Катэхізіс Помнік беларускай Рэфармацыі XVI стагодзьдзя

Катэхізіс

Помнік беларускай Рэфармацыі XVI стагодзьдзя
Выдавец: Юніпак
Памер: 312с.
Мінск 2005
84.26 МБ
Оже маешь правый того Писаніа розумъ, которое посполите приводять къ оутверженіи съшествіа Христова душею въ адъ. А што ся Дамаскина дотычеть, той понеже не только в том мылилъся, але и в многых иншихъ речах, прото ненадобе на его писаніе дбати.
ПЫТАНЬЕ
Какъ же розумети маю о томъ слове у «Сложеніи Апостольскомъ»: надобно ли естъ чи ли не?
ОТКАЗЪ
Я тако о томъ розумею, иже у которих церквахъ исперва ешче того слова не былъ обычай говорити у святомъ символе, абы и те­перь без него говорили. А которие церкви сее слово здавна мели, абы и тепер его вживали, але того потреба, абы ся не о таковом съшествіи, яковое мнихи выдумали, розумело.
ПЫТАНЬЕ
Яко жь Христос въ адъ зышолъ? Або што ест «сънити въ адъ»?
ОТКАЗЪ
Снити въ адъ ест гневъ Божий почути и страховъ адовых оукусити. Яко в псалме написано: «Одержаша мя болезни смертные, и потоци безаконіа смутиша мя. Болезни адовы обыдоша мя, предвариша мя сети смертныя» (Псалом 18). Прото где о Христе исповедуемъ, иже въ адъ снииде, розумеется, иже гневъ Божий напротивъ грехомъ нашимъ, которие на Собе носилъ, почуялъ.
псальм пачынае: «Госпадава зямля і ўсё, што напаўняе яе, сусьвет ды ўсё, што жыве ў ім» і так далей (Пс. 23). Тут, як бачыш, Дух Сьвяты гаворыць не пра зыходжаньне Сына Божага ў пекла, але сьведчыць, што ўся зямля Госпадава. Таксама Дух Сьвяты абвяшчае, што ня толькі зямля Юдэйская, але і ўсе народы спазнаюць Бога, каб ізраэльцы не хваліліся, што толькі пасярод іх быў Храм Божы. Бо калі ўся зямля Госпадава, то і ўсе народы, або пагане, да Бога навернуцца.
Разваж цяпер сам: што б гэта была за справа або што б гэта быў за такі звычай, пачаўшы казаць пра навяртаньне народаў, тое прэч адкінуць ды пра іншыя справы гаворку павесьці? Адна бо справа навяртаньне народаў да Бога, зусім іншая зыходжаньне Хрыста ў пекла. Да таго ж Дух Сьвяты ня мае такога звычаю адну справу з дру­гой блытаць. Таму і псальм, з самага пачатку засьведчыўшы, што ўся зямля Госпадава, гэта значыць, што кожны, хто жыве на зямлі, Бога спазнае, тым жа звычаем і напрыканцы нагадвае валадарам, каб узялі ды адчынілі брамы вечныя перад Валадаром Славы, або Праслаўленым, — значыць, перад Сынам Божым ды перад навукай Ягонай. «Спрадвечнымі брамамі» названая тут упартасьць паганаў, у якой спрадвек трываючы, ня хочуць Бога спазнаць ды нібыта перад Ім зачыняюцца. Таму і ў іншым мейсцы напісана: «Дык апамятайцеся, валадары, зразумейце перасьцярогу, судзьдзі зямныя! Служыце Госпаду са стра­хам» ды гэтак далей.
Вось ужо і маеш праўдзівае разуменьне тых Пісаньняў, якія ўсе звычайна прыводзяць, каб сьцьвердзіць, што душа Хрыста зыходзіла ў пекла. А што датычыцца Дамаскіна, то ён ня толькі ў гэтым, але і ў многіх іншых рэчах памыляўся, дзеля таго і няварта зьвяртаць увагі на ягоныя цьверджаньні.
ПЫТАНЬНЕ
Як жа належыць мне ставіцца да гэтага слова ў «Апостальскім вызнаньні»: ці патрэбна яно ці не?
АДКАЗ
Я на тэты конт так мяркую: калі ў нейкіх цэрквах спрадвек не было звычаю казаць гэтае слова ў сьвятым «Сымбалі», то няхай і цяпер яго ня кажуць. Калі нейкія цэрквы здаўна маюць гэтае слова ў вызнаньні, няхай і зараз яго гавораць, але няхай не мяркуюць пра тое зыходжань­не так, як манахі павыдумлялі.
ПЫТАНЬНЕ
Як жа Хрыстос у пекла зыйшоў, або што азначае «зыйсьці ў пекла»?
АДКАЗ
Зыйсьці ў пекла значыць гнеў Божы адчуць ды страхі пякельныя зьведаць, як у псальме напісана: «Агарнулі мяне хвалі сьмерці, і віры небясьпечныя стрывожылі мяне. Путы пякельныя аплялі мяне, душаць мяне сьмяротныя петлі» (Пс. 18). Таму, калі мы вызнаём, што Хрыстос зыйшоў у пекла, гэта значыць, што Ён адчуў на Сабе гнеў Божы дзеля нашых грахоў.
ПЫТАНЬЕ
Скажи ми причину того гневу Божіего, для чого и Христос утерпелъ?
ОТКАЗЪ
Для нас, абы мы свободни от гнева Божіа были. Ставилъся бо Христос предъ суд Божій страшный, где великий гневъ позналъ, тако иже къ Отцу голосомъ великимъ оные слова възопилъ: «Боже Мой, Боже Мой, въ что Мя еси оставилъ?» (Марк 15: 22-41)
ПЫТАНЬЕ
Скажи ми тое, понеже Христос яко тепер, тако и на онъ час, не только былъ человекъ, але и Богъ, како на Него тые страхы пріити могли?
ОТКАЗЪ
Апостолъ на тое отказуеть сими словы: «Христос, въ зраце Божі­емъ Сый, невъсхишченіем непшчева быти равенъ Богу, но Себе изліа зрак раба пріемъ» (Филип. 2: 5-10). Где рече, яко Христос Себе излиялъ, даеть знати, иже тогда не хотелъ на час вельможіа Своего вживати, ани оказовати, але въ всемъ былъ намъ подобенъ.
ПЫТАНЬЕ
Опустивши тое, навернемся къ розберанью иного слова.
ОТКАЗЪ
За вызнаньемъ смерти Сына Божіа, исповедуемъ Его из мерт­выхъ въскресеніе, яко въ третій день силою Божества Своего ожилъ и всталъ, потому, яко светіи Пророци о Нимъ писали.
ПЫТАНЬЕ
Чого для не за того жь, але аже въ третій день Христос из мертвых въскресъ?
ОТКАЗЪ
Не Себе для, яко бы не могъ того жь часу въскреснути, але для нас и для упевненья нашое веры. Бо если бы того жь часу Господь ожилъ, инши бы розумелъ, иже бы и не былъ оумеръ.
ПЫТАНЬЕ
Што намъ за пожитки принесло въскресеніе Христово?
ОТКАЗЪ
Многые пожитки, а наболе сие, напервей иже певни есмо силы Его против смерти, понеже не могла Его оудержати, и нас не оудержить, коли едино с Нимъ будемъ. Той бо, яко Церкви Его поеть, смер­тію смерть попра, или потопталъ. Леч не иначе потопталъ, хыба иже от мертвыхъ въсталъ, и оттоле намъ справедливость пришла.
Другый пожитокъ, иже взоръ а просте яки заклад нашого въскресеніа и вечного живота маемъ. Бо если Христос ожил, и мы оживемъ.
ПЫТАНЬНЕ
Растлумач мне прычыну гэтага гневу Божага: дзеля чаго Хрыстос яго зьведаў?
АДКАЗ
Дзеля нас, каб мы былі вольныя ад гневу Божага. Прадстаў бо Хрыстос перад Божым судом, дзе зьведаў такі вялікі гнеў, што да Айца моцным голасам усклікнуў: «Божа Мой, Божа Мой, чаму Мяне пакінуў?» (Мк. 15: 34)
ПЫТАНЬНЕ
Скажы мне: калі Хрыстос як цяпер, так і тады быў ня толькі чалавекам, але і Богам, то як на Яго маглі прыйсьці тыя страхі?
АДКАЗ
Апостал на гэта адказвае ў такія словы: «Маючы постаць Божую, не лічыў Сваім здабыткам роўнасьць з Богам, але панізіў Сябе Самога, прыймаючы постаць слугі» (Флп. 2: 6-7). Дзе сказана, што Хры­стос панізіў Сябе Самога, гэта значыць, што Хрыстос не хацеў на той час Сваю веліч скарыстаць або паказаць, але ва ўсім стаўся падобны да нас.
ПЫТАНЬНЕ
Пакінуўшы гэта, вернемся да тлумачэньня іншага слова.
АДКАЗ
Пасьля вызнаньня сьмерці Сына Божага мы вызнаём Яго ўваскрасеньне з памерлых, што на трэці дзень моцаю Боскасьці Сваей Ён ажыў і паўстаў паводле таго, як пісалі пра Яго сьвятыя Прарокі.
ПЫТАНЬНЕ
Дзеля чаго не адразу, але толькі на трэці дзень Хрыстос уваскрос з памерлых?
АДКАЗ
Не дзеля Сябе Самога, бо Ён мог уваскрэснуць адразу, але дзеля нас ды дзеля ўзмацненьня нашай веры. Бо калі б адразу ўваскрос наш Госпад, то некаторыя б меркавалі, што Ён і не паміраў.
ПЫТАНЬНЕ
Якія здабыткі прынесла ўваскрасеньне Хрыста?
АДКАЗ
Шматлікія здабыткі, перадусім вось гэтыя: мы пэўныя, што Хрыс­тос дужэйшы за сьмерць, бо паколькі сьмерць Яго не ўтрымала, то і нас не ўтрымае, калі мы будзем зь Ім адно. Ён бо, як Царква Ягоная сьпявае, сьмерцю сьмерць перамог або скрышыў. Ды не інакш яе скрышыў, як зь мёртвых паўстаўшы, і з гэтага нам апраўданьне прыйшло.
Другі здабытак у тым, што мы маем узор ды проста заруку нашага
Третій пожитокъ, ижь паметаючи на Христово от смерти въскресеніе, и мы от вины смерти, се ест от хреховъ къ новому животу въставаемъ. О том Апостолъ тако пишеть: «Яко же въста Христос от мертвыхъ славою Отчею, тако и мы въ обновленіи жизни ходити начнемъ» (Рим. 6: 3-10).
ПЫТАНЬЕ
Што потом «Гасло, или Зложенье вери» описуеть?
ОТКАЗЪ
Въшествие или възнесеніе Христово на небеса.
ПЫТАНЬЕ
Яко о томъ възнесеніи держишь? Тако ли Христос на небеса възнесеся, иже потомъ Его зде на земли нет?
ОТКАЗЪ
Особою Своею отшолъ от нас на небо Христос, и вже Его особы телесное нетъ зде. Бо доконавши всего, што былъ от Отца принялъ, и все съвершивши, чого спасеніе нашое потребовало, не было потре­бы должей Ему межи нами пребывати.
ПЫТАНЬЕ
Ино вже межи нами нетъ Господа нашего?
ОТКАЗЪ
Естъ и всегда будеть, яко Самъ вже идучи в небо, рече: «Се Азъ с вами есмъ въ вся дни до скончанія века» (Матф. 28: 16-20). Нежели тое Его бытье не естъ телесное, але духовное. То естъ, теломъ естъ теперь тольки на небесех, але духомъ везде естъ, яко истинный Богъ.
ПЫТАНЬЕ
Што нам за пожитокъ възнесеніа Христова?
ОТКАЗЪ
Двой пожитокъ с того маемъ. Первый, яко вже певніи есмо того, иже намъ дорога в небо оуготована, и мешканье. Бо тако Сам Христос поведелъ: «Иду оуготовати вамъ место, и ашче иду оуготовати вамъ место, паки пріду и пойму вы къ Себе, да иде же есмъ Азъ и вы буде­те» (Іоан 14: 1-10).
Другый пожитокъ, яко вже Ходотая и Заступника маемъ пред ли­цомъ Божіемъ Господа нашого Ісуса Христа.
ПЫТАНЬЕ
Яко ся розумееть, што потом исповедуем се естъ: «Седяшча одес­ную Отца»? Какова се десница у Бога и како Христос седить?
ОТКАЗЪ
Десници Богъ не маеть, яко и всехъ иных удовъ, понеже ест духъ, нижли и Святое Писмо часто тымъ обычаем о Бозе говорить, яко бы
ўваскрасеньня і вечнага жыцьця, бо калі Хрыстос ажыў, то і мы ажывем. Трэці здабытак у тым, што мы, памятаючы пра ўваскрасеньне Хрыста з памерлых, і самі паўстаём ад асуджэньня на сьмерць, значыць, ад грахоў, да новага жыцьця. Пра гэта Апостал так піша: «Як Хрыстос быў уваскрошаны з памерлых славаю Айца, так і мы пачалі жыць абноўленым жыцьцём» (Рым. 6: 4).
ПЫТАНЬНЕ
Пра што потым «Пароль, або Вызнаньне веры» кажа?
АДКАЗ
Пра ўзыходжаньне або пра ўзьнясеньне Хрыста на неба.
ПЫТАНЬНЕ
Што пра тое ўзьнясеньне мяркуеш: хіба пасьля ўзыходжаньня Хры­ста на неба Яго ўжо тут, на зямлі, няма?
АДКАЗ
Целам Хрыстос узыйшоў ад нас на неба, і ўжо няма Яго тут у выглядзе цялесным. Бо выканаўшы ўсё, што ад Айца прыняў, і зрабіўшы ўсё, што патрабавала нашае збаўленьне, ня меў Ён больш патрэбы даўжэй пасярод нас заставацца.
ПЫТАНЬНЕ
Дык ужо няма пасярод нас Госпада нашага?
АДКАЗ
Ёсьць і заўсёды будзе, як Сам, ужо ўзыходзячы на неба, сказаў: «I вось Я з вамі ўсе дні аж да канца сьвету» (Мц. 28: 20). Але ж тое Ягонае быцьцё не цялеснае, але духоўнае, значыць, целам Ён цяпер толькі на небе, але духам, як сапраўдны Бог, ёсьць паўсюль.