Катэхізіс Помнік беларускай Рэфармацыі XVI стагодзьдзя

Катэхізіс

Помнік беларускай Рэфармацыі XVI стагодзьдзя
Выдавец: Юніпак
Памер: 312с.
Мінск 2005
84.26 МБ
ОТКАЗЪ
Правда, иже церковъ Христова естъ з людей. И тое правда, иже вси людие грешніи а без греха нет ни одного. То естъ обычаемъ жи-
АДКАЗ
Адны вызначаюць паводле даўнасьці часу ды паводле епіскапскіх чыноў, другія паводле мейсца, але гэтыя знакі многіх у зман уводзяць. Найпэўнейшыя ёсьць два знакі, або сьведчаньні: першы Слова Божае, другі Таямніцы Хрыстовы. Дзе бо праўдзівае Слова Божае кажуць, нічога ад Яго не адкідаючы, ані да Яго прыбаўляючы, там ёсьць царква Хрыстова. Тым жа звычаем і Таямніцы пэўны знак. Бо дзе іх дзеля таго ўжываюць, дзеля чаго іх Хрыстос пастанавіў, анічога не далучыўшы, ані адняўшы, там ёсьць сапраўдная царква Хрыстова.
ПЫТАНЬНЕ
Але дзеля чаго ня кажаш: «Веру ў адзіную сьвятую паўсюдную і апостальскую царкву», але проста: «Веру пра адзіную сьвятую паўсюдную і апостальскую царкву»?
АДКАЗ
Ужо казаў я вышэй, што адна справа верыць нечаму, другая верыць у нешта, а зусім іншая верыць, што нешта ёсьць. Дзеля таго правільна кажам пра Бога: «Веру ў Бога». Бо верыць у Бога значыць спадзявацца на Бога. Але ж царква, як ужо гаварылася, гэта супольнасьць веруючых людзей, дзеля таго нягожа верыць у царкву, бо не належыць верыць у людзей. Гэтае ж слова: «Веру пра адзіную царкву» тое самае азначае, што і калі б мы казалі: «Веру, што ёсьць адзіная царква».
ПЫТАНЬНЕ
Дзеля чаго мы вызнаём толькі адзіную царкву, а царква не адзіная, але па розных мейсцах ёсьць розныя цэрквы? Ды і ў часы Апосталаў адна царква была Рымская, другая Карынцкая, трэцяя Галяцкая?
АДКАЗ
Хаця і шмат ёсьць цэркваў, але ўсе яны адзінадушна вызнаюць адзінага Бога і Збаўцу, адзіную ў Яго маюць веру і надзею. Дзеля таго, хаця і далёка адна ад адной знаходзяцца ды адна пра адну ня ведаюць, аднак з усіх іх складаецца адзіная паўсюдная Царква.
Апостал жа называв царквой Галяцкай хрысьціянаў, што жылі ў зямлі Галяцкай. Тым жа звычаем ён называе іншыя цэрквы паводле іхніх мейсцаў не дзеля таго, каб было многа цэркваў, але дзеля таго, каб яны ўчынілі адзіную ў веры Царкву.
ПЫТАНЬНЕ
Калі царква, як ты сказаў, гэта супольнасьць або збор людзей, то дзеля чаго называет яе сьвятою? Бо пасярод усіх людзей няма аніводнага бяз граху, як Салямон піша: «Няма бо на зямлі чалавека справядлівага, каторы б чыніў дабро і не грашыў» (Экл, 7: 20).
АДКАЗ
Праўда, што царква Хрыстова скаладаецца зь людзей. I тое праўда, што ўсе людзі грэшнікі, ды няма аніводнага без граху. Значыць, у
тья вси грешніи, але опять и з другое стороны тіи жь грешници суть святіи. То ест и з стороны Слова Божія, ему жь веруют, яко Самъ Гос­подь поведаеть ко оучеником: «Оуже вы чисти есте за слово еже рех вам» (Іоан 15: 1-8). За слово или слова деля, не житья деля ани делъ чистыми их рече. От делъ бо никто чистъ не былъ, ани естъ, ани будеть. Яко написано: «Кто похвалится чисто имети сердце, или кто дерзнеть чистъ быти от грех»? (Притч. 20)
Прото церков Христова нареченна естъ святая. Бо наоученіе маеть святое, а всякой лжи не пріимаеть. А не только въ зложеніи вери тое имя ей приписуемъ, але и у Святомъ Писаніи на многых местех Духъ Святый потому жь ю зоветь. Яко где Апостолъ Ефесіомъ пишеть: «Хрістос възлюби церков, и Себе продасть по ней да освятить ю, омывъ банею водною въ Слове, да представить ю Собе славну Церков, неимушчи скверны, или праски, или что таковых, но да ест свята и непо­рочна» (Ефес. 5: 25-31). Зде о церкви сведчить Апостолъ, яко свята и непорочна, але и того не замолчалъ, откуле сію святить маемь. «Хрістос, поведаеть, освятилъ ее и омыл банею, то естъ крешченіемъ Святого Духа, и въ Слове или Глаголомъ».
ПЫТАНЬЕ
Чого для наречена ест съборная церковъ?
ОТКАЗЪ
Того для иже не на одном месте, ани межи одного народа людь­ми, але по всей земли розширилася.
ПЫТАНЬЕ
Опять, для чого названа ест апостольская?
ОТКАЗЪ
Для того иже на проповеданіи Апостольском ест основана. Яко Апостолъ пишеть: «Несте страніи пришельци, но съграждане и домашній Божіи, наздани бывше на основаніе Апостолъ и пророкъ» (Ефес. 2: 19-3: 7).
ПЫТАНЬЕ
Потреба ли того, абы есмо едину церков исповедали?
ОТКАЗЪ
И велика потреба. Бо если бы есмо тому не веровали, иже естъ Божіе на всим свете певное събрание, а што ж бы за пожитокъ был муки или смерти и въскресеніа Господа нашего Ісус Хріста? Для того бо Той кров Свою пролелъ, абы Собе певный людъ вибралъ и очистилъ.
ПЫТАНЬЕ
Што потом вызнаваемъ в «Символе»?
ОТКАЗЪ
Едино крешченіе въ оставленіе грехомъ.
сваім жыцьці ўсе грэшнікі, але, зноў жа, зь іншага боку, гэтыя ж грэшнікі ёсьць сьвятымі паводле Божага Слова, у Якое яны вераць, бо Сам Госпад кажа вучням: «Вы ўжо ачышчаны праз Слова, якое Я гаварыў вам» (Ян 15:3). Праз Слова або дзеля Слова Госпад назваў іхачышчанымі, а не дзеля жыцьця або ўчынкаў. Дзеля ўчынкаў бо ніхто не ачысьціўся, не ачышчаецца ды ня будзе ачышчаны, як напісана: «Хто скажа: “Зьбярог я сэрца чыстае ад граху”?» (Прып. 20).
Таму царква Хрыстова названа сьвятой, што мае сьвятую навуку і не прыймае аніякай хлусьні. Ды ня толькі ў вызнаньні веры называем царкву сьвятой, але і ў Сьвятым Пісьме ў многіх мейсцах Дух Сьвяты гэтаксама яе заве. Апостал да Эфэсцаў піша: «Хрыстос любіць Царкву і Самога Сябе выдаў за яе, каб асьвяціць яе, ачышчаючы купальняй воднаю ў слове, каб паставіць Самому Сабе слаўную Царкву, без пляміны ці зморшчыны або чагосьці падобнага, але каб была яна сьвятая і беззаганная» (Эф. 5: 25-27). Тут Апостал засьведчыў пра царкву, што яна сьвятая ды беззаганная, але і пра тое ён не змаўчаў, адкуль яна мае гэтую сьвятасьць. «Хрыстос,кажа Апостал,асьвяціў ды ачысьціў яе купальняй воднаю, значыць Словам, ды хрысьціў Духам Сьвятым».
ПЫТАНЬНЕ
Дзеля чаго царква названа паўсюднай?
АДКАЗ
Дзеля таго, што не ў адным мейсцы, не пасярод аднаго народу, але па ўсёй зямлі яна пашырылася.
ПЫТАНЬНЕ
Зноў жа, дзеля чаго яна названая апостальскай?
АДКАЗ
Дзеля таго, што была заснавана прапаведаньнем Апостальскім, як Апостал піша: «Дык таму вы ўжо не чужынцы і прыхадні, але суграмадзяне сьвятых і члены сям’і Божай, угрунтаванай на падмурку Апосталаў і прарокаў» (Эф. 2:19-20).
ПЫТАНЬНЕ
Ці патрэбна нам вызнаваць адзіную царкву?
АДКАЗ
Вельмі патрэбна. Бо калі б мы не верылі ў тое, што ёсьць на гэтым сьвеце пэўны Божы збор, што б за карысьць была з пакутаў або са сьмерці і ўваскрасеньня Госпада нашага Ісуса Хрыста? Дзеля таго бо Ён кроў Сваю праліў, каб пэўны народ Сабе выбраць ды ачысьціць.
ПЫТАНЬНЕ
Што потым вызнаём у «Сымбалі»?
АДКАЗ
Адзіны хрост дзеля адпушчэньня грахоў.
ПЫТАНЬЕ
Чого для съ оставленіемъ грехов посполе крешченіе положено?
ОТКАЗЪ
Для того, ижь грехы не отпушчаются никому, есъли бы не былъ въ святой церкви, то естъ въ единомъ Теле Хрістовомъ. То пакъ въ свя­тую церковъ нельзя внити, только через Святое крешченіе.
ПЫТАНЬЕ
Опустивши на час крешченіе, о котором у четвертой части мети будем, розмавляимы о оставленіи грехомъ. Яко маемъ о немъ розумети, то ест для чого, або которим обычаемъ оставляеть нам Бог грехи?
ОТКАЗЪ
Розум человечый тако судить, абы тому Богъ грехи отпускалъ, кто за оные чинить досыть милостиною, постом и таковыми иными. Лечь Святое Письмо иншую нам дорогу оуказуеть къ отбытью греховъ. Бо везде сведчить, ижь намъ Богъ грехи отпушчаеть не для якого нагоро­женья, або досыть оучиненья, але Самъ для Себе, даровне а з ласки, коли ся грешный каеть, недостатокъ свой вызнаваеть, а обетницам Божіимъ веруеть.
ПЫТАНЬЕ
Ино милостины давати не надобе, ани постов постити?
ОТКАЗЪ
Не мовлю, абы ненадобе милостины або постов чинити. Каждый милостину давати и поститися повиненъ, але надежю на милостину або на постъ мети, яко бы для того грехи Богъ отпушчалъ, таковая надежа омыляеть и естъ вельми незбожная. Бо тотъ оурядъ ест Само­го Сына Божіего, для Сего только единого Богъ грехи людем отпушча­еть, яко Той за оные оутерпелъ и умер. И для тое причины далъ Ему аггелъ имя Ісус, то естъ на нашь язык, Спасъ или Спаситель, Той бо, кажеть, людъ Свой спасеть от греховъ их (Матф. 1:18-25). Для того жь Креститель назвалъ И агньцом или бараном, который на Себе взялъ грехи всего света.
Але немного говорячи, Петра апостола послухаимо, яко о Хрісте пред Корниліем кажеть, где тако рече: «Той Хрістос ест нареченный от Бога судити жывым и мертвымъ. О семъ вси пророци сведетелствуют, оставленіе греховъ прияти именемъ Его всякому вероуюшчему во нь» (Деан. 10: 34-43). Прото не мается никто ани на свое, ани на чужое досыть чиненье за грехи спушчати. Окроме единого Сына Божі­его досыть учиненья.
ПЫТАНЬЕ
Говори далей вызнанье веры.
ОТКАЗЪ
«Чаю въскресеніа мертвымъ и жизнь будушчаго века, аминь».
ПЫТАНЬНЕ
Чаму дзеля адпушчэньня грахоў патрэбны хрост?
АДКАЗ
Дзеля таго, што грахі не даруюцца чалавеку, калі ён не прыналежыць да сьвятой царквы, значыць, да адзінага Цела Хрыстова. А далучыцца да сьвятой царквы можна толькі праз сьвятое хрышчэньне.
ПЫТАНЬНЕ
Пакінуўшы пакуль што размову пра хрост, бо пра яго будзе сказа­на ў чацьвёртай частцы, давай пагаворым пра адпушчэньне грахоў. Як гэта маем разумець: значыць, дзеля чаго або якім звычаем Бог прабачае нам грахі?
АДКАЗ
Розум чалавечы так разважае: Бог прабачае грахі тым, хто за іх досыць міласьціну дае, посьціць ды падобныя справы робіць. Аднак Сьвятое Пісьмо паказвае нам іншы шлях да адпушчэньня грахоў. Яно паўсюль сьведчыць, што Бог прабачае грахі не дзеля нейкай аднагароды або дзеля дасканалых учынкаў, але дзеля Самога Сябе, дарма, з ласкі, калі грэшнік каецца, свае недасканаласьці вызнае ды верыць абяцаньням Божым.
ПЫТАНЬНЕ
Хіба ані міласьціну даваць ня трэба, ані посьціць?
АДКАЗ
Не кажу, што ня трэба даваць міласьціну або посьціць. Кожны павінны міласьціну даваць ды посьціць, але няхай не спадзяецца, што дзеля міласьціны або посту Бог прабачыць грахі, — такая надзея памылковая ды вельмі бязбожная. Бо гэта права Самога Сына Божага, толькі дзеля Яго адзінага Бог даруе людзям грахі, бо Сын Божы за іх пакутаваў ды памёр. I дзеля гэтай прычыны анёл даў Яму імя Ісус, значыць, на нашай мове,Спас, або Збаўца,Ён бо збавіць народ Свой ад грахоў ягоных (Мц. 1:21). Дзеля таго і Хрысьціцель назваў Яго ягнём, або баранкам, Які на Сябе ўзяў грахі ўсяго сьвету.