Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
4. А набліжалася Пасха, свята Іудзейскае.
5. Іісус, узвёўшы вочы і ўбачыўшы, што мноства народу ідзе да Яго, кажа Філіпу: дзе нам купі'ць хлеба, каб яны паелі?
6. Казаўжа Ён гэта, выпрабоўваючы яго, бо Сам ведаў, што меўся зрабіць.
7. Адказаў Яму Філіп: на дзвесце дынарыяў не хопіць ім хлеба, каб кожны з іх хоць трохі атрымаў.
8. Кажа Яму адзін з вучняў Яго, Андрэй, брат Сі'мана Пятра:
9. ёсць тут адзін хлопчык, які мае пяць хлябоў ячменных і дзве рыбіны; але штб гэта для такога мноства?
10.1 сказаў Іісус: загадайце людзям узлегчы. Было ж многа травы на тым месцы. I вось узляглі людзі ў колькасці каля пяці тысяч.
(9) Мф. 14,17. Мк. 6,38. Лк. 9,13. (10) Мф. 14,19. Мк. 6,39. Лк. 9,14.
11. Έλαβε δέ τούς άρτους ό ’Ιησούς καί εύχαριστησας διέδωκε τοϊς μαθηταϊς, οι δέ μα&ηταί τοϊς άνακειμένοις, ομοίως καί έχ των όύαρίων δσον ήθελον
12. ώς οέ ένεπλήσθησαν, λέγει τοϊς μαθηταϊς Αυτού· συναγάγετε τα περισσεύσαντα κλάσματα, ϊνα μή τι άπόληται.
13. Συνήγαγον ούν καί έγέμισαν δώδεκα κοφίνους κλασμάτων έκ των πέντε άρτων των κρίθινων, ά έπερίσσευσε τοϊς βεβρωκόσιν.
14. Οί ούν άνθρωποι ίδόντες, δ έποίησε σημεΐον ό ’Ιησούς, έλεγον, δτι Ούτός έστιν αληθώς ό Προφήτης ό έρχόμενος είς τον κόσμον.
15. ’Ιησούς ούν γνούς, δτι μέλλουσιν έρχεσθαι καί άρπάζειν Αυτόν, ϊνα ποιήσωσιν Αυτόν βασιλέα, άνεχώρησε πάλιν είς τό δρος Αύτός μόνος.
16. Ώς δέ όψία έγένετο, κατέβησαν οί μαθηταί Αυτού επί την θάλασσαν,
17. και έμβάντες είς τό πλοϊον ήρχοντο πέραν τής θαλάσσης είς Καπερναούμ. Καί σκοτία ήδη έγεγόνει, καί ούκ έληλύθει προς αυτούς ό ’Ιησούς·
18. ή τε θάλασσα, ανέμου μεγάλου πνέοντας, διηγείρετο.
19. Έληλακότες ουν ώς σταδίους είκοσιπέντε, ή τριάκοντα, θεωρούσι τον Ίησούν περιπατούντα έπί της θαλάσσης καί εγγύς τού πλοίου γινόμενον, καί έφοβήθησαν
ДІ. ПрІАТХ Ж£ ^GKI ІЙСХ Й, ](БДЛ^ GOgAJKxt, ПОДДДЕ ΦρΗκώ,ΗΧ , Оу'ІНЦМ же БО34£а»4І|ІЬ.І4ІХ, ТАКОЯІД£ й ϊυ fMG^, елнкш yoTA^S’:
tsAroAapHSX (Η. 3. C. A.)
KI. Й ІДКШ НДСМТМШДСА , ΓΛ4 «умнкшдіхСкойіНх: {обе?нте йзкмткн оўкр^Х, Д4 Hi norHGHfTX HHHTOiKi.
гі. Сокрдшд же .й йсполнншд ДКДНДДНАТЕ КШШД ΟΥΙίρ^Χ ίϋ ПА■гй^х YA^GX МЧЛІЕННЫ^ХІ, НЯіе ЙЗБкІШД ІДДШШІХ. Тмчны^Х
ді. Чедок^цм жел БЙд’кыііе зн<*ΛΐίΗϊί, еже соткорй Інсх, гддіоддх^, I4KW Сен ссть kohcthhhS ПррОКХ ГрАДМНпКХ AUfX.
61. Ійсх оукш рз^лгЕбх, мкш УОТАТХ ПСІНтЙ, ДД БОІУНТАТХ бго
/ ZV \ ₽· \ I гтт / /
н сотБордтх vro цодТ, шнде пдкн
/ 0 %. / хх *!’ / **
ЬХ гора бДНН^ТТ. Н eOiJfHTHTH Д4 І’цесдрЕмх ΊΊοΙλιχ едннх
si. Μκιυη поздт; guctg, (нндо. п r* \ Z V \ / Л/
шд «умнцьі СГШ НД Al Off raiiome
teAigHie tt ψμΈ' ογκέ БЫБШН
31. Й БЛ’ЬзоійДІ GX КОрДЕЛЬ (н)* ЙДА^ НД ШНХ ІІОЛХ AIOfA БХ Кд_ пеенд&мх. Й тлід ДЕіе GkicTbtt, й he (оў)* G’i прншелх кх нн.мх Ійсх:
Н у Св. А.
ЙІ. AiOfi Ж£, G'^TfS1 БЕЛІЮ ДкІ^ДМф^, БОЗДБНЗДШЕСА.
ді. ГреБше же мкш (тддін дбд_
ДНАТК ПАТЬ, НЛН ТрНДЯАТЬ, (V.
У / * ' / 1 п
Зртшд Іксд \одаі|ід no діорю н GAH3 liOfAGAA БМБШД, Й ОуБОАШДСА!
iiepSqia
11. Інсусь, ВЗЯВЯ> ХЛ'Ьбы II воздавгь благодареніе, роздалт> ученнкамг, а ученнкіі возлежавшям'ь, также п рыбы, сколько кто хот'Ьл’ь;
12. іі когда насытнлпсь, то сказаля> ученнкамг Οβοημέ: соберііте оставшіеся кускн, чтобы ннчего не пропало.
13. II собралн іі наполнялп двіінадцать коробовг кускамн отя> пятн ячменных'ь хлібов'ь, оставпіямііся у τϊχέ, которые ілп.
14. Тогда людн, впдіівпііе чудо, сотворенное Іпсусом'ь, сказаля: это ястянно Τοτέ Пророкг, Которому должно прндтя вч> мір-ь.
15. Інсусь же. узнавгь, что хотятг прядтя, нечаянно взять Его п CA^xaTb царемт>, опять удалялся на ropy одянч..
16. Когда же настал'ь вечер"ь, то ученіікіі Его сошля кть морю
17. п, вопіедшя вт> лодку, отправплпсь на ту сторону моря вт> Капернаум'ь. Становнлось темно, а Інсус'ь не прпходплч. кт> ηημέ ;
18. дулг снльный BliTepB, п Mope волновалось.
19. Проплывшя около двадцатп пятн яля трпдцатп стадій, онн увнд’Ьлн Іпсуса, іідуіцаго по морю я нрнблмжаюіцагося кч> αολκϊ, η пспугалясь;
11. Узяў жа хлябы Іісус і, узнёсшы падзяку, раздаў вучням, а вучні — тым, што ўзляжалі; таксама і рыбы, колькі хто хацеў;
12. і калі насыціліся, сказаў вучням Сваім: збярыце кавалкі, якія засталі'ся, каб нічога не прапала.
13. I сабралі яны і напоўнілі дванаццаць кашоў кавалкамі ад пяці хлябоў ячменных, якія засталі'ся ў тых, што елі.
14. Тады людзі, якія бачылі цуд, зроблены Іісусам, сказалі: Ён сапраўды Той Прарок, што павінен прыйсці ў свет.
15. Іісус жа, даведаўшыся, што хочуць прыйсці, каб сілаю ўзяць Яго і зрабіць царом, адышоў ізноў на гару адзін.
16. Калі ж настаў вечар, спусціліся вучні Яго да мора
17. і, увайшоўшы ў лодку, паплылі' на той бок мора ў Капернаўм. I ўжо сцямнела, а Іісус не прыходзіў да іх;
18. і мора з-за таго, што дзьмуў моцны вецер, хвалявалася.
19. Праплыўшы каля дваццаці пяці ці трыццаці стадый, яны ўбачылі Іісуса, Які ішоў па моры і набліжаўся да лодкі, і спалохаліся;
(14) Быц. 49,10. Друг. 18,15. Мф. 11,3. Лк. 7,16,19. (17) Мф. 14, 22. Мк. 6,47. (19) Мф. 14,25. Мк. 6,48.
20. 'Ο δέ λέγεε αύτοΐς· ’Εγώ εΐμι, μή φοβεΐσθε.
21. Ήθελον ούν λαβεΐν Αυτόν εις τό πλοΐον καί ευθέως τό πλοΐον έγένετο επί τής γής, εις ήν ύπηγον.
22. Τή έπαόριον ό όχλος ό έστηκώς πέραν τής θαλάσσης, ίδών, δτι πλοιάριον άλλο ούκ ήν έχει, εΐ μή εν εκείνο, εις δ ένέβησαν οί μαθηταί Αύτοΰ, καί δτι οΰ συνεισήλθε τοΐς μαθηταΐς Αύτοΰ δ ’Ιησούς εις τό πλοιάριον, άλλα μόνοι οί μαθηταί Αύτοΰ άπηλθον
23. άλλα δέ ήλθε πλοιάρια έκ Τιβεριάδος έγγύς τοΰ τόπου, όπου έφαγον τον άρτον, εύχαριστήσαντος τοΰ Κυρίου· **:д ν
24. δτε ούν εΐδεν ό όχλος, δτι Ίησοΰς ούκ έστιν έχει, ουδέ οί μαθηταί Αύτοΰ, ένέβησαν (καί)* αύτοί εις τα πλοία καί ήλθον εις Καπερναούμ, ζητοΰντες τόν Ίησουν, * ΒΈ Β$κ. сп. Ηΐτΐι
25. καί εύρόντες Αυτόν πέραν τής θαλάσσης, εΐπον Αύτω· 'Ραββί, πότε ώδε γέγονας;
26. Άπεκρίθη αύτοΐς ό Ίησοΰς καί ειπεν άμήν, άμήν λέγω ύμΐν ζητεΐτέ Με, ούχ δτι εϊδετε σημεία, άλλ’ ότι έφάγετε έκ των άρτων καί έχορτάσθητε·
27. έργάζεσθε μη την βρώσιν την άπολλυμένην, άλλα την βρώσιν την μένουσαν εις ζωήν αιώνιον, ήν ό Χίος τού ’Ανθρώπου ύμΐν δώσει" Τοΰτον γάρ ό Πατήρ έσφράγισεν ό Θεός.
κ. Онх жі гдд ндіх:
еСЛІК, Hi GOHTiCA.
кд. Хота^ «γειυ π[)ϊατη £го бх кордБдь: н дбіі кордбдк gmctg НД 3MMH, БХ НКЖі НДА^.
ГіБ. βο^ΤΟίΗ (жі) НД0ОДХ, нжі
CTOAUie ШБ WHX Π0ΛΖ ДІОрА, БНДФбХ^ * \** λ / Т ό
гакш КОўДБДА ННОГЮ Ηί G'G TS, токзіш ёдйнх тон, бх оныбі бнн_ дошд «учнаьі 6гш,ой tafitu не бннді СО оўмнкй ОбоНЛІН ІЙСХ БХ КОрДБЛк, но едйнн*»учнцм ёгш йдошд:
стоан корлкльцд (Н. 3. С. А.)
н Я Л/ „ / гтт*
КГ. Η ННМ П0ІНДОШ4 КОрДБЛН IV Т„ ’ п £ **
івермдм блнз лттд, ндтже МДОШД ^Gbltt, 5(БДЛ^ БОЗДДБШІ Гдібні: *ІіОр4КЛЬЦН Твлгоддрнвшю Бг!?
- n / f I / *
КД-Л 6ГДД mt БНД'ЕШД ндродн > ГДКШ ІЙСД Hi GklCTh tS, нн «умннх ёгн), бл4зошд сдлін бх кордБлн н Π|)ϊндoшдt бх Кдпернд^діх, Ηψ^ψί I йсд,
*βΗΑί народх Тйдошд no* А \ » » W
ке. н WG^tTUIi СГО WG WHX полх ліора, ρΊιΐΜ Рдббі, когдд зд^ смсть;
Рдббі,
ks. Glb'fctjia йліх Ійсх й ріме:
ДДІННк, ДЛІННк глю
бдліх: нцііте /ІІсне, Hi гакю бЙд'Ьті зндліініі , но гакш галм есте ^gm* й ндш_ ТНСТІСА: мдості ίο
Kg. д’блднті Hi GjiauiHo гнб. awiji«*, но Брдшно пресмБДкціее БХ ЖНБОТХ B'fblHUHt, ёже Ghx ЧлБ'^_
НІСКІН бдліх ддстх: Gero go СЭцх / ** ¥▼ зндліенд пгх.
' ΙΙΙΜΛΨΛΈ
*ΓΗΚΗϊίψΗ tiKK3HH
20. но Он-ь сказа.гь нмгь: это Я, не бойтесь.
21. Онп χοτϊλη прннять Его вт> лодку; н тотчась лодка прнстала кт> берегу, куда плылн.
22. На другой день пародж, стоЯВШІЙ ПО Ту СТОрОНу МОрЯ, ВНДІІЛ'Ь, что там'ь, κροΜΐ одной лодкн, вг которую вошлп ученнкн Его, нной не было, н что Інсусь не входнлг βέ лодку сь ученнкамн Свонмн, а отнлылн однн ученнкн Его;
23. мсжду ΤΐΜΊ. прншлн Η3Έ Тпверіады другія лодкп блнзко кт> тому мйсту, гд'Ь 4лн хлібг по благословенін Господнемт.;
24. птакь когда народь увнд'Ьл’ь, что туть ηϊτέ Інсуса, нн ученнΚΟΒΈ Его, ТО ВОШЛН ΒΈ ЛОДКІІ п прііплылп вть Капернаумт>, ніца Інсуса,
25. н нашедшн Его на той сторонТ> моря, сказалн Ему: Раввй! когда Ты сюда прншел'ь?
26. Інсусь сказал"ь пм'ь вт> отβ·6τί>: нстннно, нстннно говорю Bawi·: вы ніцете Меня не потому, что внд’Ьлн чудеса, но потому, что *лн хлібт. н насытнлнсь;
27. старайтесь не о пніц'Ь тлішной, но о шнцй, пребываюіцей вж жнзнь вйчную, которую дастт> Bawb Сынж HexoBiinecKifi; нбо на Нсм'ь положнл'ь печать Свою Oreirb, Богь.
20. але Ён сказаў ім: гэта Я, не бойцеся.
21. Яны хацелі ўзяць Яго ў лодку; і адразу лодка прыстала да берага, куды яны плылі'.
22. На другі дзень народ, які стаяў па той бок мора, убачыў, што там не было іншай лодкі, апрача адной той, у якую ўвайшлі вучні Яго, і што Іісус не ўваходзіў з вучнямі Сваімі ў лодку, але вучні Яго адплылі' адны;
23. і іншыя лодкі прыплылі' з Тыверыяды блізка да таго месца, дзе елі хлеб, калі Гасподзь узнёс быў падзяку;
24. калі ўбачылі людзі, што там няма ні Іісуса, ні вучняў Яго, то ўвайшлі самі ў лодкі і паплылі ў Капернаум, шукаючы Іісуса,
25. і, знайшоўшы Яго на тым баку мора, сказалі Яму: Равві'! калі Ты сюды прыбыў?
26. У адказ ім Іісус сказаў: праўду, праўду кажу вам: вы шукаеце Мяне не таму, што бачылі цуды, а таму, што елі хлеб і насыціліся;
27. дбайце не пра ежу тленную, а пра ежу, што застаецца на жыццё вечнае, якое дасць вам Сын Чалавечы, бо Айцец вызначыў Яго пячаццю Сваёю, Бог.
2 Пят. 1,17.
28. Ειπον όνν -προς Αύτόν τί ποιώμεν, ϊνα έργαζώμεθα τά έργα τού θεού;
29. Άπεκρίθη ό ’Ιησούς καί ειπεν αύτοΐς· τούτο έστι τό έργου τού θεού, ϊνα πιστεύσητε εις Όυ άπέστειλεν ’Εκείνος.
30. Ειπον ουν Αύτω· τί ουν ποιείς Συ σημεΐον, ϊνα Ιδωμεν και πιστεύσωμέν Σοι; τί έργάζη;
31. οί πατέρες ήμών τό μάυυα έφαγου έυ τη έρήμω, καθώς έστι γεγραμμένον άρτου έκ τού ουρανού έδωχεν αύτοΐς φαγεΐν.
32. Εΐπεν ουν αύτοΐς ό ’Ιησούς· αμήν, αμήν λέγω ύμΐν ού Μωϋσής δέδωκεν ύμΐν του άρτον έκ τού ούρανού, άλλ’ ό Πατήρ Μου δίδωσιν ύμΐν τον άρτον έκ τού ουρανού τον αληθινόν
33. ό γάρ άρτος τού Θεού έστιν ό Κατα(3αίνων έκ του ούρανού και ζωήν Διδούς τω κόσμω.
34. Ειπον ουν προς Αυτόν Κύριε, πάντοτε δός ήμΐν τόν άρτον τούτον, ^πεινάσει
35. Είπε δέ αύτοΐς ό ’Ιησούς· ’Εγώ εϊμι ό άρτος τής ζωής· ό έρχόμενος πρός Με ού μή πεινάση|, καί ό πιστεύων εις Έμέ ού μή διψήση* πώποτε· *δεψήσεε
КНІГІ ОНЛАЙН
