прм толі дворцы вышше мененьш мене заховатм дожявота моег(о) нй в чйм не рушаючн a no жввоте мошч на мене мйльш Бог см(е)рть допустпт тую землю мою вышей ппсаную Мвашковіцйну Вармводйча й с тым дворцомг которын есмв на ней збудовал даю дарую сйм лйстом монм запмсую ей м(й)л(остй) г(о)с(по)д(а)рмнй кролевой й вeл^кow кн(я)гмнй Боне навечносш на дета й напотомкй mow нячог(о) не вьшмуючы м не оставуючм зь землю пашнею м з базною на Соколде й з сеножатмм там жо на Соколде й на Каменой й з raw долго й шмроко як ся тая землн з стародавна сама в собе й в свойх граняцах мает м потому як я ew держу прп том што есмм тож купвл у ковалн городенскмх на пмя Уродца Саковмча й у сына его Матфепца й у братанпчов его Богданца а у Якммца ставйгцо старое на реце Горнмцы й на том ставмшй свойм власьньш накладолі й пенязмм збудовалолі собе млын м став поЭ нгш занял а г(о)с(по)д(а)рь [130] корол его м(м)л(ость) Жйгймонот лйстом свойлі to мй потверднл навечность. Н но ян тот став м млын cbow на Горнйцы ew же м(й)л(остм) г(о)с(по)д(а)рмнм кролевом й велнкой кн(я)гйнй Боне даю м запмсую смм мойлі лмстом co всякймм выменнй м пожйткй також навечност-ь ннчог(о) на детй cbow м на потолжм не зоставуючм маеш ее м(й)л(ость) пожмвоте монм тот дворец м зелглю й млйн mow вышем пвсаны кт> свонлг рукалг взятйй а ку столу ew м(й)л(остй) г(о)с(по)д(а)рскому прмвернутм м вжмватн навечньш часы. Прн гом былм м тог(о) сведомм пмсар г(о)с(по)д(а)рьскнй державца меднйцкп пан Ммхапло Свмнюскй а дворанмн г(о)с(по)д(а)рьскнп Богупг
Родкевнч Таруса м для лепшог(о) сведомя дал есмм ей м(м)л(остл) сес мом лмсш nod моею л тых вышше мененых панов печатмл. П(м)сан в Кракове nod лепг(а) Бож(еі о) нарож(еня) 1532 м(е)с(е)ца марца 20 ден нндмкта 5.
Дадатак 2. Ліст Жыгімонта Старога гарадзенскаму старосце Станіславу Кішцы, 1514
Арыгінал дакумента захоўваецца ў Аддзеле рукапісаў Бібліятэкі Літоўскай Акадэміі навук (Ф. 16, адз. з. 207).
[1]	Жлгнмонт Божю м(я)л(о)стью корол польскяй велыкям кн(я)з лят(о)вскям рускяя кн(я)жа пруское жомоятскяй нншых
Маршалку земскому старосте городенскому пану Станяславу Петровячу жаловаля нам воять я мевдане городенскяя о тсш што ж дея твоя м(м)л(о)сть установял мыто новое на Немецком дорозе я там дея твоя положял служебняка своего Яковяцкого. 14 коля дея оня меіцане нашм городенскям езт>дять тою дорогою до Прусь я тоть дея служебняк твою м(я)л(о)стя на тоя дорозе на реце на мете я на озере наледу береть на нях мыто от воза по полу грошу а перед тьш дея здавна того не бывало про то коля будеть перед тьш здавна на тоя дорозе на реце на мете я на озере мыта не бывало. Н твоя бы м(я)л(о)сть я н(ы)не там на той дорозе на реце на мете н на озере наледу мыта с нмх не казал бралтя конечно. А што будеть в нмх тамг> мыта побрано то бы твоя м(м)л(о)сть все зася казал ямь поошдаватя. П(м)сан у Вллня фев(раля) 14 д(е)нь янднк(т) 2.
Богуш168.
1	Даследаванне рэалізуецца пры падтрымці Музея Гісторыі Полыпчы.
2	Дружчыц В. Войты і іх улада ў беларускіх гаспадарскіх местах з магдэбурскі.м правам П Arche. Пачатак. 2009. № 7. Жнівень. С. 341-342.
3	Копысскнй 3. Ю. Соцпально-полмтмческое развнтне городов Белоруссвв в XVI первой половмне XVII в. Мннск, 1975. С. 29.
4	Дружчыц В. Магістрат у беларускіх местах з майдэборскім правам у XV-XVI сталецьцях П Arche. Пачатак. 2009. № 7. Жнівень. С. 241-337.
5	Довнар-Запольскнй М. В. Государственное хозяйство Веллкого княжества Лмтовского прн Ягеллонах. Т. 1. Кмев, 1901. С. 331; Balinski М., Lipinski Т. Starozytna Polska pod wzglydem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana. T. 3. Wielkie ksiystwo Litewskie. Warszawa, 1846. S. 370-371; Jodkowski J. Grodno. Wilno, 1923. S. 11, 13; Копысскнй 3. Ю. Соцмально-полшнческое развнтле городов. С. 34; Pietkiewicz К. Wielkie Ksifstwo Litew­skie pod rzydami Aleksandra Jagellonczyka. Poznan, 1995. S. 181-182; Dubas-Urwanowicz E. Grodno do XVIII wieku. Miasto i ludnosc II Grodno w XVIII wieku. Miasto i ludnosc. Bialy­stok, 1997. S. 10-11; Borowik P. Jurydyki miasta Grodna wXV-XVIH wieku. Stanowy podzial nieruchomosci. Suprasl, 2005. S. 25 i інш.
6	Тарановскмй Ф. B. Обзор памятнлков магдебургского права западно-русскмх городов
лнтовской эпохм. Нстормко-юрмдмческое мсследованне. Варшава, 1897. С. 1-12; Zientara В. Zrodta і geneza «prawa niemieckiego» (ius Teutonicum) na tie ruchu osadniczego w Eu­ropie zachodniej i srodkowej w XI XII w. 11 Przegl^d Historyczny. T. LXIX. W, 1978. S. 1769; Puhle M. Magdeburg sredniowieczna metropolia i kolebka prawa magbeburskiego // Europejskie miasta prawa magdeburgskiego. Tradycja, dziedzictwo, identyfikacja. Krakow, 2007. S. 12-18; Luck H. Prawo magdeburskie jako czynnik identyfikacji europejskiej rodziny miast // Europejskie miasta prawa magdeburgskiego. Tradycja, dziedzictwo, identyfikacja. Krakow, 2007. S. 41-50; Білоус H. Кні'в непрнкінці XV y першій половнні XVII століття. Міська влада і самоврядування. КнТв, 2008. С. 35-38.
7	Kutrzeba S. Autonomia miast і wladza ustawodawcza panow miast w dawnej Rzeczypospolitej polskiej // Ksiyga pomi^tkowa ku czci Oswalda Balzera. T. II. Lwow, 1925. S. 94-101; Bogucka M. Samsonowicz H. Dzieje miast i mieszczanstwa w Polscc przedrobiorowej. Wroclaw, War­szawa, Krakow, Gdansk, Lodz, 1986. S. 58, 63, 68.
8	Alexandrowicz S. Geneza i rozwoj sieci miasteczek Bialorusi i Litwy do polowy XVII w. 11 Acta Baltico-Slavica. T. VIL 1970. S. 60-62.
’	Бардах K). Лад местаў на магдэбургскім праве ў Вялікім Княстве Літоўскім да паловы XVII ст. // Штудыі з гісторыі Вялікага Княства Літоўскага. Мн„ 2002. С. 103-160.
10	Падрабязней пра сітуацыю ў ВКЛ гл.: Pietkiewicz К. Wielkie Ksiystwo Litewskie pod rzydami Aleksandra Jagellonczyka. Poznan, 1995.
'1	Пра дзейнасць ураду ў Коўне можна меркаваць на падставе скаргі віленскага мешчаніна Лукаша Мажэйковіча і яго зяця Балтрамея вялікаму князю Казіміру на ковенскіх ураднікаў: войта, бурмістра і радцаў. Яго бацька Мажэйка заставіў дом Петку Керноўцу, а яны не хацелі яму аддаць яго назад, аргументавалі ты.м, што дом быў прададзены. Пры вывучэнні запісаў з .месцкіх кніг аказалася, іпто была актыкацыя заставы ў гайным судзе. Калі паглядзелі сітуацыю паводле «нямецкага права», то там было напісана, што застаўленая маёмасць не .можа заставацца навечна. У сувязі з гэтым до.м заставаўся за нашчадкамі Мажэйкі, але яны павінныбылі выплаціць пазыку (1486). Акты Лмтовской метрмкм. Т. 1. Вып. 1. 1413-1498 / Собр. Ф. 14. Леонговячем. Варшава, 1896. С. 22-23.
12	Kowalcwski W. Geneza udzialu stolicznego miasta Wilna w sejmach Rzeczypospolitej П Ateneum Wiieriski. 1926. T. 3. S. 336; Jaworski I. Studia nad ustrojem miast na prawie niemieckim w Wielkim Ksiystwie Litewskiem w dobie Jagielloriskiej 11 Rocznik Praniczo-Wileriski (Odbitka). Wilno, 1931. T. 5. S. 3, 29-35; Бардах Ю. Лад местаў на магдэбургскім праве ў Вялікім Княстве Літоўскім. С. 110-114; Stankowa М. Kancelaria miasta Lublina XIVXVIII wieku. W, 1968. S. 37; Wyrozumska B. Kancelaria miasta Krakowa w srcdniowieczu. Krakow, 1995. S. 49-92; Kiaupa Z. Specyfika ustroju miast na prawie magdeburskim na poznosredniocwiecznej Litwie 11 Europejskie miasta prawa magdeburgskiego. Tradycja, dziedzic­two, identyfikacja. Krakow, 2007. S. 35-40.
13	Тарановскмй Ф.В. Обзор памятннков магдэбургского права. С. 21; Jaworski I. Studia nad ustrojem miast na prawie niemieckim w Wielkim Ksiystwie Litewskiem. S. 2; Білоус H. Кшв... C. 36.
14	Воронлн H. H. Древнее Гродпо (no матермалам археологмческнх раскопок 1932— 1949 гг.). М., 1954; Ткачоў М. Старажытны горад Гродна П Памяць: гіст.-дакум. хроніка Гродна. Мн„ 1999. С. 42-43; Зверуго Я. Г. Верхнее Понеманье в IX—XIII вв. Мн., 1989. С. 65-67, 78; Alexandrowicz S. Geneza і rozwoj sieci miasteczek Bialorusi i Litwy. S. 64.
15	Paszkiewicz H. Pocz^tki Rusi. Z rykopisu przygotowal K. Stopka. Krakow, 1996. S. 210, 225.
16	Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji wilieriskiej. T. 1-3: 1387-1507 I Wydali J. Fialek i W. Semkowicz. Warszawa; Krakow; Lublin, Lodz; Poznan; Wilno; Zakopany, 1932. S. 763764; Бершадскпй C. A. Русско-еврейскяй архмв. C. 62-64, 74-75; A3P. T. 2. СГІ6, 1848. C. 29-30; Pietkiewicz K. Wielkie Ksiystwo Litewskie... S. 161-165; Сліж H. 3 гісторыі
Прачысценскай царквы ў Гародні. XVI-XV1II ст. II Гарадзенскі палімпсест ХІІ-ХХ стст. Матэрыялы міжнароднай навуковай канферэнцыі (Гародня, 7 лістапада 2008 г.) / Пад рэдакцыяй А. Ф. Смаленчука і Н. У. Сліж. Гародня; Беласток, 2008. С. 64-95; Сліж Н. 3 гісторыі валодання гарадзенскім дварамі ў канцы XV пачатку XVI ст. / Пад рэд. А. Ф. Смаленчука, Н. У. Сліж. Мінск, 2011. С. 217-221.
17	Собранме древнмх грамот м актов городов: Вмльно, Ковна, Трок, православных монастырей, церквей н по разным предметам. Ч. 1. Вмльна, 1843. С. 9; Kowalewski W. Geneza udziatu stolicznego miasta Wilna w sejmach. S. 340; Alexandrowicz S. Miasteczka Bialorusi i Litwy jako osrodki handlu w XVI i w I polowie XVII wieku // Rocznik Bialostocki. T. 1. Bialystok, 1961. S. 67.