КНІГІ ОНЛАЙН

Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Іаана.

Памер: 208с.

Мінск 2005

55.68 МБ

29.	ІІмФюіцій iieBtcTy есть женнхгь; а друггь женаха, стояіцій н внпмаюіцій ему, радостью радуется, слыша голось женяха: сія-то радость моя нсполналась:
30.	Ему должно раста, а мнн умаляться.
31.	ІІраходяіцій свыше й есть выше βοϊχέ; а сувдій огь земла земный й есть н γοβορητέ какг сутій огь земла; Праходяіцій С'ь небесь есть выше βοϊχέ,
32.	а что Он'ь впд'йл'ь а слышалт>, ο τομέ й свпдйтельствуетг, а накто не пранамает'ь свндіітельства Его;
33.	прпнявшій Его свлдітельство сй.т запечатліл'ь, что Богь ΜΤΗΗΒΗΈ.
24.	таму што не быў яшчэ пасаджаны ў цямніцу Іаан.
25.	1 ўзнікла спрэчка ў вучняў Іаанавых з Іудзеямі пра ачышчэнне;
26.	і прыйшлі да Іаана і сказалі яму: равві'! Той, Хто быў з табою на тым баку Іардана і пра Каго ты сведчыў, вось, Ён хрысціць, і ўсе ідуць да Яго.
27.	У адказ Іаан сказаў: не можа чалавек нічога брацьна сябе, калі не будзе дадзена яму з неба.
28.	Вы самі мне сведчыце, што я сказаў: “я не Хрыстос, але я пасланы перад Ім”.
29.	Хто мае нявесту, той жаніх, а друг жаніха, які стаіць і слухае яго, радасцю радуецца, чуючы голас жаніха; гэтая вось радасць мая споўнілася;
30.	Яму належыць узрастаць, а мне меншаць.
31.	Хто прыходзіць з вышыні, Той над усімі, а хто ад зямлі, той зямны і пазямному гаворыць; Хто прыходзіць з неба, Той над усімі,
32.	і што Ён бачыў і чуў, пра тое сведчыць, ды сведчання Яго ніхто не прымае;
33.	хто прыняў Яго сведчанне, той сцвердзіў, што Бог ісцінны.
Лк. 5,34-35. Эф. 5,25,27. (31) Мф. 28,18. Ін. 6,33; 8,23. Рым. 9,5. Эф. 1,21. (32) Ін. 8,26. (33) 1 Ін.
5,10. Рым. 3,4.
34.	"Ον γάρ άπέστειλεν ό θεός, τα ρήματα του θεού λάλε? ού γάρ έκ μέτρου δίδωσιν ό θεός τό Πνεύμα.
35.	Ό Πατήρ άγαπα τον ϊίόν και πάντα δέδωκεν έν τή χειρί Αύτού.
36.	Ό πιστεύων εις τόν Γίόν έ'χει ζωήν αιώνων ό δέ άπει&ών τω Υίω ούκ δψεται ζωήν, άλλ’ ή οργή του θεού μένει έπ’ αυτόν.
лд. 6γο;κε GO посла Бгх, ΓΛΓΟΛΜ БжіА ΓΛΓΟΛίΤΧ: HE EX	GO*
Бгх Д4ЕТХ Дха. HE KO <0 м4фКІ (Нов. Зав. Св. Алексія)
Λ6.	Оцх (go) AWGMTX Gh4 Й БСА ДАДЕ БХ p'Siyfc 0ГШ.
AS.	БХ	Gh4 Йлі4ТЬ ЖН-
ботх б4чнмн*: а Йже he бт^етх бх бна, he «узрнтх жнБотаІ, но ГН^КХ БжіЙ ПрЕБМБАЕТХ На НЕЛІХ.
жнзнь к^чнЬю t жнзнн
ΚΕΦΑΆΑΙΟΝ Δ' (τέταρτον).
Ως ουν εγνω ό ’Ιησούς*, ότι ήκουσαν οι φαρισαΐοι, ότι ’Ιησούς πλείονας μαθητάς ποιεί και βατττίζεί, ή ’Ιωάννης· * Κύριος (вь нік. сп.)
2.	καίτοιγε ’Ιησούς Αυτός ούκ έβάπτιζεν, άλλ’ οι μαθηταί Αύτού·
3.	άφήκε τήν Ίουδαίαν καί άπήλθε πάλιν εις τήν Γαλιλαίαν.
4.	Έδει δέ Αυτόν διέρχεσθαι διά τής Σαμαρείας.
5.	Έρχεται ουν εις πόλιν τής Σαμαρείας λεγομενην Σιχάρ, πλη­σίον τού χωρίου, δ έδωκεν ’Ιακώβ ’Ιωσήφ τω υίω αύτού·
6.	ήν δε έκεΐ πηγή τού Ιακώβ. 'Ο ουν ’Ιησούς κεκοπιακώς έκ τής οδοιπορίας έκαθέζετο ούτως επί τή πηγή· ώρα ήν ώσεί έκτη.
7.	Έρχεται γυνή έκ τής Σαμα­ρείας άντλήσαι ύδωρ. Λέγει αύτή ό Ιησούς· δός Mot πιεΐν.
8.	Οί γάρ μα&ηταί Αύτού άπεληλύθεισαν είς τήν πόλιν, ϊνα τροφάς άγοράσωσι.
Γ Л d β d д. η
гда* оусш fas^i ^сх>
оусльішаіна фарісее, іаііш Ійсх /ННОШНйікІА вуЧНКН ТБОрЙтх Й нршаЕтх, неже Ішаннх: mitw
Б. ІЙСХ ЖЕ* СлЛІХ HE KpqiaiHE, но п г-· \ Λ \	Cm '
оучнцкі vrw: пн ογεο Інся
Г'. шстаьн Пдек й нде пакн
БХ ГаАІАЕН.	п
Д.	ГІОДОБаШЕ ЖЕ V30 пронтн ІКБОЗ'Б Садідрію.
ё. ПрТЙдЕ* оуБш бо ф(дх Gaata. ρίίίίΚΪΗ, глаголЕлшн Gi^Xpu^ елйз б»н, еоже даде Іакшьх Ыснф^ СБІН^ СБОЕЛІ& * прнходнтк п
S.	Б'Ё ЖЕ т$ йсточннкх Іакшьль.
ІЙСХ ЖЕ іуТ^ЖДБСА W п8тА С'ЬдАіііЕ такш на йстсчнніук: б^ (же)
йкш часх шеггбін.
3·	П^Йде жена w СгдліарГн по. чЕрпатн бод^. Гла ён Ійсх: дааідь /йн пйтн.
Й. Оучні^м БО бгш ШШЛН БАХ^ бо грддж, да Ерашно іі^патх.
(34) Ін. 1,16. Эф. 4, 7. (35) Пс. 8, 7. Дан. 7,13-14. Мф. 11,27; 28.18. Лк. 10, 22. Ін. 5, 20; 13, 3; 17,2. Яўр.
2, 8.
34.	Нбо Τοτέ, Котораго послалт> Богть, говорптг слова Божііі; нбо не мйрою даета Богч> Духа.
35.	Отець любнті> Сына н все далч> вть руку Его.
36.	В'Ьруюпцй в'ь Сына πμϊθτέ жнзнь в'Ьчную: а не віруюіцій вт> Сына не увнднтгь жнзнн, ΐίο γιιϊβέ Божій ιιρο6ΜΒΒΒΤτ> на немть.
Г Л A В A 4.
Когда же узнал'ь Інсусь о дошедшемг до фарнсеевв слухй, что Θεέ болйе пріобрйтавт'ь ученпΚΟΒΊ> II ΚρΟΟΤΗΤΈ, псжелн Іоанн'ь,—
2.	хотя Сам'ь Інсус'ь не крестп.і'ь, а ученнкн Его,—
3.	то оставплгь Іудею п пошелт, опять вт. Галплею.
4.	Надлежало же Ему проходпть чрезт> Самарію.
5.	Нтакч. прнходнт'ь Οηέ вь городть Самарійскій, называемый Снхарь, блнзті участка землн, дапнаго Ιοκοβομέ сыпу своему Іоснфу;
6.	тамг бы.ть колодезь ІакоΒΛβΒΈ. Інсусь, утруднвшпсь отт> путн, сЬлт> у колодезя; было около шестаго часа.
7.	Прпходнть женіцйна іізч> Самарін почерпнуть воды. Інсусь ΓθΒορπττ> ей: дай Μπΐ ппть.
8.	Нбо ученнкн Его отлучіілпсь вг городг купять пніцй.
34.	Бо Той, Karo паслаў Бог, словы Божыя гаворыць, таму што не мераю дае Бог Духа.
35.	Бо Айцец любі'ць Сына і ўсё даў У рукў Яго.
36.	Хто веруе ў Сына, той мае жыццё вечнае, а хто не веруе ў Сына, той не ўбачыць жыцця, але гнеў Божы застаецца на ім.
РАЗДЗЕЛ IV.
1.	Калі ж даведаўся Іісус, што пачулі фарысеі пра тое, што Іісус больш вучняў набывае і хрысціць, чым Іаан, —
2.	хоць Сам Іісус не хрысціў, а вучні Яго, —
3.	пакінуў Ён Іудзею і пайшоў зноў у Галілею.
4.	А трэба было Яму праходзіць праз Самарыю.
5.	Вось, прыходзіць Ен у горад Самарыйскі пад назвай Сіхар, паблізу зямлі, якую даў Іакаў Іосіфу, сыну свайму;
6.	і быў там калодзеж Іакава. Іісус, стаміўшыся ад дарогі, сеў ля калодзежа; было каля шостай гадзіны.
7.	Прыходзіць жанчына з Самарыі набраць вады. Кажа ёй Іісус: дай Мне піць.
8.	Бо вучні Яго адышлі ў горад, каб купіць ежы.
(36) Ав. 2, 4. Мк. 16,16. Ін. 3,15-16,18; 6, 47.1 Ін. 5,10. Рым. 1,17. (1) Ін. 3,22,26. (5) Быц. 33,19; 48, 22. Нав. 24, 32.
9.	Λέγει ούν Αύτώ ή γυνή ή Σαμαρεϊτις· πώς Σύ Ιουδαίος ών παρ’ εμού πιεϊν αιτείς, ουσης γυναικός Σαμαρείτιδος; ού γάρ συγχρώνται ’Ιουδαίοι Σαμαρείταις.
10.	Άπεχρίθη ’Ιησούς καί εΐπεν αυτή· εί ήδεις την δωρεάν του θεού, καί Τις έστιν ό λέγων σοι· δός Μοι πιεϊν σύ αν ήτησας Αύτόν, καί έδωκεν αν σοι ύδωρ ζών.
11.	Λέγει Αύτώ ή γινήκύριε, ούτε αντλημα έχεις, καί τό φρέαρ έστί βαθύπόθεν ουν έχεις τό ύδωρ τό ζών;
12.	μη Σύ μείζων εΐ τού πατρός ημών Ιακώβ, δς εδωκεν ήμϊν τό φρέαρ, καί αύτός έξ αύτού έπιε καί οί υιοί αύτού καί τα θρέμματα αύτού;
13.	Άπεκρίθη ’Ιησούς καί εΐπεν αύτή· πας ό πίνων έκ τού ύδατος τούτου διψήσει πάλιν·
14.	δς δ’ αν πίη έκ τού ύδατος, ού Εγώ δώσω αύτώ, ού μή διψήση εις τον αιώνα· αλλά τό ύδωρ, δ δώσω αύτώ, γενήσεται έν αύτώ πηγή ύδατος άλλομένου εις ζωήν αιώνων.
15.	Λέγει προς Αύτόν ή γυνή· κύριε, δός μοι τούτο τό ύδωρ, ϊνα μή διψώ, μηδέ έ'ρχωμαι ενθάδε άντλεΐν.
16.	Λέγει αύτή ό ’Ιησούς· ύπαγε, φώνησον τόν άνδρα σου καί έλθε ενθάδε.
Д. Гл4ГО44І блі^ ЖеН4
ημηα: клкш Тм Жндокйнх смй ϊϋ ліене нйтн просншн, женм Сллы. рднынн с&нен ; не прнішлнтбосА ЖнДОбі 0Д/М4рАНШЛ1К. t гмголд оусо ΛψΪΑ (Нов. Зав. Св. Алексія) 1. С0к'Ь|і4 Інсх й рече бй: аіре
КМ КІ:Д4Л4 &н дарж Бжій, н Кто всть глгоаай тн: длждь Жй пйтн: ТМ БМ проійлл »γ Hfl’W, Й Д44Х БМ тЙ БОД^ ЖНБ^.
41.	Гл4ГОА4 6І14ЛННІМ t ІМІААЗЬ
БІ. П6Д4 ІЬІ БОАІЙ 6СН ОТЦ4 Н4_ ШЛ Ш ІЛБШБД, Η/Κί Д4Де нінх ctS_
/	/й^ п / 1»Т fl 1	\	/
денеігА нн , н тон’ нд негш пнтк п /’	Λ \ п / ** Λ \
Н СМНОБ{ 6ГШ н скотн егш;
*	·!· *· л * л
КАДДАЗЬ I она ίΙΗ’ΓΐΗΑ
гі. СОб'Ьціл ійсх й ρεΊΕ ен: БСАКХ ПІАЙ ІС 60ДБІ tfA БЯіДЖДеТСА плкн:
ді. л йже* піетх ίυ боды, югке dgx Д4ЛІХ ё/»1$. Hi БЖЖДіТІА 60 К'Ішн: но бод4, йжі (ilgx) ддліх е*й$, Б^ДІТХ БХ НіЛІХ HfTOMHHKX КОДБІ Τίκ'ίψΪΑ^ 6Х ЖН60ТХ Б'^'ІНЫН.
йжг 4ψί Т нзмін8імы
бі.	Гл4гол4 кх Heat's женл: го_ СІІОДН, Д4ЖД6 ЛІН tiw KOaS7, Д4 НН жлжд^, нн прн^ожд^ c'Liiiu почерП4ТН.
si.	Глл вй Ійсх: йдй, прн. \*	 ей βέ отвітг: еслнбы ты знала дарч> Божій, л Кто γοβορητί> тебй: дай Mui плть,—то ты сама прослла бы у Hero, п Онть дал'ь бы тебі воду жпвую.
11.	Женіцпна говоріігь Ему: господші'ь! ТебЬ н почерпнуть не 4$μτ>, а колодезь глубокг: откуда же у Тебя вода жлвая?
12.	неужелн Ты больше отца нашего Іакова, который далг назгь этот'ь колодезь, н самт> ιΐ3Ί> него ππχτ> п дйтл его п скоть его?
13.	Ілсусь сказалч> ей вч> отβϊτέ : всякій пьюіцій воду сію возжаждеть опять;
14.	а кто будет'ь ппть воду, которую Я дамг ему, тоть не будет'ь жаждать βο-βϊκέ; но вода, воторую Я даігь ему, сділается вч> ηθμέ лсточнлком'ь воды, текушей вч> жпзнь віічную.
15.	Женіцпна говорпть Ему: γοοπολπηέ! дай мні этой воды, чтобы μηϊ не βμϊτβ жажды л не прпходпть сюда черпать.
16.	Ілсусь говорпгь ей: пойдп, позовп мужа твоего п прлдп сюда.
9.	Кажа Яму жанчына Самаранка: як Ты, Іудзей, просіш піць у мяне, жанчыны Самаранскай? бо Іудзеі ж не маюць зносін з Самаранамі.
10.	У адказ Іісус сказаў ёй: калі б ты ведала дар Божы, і Хто Той, што кажа табе: “дай Мне піць”, то ты сама прасіла б у Яго, і Ён даў бы табе ваду жывую.
11.	Кажа Яму жанчына: Гаспадар! у Цябе і зачарпнуць няма чым, а калодзеж глыбокі; адкуль жа ў Цябе вада жывая?
12.	хіба Ты большы за айца нашага Іакава, які даў нам гэты калодзеж і сам з яго піў, і сыны яго, і статак яго?
13.	У адказ Іісус сказаў ёй: кожны, хто п’е гэтую ваду, будзе адчуваць прагу зноў;
14.	а хто будзе піць ваду, якую Я дам яму, не сасмагне ніколі; але вада, якую Я дам яму, стане ў ім крыніцаю вады, што цячэ ў жыццё вечнае.
15.	Кажа Яму жанчына: Гаспадар! дай мне гэтай вады, каб мне не мець смагі і не прыходзіць сюды чэрпаць.
16.	Кажа ёй Іісус: ідзі, пакліч мужа свайго і прыходзь сюды.
(14) Ін. 6, 35; 7,38. (15) Ін. 6.34.
17.	Άπεκρίθη ή γυνή καί εΐπεν ούκ έχω ανδρα. Λέγει αύτή δ ’Ιησούς· καλώς εΐπας, δτι ανδρα ούκ έχω·
18.	πέντε γάρ ανδρας εσχες, καί νυν δν εχεις, ούκ έστι σου άνήρ· τούτο αληθές εϊρηκας.
19.	Λέγει Αύτω ή γυνή· Κύ­ριε, θεωρώ, δτι προφήτης εΐ Σύ·
20.	οί πατέρες ήμών έν τούτω τω ορει προσεκύνησαν καί ύμεΐς λέγετε, δτι έν 'Ιεροσολύμοις έστίν ό τόπος, δπου δει προσκυνεΐν.