Гарадзенскі палімпсест 2011
Асоба, грамадства, дзяржава. XV - XX стст.
Выдавец: Зміцер Колас
Памер: 384с.
Мінск 2012
18 Полное собранме русскмх летопмсей (далей ПСРЛ). Т. 32. М., 1968. С. 163.
19 Акты Лмтовской метрмкя. Т. 1. Вып. 1. 1413-1498 / Собр. Ф. Н. Леонтовмчем. Варшава, 1896. С. 16; Рарёе Е Polska і Litwa na przetomie wiekow srednich. Т. 1. Ostatnie dwunastolecie Kazimierza Jagielloriczyka. Krak6w, 1904. S. 256, 381, 384, 384, 391, 392, 396, 401, 403, 404.
20 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4 (1479-1491): Uzrasymtj knyga 4 I Parenge L. Anuzyte. Vilnius, 2004. P. 26-27, 29,46-47, 65, 67, 70-86.
21 Danitowicz I. Skarbiec diplomatow papiezkich, cesarskich, krolewskich, ksi^cych. T. 1. Wilno, 1860. S. 198-199; Baliriski M., Lipinski T. Starozytna Polska. S. 363; Барбашев A. Bmtobt, последняе двадцать лет княженмя. 1410-1430. СПб., 1891. С. 168, 230; Dubas-Urwanowicz Е. Grodno do XVIII wieku. S. 9; Blaszczyk G. Dzieje stosunkow polski-litewskich. T. II. Od Krewa do I.ublina. Cz. 1. Poznan, 2007. S. 469, 530, 542, 693-701.
22 ПСРЛ. T. 5. СГІ6., 1851. C. 42; Papee F. Polska i Litwa na przetomie wiekow srednich. S. 104, 302.
23 Korczak L. Litewska Rada wielkoksi^ca w XV wieku. Krak6w, 1998. S. 35,41,87-88, 98-100, 104-106.
21 Balinski M„ Lipinski T. Starozytna Polska. S. 369.
25 Roeppel R. Uber die Verbreitung des Magdeburger Stadtrechts im Gebiet des alten polnischen Reiches ostwarts der Weichsel 11 Abhandlungen der historisch-philosophischen Gesellschaft in Breslau; bei Trewendt. Breslau, 1858. S. 266; Тарановскнй Ф. B. Обзор памятнкков магдебургского права. С. 18.
26 Баравы Р. Атрыманне магдэбурскага права Берасьцем і палітычная барацьба у Вялікім Княстве Лігоўскім на мяжы XIV-XV ст. // Беларускі гістарычны агляд. 1994. Т. 1. Cm. 1. С. 38-53.
27 Rimsa Е. Piecz^cie miast Wielkiego Ksiystwa Litewskigo I Thim. J. Sienkiewicza. Warszawa, 2007. S. 401.
28 Яцкевіч 3., Урублеўскі B. Гарадзенскі магістрат у XVII ст. II Гарадзенскі палімпсест. 2009. Дзяржаўныя ўстановы і палітычнае жыццё. XV-XX ст. / Пад рэдакцыяй А. Ф. Смаленчука, Н. У. Сліж. Гародня, 2009. С. 75.
29 Balinski М„ Lipinski Т. Starozytna Polska. S. 369.
30 Danitowicz I. Skarbiec diplomatow papiezkich, cesarskich, krolewskich, ksi^zycych. T. 1. Wilno, 1860. S. 290.
31 Balinski M., Lipinski T. Starozytna Polska. S. 370.
32 Собранме древнмх грамот. Ч. 1. Вмльна, 1843. С. 9; Kowalewski W. Geneza udziatu stolicznego miasta Wilna. S. 340.
33 Jodkowski J. Grodno. Wilno, 1923. S. 8-9; Dubas-Urwanowicz E. Grodno do XVIII wieku. S. 10; Urz^dnicy Wielkiego ksi^stwa Litewskiego. Spisy. Wojewodztwo Trockie XIVXVIII wick / Pod red. A. Rachuby. Opr. H. Lulewicz, A. Rachuba, P. P. Romaniuk, A. Haratym. Przy wspotpr. A. Macuka i J. Aniszczanki. Warszawa, 2009. T. II. S. 352-353.
34 Літоўскі Дзяржаўны Гістарычны Архіў (далей ЛДГА). Ф. 1519 (Метрыка ВКЛ), адз. з. 58, арк.109 адв.-110 адв.; Wyklad przywileow szczegolnych miasta JKMci seymowego Grodno do JWW kanclerowy przeswdeputacji podany [1788-1792]; Галубовіч B. Канфірмацыйны прывілей Гародні на магдэбургскае права 1633 г. // Гарадзенскі палімпсест. 2010. Дзяржаўныя і сацыяльныя структуры. XVI-XX ст. / Пад рэд. А. Ф. Смаленчука, Н. У. Сліж. Мінск, 2011. С. 255-269.
35 АВАК. Т. 7. Акты Городненского гродского суда. Вмльна, 1874. С. 59-61, 85-89, 98-99; Галубовіч В. Канфірмацыйны прывілей Гародні. С. 255-269; Гродзенскі дзяржаўны гісторыка-археалагічны музей (далей ГДГАМ). КП 15113/20; Довнар-Запольсклй М. В. Государственное хозяйство Веллкого княжества Лнтовского. С. 331; Balinski М., Lipinski Т. Starozytna Polska. S. 370; Jodkowski J. Grodno. Wilno, 1923. S. 11; Pietkiewicz K. Wielkie Ksiystwo Litewskie. S. 181-182; Dubas-Urwanowicz E. Grodno do XVIII wieku. S. 10.
36 Акты Вмленской Археографпческой коммссмн (далей АВАК). Т. 7. Акты Городненского гродского суда. Вмльна, 1874. С. 59-60.
37 Lietuvos Metrika (1499-1514), Uzrasymi} knyga 8 / Parenge A. Baliulis, R. Firkovicius, D. Antanavicius. Vilnius, 1995. P. 199-200. У замкавых кнігах адзначана пра гарадзенскага млынара Яна Андрэевіча (1540). АВАК. Т. 17. Акты Гродненского зсмского суда. Вмльна, 1890. С. 215.
38 Дружчыц В. Войты і іх улада. С. 342-345, 375; Дружчыц В. Места Вільня ў першай палове XVI сталецьця II Arche пачатак. 2009. № 7. Жнівень. С. 422; Burbianka М. Geneza urz^du wojtowskiego w Wilnie // Alma Mater Vilnensis. T. 10. 1932. S. 11-17. Аўтарка артыкула сцвярджае, што інстытуцыя вайтоўства паўстала пасля першага прывілея 1387 г., хоць у ім пра войта нічога не згадваецца.
39 АВАК. Т. 7. Акты Городненскоі о гродского суда. Вмльна, 1874. С. 61.
40 Довнар-Запольсклй М. В. Государственное хозяйство Велмкого княжества Лмтовского. С. 418, 425; Дружчыц В. Войты і іх улада. С. 343-345; Jarmolik W. Rozwoj niemieckiego prawa miejskiego na Podlasiu do Unii Lubelskiej 1569 r. H Przegl^d Historyczny. T. LXXIII. Z. 1-2. W., 1982. S. 35-38; Myslinski K. Wojt dziedziczny i rada miejska w Lublinie. Lublin, 1962.
41 Беларускі архіў. T. 3 (XV-XVIII ст.) / Выпускаецца на правох рукапісу з дазволу Прэзідыуму БАН. Менск, 1930. С. 3-4.
42 Lietuvos Metrika (1522-1530). 4-oji Teismq knyga. P. 355, 387-388.
43 Дружчыц B. Войты i ix улада. C. 357, 358, 369.
44 Пасля ўвядзення магдэбургскага права ў Гародні працягвалі існаваць старасцінская, шляхцекія, духоўныя юрыдыкі. Borowik Р. Jurydyki miasta Grodna w XV-XVIII wieku. S. 25.
45 ABAK. T. 17. Акты Гродненского земского суда. Вмльна, 1890. С. 342.
46 Беларускі архіў. Т. 3. С. 4; Довпар-Запольскмй М. В. Государственное хозяйство Велмкого княжества Лмтовского. С. 331, 337; Jarmolik W. Rozwoj niemieckiego prawa miejskiego na Podlasiu. S. 39.
47 Собранме древнмх грамот. Ч. 1. Внльна, 1843. С. 11.
48 Довнар-Запольсклй М. В. Государственное хозяйство Велмкого княжества Лмтовского. С. 330; Kowalewski W. Geneza udziaiu stolicznego miasta Wilna w sejmach. S. 337.
49 Lietuvos Metrika. Kn. 9 (1511-1518): Uzrasymtj knyga 9 / Parenge K. Pietkiewicz. V., 2003. P. 109, 219; Lietuvos Metrika. Kn. 12 (1522-1529): Uzrasymij knyga 12 / Parenge D. Antanavicius, A. Baliulis. Vilnius, 2001. P. 371; Пмсцовая кнмга Гродненской экономнм. Ч. 2. Внльна, 1882. С. 109; Любавсклй М. Областное деленме н местное управленле Ллтовско-Русского государства ко временл лзданля первого Лмтовского Статута. Москва, 1892. С. 233, 333, 335.
50 АВАК. Т. 7. Акты Городненского гродского суда. Внльна, 1874. С. 60-61.
51 Dubas-Urwanowicz Е. Grodno do XVIII wieku. S. 10.
52 Alexandrowicz S. Miasteczka Biaiorusi i Litwy jako osrodki handlu. S. 68; Jarmolik W. Rozwoj niemieckiego prawa miejskiego na Podlasiu. S. 41.
53 Віленскія купцы мелі права гандляваць амаль па ўсёй тэрыторыі ВКЛ (1432, 1440). Собранме древнмх грамот. Ч. 1. Внльна, 1843. С. 5-7; Jaworski I. Studia nad ustrojem miast na prawie niemieckim w Wielkim Ksi^stwic Litcwskiem. S. 20-21.
54 У дакументах фігуравалі пастрыгачы Кірэй Мікуліч (1540), Іванко Мікуліч (1541). АВАК. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. Вмльна, 1890. С. 222-223, 334-335, 387.
55 АВАК. Т. 7. Акты Городненского гродского суда. Вмльна, 1874. С. 60-61.
56 Довнар-Запольскнй М.В. Государственное хозяйство Веллкого княжества Лмтовского. С. 386-388.
57 ГДГАМ. КП 15113/20; АВАК. Т. 7. Акты Городненского гродского суда. Вмльна, 1874. С. 75-78; Галубовіч В. Канфірмацыйны прывілей Гародні. С. 37.
58 АВАК. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. Внльна, 1890. С. 289.
59 Пнсцовая кнша Гродненской экономмя. Ч. 2. Внльна, 1882. С. 27.
60 Maleriaty do historii М. Lublina. 1317-1792 I oprac. J. Riabinin. Lublin, 1938. S. 2.
61 Беларускі архіў. T. 3. C. 4-5.
62 Дружчыц B. Магістрат у беларускіх местах з майдэборскім ііравам. С. 261; Jaworski I. Studia nad ustrojem miast na prawie niemieckim w Wielkim Ksi^stwie Litcwskiem. S. 4445; Макараў M. Ад пасада да магдэбургіі: прававос становішча насельніцтва местаў Беларускага Падзвіння ў XIV першай палове XVII ст. Мн„ 2008. С. 69.
63 Jarmolik W. Rozwoj niemieckiego prawa miejskiego na Podlasiu do Unii Lubelskiej 1569 r. // Przegl^d Historyczny. T. LXXIII. Z. 1-2. W, 1982. S. 38.
64 Беларускі архіў. T. 3. C. 5.
65 ABAK. T. 7. Акты Городпенского гродского суда. Внльна, 1874. С. 73-74.
66 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 5 (1427-1506): Uzrasymi} knyga 5 / Parenge E. Banionis. Vilnius, 1993. P. 53, 97, 98, 143; Pietkiewicz K. Wielkie Ksi^stwo Litewskie. S. 177.
67 У дакуменце за 1506 r. адзначаецца, што пры гарадзенскім старосце А.Гальшанскім Пухляк быў дзякам гарадзенскага старосты. Аддзел рукапісаў Бібліятэкі Літоўскай Акадэміі навук (далей Аддзел рукапісаў БЛАН, Lietuvos moskltj akademijos Bibliotekas rankrasctp skyrius). Ф. 256, адз. з. 2091. Ён займаўся складаннем дакументаў япічэ нават у 1541 г. ABAK. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. Вмльна, 1890. С. 292; Снмтко К. Преднсловме П ABAK. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. Внльна, 1890. С. XXXII.
68 ПІаланда А. Пергаміны XVI ст. у фондах Гарадзенскага дзяржаўнага гісторыкаархеалагічнага музея II Герольд Litherland. Іорадня, 2002. № 1-2 (5-6). С. 23-26.
69 Нацыянальны Гістарычны Архіў Беларусі ў Гродна. Ф. 128, воп. 1, адз. з. 2, арк. 9.
70 Urz^dnicy Wielkiego ksi^stwa Litewskiego. Spisy. Wojewodztwo Trockie XIV-XVIII wiek. S. 334-335.
71 Ochmanski J. W kwestii agragniego charakteru miast W. Ks. Litewskiego // Studia historyczne w 35-lecie pracy naukowej H. Lowmianskiego. W., 1958. S. 285-286.
72 Довнар-Запольскмй M. B. Государственное хозяйство Велмкого княжества Лнтовского. С. 638.
73 Дружчыц В. Магістрат у беларускіх местах з майдэборскім правам. С. 252.
74 Archiwuin Glowny Aktow Dawnych (далей AGAD). Tak zwana Metryka Litewska, dz III, A-28, s. 129-130.
75 ABAK. T. 17. Акты Гродненского земского суда. Вмльна, 1890. С. 252-253.
76 ЛДГА. Ф. 1519 (Метрыка ВКЛ), адз. з. 18, арк. 167-169; Wyklad przywileow szczegolnych
miasta JKMci seymowego Grodno do JWW kanclerowy przesw. deputacji podany [1788— 1792]; ABAK. T. 7. Акты Городненского гродского суда. Вйльна, 1874. С. 61-66; ГДГАМ. КП 15113/20; Галубовіч В. Канфірмацыйны прывілей Гародні. С. 260; Схема дадзенай пуіпчы змешчана ў: Гродзенскі дзяржаўны гісторыка-археалагічны музей. КП 15111/1; Baliriski М„ Lipinski Т. Starozytna Polska. S. 371; Jodkowski J. Grodno. Wilno, 1923. S. 11; Dubas-Urwanowicz E. Grodno do XVIII wieku. S. 10.
КНІГІ ОНЛАЙН
