КНІГІ ОНЛАЙН

Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Іаана.

Памер: 208с.

Мінск 2005

55.68 МБ

36.	άλλ’ ειπον ύμΐν, ότι καί έωράκατε Με, καί ού πιστεύετε·
37.	παν, δ δίδωσί Μοι ό Πατήρ, πρός ’Εμέ ήξει, καί τόν έρχόμενον πρός Με ού μή έκ(3άλω έξω,
κη.	Р1:шл же кх Неаі^: что сотБорйліх, дд д^адедіх д'клд Бйііа;
к^.	С0Б'Ьфл Інсх й ^ече йлх: te ееть д'Ёдо Бжіе, дд Б'йрЧете бх To­ro, сгоже послд Онх.
л.	же кое* оуБО Тм ТБОрЙіІШ знллйнк, ДЛ БНДН4ІХ й gT₽S’ HJifJixt Test; что д^алешн;
что	(Н. 3. С. А.)
п \	/ ο z *	/
АД. отцы ндшн тдошл аідннХ БХ IlScTMHK, ГОКОЖЕ 6СТБ пйсдно: YA'flGX ext HGCE ДЛДЕ Й/НХ GUTH.
Чшл Тш
АБ.	РеЧЕ OyGlU Й.НХ Ійсх: Л41ННБ, д.нйнь raw блдіх: he zHwvceh
\	/	I/	*	\
ДЛДЕ БЛЛІХ J(A'GGX СХ НБ(Е, НО Οίίχ ЛІОН ДЛЕТХ БЛДІХ УлТіКХ
А/ ’	U * г\	™
ΗίΤΗΗΗΜΗ га нкн:
ω
ΛΓ.	ХлТбХ GO БжіН 6CTG СрДАІІ СХ^ НБСЕ Й ДлАН fKHGOTxt Hiro's.
iu I ікнзнь
лд. РТ(ІІА оувш ΙίΧ Нелі^: Гдн, БСЕГДЛ ДЛЖДЬ НЛ/НХ )(A'(;GX сеіі.
Тне бзллчетх
Л6.	Рече ;ке й.нх ійсх: Лдж еміь ^aTgx яінботньін : грАДЫн GO ΖΗηΪ HE ЙдіЛТЬ GgaAIUTHCAt, й G'kpSAH БХ Z0A HE НЛІДТБ БЖ4-
z	*	/	*	,
ЖДЛТНЕА НННОГДЛЖЕ: he вждяіДЕ'ГХ
AS.	HO Р'ІІ^Х БЛ41Х, ткш Й БН_
Д’Ьте zHa, й he б'Ь^ете:
лд. БСЕ, еж« ДЛЕТХ zliH'b Ойх, ко ζΗη^ ПрІНДЕТХ, Н Г()АД&|1АГО ко ζΙΙηΊ HE ЙЗГКЕН^ БОНХ,
28.	ІІтак'ь сказалн Ему: что намть дйлать, чтобы творнть діла Божін?
29.	Інсусь сказалт> нмч> вв отвйть: воть, дРло Божіе, чтобы вы вТ>ровалы вть Того, Кого Онг послалЧ).
30.	На это сказалн Ему: какое же Ты дашь знаменіе, чтобы мы увндЬлн й пов’Ьрнлн Теб'Ь? чтб Ты дВдаешь?
31.	отцы нашн ian манну вв пустыні, какт> напнсано: хд4бт> сь неба дал'ь нм'Ь ϊοτβ.
32.	Іпсуст» же сказал'ь пмв: пстіінно, пстпнно говорю вамг: не Мовсей далч> вамч» хл,Ьбгь сь неба, а Отец*ь Мой даств вамв лстпнный хл'Ьб'ь ст> небесь;
33.	нбо xatob Божій ссть Τοτέ, Который сходлтв С'ь небес'ь м даеть жлзнь міру.
34.	На это сказалм Ему: Господп! подавай HaMb всегда такой χλϊ6ί>.
35.	Інсусь жс сказал'ь ημί>: Я есмь хдйб'ь жіізнй: прпходяіцій ко Мн* не будетв алкать, л віруюіцій вв Меня не будетт» жаждать нлкогда;
36.	но Я сказал’ь ββμέ, что вы л влділл Меня, л не вРруете;
37.	все, чтб даетть МнЬ Отецт», ко Мні прйдетть, ц прлходяіцаго ко МнВ пе пзгоню βοηέ,
28.	Яны ж сказалі Яму: што нам рабіць, каб здзяйсняць справы Божыя?
29.	У адказ Іісус сказаў ім: вось справа Божая: каб вы веравалі ў Таго, Каго паслаў Ён.
30.	Яны ж сказалі Яму: якое Ты зробіш знаменне, каб мы ўбачылі і паверылі Іабе? што Ты здзейсніш?
31.	айцы нашы елі манну ў пустыні, як напісана: “хлеб з неба даў ім есці”.
32.	Сказаў жа ім Іісус: праўду, праўду кажу вам: не Маісей даў вам хлеб з неба, а Айцец Мой дае вам з неба хлеб ісцінны;
33.	бо хлеб Божы — гэта Той, Хто сыходзіць з неба і дае жыццё свету.
34.	Яны ж сказалі Яму: Госпадзі! заўсёды давай нам хлеб гэты.
35	.1 сказаў ім Іісус: Я — хлеб жыцця; хто прыходзіць да Мяне, не зведае голаду, і хто веруе ў Мяне, не будзе мець смагі ніколі;
36.	але Я сказаў вам, што і бачылі вы Мяне, і не веруеце;
37.	усё, што дае Мне Айцец, да Мяне прыйдзе, і таго, хто прыходзіць да Мяне, Я не выганю вон,
Пс. 77, 24-25. Прам. 16, 20. Ін. 6,49.1 Кар. 10, 3. (35) Ін. 4,14; 6, 48, 58; 7, 37. (36) Ін. 6, 64.
38.	δτι καταβέβηκα έχ του ούρανοΰ, ούχ ϊνα ποιώ τό θέλημα τό Έμόν, άλλα το θέλημα τοΰ πέμψαντός Με [Πατρός]*· *ηηγαϊηϊτέ
39.	τούτο δέ έστι τό θέλημα τοΰ πέμψαντός Με Πατρός, ϊνα παν, δ δέδωκέ Mot, μή άπολέσω ές αύτοΰ, άλλα άναστήσω αυτό έν τη έσχατη ημέρα·
40.	τοΰτο δέ έστι τό θέλημα τοΰ Πέμψαντός Με, ϊνα πας ό θεωρών τόν Υιόν και πιστεύων εις Αυτόν έχη ζωήν αιώνιον, και άναστήσω αυτόν ’Εγώ (έν)* τη έσχατη ημέρα. *βτ> ηϊκ. сп. ηϊτέ
41.	Έγόγγυζον ούν οί ’Ιου­δαίοι περί Αύτοΰ, δτι εΐπεν· ’Εγώ ειμι δ άρτος ό καταβάς έκ τοΰ ούρανοΰ·
42.	καί έλεγον ούχ Ούτός έστιν Ίησοΰς ό Υιός ’Ιωσήφ, Ου ήμεΐς οϊδαμεν τόν πατέρα και τήν Μητέρα; πώς ούν λέγει Ούτος, δτι έκ τοΰ ούρανοΰ καταβέβηκα;
43.	Άπεκρίθη ούν δ Ίησοΰς κα'ι εΐπεν αύτοΐς· μή γογγύζετε μετ’ άλλήλων *βέ ηϊκ. сп. ніть
44.	ούδε'ις δύναται έλθεϊν πρός Με, έάν μή δ Πατήρ δ πέμψας Με έλκύση αύτόν, και ’Εγώ άναστησω αύτόν έν* τη έσχατη ημέρα·
4δ.	έστι γεγραμμένον έν τοΐς προφήταις· και έσονται πάντες διδακτοί τοΰ Θεοΰ. Πας [ούν] ό άκούσας παρά τοΰ Πατρός και μαθών έρχεται πρός Με·
46.	ούχ δτι τόν Πατέρα τις έώρακεν, εί μή δ Ών παρά τοΰ Θεοΰ, Ούτος έώρακε τόν Πατέρα.
ΛΗ. ІДКШ СННДО)(Х СХ НБ«, Hi дд ткорю болк /How, но χολ» nocm. ШДГЮ ЛІА Шцд*: *слова Оці ΗΐΤΈ у Св. А.
лд.^іе же gcth бола поілдыпдгш Λα Оір, дд ые, еже ддде/Нн, не ποΓδΕΛΜ ш негш, но босі^ш^ е бх посл^дній день:
Л1.	(6 ЖЕ есть ΚΟΛΑ Поелдвшдгш /ІІА, ДД БСАКХ БНДаГі СнД Й К'Кр^АН БХ Hero йлйть ЖНБОТХ Б^'ІНЫН, н коскршЧ его dgx бх посл’Кдній день.
ЛІД. ΡοΠΤ^	І^ДЕб w
Нміх, ідкш рече: ilgx біжк ^л^бх сшедый сх нбс£ :
ліб. й глдголдх^: не Осй лм есть Ійех Снх Ішснфовх, 6гшж« лйі Зндміх сэтцд й /Нтрь; кдкш оуво глетх Сен, ідкш tx нбсе енндо^х;
ліг. Шьтпііа оувш ІНЙЬ к рпе Йліх: не ροπψκτΕ л«жд£ собою:
лІд. ннктоже ліожетх прінтн ко ζΗηΪ, Λψί не Оцх поелдкын Λα прнблечЕтх его, й dgx босі^ш^ его бх посл^дній денк:
ліб. ееть пнсдно бо npf>0iyfc)(x: й кЧд^тх бсм нд^менн Бго<«х*. β(ΑΚΧ слышдбый wt Оцд й нд. Бмкх прійдетх** ко Лн^:
+	/	’	т	/ ν л **	/
ΒίΑΚΧ οφκο нже мышдн ογ грддетх dis. не raiiw СЭцл БмдФлх еіть* КТО, TOIwKW Смй ш hut, Сей бмд-Ь Оцд. *внд4; ίΌψί
38.	нбо Я сошелт» сь небесь не для того, чтобы творнть волю Мою, но волю пославшаго Меня Отца;
39.	воля же пославшаго Меня Отца есть та, чтобы того, чтб Οηί> МнФ дал'ь, ннчего не погубнть, но все тб воскреснть βέ послідній день;
40.	воля Пославшаго Меня есть та, чтобы всякій, вндяіцій Сына м B^pyromifi вт> Hero, нмФл'ь жнзнь в^чную, н Я воскрешу его вг посл'Ьдній день.
41.	Возропталн на Hero Іудеіі за то, что Οηί> сказал'ь: Я есмь хлЬб’ь, сшедшій сь neOecT.,—
42.	н говорнлн: не Ііісусь лн это, Сынг ΙοοΗφοΒΈ, Котораго отца п Мать мы знаем'ь? κέκΈ же говорнть Οηέ: Я сшел'ь сг небесь?
43.	Інсусь сказал'ь нмт> βί> отвФть: не ропіцнте между собою:
44.	нпкто не можеть прядтн ко Мні, еслн не прнвлечегь его Отецг, пославшій Меня, п Я воскрешу его βί> послідній день;
45.	у пророковч> напнсапо: в будут-ь всіі научены Богомть. Всякій, слышавшій оть Отца н научнвшійся, прнходнгь ко Мні;
46.	это не тб, чтобы кто влділ'ь Отца, кромі Того, Кто есть огь Бога: Онт> вйд1ілт> Отца.
38.	бо Я сышоў з неба не дзеля таго, каб чыніць волю Сваю, але волю Айца, Які паслаў Мяне;
39.	а воля Айца, Які паслаў Мяне, у тым, каб з усяго, што Ён даў Мне, Я нічога не загубіў, але ўваскрасіў гэта ў апошні дзень;
40.	воля Таго, Хто паслаў Мяне, у тым, каб кожны, хто бачыць Сына і веруе ў Яго, меў жыццё вечнае, і Я ўваскрашу яго ў апошні дзень.
41.	Абўрыліся тады Іудзеі на Яго за тое, што Ён сказаў: “Я ёсць хлеб, які сышоў з неба”,
42.	і гаварылі: ці не Іісус гэта, сын Іосіфаў, бацьку і Маці Якога мы ведаем? як жа Ён кажа: “з неба Я сышоў"?
43.	На гэта Іісус сказаў ім: не абурайцеся паміж сабою;
44.	ніхто не можа прыйсці да Мяне, калі Айцец, Які паслаў Мяне, не прывядзе яго, і Я ўваскрашу яго ў апошні дзень;
45.	напі'сана ў прарокаў: і будуць усе навўчаны Богам. Кожны, хто пачуў ад Айца і навучыўся, прыходзіць да Мяне;
46.	гэта незначыць, што Айца бачыў нехта, апрача Таго, Хто ад Бога: Ён бачыў Айца.
(44) Іер. 31,3. Ін. 6,65. (45) Іс. 54,13. Іер. 31,34. Mix. 4,2. Яўр. 8,10; 10,16. (46) Мф. 11,27. Лк. 10,22.
Ін. 1,18.
47.	Αμήν, αμήν λέγω ύμΐν ό πιστεύων εις ’Εμέ έχει ζωήν αιώνιον.
48.	Έγώ είμι ό άρτος τής ζωής·
49.	οί πατέρες υμών έφαγον το μάννα έν τή έρήμω και άπέθανον
50.	ουτός έστιν ό άρτος ό έχ τοΰ ούρανοΰ κατα^αίνων, ϊνα τις ές αύτου φάγη και μή άποθάνη·
51.	Έγώ ετμι ό άρτος ό ζών, ό έκ τοΰ ούρανοΰ καταβάς· εάν τις φάγη έκ τούτου τοΰ άρτου, ζήσεται εις τον αιώνα· και ό άρτος δέ, δν Έγώ δώσω, ή Σάρζ Μου έστιν, ήν Έγώ δώσω υπέρ τής τοΰ κόσμου ζωής.
52.	Έμάχοντο ουν προς άλλήλους οί ’Ιουδαίοι, λέγοντες· πώς δύναται Ούτος ήμΐν δοΰναι τήν Σάρκα φαγεϊν;
53.	Ειπεν ουν αύτοΐς ό Ίησοΰς· αμήν, αμήν λέγω ύμϊν εάν μή φάγητε τήν Σάρκα τοΰ Υίοΰ τοΰ Ανθρώπου καί πίητε Αύτοΰ τό Αίμα, ούκ έχετε ζωήν εν έαυτοΐς·
54.	ό τρώγων Μου τήν Σάρκα καί πίνων Μου τό Αίμα έχει ζωήν αιώνιον, καί Έγώ άναστήσω αύτόν (έν) τή έσχάτη ήμέρα·
55.	ή γάρ Σάρξ Μου αληθώς έστι βρώσις, καί τό Αϊμά Μου αληθώς έστι πόσις·
56.	ό τρώγων Μου τήν Σάρκα καί πίνων Μου τό Αιμα έν Έμοί μένει, καγώ έν αύτώ·
<«3	й'НМнь, іпннк глю блліх: Б'К^АН БХ ΖΙΙα Йлйть ίΚΗΒΟΤΧ Б'КчНЫН.^
лін. Лзх бс<нк ^а'Кбх жнботнмн:
r«	О X / Λ /	"ί·	/	<7
ЛЦ. ОТЦБІ КЛШН мдошл лілнн» sx^nSiTMHH й еудлрешд:
ϊιιια (Н. 3. С. А.)
Η.	«Η 6ΗΊ1 ^А'КкХ СЦОДАН сх нк«, дл, ліре кто ίυ ΗίΓΐυ глстх, he »у-
НЛ. ІІЗХ еслік ХА'КБХ ЖНБОТНМН, л/	/ V	г\	х 1/
hike сшедмн сх нксе: лціе кто сн'Ьстк ш хл'Кбл ctrw, жнбх ё^детх бо к'ёкн: н \л'Кбх, егеяіе fl^x длліх. Плтк /ΗОА 6СТБ, КЖ£ ^ЗХ ДЛЛІХ / /
МІОСКЫН жнвотх
HR.	n^AJ(4cA* Ж£ ліежд^ сокою ЖйдоБеІ", гллголюцн: клкш ліоаотх Сен нлліх длтнПатб (Grow)** йстн;
tKJfAy^CA tlwAliH **нігь л у Св. А.
НГ. Р«Ч£ Ж£ йліх Ійсх: ллійнк, ЛЛІМНБ ГАЮ БЛ<йх: ЛІ|І£ Н€ СН^С'ГС Hath СіІа Чаб'Кчссклгш, нн пігге КрОБ£ GriU, ЖНБОТЛ Hf HAUTf БХ tfui:
нд. мдмн /Hew IIΛ1Έ Й ΠΪΑΗ /HOW KfCbt ЙЛІЛТЬ ЖНБОТХ БІІЧНЫН, Н Лзх ΒΟίΚουΐίέ 6ГО БХ ПОСА^ДНІН день:
Н6.	Патб ко ζΙΙοα НСЧ’НННШ есть Б|>ЛйіНО , Й КўОББ zHoA ЙсТМННШ есі’ь пйко:
HS. ілдмн zHow Плтк Й ΠΪΑΗ zlfow В()ОБК БО ζΙΙηΊ ПріББІБЛЕТХ, й Лзх бх нміх:
(48) Ін. 6, 35. (49) Вых. 16,14-15. Лік. 11, 7. Пс. 77,24-25.
47.	Нстлнно, пстяпно говорю вам'ь: в'бруюіцій вг Меня HMberb жнзнь вічную.
48.	Я есмь xaliOb жнзнв:
49.	отцы вашн іля манну βί> пустын’Ь н умерлп;
50.	хл'Ьб'ь же,сходяіцій сь небесь, таковв, что ядуш,ій его не умрета;
51.	Я—χλϊοβ жнвый, сшедшій сь небесь: ядуіцій хлію'ь сей будетт, жять βο-βϊκέ; χλϊ6έ же, который Я дам'ь, есть Плоть Моя, которую Я отдам'ь за жнзнь міра.
52.	Тогда Іудея сталн спорнть между собою, говоря: как'ь Онгь можетч. дать нам'ь ість Плоть Смю?
53.	Інсус'ь же сказал'ь нмг: ястянно, пстлнно говорю Ba^i.: еслп не будете ість Плотіі Сына Человііческаго н пнть Кровп Его, то не будете ημϊτβ βέ себіз жязніі:
54.	ядушій Мою ГІлоть я піюшій Мою Кровь пм'Ьетгь жязнь вічную, н Я воскрешу его βέ посл’Ьдній день: