Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста. Святое Евангелле паводле Іаана.

Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Іаана.

Памер: 208с.

Мінск 2005

55.68 МБ

' йлла хе ед^двшін (Н. 3. С. А.)
a. He люг$ Лзх ш ОсбІ тко. рнтн ннчесійяіе. ІЙкоже слмша, н е^дх /Ней прбнх есть, йкш не Hip's болн уйоел, но волм ПОСЛАБШАГШ ΖΠα СЭцА.
о> οι <1 п
ΛΑ. dgx ίΚΗΑΈΤΜΓΤΟΝ w /Hui, (бнд4;телстБо zHoe ніістб ηι нстннно:
ΛΚ. Йнх есть СБНд4;теЛСТБ^АН ш ζΗηέ, η іакю йстннно
ееть еБНдітелстБо, скнд^тел. стк^етх w zHh^: n
лг. км поелдсте ко IwahhS, й сбнд'^телеткоБА w ηγγηηΈ
лд. Лдх же не w мело&'Ккд ίΚΗΑ·Κτ6Λίτκ4 пріеділк, но tlA глю, дд км спсенн Бхдете :
* ►-* I
СІШТПА
лв. СЭНХ ΚΈ СК'ЬгЙлННІІХ Γ00Α й ск4та: бм mt Боехот'Ксте код. рАДОКЛТНСА БХ Η,ίίΧ (Б'ЬтІІНІА 6ГШ*.
* См. вт> Разночтеніяхь
AS. Л3Х mt H4UAIX СКНД’ІІТеЛСТБО боа'Ь Ішдннокд: д'Ьла бо, мже ддде 4ΙηΊοΟ^Χ, ДА СОберШ^ А, та д4лд, мже Й3Х Тборк, скнд'Ктелстб^ктх ш ^ζΗηΪ, taiiw л Оцх ζΙΙα послд, НН ГЛ4С4 же бгш слышлгте когдл
A3. Н ПОСЛАБМН ZHa Оцх ОлАІХ ί6ΗΑΪΤ£Λ(Τ60Κ4 W ζΗηΪ. Нн гласа bru) ннгд^яіе tAutwre*, нн кнд'ёніаі brw бйдііете, |ннже внда
29. ц нзыдутг творввшіе добро вв воскресеніе жпзнп, а д’йлавшіе зло вв воскресеніе осужденія.
30. Я ннчсго не могу творнть Самь отв Себя. Какь слышу, такь й сужу, н судв Мой нраведеігь, пбо не ншу Моей волп, но волн пославшаго Меня Отца.
31. ЕслнЯ свпдітельствую Самв о Себ$, то свіідіітельство Мое не есть нствнно:
32. есть другой, сввдітельствуюіцій о Мн'Ь, п Я знаю, что нствнно тб свндіітельство, κοτορωΜΈ онв свнд'Ьтельствует'ь ο Μπί;
33. вы посылалн кч> Іоанну, п OHB засвпд'йтельствовал'ь обв НСТВН'Ь.
34. Впрочемь Я не orb чслов"Ька прннпмаю свпдйтельство, но говорю это для того, чтобы вы спаслпсь:
33. онв былч» СВ'ЬТІІЛЬНІІК'Ь горяіцій п CBtTHiaifi; а вы хотілн малое время порадоваться врв світі его.
36. Я же нмйю сввд'ізтельство больше Іоаннова: нбо дйла, которыя Отецв далв МнЬ совершвть, самыя д^ла сг«, Мною творпмыя, свнд'Ьтельствуютьо МвЬ,что Отеігь ‘ послалв Меня,
37. II пославшій Меня Отецв Самь засвнд'йтельствовал’ь ο Мнй. А вы нн гласа Его нвкогда не слышалп, нп лпца Его нс впд-Ьлн,
29. і выйдуць тыя, што рабілі дабро, ва ўваскрасенне жыцця, а тыя, што рабілі зло, ва ўваскрасенне судў.
30. He магу Я рабіць Сам ад Сябе нічога. Як чую, так суджу, і суд Мой праведны, бо не шукаю волі Маёй, але волі Айца, Які паслаў Мяне.
31. Калі б Я сведчыў пра Сябе, то сведчанне Маё непраўдзівае;
32. іншы ёсць, які сведчыць пра Мяне, і Я ведаю, што праўдзівае тое сведчанне, якім Ён сведчыць пра Мяне;
33. вы пасылалі да Іаана, і ён засведчыў пра ісціну.
34. Я не ад чалавека сведчанне прымаю, але кажу гэта, каб вы збаўлены былі;
35. ён быў свяцільнікам, які гарэў і свяціў, а вы хацелі пацешыцца нейкі час пры святле яго.
36. Але Я маю сведчанне, большае за Іаанава: бо справы, што даў Мне Айцец, каб здзейсніць, самі справы, якія Я раблю, сведчаць пра Мяне, што Айцец паслаў Мяне,
37. і Айцец, Які паслаў Мяне, Сам засведчыў пра Мяне. Вы ні голасу Яго ніколі не чулі, ні аблічча Яго не бачылі,
(33) Ін. 1,15,19,27,32. (35) 2 Пят. 1,19. (36) Ін. 10,25. (37) Друг.4,12. Мф. 3,17.
38. ζαί τον λόγον Λύτου ούκ έχετε μένοντα έν ύμΐν, ότι "Ον άπέστειλεν Εκείνος, Τούτω υμείς Οϋ 7TtQTc’J8T6.
39. Ερευνάτε τάς γραφάς, ον. υμείς δοκεΐτε έν αύταΐς ζωήν αιώνων έχειν· καί έκεΐναί είσιν αί μαρτυρούσα' περί Έμοϋ.
40. Καί ού θέλετε έλθεΐν πρός Με, ϊνα ζωήν έχητε.
41. Δόξαν παρά ανθρώπων ού λαμβάνω,
42. άλλ’ έγνωκα υμάς, δτι τήν αγάπην του Θεοΰ ούκ έχετε έν έαυτοΐς.
43. Έγώ έλήλυθα έν τω όνόματι του Πατρός Μου, ζαί ού λαμβάνετε Με· έάν άλλος έλθη έν τω δνόματι τω ίδίω, έζεΐνον λήψεσθε.
44. Πώς δύνασθε υμείς πιστευσαι, δόξαν παρά άλλήλων λαμβάνοντες, καί τήν δόξαν τήν παρά του Μόνου Θεού ού ζητείτε;
45. Μή δοκεΐτε, δτι Έγώ κατηγορήσω ύμών πρός τόν Πατέρα· έστιν ό κατήγορων ύμών, Μωϋσής, εις δν ύμεΐς ήλπίκατε·
46. εί γάρ έπιστεύετε Μωϋσή, έπιστεύετε αν Έμοί· περί γάρ Έμοϋ έκεϊνος έγραψεν
47. εί δέ τοΐς έκείνου γράμμασιν ού πιστεύετε, πώς τοΐς Έμοΐς ρήμασι πιστεύσετε;
ΛΜ. Й CAOKECE Oriu Hi haute прЕБыкдкшд кх кдсх, здне (ігоже Тон поеад, к'Крм he gaum.
лд. Йспытднте пнсднін, іакш км АІННТЕ КХ НН\Х Йл^ТН ЖНКОТХ к'Ечнмн: й тд скнд^тбДЕтк^КірЛА 10 ΖΗη'Β.
ΑΪ. Й НЕ ξόψΕΤΕ прінтн ΙίΟ ΖΪΙη^, дд жнкотх н.нате.
АЫ. GaAKM Ш ЧЕАОК'Е'нХ HE ПрІЕЛІЛЮ,
AIK. HO рАЗ^АІ'ІЛХ БМ, lAKW AWAKE Б»-„ ' T /
ЖІА HE HAUTE KX СЕК'Б. ПОЗНЛ^Х (Новый 3αΒΐττ> Св. Алексія)
лІг. flgx прікдо\х бо наіа (Эца ЛоЕГШ, Й HE ПрІЕАІЛЕТЕ ДЙЕНЕ ! ΑψΕ ·ΗΗΧ ПрІНДЕТХ KO ΗΛΙΑ СКОЕ, ТОГО Π^ΪΕΛΙΛΕΤΕ .
* прйшЕте
<НД. Какш КМ АІОЖЕТЕ ΚΡΟΚΑΤΗ, CAAkS’ Ap^rx ίΰ др^гд nplE41AWl|lE, н слакм, ілебе ίυ Однндгш Бга, he ніцете; шглголю бы
АІ6. Hi АІННТЕ , IAKW ilgx НД км pEiiS ко Uip: встк, н;ке нд БМ ГЛДГОАЕТх+, /HlUVCEH, НДНКЯІЕ БМ «упОБАЕТЕ: +і0глагоа^ан вдсх
•fis. AIJIE БОБМСТЕ К'КрОБДЛН jdllVV. СЕОКН, К'^ОКДЛН КМЕТЕ (»уКШ н) ζΗηΊ: ώ /ΗηΊ; бо тон пнса:
* ΗΐΤΈ у Св. A. л/ * \ „
лід. ді|іе лн τοΓίυ пнсднібліх he k-KoS’ete, kjkw zHohaix ГЛГОАШ.НХ Ε,'ίίρ^ НАІЕТЕ^; 'же
(39) Друг. 18,15,18. Іс. 9, 6; 53,1. Лк. 16, 29:24, 27. Ін. 5. 45-46. Дзеян. 17,11.1 Цім. 4,13. (40) Ін. 1,11;
3,19. (41) ІСал. 2, 6.
38. н не пм^ете слова Его пребываюіцаго вь вась, потомучто вы не BipyeTC Тому, Котораго Οηί> послал'ь.
39. Нзсл'Ьдуйте Пнсанія, нбо вы думаете чрезт> ηπχβ ημϊτβ жнзнь вЬчную; а онп свпдізтельствую’гь ο Μηϊ.
40. По вы пе хотпте арпдтп ко Μηϊ, чтобы ПМІІТЬ жнзнь.
41. He прпппмаю славы отг человізковг,
42. но знаю васт>: вы не пміісте вт> себі любвіі кт> Богу.
43. Я прпшсл’ь во нмя Отца Моего, п пе прпнпмаете Меня; a еслп нной прндеть во лмя свое, его прпмете.
44. Κάκτ> вы можете в4ровать, когда другь оть друга прііннмаете славу, а славы, которая оть Едннаго Бога, не піцете?
45. Недумайте, что Я будуобвннять вась пред'ь Отцем'ь: есть на вась обвшштель Монсей, на котораго вы уповаете;
46. нбо еслпбы вы вірнлн Мопсею, то повіірплп бы u Mat, потомучто оігь піісал'ь ο Μπΐ;
47. есля же его πηοβηϊημέ не вірпте,—какь повФрнте Монмт. · словамт>?
38. і не маеце слова Яго, якое было б у вас, бо Таму, Каго Ён паслаў, вы не верыце.
39. Даследуйце Пісанні, бо вы думаеце праз іх мець жыццё вечнае, a яны сведчаць пра Мяне.
40. Але вы не хочаце прыйсці да Мяне, каб мець жыццё.
41. Славы ад людзей Я не прымаю,
42. але ведаю вас, што любові да Бога вы не маеце ў сабе.
43. Я прыйшоў у імя Айца Майго, і вы не прымаеце Мяне; а калі іншы прыйдзе ў імя сваё, яго прьімеце.
44. Як вы можаце вераваць, калі славу адзін ад аднаго прымаеце, а славы, якая ад Адзінага Бога, не шукаеце?
45. He думайце, што Я буду абвінавачваць вас перад Айцом; ёсць той, хто абвінавачвае вас, Маісей, на якога вы спадзеяцеся.
46. Бо калі б верылі вы Маісею, то верылі б і Мне, бо ён пісаў пра Мяне.
47. Калі ж вы яго пісанням не верыце, як Маім словам паверыце?
(44) Ін. 12,43. Рым. 2,29. (45) Ін. 5,39, 46. Рым. 2,12. (46) Быц. 3,15; 12, 3; 18.18; 22,18; 49,10. Друг.
18,15,18. Ін. 5, 39, 45. Дзеян. 26, 22.
ΚΕΦΑΆΑΙΟΝ ς' (έχτον).
Μετά ταΰτα άπήλθεν ό Ιησούς πέραν τής θαλάσσης τής Γαλίλαίας τής Τιβεριάδος-
2. καί ήκολούθει Αύτώ δχλος πολύς, ότι έώρων Αύτού τά σημεία, α έποίει επί *τών ασθενούν των.
3. Άνήλθε δέ εις τό δρος ό ’Ιησούς καί έχει έκάθητο μετά των μαθητών Αύτού.
4. ΤΗν δέ εγγύς το πάσχα, ή έορτή των ’Ιουδαίων.
5. Έπάρας ουν ό Ίησοΰς τούς οφθαλμούς καί θεασάμενος, δτι πολύς δχλος έρχεται πρός Αυτόν, λέγει προς τον Φίλιππον πόθεν άγοράσομεν άρτους, ϊνα φάγωσιν ουτοι;
6. Τούτο δέ έλεγε πειράζω ν αυτόν Αυτός -(άρ ήδει, τί έμελλε ποιεΐν.
7. Άπεχρίθη Αύτώ Φίλιππος· διακοσίων δηναρίων άρτοι ούκ άρκοΰσιν αύτοΐς, ϊνα έκαστος αύτών βραχύ τι λάβη.
8. Αέγει Αύτώ εις έκ τών μαθητών Αυτού Άνδρέας, ό αδελφός Σίμωνος Πέτρου·
9. έστι παιδάριον εν ώδε, δ έχει πέντε άρτους κρίθινους καί δύο όψάρια· αλλά ταΰτα τί έστιν εις τοσούτους;
10. Είπε δέ δ ’Ιησούς· ποιήσατε τούς άνθρώπους άναπεσεΐν. ΤΗν δέ χόρτος πολύς έν τω τόπω. Άνέπεσον ούν οί άνδρες τόν αριθμόν ώσεί πεντακισχίλιοι.
Γ Λ ή fi d s.
ΓΤο сйух йде* Ійсх н4 шнх полх діорА Гллілен ТівермдскА^:
шйде ТГдліленіКАГШ й Тівфмдсімгш (Новый SaBin. Св. Алексія)
Е. Й ПО ШліХ НДАІШ нлродх ліногх, ідкшбЙдах^ днАНбніА δηυ, мже TbOpAuif нлд нед^жны.ян*.
Н4 нелюфны^я
г. Вдмде Kt ha гор^ Ійсх й т$ еЬдлше co «учнкй Обонлім.
д. Б'Е же Блйз пдс^д, прдздннкх “Oh· / w u * u ,j
ЖНДОЫКІН . ІЮДФНГКХ п
6. бозкедх оукш Інсх очн н БНдНіКХ, гаКШ ЛІНСГХ НДрОДХ ГрАДЕТХ КХ Н(Л<$, ГА4 1« Фййпп& ЧН41Х* і&пнліх υλΊ;εμ, Д4 мдатх йн;
*<0КІ5ДА
S. Git Кі ГЛ4Ш( ЙСК^ШДА 6Г0! Оаліх бо к^даші, что )(оі|іетх* СОТБОСНТН. ^отАше
3· ΟκΊιψΛ Олі^ Фшппх: ακμαία столй п^нАзей не де_
БЛ'ІІЮТХ ЙЛІХ, Д4 КШЖДО ifyx ЛШО ЧТО (lj)iH4tfTX.n
Й. Гл4ГС44 Олі$ едйнх w «учнкх bru) Йндрен, Братх Оміюнд Петрд:
д. е'сть отрочнфк зд4; едйнх, Йже Йлйть ПАТБ χΛ'ίβΧ МЧЛ«ННМ)(Х* Й ДБ^ рМБІі: НО сГн ЧТО С^ТБ Н4 толнко; мчнанх
1. Ргіе же Ійсх: сотбо|>Йт£ чь ЛОБ'ІІНН Б03Л£1|1Н. Б'К Kt TpARA 4tH0ГЛ HA Albert. ЁОЗЛ£ЖЕ ОуКО /Н^ЖЕН* ЧНСЛОЛІХ «KW ПАТБ ТБІСАІІІХ.
возлегошд MSfKH
Г Л A В A 6.
РАЗДЗЕЛ VI.
Послі ссго пошел'ь Інсусь на 1. Пасля гэтага пайшоў Іісус на той ту сторопу моря Галллейскаго; бок мора Галілейскага, Тыверыядскага;
ва окрестноспш Тнверіады;
2. за Ннмт> посл'Ьдовало множество народа, потомучто вндЬлл чудеса, которыя Опгь твормь над'ь больнымн.
3. Інсусь взошелть на ropy н. там'ь снділ'ь ст> ученпкамн Свонміг.
4. Прнблнжалась же пасха, πρα3ΛΗπκτ> Іудейскій.
5. Інсусь, возвед’ь очн н увяAtB7>, что множество народа вдеть κέ Нему, говорііть Фйлнппу: гд’Іі намгь купнть χλ·β6οβί>, чтобы ηχέ накормлть? j
6. Говорнл’ь же это, пспытывая | его; нбо Самт> SHaa^, чтб хотйл'ь сдФлать.
7. Фнлнпп’ь отв’Ьчал'ь Ему: нмч> на дв^стн AHHapicBT. не довольно будет’Ь хліба, чтобы каждому β3ί> нйх’ь досталось хотя по-немногу.
8. Одннг цзч> ученнков'ь Его Андрей, брат'ь Снмона Петра, говорйть Ему:
9. зд'Ьсь есть у одного мальчнка пять xa^eoBT» ячменных'ь н дв'Ь рыбкн; но чтб это для такого множества!?
10. Іясусь сказалч.: велнте ймч> возлечь. Было же на томч> m^ctIs много травы. ІІтак'ь возлегло люДеЙ ЧНСЛОМ’Ь около пятй тысячт>.
2. і за Ім ішло мноства народу, таму што бачылі цуды Яго, якія Ён рабіў над хворымі.
3. 1 ўзышоў на гару Іісус і там сядзеў з вучнямі Сваімі.

<1 2 3 4 5 6 7 8 91011...40 41 >