Катэхізіс Помнік беларускай Рэфармацыі XVI стагодзьдзя

Катэхізіс

Помнік беларускай Рэфармацыі XVI стагодзьдзя
Выдавец: Юніпак
Памер: 312с.
Мінск 2005
84.26 МБ
Закон або прыказаньні, другая вызнаньне веры, трэцяя малітва Госпадава, чацьвёртая Таямніцы Хрыстовы.
ПЫТАНЬНЕ
Колькі ёсьць прыказаньняў Божых?
АДКАЗ
Дзесяць, і дзеля таго іх завуць Дзесяціслоўем, па-грэцку Дэкалог.
ПЫТАНЬНЕ
Гавары дзесяць Божых прыказаньняў.
АДКАЗ
Так піша Майсей у другой кнізе, якую называюць «Выхад»: «Сказаў Госпад усе гэтыя словы: “Я Госпад Бог твой, Каторы вывеў цябе зь зямлі Эгіпецкай, з дому няволі. Ня мей другіх багоў побач Мяне (1).
Не рабі разьбы і ніякай выявы таго, што ўверсе ў небе, ані што на зямлі ўнізе, ані што ў вадзе ніжэй зямлі. Не накланяйся ім і не служы ім, бо Я Госпад. Бог твой, Бог зайздросны, Які карае дзяцей за няправасьць бацькоў да трэцяга і чацьвёртага пакаленьня адносна тых, каторыя Мяне ненавідзяць, і аказвае міласэрдзе аж да тысячнага пака­леньня тым, каторыя любяць Мяне і спаўняюць прыказаньні Мае (2).
Не гавары імя Госпада, Бога твайго, легкадумна, бо Госпад не пакіне бяз кары таго, хто прызывае імя Госпада, Бога свайго, надарэмна (3).
Памятай, каб сьвяткаваць дзень суботы. Шэсьць дзён будзеш працаваць і выконваць усе працы твае, а сёмы дзень субота Госпада, Бога твайго. Не працуй ты, і сын твой, і дачка твая, нявольнік твой і нявольніца твая, жывёла твая і чужынец, каторы жыве ў цябе. Бо ў шасьці днях стварыў Госпад неба, і зямлю, і мора ды ўсё, што на іх ёсьць, і супачыў у сёмы дзень. Дзеля таго дабраславіў Госпад дзень суботы і ўсьвяціў яго (4).
Паважай бацьку твайго і маці тваю, каб быў ты даўгавечны на зямлі, якую дасьць табе Госпад, Бог твой (5).
Не забівай (6).
Не чужалож (7).
Не крадзі (8).
Не гавары фальшывага сьведчаньня на бліжняга твайго (9).
Не квапся на дом бліжняга твайго. Не жадай жонкі яго, ані слугі, ані вала, ані асла, ані нічога, што да яго належыць (10)”».
ПЫТАНЬНЕ
Дзеля чаго Госпад Бог даў Закон ці Свае прыказаньні?
АДКАЗ
Каб кожны ведаў, што ёсьць грэх, а што добрая справа. Так бо Апостал піша: «Але я пазнаў грэх не інакш, як праз Закон» (Рым. 7: 7), а ў іншым мейсцы кажа: «Бо праз Закон грэх пазнаецца» (Рым. 3: 20).
ПЫТАНЬЕ
На колько частей делиться десятеро приказанье?
ОТКАЗЪ
На две части Самъ Господь розделилъ заповеди Свои. Бо чотыри заповеди далъ на первой дошчце каменной. А шесть — на дроугой дошчце.
ПЫТАНЬЕ
Для чого такъ розделилъ Богъ заповеди Свои?
ОТКАЗЪ
Того для, абы есьмо по тому знали, што есьмо Богу, а што ближному повинни. Бо насъ первая дошчъка тому навчаеть, яко ся къ Богу заховати маемъ. Другая пакъ указуеть, яко ближного любити потреба.
ПЫТАНЬЕ
Говори первоую заповедь.
ОТКАЗЪ
«Не будешь мети боговъ чужихъ предо Мною».
ПЫТАНЬЕ
Чого потреба къ вырозуменью тое заповеди?
ОТКАЗЪ
Хто хочеть заповеди Божіе достаточьне вырозумети, надобе ему чотыри речи паметовати. Первая речь — што Богъ чинити велить. Другая чого заказуеть. Третяя яко тыхъ караеть, который Ему непослушнии. Четвертая речь, яко оныхъ любить, который заповедей Его остерегають.
То естъ, при каждой заповеди знадобе паметати тые чотыри речи: добрые дела, грехи, казьни и обетницы.
ПЫТАНЬЕ
Яко маю тое розумети: «Не будешь мети боговъ чужихъ»? Чи ли много ест боговъ?
ОТКАЗЪ
Богов нетъ многих, развей одинъ Богъ, Которому бы вси служи­ти и на Него ся надевати мели. Нижли люди, опустивши Бога, на иншие ся речи надевають, а тако собе многие боги на сердцахъ сво­их чинять. Бо у чомъ кто надежю маетъ, тое Богъ его естъ. Яко естъли кто надеваеться на маетъности, вже е собе на месте Божимъ поста­вилъ. Прото Апостолъ лихоимяніе або лакомство ідолослуженіемъ, а лихоимца ідолослужителемъ називаеть (Ефес. 5: 1-8, Кол. 3: 4-11). Потомоу жь и о иныхъ розоумей. Яко кто бы ся на свою силу надевалъ або на што инъшого.
Тако жь она речь естъ чужій Богъ, для которое кто правдивого Бога опоушчаеть. Для того Апостолъ на противъ лживым учите­лемъ пишючы (Филип. 3: 8-20), чрево ихъ богомъ называеть. Бо они только для чрева урядъ учительский на себе брали, а не для Божией славы.
ПЫТАНЬНЕ
На колькі частак дзеляцца дзесяць прыказаньняў?
АДКАЗ
На дзьве часткі Сам Госпад падзяліў Свае прыказаньні, бо чатыры прыказаньні даў на адной каменнай дошцы, а шэсьць на дру­гой дошцы.
ПЫТАНЬНЕ
Дзеля чаго Бог так падзяліў Свае прыказаньні?
АДКАЗ
Дзеля таго, каб мы такім чынам ведалі, што павінны Богу, а што бліжняму. Бо першая дошка нас навучае, як маем да Бога ставіцца. Другая ж паказвае, як бліжняга любіць патрэбна.
ПЫТАНЬНЕ
Гавары першае прыказаньне.
АДКАЗ
«Ня мей другіх багоў побач Мяне».
ПЫТАНЬНЕ
Што патрэбна, каб зразумець гэтае прыказаньне?
АДКАЗ
Хто хоча Божыя прыказаньні разумець дасканала, мусіць памятаць на чатыры рэчы. Першая рэч што Бог загадвае рабіць, другая што забараняе, трэцяя як непаслухмяных Яму карае, чацьвёртая як любіць тых, хто Ягоных прыказаньняў пільнуецца.
Значыць, пры кожным прыказаньні трэба памятаць на гэтыя чаты­ры рэчы: добрыя ўчынкі, грахі, пакараньні ды абяцаньні.
ПЫТАНЬНЕ
Як маю гэта разумець: «Ня мей другіх багоў»? Хіба ж багоў многа?
АДКАЗ
Багоў ня многа, адзін ёсьць Бог, Якому ўсе маюць служыць і на Якога ўсе маюць спадзявацца. Аднак людзі, пакінуўшы Бога, на іншыя рэчы спадзяюцца ды так сабе у сваіх сэрцах многіх багоў ствараюць. Бо тое, на што чалавек мае надзею, і ёсьць ягоным богам. Калі хтосьці спадзяецца на маёмасьць, то на мейсца Бога сабе яе ставіць. Дзеля гэтага Апостал называв хцівасьць або сквапнасьць балванахвальствам, а хціўца балванахвальцам (Эф. 5: 5; Кал. 3: 5). Тым жа звычаем мяркуй і пра тых, хто на сваю моц спадзяецца ці на што іншае.
«Другі бог» гэта таксама справа, дзеля якой хтосьці пакідае праўдзівага Бога. Таму Апостал, калі піша супраць фальшывых вучыцеляў, чэрава называе іхнім богам (Флп. 3: 19). Бо яны толькі дзеля чэрава, а не дзеля Божай славы бралі на сябе вучыцельскі абавязак.
ПЫТАНЬЕ
Скажи ми, чого по насъ Богъ хочетъ у томъ слове перъвом, або которые суть добрые дела того слова?
ОТКАЗЪ
Тые соуть добрие дела, которихъ по насъ Господь Богъ хочеть у той заповеди. Напервей абы есьмо только Его Самого за Бога мели, въ Него веровали, упованіе и надежю покладали. Потомъ Его ся бояли, любили, взывали, Ему ся кланели. На остатокъ для Него абы есьмо вси речи, если бы к тому пришло, ради опушчали.
ПЫТАНЬЕ
Которые соуть дела противу тому приказанью, которихъ Богъ заказуеть?
ОТКАЗЪ
Много ест греховъ напротиву тому первому слову, але наболей тые, которые соуть напротивъ веры и страха Божіего.
Яко первый трехъ нечестивыхъ епикуреи, то естъ оныхъ, который не верують, абы Богъ былъ, або бы ся нами опекалъ.
Другый трехъ идолослужителей, то естъ который або много бо­говъ быти верують, або створенію яко Створителю слоужать, яко было у старихъ еллинъ, который людей славныхъ по смерти за боги мели и оным ся молили. Яко Діаермію, Аполлона и иныхъ. Опять, теперь у томъ же блуде суть, который ся святымъ вже усопшимъ молять.
Третіий трехъ естъ жидовъ и всих Бусоурманъ, который не такъ о Бозе розумеють и не такъ Его исповедують, яко Онъ Самъ велелъ, але яко они собе вымышлили. Тое жь розумей о еретикахъ.
Четвертый трехъ волхвовъ, то естъ чародейниковъ, который бесомъ верують.
Пятый оныхъ, который Бога къ певнымъ местомъ яко бы привязують, домнемаючи, абы бордзей на одномъ месте выслухалъ, неже­ли на другомъ. Прошчами тое зовуть. Лечь противъ тому мнеманью пророкъ Ісаіа пишеть, поведаючи, иже Богъ везде заровно человека, который ся каетъ, слышитъ. Сице бо рече: «Тако глаголеть Господь: “Небо престолъ Мой, а земля подножье ногама Моима, кый храмъ съградите Мне? или кое место покоя Моего? Все бо сътвори рука Моя, и се ест все Мое, — глаголеть Господь. — И на кого възрю? Но на смиренаго и млъчаливого и трясушчаагося словесъ Моихъ”» (Ісаіа 66, Деан. 17: 16-18: 20).
Шестый трехъ противъ первому слову Божіему естъ лицемерен, который ся о правды Бога и Его суда не боять. Тежь который болей богатества и телесные сласти любятъ, нежели Бога, а предъся пред людми указуються побожными.
Седмый трехъ не уповати на Бога а гневатися на Него, яковъ былъ царь Ізраилъский Саоулъ.
Осьмый розумети велми высоко о своей правде, або справед-
ПЫТАНЬНЕ
Скажы мне, чаго ад нас Бог хоча ў гэтым першым слове, або якія ўчынкі, паводле гэтага слова, добрыя?
АДКАЗ
Вось добрыя ўчынкі, якія ад нас Госпад Бог хоча ў гэтым прыказаньні. Перадусім, каб мы толькі Яго Самога мелі за Бога, у Яго верылі, надзею на Яго ўскладалі. Потым каб Яго баяліся, любілі, да Яго зьвярталіся, Яму пакланяліся. Нарэшце, кабдзеля Яго ўсе справы, калі пра тое зойдзе, з радасьцю пакідалі.
ПЫТАНЬНЕ
Якія ўчынкі супярэчаць гэтаму прыказаньню і Бог іх забараняе?
АДКАЗ
Шмат ёсьць грахоў супраць гэтага першага слова, перадусім тыя, што супраць веры ды страху Божага.
Першы грэх бязбожных эпікурэйцаў, значыць тых, якія ня вераць, што Бог ёсьць, або ня вераць, што Ён пра нас клапоціцца.
Другі грэх балванахвальцаў, значыць тых, якія або вераць, што ёсьць шмат багоў, або служаць стварэньню як Творцы. Так было ў старажытных грэкаў, якія слынных людзей пасьля сьмерці лічылі за багоў ды ім маліліся, напрыклад, Гермэсу, Апалёну ды іншым. Зноў жа, зараз так грашыць той, хто моліцца памерлым сьвятым.
Трэці грэх юдэяў ды ўсіх мусульманаў, якія ня так пра Бога разважаюць ды Яго вызнаюць, як Ён Сам загадаў, але так, як яны сабе выдумалі. Гэтаксама пра герэтыкоў мяркуй.
Чацьвёрты грэх валхвоў, значыць, чарадзеяў, якія бесам вераць.
Пяты грэх тых, хто Бога да пэўных мейсцаў нібыта прывязвае, мяркуючы, што Ён хутчэй у адным мейсцы выслухае, чым у другім. Прошчамі гэтыя мейсцы яны называюць. Але супраць такога меркаваньня піша прарок Ісая, кажучы, што Бог паўсюль аднолькава чуе чалавека, які каецца. Гэтак бо сказаў: «Так кажа Госпад: “Нябёсы ёсьць Маім тро­нам, зямля ж падножкам ног Маіх. Які ж гэта дом, што Мне пабудуеце, ды якое гэта мейсца на Мой адпачынак? Усё гэта зрабіла Мая рука, ды ўсё гэта ёсьць Маё, кажа Госпад. Але Я гляджу на таго, хто бедны і прыгнечаны на духу, і хто са страхам шануе слова Маё”» (Іс. 66: 1-2; Дзеі 17: 24-25).
Шосты грэх супраць першага слова Божага грэх крывадушнікаў, якія не баяцца праўды Божай ды Ягонага суду. Таксама і тых, хто больш за Бога любіць багацьце ды асалоды цялесныя, хаця на людзях здаецца набожным.