КНІГІ ОНЛАЙН

Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Іаана.

Памер: 208с.

Мінск 2005

55.68 МБ

*	4-
H4 I Hf
x O “	/ 7Г ft \4-	V
д. Gia рекк H/tu, аятдТ бк 1д_ AiAEH. ntiA же tnpfKbirTb
Ϊ. ёг'ДА ЖЕ БЗЫДОША GfMTIA 6riu БХ прдздннкх , тогдд й Gaaix бзмді, he іак'к, но іакш тдн.
ВХ ПрАЗДННІІХ ПОСЛ'Й ВЗЫДЕ
«	/ ίΐ Λ \
41.	Жндобс же нскдр vro П^АЗДННКХ Н ГААГОЛА^: ГД'Е eiTh Онх; *Іюд'Ь"н
БІ. Й уопотх Λ4Η0ΓΧ Б'Ь W Нелх вх нлрод'Ь^жІ’: обТн* ГААГОАА^, гакш БАГХ есть: HHIM ЖЕ ГААГОАА^: НН, НО льстйтх HAfOAGltt. *овін οφκο
І'ндрод'Ь tt ндродх
ТТ / п/	I *	/
П. ННБТОЖі ОуБШ ΜΗΈ ГАДГОААІІІі ш ^Неліж, стрл^д рддн і^денскагш.
НН 6ДННХ ЖЕ СХ ДірЗНОВЕ НВЕМХ
4.	нбо нлкто не д'Ьлает'ь чеголнбо втайні, н шцеть caMB быть Η3ΒΐετΗΒΐΜΊ>; еслн Ты творіішь такія дВла, то явн Себя міру.
5.	ІІбо н братья Его не віровалн вя> Hero.
6.	На это Інсус'ь сказалг пмг: Мое время еіце пе настало, а для васв всегда время;
7.	вас’ь мірв не можегь ненавндііть, а Мепя ненавпдпт'ь, потомучто Я свпдВтельствую ο ηθμέ, что дЬла его злы;
8.	вы пойднте на праздннк’ь сей, а Я еіце не пойду на сей праздηηκβ, потомучто Мое время еіце не нсполннлось.
9.	Cie cKaaaBi. ημί>, остался вв Галнле’Ь.
10.	Ho когда прншлн братья Его, тогда π Οηί> прншел'ь па празднпк"ь, не явно, а как'ь-бы тайно.
11.	Іудея же нскалн Его на празднмк'Ь л говорнлн: гдй Онгь?
12.	II много толков'ь было о Немв вг народЬ: однн говорллн, что Онв добрг, а другіе говорнля: ηϊτέ, но оболыцаеть HapoAB.
13.	Впрочемв, някто не говорнлв ο Немв явно, боясь Іудеевв.
4.	бо ніхто ўпотай не робіць нічога і стараецца сам навідавоку быць; калі Ты такое робіш, пакажы Сябе свету.
5.	Бо і браты Яго не веравалі ў Яго.
6.	Сказаў жа ім Іісус: час Мой яшчэ не прыйшоў, а ваш час заўсёды наяўны;
7.	не можа свет ненавідзець вас, Мяне ж ён ненавідзіць, бо Я сведчу пра яго, што справы яго ліхія;
8.	вы пайдзіце на гэтае свята, а Я яшчэ не пайду на свята гэтае, таму што час Мой яшчэ не настаў.
9.1,	сказаўшы гэта ім, Ён застаўся ў Галілеі.
10.	Калі ж пайшлі браты Яго, тады і Ён пайшоў на свята, не адкрыта, а нібы ўпотай.
11.	А Іудзеі шукалі Яго на свяце і гаварылі: дзе Ен?
12.	I многа спрэчак было пра Яго ў народзе: адны казалі, што Ён добры, a іншыя казалі: не, Ён жа ўводзіць у зман народ.
13.	Ніхто, аднак, адкрыта не гаварыў пра Яго з-за страху перад Іудзеямі.
(8) Ін. 7, 6, 30; 8,20. (12) Ін. 6,14; 7,40; 9,16; 10,19. (13) Ін. 9, 22; 12, 42; 19, 38.
11.	’Ήδη δέ της εορτής μεσούσης, άνέβη δ Ίησοΰς εις τό ιερόν και έδίδασκε·
15.	καί έθαύμαζον οί ’Ιουδαίοι, λέγοντες· πώς Ουτος γράμματα οιδε μη μεμαθηκώς;
16.	Άπεζρίθη αύτοϊς ό Ίη­σοΰς ζαί ειπεν ή Έμή διδαχή ούζ έστιν Έμή, άλλα του Πέμψαντός Με·
17.	εάν τις θέλη τό θέλημα Αύτοΰ ποιεΐν, γνώσεται περί τής διδαχής, πότερον έζ του Θεοΰ έστιν, ή ’Εγώ άπ’ Έμαυτοΰ λαλώ·
18.	δ άφ’ εαυτού λαλών τήν δόξαν τήν ιδίαν ζητεί, ό δέ Ζητών τήν δόξαν του Πέμψαντος Αύτόν, Ουτος αληθής έστι, ζαί αδικία έν Αύτώ ούζ έστιν
19.	ού Μωϋσής δέδωζεν ύμιν τόν νόμον; καί ούδείς εξ ύμών ποιεί τόν νόμον. Τί Με ζητείτε
αποκτειναι;
20.	Άπεζρίθη ό όχλος
είπε· δαιμόνων έχεις· ζητεί άποκτεΐναι;
7Л'.
Σε
21.	Άπεκρίθη δ Ίησοΰς ειπεν αύτοϊς· εν έργον έποίησα,
και
καί πάντες θαυμάζετε·
22.	διά τούτο Μωϋσής δέδωκεν ύμΐν τήν περιτομήν, ούχ ότι εκ του Μωϋσέως έστιν, άλλ’ έκ τών πατέρων, καί έν σαββάτω περι­
τέμνετε άνθρωπον ·
23. εί περιτομήν λαμβάνει «γ. 4ψε	( πρϊΕΛΜΕΤΧ
άνθρωπος έν σαββάτω, ϊνα μή | челоб^кх бх Л’ббнМ», Д4 he ^43..
rv	ζ
ді. ίίεϊε ms бх прЕполоБЕнІЕ п^ЗАhmiu* кдмде ійех во	й
0уч4Ш£: оужf же прлздннка преполовльшюсА ήίΒΑΤΗΛΗψΕ (Нов. Зав. Св. Алексія)
61.	Н ДНБЛА^СА І^дее, ГЛ4г0лЮιρε: ійкш Ge» кнйгн б'Есгь he оучйкіА;	п
SI. СЭб'ЦіД (вукш) Н/НХ Ійсх й рече: /Ное «учніе н&ть Ліое, но Поеллбшлгш /На:
3ΐ. 4ψε κτο ρψετχ болм δπύ ТБОрНТН , рЛЗ^ЛГІІЕТХ^ ”ΡΗΪΗ, HOC Ш Бг4 6ίΤ6, НЛН ЙЗХ ® 0(Б6* глю: ώ Οεκ·6
/ U ΤΤΤ
HI. ΓΛΑΓΟΛΑΗ ш НБе ШКМ ίΒΟίΑ Ηψετχ, л Йіран слдбы Помакшдгш bro, СеЙ ЙсТННЕНХ 6СТЬ, Й H^CTh н£П|аБды бх Неліх:
Ш «fit
г·	жу П /u	Υ* /
Д(. HE ZtlWVCEH ЛН Д4ДЕ R441X Здконх; й ннктоже wt блсх тбо. рйтх ЗДКОНД. Что ДІЕНеН ΗψΕΤΕ оуБЙтн; *д<ш Інн едннж же нз ttilA ίί. β)κ4ψΛ ндрсдх й рече: б'інд лн нлйшн; кто Леке ніретх оукнтн;
iu. ΟΒΈψΛ Інсх н рече нзіх: 6ДЙН0 Д^ДО COTBOpHJJX, Й БСН ДНБН. теса:
КБ. СЕГШ рддн дНшГСЕН ДДДЕ К4/НХ ШБр^ЗДНІЕ , HE wilHW W /HlUYCEd бсть, но ίο сЗтецх, н бх cSskgivt^ ШБр'ЕзДЕТЕ ЧЕ4ОБ^Н4:
♦ 1
дллх
nt
14.	Ho вч> половпнД уже празднпка вошелг Інсуст> вт> храмт· н учнл'ь;
15.	н дпвплнсь Іуден, говоря: какть Онг BHaeTb Пнсанія, не учпвшпсь?
16.	Інсусь, отвйчая hmb, сказалг: Мое ученіе—не Мое, но Пославшаго Меня;
17.	кто хочет"ь творпть волю Его, тотт> узнаета о семі> ученін, огь Бога лн оно, нлн Я Самч> от-ь Себя говорю;
18.	говоряіцій саігь οτέ себя ніцстг славы себй; а Кто nmeTi. славы Пославшему Его, Тотт> ястннеігь, н ηϊιτέ неправды βί> ΗβΜΊ>;
19.	не далгь лп вазгь Монсей закона? н нпкто нзч. васт> не поступаегь по закону. За что ніцете убнть Меня?
20.	Народч. сказалч> вч> отвйт-ь: ые бісь лн ββ Тебі? кто Htnerb ублть Тебя?
21.	Incyci., продолжая рйчь, сказалгь лмк одно дйло сдЬла.гь Я, п всЬ вы днвнтесь;
22.	Монсей далч> вамт> обрізаніе, —хотя опо не оть Мопсея, по отт> отцсн'ь,—н вт. субботу вы обріізываете человйка;
23.	еслп вч> субботу прнппмастгь чслов'йкч> обрйзаніе, чтобы не былч.
14.	Калі ж свята дайшло ўжо да паловы, увайшоў Іісус у храм і вучыў;
15.	і здзіўляліся Іудзеі, гаворачы: як Ен ведае Пісанні, не вучыўшыся?
16.	У адказ ім Іісус сказаў: Маё вучэнне — не Маё, a Taro, Хто паслаў Мяне;
17.	калі хто хоча волю Яго выконваць, то даведаецца пра гэтае вучэнне, ці ад Бога яно, ці Я Сам ад Сябе гавару;
18.	хто гаворыць сам ад сябе, той уласнай славы шукае, а Хто шукае славы Таму, Хто паслаў Яго, Той праўдзівы, і няма няпраўды ў Ім;
19.	ці не даў Маісей вам закон? і ніхто з вас не выконвае закону. Чаму вы хочаце забіць Мяне?
20.	Народ адказаў: дэман у Табе; хто хоча забіць Цябе?
21.	У адказ Іісус сказаў ім: адну справу зрабіў Я, і вы ўсе здзіўляецеся;
22.	вось Маісей даў вам абрэзанне, — хоць яно і не ад Маісея, але ад айцоў, — і ў суботу вы абразаеце чалавека;
23.	калі абрэзанне прымае чалавек у суботу, каб не быў парўшаны закон Маісееў,
Дзеян. 7, 38, 53. (20) Ін. 8, 48, 52; 10,20. (22) Быц. 17,10. Лев. 12, 3. (23) Ін. 5, 8-9,16.
λυθή ό νόμος Μωϋσέως, Έμοΐ χολατε, δτι δλον άνθρωπον υγιή έποίησα έν σαββάτω;
21.	μή κρίνετε κατ’ δψιν, αλλά τήν δικαίαν κρίσιν κρίνατε.
25.	Έλεγον ουν τινες έκ των Ίεροσολυμιτών· ούχ Ούτός έστιν, "Ον ζητουσιν άποκτεΐναι;
26.	και ϊδε, παρρησία λαλεϊ, και ούδεν Αύτώ λέγουσι· μήποτε αληθώς έγνωσαν οι άρχοντες, δτι Ούτός έστιν αληθώς* ό Χριστός;
*ΒΤ> н^к. сп. HtTb
27.	αλλά Τούτον οϊδαμεν, πόθεν έστιν δ δέ Χριστός δταν έρχηται, ούδεΐς γινώσκει, πόθεν έστιν.
28.	Έκραξεν ουν έν τώ ίερώ διδάσκων ό ’Ιησούς και λέγων καμέ οϊδατε, και οϊδατε, πόθεν είμί· και άπ’ Έμαυτου ούκ έλήλυθα, άλλ’ έστιν αληθινός ό Πέμψας Με, Όν υμείς ούκ οϊδατε·
29.	’Εγώ* οΐδα Αυτόν, δτι παρ’ Αύτοΰ είμι, κακεϊνός Με άπέστειλεν. *вь нік. сп.: Έγώ δέ
30.	Έζήτουν ουν Αύτόν πιάσαι, και ούδεΐς έπέ3αλεν έπ’ Αύτόν τήν χεΐρα, δτι ούπω έληλύθει ή ώρα Αύτου.
31.	Πολλοί δέ έκ του όχλου έπίστευσαν εις Αύτόν καί έλεγον, δτι ό Χριστός, δταν έλθη, μήτι πλείονα σημεία τούτων ποιήσει, ών Ουτος έποίησεν;
OjJHTCA ддконх Лшусеобх, НД /ІІА лн гн'^бдетеса, Μΐ«υ Бсего челоб'К. кд здравд сотБорн^х бх cSggwt^;
кд. не с^дйте нд днцд, но прБнын сЧдх с^дйте.
прлвх (Нов. Зав, Св. Алексія)
п К6. ГДДГОАД^ »уБШ Н'ЦмН Ш IfpAHJUAHX: Hi ОеЙ ЛН GiTb, ЬгОЯІЕ Ηψ^ΤΧ оуБНТН; tгх ДЕрзноВЕНьемх
KS. Й if, HE шкнн’шаІ’ γλετχ,η
/	* A λ **	/	λ \
ннчесшяіе bans he глдголютх: едд K4KW pd3^4rtuild+t KHAgH, ідкю Сен ecTbttt Х'ргоех; *ηηψγ0κ6 **н*ть у Св. A. tteAii і0кц> HCTHHHtu познішл f-ffnocil; віть—вонстнн^
кз· но Сего б'Ёлы, всть: X ртоса ЖЕ 6ГДД ПріЙдЕТХ, ННКТОЖЕ Б'ІІС'ГЬ, ШК^Д^ Б^ДЕ'ГхТ. tefTb
КН. ЙОЗЗБД 0VGO БХ Ц^КБН ОуЧА ійех н гаа: й Лене б'Есте, н Б^ЕТЕ, ОІК^Д^ 6Міб: Й Ш ΟεκΪ he ΠρΪΗΑΟΥΧ, HO есть НСЧ’ННЕНХ ПоМДбмн /Йа, Ьгшже бм he Б'Ксте:
* /
ίΚΑΤΗΛΗψΗ
іу,. Лзх б&ііх Ьго, гакш ш НеГШ Gi?
— чаму на Мяне вы гневаецеся, што ўсяго чалавека Я ацаліў у суботу?
24.	не судзі'це па выгляду, а праведным судом судзі'це.
25.	Гаварылі тады некаторыя з Іерусалімлян: ці не Той гэта, Якога шукаюць, каб забіць?
26.	і вось, Ён адкрыта гаворыць, і нічога Яму не кажуць; няўжо на самай справе дазналіся начальнікі, што Ён сапраўды Хрыстос?
27.	но мы знасм'ь Его, откуда Он-ь; Хрпстось же когда прпдет'ь, янкто не будетт> знать. откуда Оігь.
28.	Тогда Іясусь возгласіілт> ΒΊ» храміз, уча н говоря: п знаете Меня, π знаете, отвуда Я; н Я пріішел'ь не Сам"ь оть Себя, но нстнненг Пославпіій Меня, Котораго вы не знаете;
29.	Я знаю Его, потомучто Я огь Hero, н Οηέ послал'ь Меня.
30.	Н нскаля схватнть Ero, по ннкто не наложнл’ь на Hero рукй, потомучто еіце не прншел’ь чась Его.
31.	Многіе жс Η3Ί> народа yBtровалн вт. Hero н говорнлп: когда прндет'ь Хріістосг, неужелн сотворнгь болыпе знаменій, нежелн сколько Сей coTBopnaT>?
27.	але Гэтага мы ведаем, адкуль Ён; калі ж Хрыстос прыйдзе, ніхто не будзе ведаць, адкуль Ён.
28.	Прамовіў голасна тады Іісус у храме, вучачы і гаворачы: і Мяне ведаеце, і ведаеце, адкуль Я; і не Сам ад Сябе Я прыйшоў, але ісцінны Той, Хто паслаў Мяне, Якога вы не ведаеце;
29.	Я ведаю Яго, таму што Я ад Яго, і Ён паслаў Мяне.
30.	Тады шукалі, як схапіць Яго, але ніхто не падняў на Яго рукі, бо яшчэ не прыйшоў час Яго.
31.	А многія з народу ўверавалі ў Яго і казалі: калі прыйдзе Хрыстос, хіба Ён больш цудаў зробіць, чым Гэты зрабіў?