Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста. Святое Евангелле паводле Іаана.

Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Іаана.

Памер: 208с.

Мінск 2005

55.68 МБ

9. Η он'ь тотчась BLiSAopoBta-b, я b3hjt> постель свою н ποπιβχί>. Было же это βέ день субботній.
10. Посему Іудея говорплн псцйленному: сегодня суббота; не должно тебй брать постелн.
9. I адразу выздаравеў чалавек; і ўзяў пасцель сваю і пайшоў. Была ж субота ў той дзень.
10. Таму казалі Іудзеі ацалёнаму: сёння субота, і нельга табе браць пасцелі тваёй.
(10) Вых. 20, 9-10. Друг. 5,13. Іер. 17, 21-22, 24, 27. Мф. 12, 2. Мк. 2,24; 3, 4. Лк. 6, 2; 13,14.
11. Άπεζρίθη αύτοΐς· δ Ποιήσας με ύγιή, Έχεΐνός μοι εΐπεν άρον τον ζράββατόν σου καί περίπατε t .
12. Ήρώτησαν ουν αυτόν τις έστιν ό άνθρωπος ό είπών oof άρον τον κράββατόν σου χα'ι περιπάτει;
13. Ό δέ ίαθείς ούχ ήδει, τις έστιν· δ γάρ ’Ιησούς έξένευσεν όχλου όντος έν τω τόπω.
14. Μετά ταΰτα ευρίσκει αυτόν ό Ίησοΰς έν τω ίερω ζαΐ εΐπεν αύτω· ϊδε, υγιής γέγονας· μηχέτι άμάρτανε, ϊνα μή χείρον σοί τι γένηται.
15. Άπήλθεν δ άνθρωπος και ανήγγειλε τοΐς Ίουδαίοις, δτι Ίησοΰς έστιν δ ποιήσας με υγιή.
16. Και διά τοΰτο έδίωκον τον Ίησοΰν οί ’Ιουδαίοι και έζήτουν Αύτόν άποκτεΐναι, δτι ταΰτα έποίει έν σαββάτω.
17. Ό δέ Ίησοΰς άπεκρίνατο αύτοΐς· δ Πατήρ Μου έως άρτι έργάζεται, καγώ έργάζομαι.
18. Διά τοΰτο ούν μάλλον έζήτουν Αύτόν οί Ιουδαίοι άποκτεΐναι, δτι ού μόνον έλυε τό σάββατον, αλλά καί Πατέρα Ίδιον έλεγε τόν Θεόν, ίσον 'Εαυτόν ποιων τω Θεω.
19. Άπεκρίνατο ουν δ Ίησοΰς καί εΐπεν αύτοΐς· αμήν, αμήν λέγω ύμΐν, ού δύναται δ Γίός ποιεΐν άφ’ 'Εαυτοΰ ούδέν, έάν μή τι βλέπη τόν Πατέρα ποιοΰντα· ά γάρ άν ’Εκείνος ποιή, ταΰτα καί δ Γίός δμοίως ποιεί·
ді. СЭнх (же) шб'Ьшд нл<ж: Йже діа соткорн ц'кдд , І0Н λιηέ рече: коз<нн одрх 'гбой й рдн.
* Сотворн&ын ма здрівл (Н. 3. С. А.)
бі. Бопрсйшд же его : кто есть рнай тм: боздік сэдрх тбой й х©дн;
п. Йе^д'Кбмй же he б'Кдаше, кто е«ть: Ійсх бо «укдонйсА, нд_ род^ с*м|Л7 нд ailicT'L
ді. Ποτολιχ (же)* ωκρ·ΚτΕ его Імсж бх церквні· н ^ече ёд^: ее, здрдьх бсм: ктоді^ ні** согр'Ьшдй, дд he тй что б^детх. * по снх« t ΕβΑΤΗΛΗψΗ HE 6ψΕ ft πΐίψΕ „ &. Йде (гке) челоб’Ккх й поб^дд ІХдешжх, raiitu Ійсх бсть, ііже діа СОТБОрЙ Ц'блд. п
si. Й teru) п₽ддм гонд^ ійсд І^ДЕб й HtlU^ Ьго оукйтм, ЗДНЕ СІА ТБО₽АШЕ БХ С^ББШТ^.
о Зі. Ійсх же шб4і|ідбдше ннх: СрЦХ /Ной ДОСЕЛ^ ΑΈΛΑΕΤΧ, Н Л3Х Д^ЛДК.
йі.я Й ЕЕГШ рддн ПД'ІЕ НСКД^ бго І^ДЕб «укйтн, ІДКЮ HE ТОКЛІЮ (МЗОрАШЕ ЕйББІОТ^, НО Й СЭцД (лКОЕГО ГЛДШЕ БгД, рДБСНСА* ТБО. ОА Бг^. * рдвнд Себе
ДІ. (ϊΐΒΈψΛ Я>Е ІНСХ Н ^ЕЧЕ йліх: длійнь, длійнь глк бддіх , HE ЛОЖЕТХ Снх ТБОрНТН W (ІЕБ^ ННЧЕСШЖЕ, Л|ІЕ HE 6ЖЕІ ВНДНТХ Оцд тбооацід: гаж£ ео Онх творйч'х, ы л П /\ ·-* ' Ψ-τ· /
CIA Н VHX ТДКОЖДЕ ТБОрНТХІ Э|с ον I f Д» % ' Е
Т что подокнш
(17) Ін. 9,4; 14,10. (18) Ін. 7,1,19, 30; 10, 33. Флп. 2, 6.
11. Οηί> отвічал'ь нмть: Кто меня псцВлпл'ь, Тоть μηϊ сказа.гь: возьмн постель твою н ходн.
12. Его спроснлн: кто Тотт> чеλοβϊκί., Который сказал'ь тебв: возьмн постель твою н ходп?
13. ІІсцйленный же не знал'ь, кто Онг; пбо Інсусь скрылся βί> народй, бывшемяі на томт> Miert.
14. ΙΙοτομέ Інсусь встрітюгь его вг храмі н сказа.і'ь ему: воть, ты выздоров’Ьл’ь; не гріппі болыйе. чтобы не случнлось сь тобою чего хуже.
15. Челов'Ьк'ь сей пошел’ь н об'ьявпл-ь Іудеям'ь, что нсцілпвшій его есть IiicycT».
16. Η сталн Іуден гнать Інсуса н нскалн убнть Его за τό, что Οηέ ділал-ь такія дпла в-ь субботу.
17. Івсусь же говорнль ημί>: Отецт> Мой доныні Aiaaerb, н Я ділаю.
18. II епде боліе нскалн убнть Его Іудев за τδ, что Οηέ не только нарушал’ь субботу, но п Отцем'ь Οβοημί. называл’ь Бога, ділая Себя ρββημμι Богу.
19. На это Іясусь сказал'ь: встннно, нстннно говорю вамт>: Сынт> ннчего не можеть творпть Самь оть Себя, еслн не увпдпт'ь Отца творяіцаго: нбо чтб τβορητέ Οηέ, τδ н Сыігь τΒΟρπτΈ также;
11. Ён адказаў ім: Той, Хто мяне ацаліў, сказаў мне: “вазьмі пасцель тваю і хадзі”.
12. Тады спыталіся ў яго: хто Той Чалавек, Які сказаў табе: “вазьмі пасцель тваю і хадзі”?
13. Ацалёны ж не ведаў, хто Ён, таму што Іісус скрыўся, бо натоўп быў на тым месцы.
14. Пасля таго Іісус сустрэў яго ў храме і сказаў яму: вось, ты стаў здаровым; больш не грашы, каб не здарылася з табою чаго горшага.
15. Пайшоў чалавек гэты і паведаміў Іудзеям: гэта Іісус ацаліў мяне.
16. I таму Іудзеі сталі гнаць Іісуса і імкнуліся забіць Яго, што Ён рабіў гэта ў суботу.
17. Іісус жа казаў ім: Айцец Мой дагэтуль дзее, і Я дзею.
18 .1 з-за таго яшчэ больш імкнуліся Іудзеі забіць Яго, што Ён не толькі парушаў суботу, але і Айцом Сваім называў Бога, робячы Сябе роўным Богу.
19. На гэта Іісус сказаў ім: праўду, праўду кажу вам: не можа Сын рабіць Сам ад Сябе нічога, калі не будзе бачыць, што Айцец робіць, бо што Ён робіць, тое і Сын робіць таксама;
(19) Ін. 5. 30; 8, 28; 9,4; 12, 49; 14,10.
20. ό γάρ Πατήρ φιλεΐ τον Ytov καί πάντα δείκνυσιν Αύτώ. α Αύτος ποιεί, καί μείζονα τούτων δείξει Αύτώ έργα, ϊνα ύμεΐς θαυμάζητε-
21. ώσπερ γάρ ό Πατήρ έγείρει τούς νεκρούς καί ζωοποιεί, οΰτω καί ό Υιός οΰς θέλει ζωοποιέ?
22. ουδέ γάρ ό Πατήρ κρίνει ούδένα, άλλα τήν κρίσιν πάσαν δέδωκε τω Υίω,
23. ϊνα πάντες τιμώσι τον Υιόν, καθώς τιμώσι τον Πατέρα· ό μή τιμών τον Υίον ού τιμά τον Πατέρα τον πέμψαντα Αύτόν.
24. ’Αμήν, αμήν λέγω ύμΐν, δτι ό τον λόγον Μου άκούων και πιστεύων τω Πέμψαντί Με έχει ζωήν αιώνιον, και εις κρίσιν ούκ έρχεται, άλλα μεταβέβηκεν έκ του θανάτου εις τήν ζωήν.
25. ’Αμήν, άμήν λέγω ύμΐν, δτι έρχεται ώρα, καί νυν έστιν, δτε οί νεκροί άκούσονται τής φωνής του Υιού τού Θεού, καί οί άκούσαντες ζήσονται·
26. ώσπερ γάρ ό Πατήρ έχει ζωήν έν Έαυτω, οϋτως έδωκε καί τω Υίω ζωήν έχειν έν Έαυτω
27. και έξουσίαν έδωκεν Αύτώ και κρίσιν ποιεΐν, δτι Υιός ’Ανθρώπου έστί.
28. Μή θαυμάζετε τούτοδτι έρχεται ώρα, έν ή πάντες οί έν τοΐς μνημείοις άκούσονται τής φωνής του Υίοΰ του Θεοΰ*, *Αύτοΰ
Κ. ОцХоБ0 АЮБНТХ Gh4 Й БСА noMg&Tx Gai^, гаже Сінх тбо_ рн'гж, й ешльшд сй^х покажетх Д'Ьлз, Д4 чХднтка:
нл. гдкоже go Qi^x коскрнштх /Н6[>ТБМА Й ЖНБНТХ, T4KIU й Ghx ιψΚΕχοψΕτχ жнбЙтх:
кб. СЭцх GO he с^дмтх нм ко. лі^же\ но с^х бесь даде Ghogh,
RO Оця «йднтх нн едннлго (Новый Завіть Св. Алексія)
КГ. Д4 GiH 4tStX Gh4, МКОЖЕ чт£гх Оцд: (j) онже he тгйтх* Gh4 , HE ЧТНТХ Оц4 ПО(А4БШ4ГШ Λ \ ’
UCO. Hf чтын
КД. Йдійнь, ІнЙнЬ Г4Ю Б4/НХ, ІДІІШ СД^ШДАН C40GECE /НоЕГШ Н Б'Кр^АН ПоСЛАБШЕЛІ^ Ша Йлі4ТЬ НІНБОТХ Б'КчНЬІН , Н Н4 С^ДХ HE ы / U гтт /
ПрІНДЕТХ, НО ПрЕНДСТХ Ш tdlEfTH БХ ЯІНБОТХ.
К6. йлійнь, Анйнь ГДЮ БЛЛІХ, MKU) ГрАДЕТХ H4ixt, Н НН"Ь 6СТБ, 6ГД4 «НЕрТБІН »уС4ЬІШ4ТХ ΓΛ4ΕΧ Сн4 Блпа, Й оуСЛЬІШДБШЕ* шлінб^тх:
t Г0ДНН4 МЫШ4КШІН
i«s. ІДКОЖЕ GO Οίίχ H4UTK НІНБОТХ* БХ GeG^, TAKUjt Д4ДЕ Й СнОБН ЖНБОТХ ЙЛ'КтН БХ GeG'I
жнзнь Т снце
** п \ Λ г\ п
кд. н окаастк ддде bars н С^ДХ TGOfJHTH, ідкш Ghx Члб'Кчк etTb.
кн. He днбнтеса сел»^: mkw ГрАДЕТХ 'І4СХ, БХ ОНЬЖЕ БСН Ε^ψΪΗ БО ГрОЕІдх ЦЧАМШ4ТХ ГЛ4ЕХ GhA БжіА*, *θΓι® ΒΜ· Бжіа
(22) Пс. 71,1. Мф. 11, 27; 28,18. Ін. 5, 27; 17, 2. Дзеян. 17, 31.1 Пят. 4, 5. (23) 1 Ін. 2, 23. (24) Ін. 3,16, 18, 36; 6, 40, 47; 8, 51.1 Ін. 3,14.
20. пбо Отеігь любптг СынаІ п показываеі'ь Е.чу все, что тво-1 рііть Самг, н покажет'ь Ему дйла I болыпе ciixt, таігь-что вы удйвн-1 тесь;
21. нбо какь Отецд» воскрешаегь ; ΜβρτΒωχΈ м ожнвляетг, τήκΈ н | Сынт> ожввляет’ь, кого хочсгь;
22. нбо Отец'ь н не суднгь нп. вого, по весь судгь отда.і’ь Сыяу,
20. бо Айцец любіць Сына і паказвае Яму ўсё, што Сам робіць; і большыя за гэтыя пакажа Яму справы, так што вы дзівіцца будзеце;
21. бо як Айцец уваскрашае мёртвых і ажыўляе, так і Сын ажыўляе, каго хоча;
22. бо Айцец і не сўдзіць нікога, але суд увесь аддаў Сыну,
23. дабы всЬ чтплп Сына, как'ь чтуть Отца; кто пс чтптг Сына, тот'ь не чтнтть w Отца, пославшаго Его.
24. ІІстннно, нствнно говорю βπμέ: слушаюшій слово Мое н віруюіцій вг Пославшаго Меня ΗΜΐβττ> жпзнь вРчпую, п на судг 1 не прнходпт'ь, no nepeine^T. оть I смертн βέ жнзнь. і
25. Лстннно, нстннно говорю вамг: наступает'ь время, ц настало уже, когда мертвые услышата глась Сына Божія, н услышавіпп ожнвут’ь:
26. нбо κάκΈ Отецт> ημϊοτέ жнзнь вгь Самом'ь Себ'Ь, τάκΈ н Сыну далгь взіііть жнзнь вв Самом'ь Себі
27. іі дал'ь Ему власть пронзводпть іі судг, потомучто Οπέ есть Сыігь Человііческій.
28. lie днвптесь сему: пбо наступает'ь время, вь которое вс!>, находяіціеся βέ гробахт>, услышат'ь глась Сына Божія,
23. каб усе шанавалі Сына, як шануюць Айца; хто не шануе Сына, той не шануе і Айца, Які паслаў Яго.
24. Праўду, праўду кажу вам: хто слухае слова Маё і верыць Таму, Хто паслаў Мяне, мае жыццё вечнае і на суд не прыходзіць, але перайшоў ад смерці ў жыццё.
25. Праўду, праўду кажу вам: настае час, ды і цяпер ёсць, калі мёртвыя пачуюць голас Сына Божага і, пачуўшы, ажывуць,
26. бо як Айцец мае жыццё ў Самім Сабе, так даў і Сыну жыццё мець у Сабе,
27. і ўладу даў Яму суд чыніць, бо Ен ёсць Сын Чалавечы.
28. He здзіўляйцеся гэтаму: бо настаё час, калі ўсе, што ў магілах, пачуюць голас Сына Божага,
(25 ) Ін. 5, 28. Эф. 5,14. (27) Дан. 7,13-14. Ін. 5,22. Дзеян. 10,42; 17,31.1 Сал. 4,16. (28) Іс. 26,19. Дан.
12,2. Ін. 5, 25.1 Кар. 15, 52.1 Сал. 4,16.
29. χαί έκπορεύσονται οί τά αγαθά ποιήσαντες εις άνάστασιν ζωής, οί δε τά φαύλα πράξαντες εις άνάστασιν κρίσεως.
30. Ού δύναμαι Έγώ ποιεϊν άπ’ Έμαυτοΰ ούδέν, Καθώς ακούω, κρίνω, και ή κρίσις ή Έμή δίκαια έστίν, δτι ού ζητώ τδ θέλημα τδ Έμδν, άλλα το θέλημα του πέμψαντός Με Πατρός.
31. Έάν Έγώ μαρτυρώ περί Έμαυτοΰ, ή μαρτυρία Μου ούκ έστιν αληθής·
32. άλλος έστίν δ μαρτυρών περί Έμοΰ, καί οΐδα, δτι αληθής έστιν ή μαρτυρία, ήν μαρτυρεί περί Έμοΰ·
33. υμείς άπεστάλκατε προς Ίωάννην, καί μεμαρτύρηκε τή αλήθεια.
34. Έγώ δε ού παρά ανθρώπου την μαρτυρίαν λαμβάνω, αλλά ταΰτα λέγω, ?να υμείς σωθήτε’
35. έκεΐνος ήν ό λύχνος δ καιόμενος καί φαίνων· υμείς δέ ήθελήσατε άγαλλιασθήναι προς ώραν έν τώ φωτί αύτοΰ.
36. Έγώ δε έχω την μαρτυρίαν μείζω του Ίωάννου* τά γάρ έργα, ά έδωκέ Mot δ Πατήρ, ϊνα τελειώσω αύτά, αύτά τά έργα, ά Έγώ ποιώ, μαρτυρεί περί Έμοΰ, δτι δ Πατήρ Με άπέσταλκε,
37. καί δ πέμψας Με Πατήρ Αύτδς μεμαρτύρηκε περί Έμοΰ. Ούτε φωνήν Αύτοΰ άκηκόατε πώποτε, ούτε είδος Αύτοΰ έωράκατε,
КД. Й Й$мД1ТХ СОТКОрШІН БАГАА бх боскршеніе жнкотд, а сотьоршін SAJA БХ Боскршеніе С>»ДЛ.

<1 2 3 4 5 6 7 8910 11...40 41 >