Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
55. пбо Плоть Моя нстянно есть пнніа, п Кровь Моя пстннно есть пятіе;
56. ядушій Мою Плоть н піюіцій Мою Кровь пребывавт'ь во Мні, н Я βέ немт>;
47. Праўду, праўду кажу вам: хто веруе ў Мяне, мае жыццё вечнае.
48. Я — хлеб жыцця;
49. айцы вашы елі манну ў пустыні і памерлі;
50. а хлеб, які сыходзіць з неба, такі, што той, хто яго есць, не памрэ;
51. Я — хлеб жывы, які сышоў з неба; хто есць хлеб гэты, жыць будзе вечна; і хлеб, які Я дам, ёсць Плоць Мая, якую Я аддам за жыццё свету.
52 .1 спрачаліся між сабою Іудзеі, гаворачы: як можа Ён даць нам Плоць Сваю есці?
53. Іісус жа сказаў ім: праўду, праўду кажу вам: калі не будзеце есці Плоці Сына Чалавечага і піць Крыві Яго, то жыцця не будзеце мець у сабе;
54. хто есць Маю Плоць і п'е Маю Кроў, той мае жыццё вечнае, і Я ўваскрашу яго ў апошні дзень;
55. бо Плоць Мая сапраўды ёсць ежа, і Кроў Мая сапраўды ёсць пітво;
56. хто есць Маю Плоць і п’е Маю Кроў, той ува Мне застаецца і Я ў ім;
Ін. 6, 31.1 Кар. 10, 3. (53) Мф. 26, 26, 28.
57. καθώς άπέστειλέ Με ό ζών Πατήρ, καγώ ζώ διά τον Πατέρα· χα'ι ό τρώγων Με, κάκεινος ζήσεται δι’ Έμέ·
58. ούτός έστιν δ άρτος ό έκ τοΰ ούρανού καταβάς· ού καθώς έφαγον οί πατέρες υμών τό μάννα και άπέθανον ό τρώγων τούτον τον άρτον ζήσεται εις τον αιώνα.
59. Ταύτα εΐπεν έν συναγωγή, διδάσκων έν Καπερναούμ.
60. Πολλοί ούν άκούσαντες έκ τών μαθητών Αύτοΰ, εΐπον· σκληρός έστιν ούτος ό λόγος· τις δύναται αύτοΰ άκούειν;
61. Είδώς δέ δ ’Ιησούς έν Έαυτω, δτι γογγύζουσι περί τούτου οί μαθηταί Αύτοΰ, εΐπεν αύτοΐς· τούτο ύμάς σκανδαλίζει;
62. έάν ούν θεωρήτε τον Υιόν τού ’Ανθρώπου άναβαίνοντα δπου ήν τό πρότερον;
63. τό πνεΰμά έστι τό ζωοποιούν, ή σαρξ ούκ ώφελεΐ ούδέν τά ρήματα, ά ’Εγώ λαλώ* ύμ“ν, πνεΰμά έστι καί ζωή έστιν
* βέ ηϊκ. сп.: λελάληκι
64. άλλ’ είσίν έξ ύμών τινες, οΐ ού πιστεύουσιν. *Ηδει γάρ έξ αρχής δ ’Ιησούς, τίνες είσίν οι μη πιστεύοντες, χαί τις έστιν δ παραδώσων Αύτόν,
65. καί έλεγε· διά τούτο είρηκα ύμΐν, δτι ούδείς δύναται έλθεΐν πρός Με, έάν μη ή δεδομένον αύτω έκ τοΰ Πατρός Μου.
нч. мкожі послд zHa жнбьін Оцх, й Дзга СЭцд рддн: й гадмй Жа, й тон жнбх б^дітх /Нене радн:
нк. «н есть υλΈβχ сшедын г* \ п/ 'п / * п \
ex hkcf: не сакоже шдошд отцм бдшн juhhS’ η ву/мрошд: гадый «н жнкх гЛдетх бо бікні.
Έπη t βίκχ (Η. 3. Св. Алексія) нд. ОіА реме НД СОНЛІЖ|ІН, іуЧА вх Κλπ^ηΥμΈ
й. /Йнодн оўео слышдкше ш «учнкх бгш, р^ша: ж«тско есть слобо сіе: (н) кто ліожітх егж по_ мйшдтн; *Ηΐτα> н У θΒ· А·
|д. ётідын жі Ійіх бх Οίκί, йкш poniji^Tx w іемг вўчнцы Ьгш, рече йлх: tie лн кьі Блдднйтх;
§б. 3ίψί «yew оўзрнте Снд Чл_ Б'Кмскдго косуодАііід , йд·^ εί
/ * * I I
прежде ; первФе
^Г. ДІ(Х 6СТБ, йже ШЖМБЛАІТХ*, ПЛО'ГЬ Hi ПОЛЬЯ&ТХІ ннчтожі: глго.
7Г Ж - ** / -
лы, гажі flgx бддга,
(Wb й жнботх с^ть:
* / V + *» -Е ** -
ЖНБОТБОрАН I Ο^ΠΈίΤΧ ГЛЮ ^Д. HO cSTh Ш БДСХ Н^ЦМН, ЙЖ€ Ні БТ^ЮТХ . б^ДАШі БО НС_ КОНН Ійсх, κίκ Лтб Hib'L'oSwiulH , П \ Ή Zu А \ 1 ’
н кто всть лріддАн bro.
§6 . к гддше: сігю рддн кддй, йкш ннктсже жожетх прінтн ΚΟ/ΗηΪ, Αψί Hi Б^ДіТХ е<М^ ддно ® ОцА 4І0ІГШ.
(58) Ін. 6,35,48. (60) Ін. 6, 66. (62) Мф. 26, 64. Ін. 3,13. Эф. 4,8.
57. κήκτ> послал'ь Меня жявый Отецг, н Я жнву Отцемгь, тш н ядушій Меня жять будегь Мною;
58. сей-то есть хлібі., сшедшій сь небесь; не такж, какж отцы ваша 'Ьлн манну п умерлп: ядуіцій хлЬб’ь сей жнть будет'ь βο-βϊκί>.
59. Cie ΓΟΒορΜί, Οηέ вж сннаrorh, уча в'ь KanepHayMls.
60. Многіе пзж ученнковь Его, слыша то, говорвлн: какія странныя слова! кто можеть это слушать?
61. Но Іпсусь, зная Самт> вт> Себі,, что ученнкн Его poninyrb на то, сказал’ь нмч>: это лн соблазняетт> вась?
62. чтожь, еслм увнднте Сына Челов'йческаго восходяіцаго туда, гді былг прежде?
63. духч> жлвотворнть, плоть не пользует'ь нл мало; слова, которыя говорю Я вам*ь, суть духч> н жлзнь;
64. но есть лзт> вась Ηΐκοτορι,ιβ невіруюіціс. Нбо Інсусь оть начала зналть, кто суть невЬруюпце, н кто предасгь Его,
65. п еказал'ь: для того-то й говорлль Я вамя,, что нлкто не может"ь прлдтл ко Muis, еслн mo не дано будет'ь ему отт> Отца Моего.
57. як паслаў Мяне жывы Айцец і Я жыву Айцом, так і той, хто есць Мяне, жыць будзе Мною;
58. гэта і ёсць хлеб, які сышоў з неба; не так, як айцы вашы елі манну і памерлі; хто есць хлеб гэты, жыць будзе вечна.
59. Гэта сказаў Ен у сінагозе, навучаючы ў Капернаўме.
60. I многія з вучняў Яго, пачуўшы гэта, сказалі: жудасныя гэта словы; хто можа іх слухаць?
61. Іісус жа, ведаючы ў Сабе, што абураюцца гэтым вучні Яго, сказаў ім: хіба гэта вас спакушае?
62. а што, калі ўбачыце Сына Чалавечага, Які ўзыходзіць туды, дзе быў раней?
63. дух дае жыццё, плоць не прыносіць ніякай карысці; словы, якія Я кажу вам, ёсць дух і жыццё;
64. але ёсць сярод вас некаторыя, што не веруюць. Бо ведаў ад пачатку Іісус, хто няверуючыя і хто выдасць Яго,
65. і сказаў: дзеля таго Я і гаварыў вам, што ніхто не можа прыйсці да Мяне, калі не будзе яму дадзена Айцом Маім.
(63) Рым. 8, 2. 2 Кар. 3, 6. (64) Мк. 2, 8. Ін. 2,24-25; 6,36. (65) Ін. 3, 27; 6. 44-45.
66. Έκ τούτου πολλοί άπήλθον των μαθητών Αύτοΰ εις τά όπίσω, καί ούκέτι μετ’ Αυτού περιεπάτουν.
67. Εΐπεν ούν ό ’Ιησούς τοΐς δώδεκα· μή καί υμείς θέλετε ύπαγε ιν·,
68. ’Απεκρίθη (ούν)*ΑύτωΣίμων Πέτρος· Κύριε, προς τίνα άπελευσόμεθα; ρήματα ζωής αιωνίου έχεις, *βέ ньк. сп. ніть
69. καί ημείς πεπιστεύκαμεν καί έγνώκαμεν, δτι Σύ εΐ ό Χρίστος, ό Υιός τού Θεού τού ζώντος.
70. Άπεκρίθη αύτοΐς ό ’Ιησούς· ούκ Έγώ ύμάς τούς δώδεκα έξελεξάμην; καί έζ ύμών εις διάβολός έστιν.
71. Έλεγε δέ ' τον ’Ιούδαν Σίμωνος Ίσκαριώτην ούτος γάρ ήμελλεν Αυτόν παραδιδόναι, εις ών έκ των δώδεκα.
ΚΕΦΑΆΑΙΟΝ Ζ' (έβδομον).
αί περιεπάτει ό ’Ιησούς μετά L ταύτα έν τή Γαλιλαία· ού γάρ ήθελεν έν τή Ίουδαία περιπατεΐν, δτι έζήτουν Αυτόν οί ’Ιουδαίοι άποκτεΐναι.
2. ΤΗν δέ έγγύς ή εορτή των ’Ιουδαίων, ή σκηνοπηγία.
3. Εΐπον ούν προς Αυτόν οί αδελφοί Αύτού· μετάβηθι έντεύθεν καί ύπαγε εις την Ίουοαίαν, "να καί οι μαθηταί Σου θεωρήσωσι τά έργα Σου, ά ποιείς^
35. LU йгш лінодн ιν оучнкх Λ A n z / л л' *
Vrw НДОША БСПАТБ, Η БТОЛІЗ Hi ^ОЖДЛ^ СХ НЙліХ.
he 6ψί (Η. 3. Св. Алексія)
Pf4E же ІЙСЖ ОБ'ЬлйНДДІсате*: едл й вм йтн;
ДБ^МАНЛДЕІАТЕ
зн. СЗб'Ьша оуво* Pai's Смішнх трж.: ідн, кх колп ндеаіх; гдго_ ЛЫ ЖНБОТЛ Б'ЬіНЛГШ HAUIUH,
*
Й ЛіМ ΚΈΟΟΚΛΥΟΛΙΖ Й П03Н4)(0Ліх, raiuu 1ы gch Af*rofx, Ьнх БІЛ ЖНБЛГШ.
<5. Об'Ь|іл нліх ійсх: he Ддх ЛН БЛСХ ДбЛНЛДНАТЕ йдБрлух; н 6ДННХ W БЛСХ ДІЛБОАХ 6СГБ.
«3
(5д. Гллші ?М KaS’ Смішнобл* ІСКЛрІШТД: «Н БО ^ОТАШі ПрЕДЛТН бго, вдйнх СМН Й5 ОБОЮНЛДНАТі.
СіМШНА
Γ Λ 11 β ή 3·
Λ
Μ УОЖДАШі ІЙСХ 110 сй^х БХЛ Гл_ ** λϊλεη: ні ^oTAtiif бо бо рден \одйтн, мкш йікл^ Ьго І^дее ОуБНТН.
б. Bi яіі Блйз прлздннкх І^ден.
wV / w £ * * - /
ίΚΙΗ, ΠΟΤΊΕΗΙί СБНН . {КІНОЛНГІЛ
Г. Р^ШД вГБО КХ Б^ЛТІА
бгш: прейдн* Шсюд^ й йдй бо дек, дл й «учні^і Тбон бндатх Д'к*лл Ткоа, ТБОрЙшн:
' взыдн
(66) Ін. 6, 60. (68) Дзеян. 5,20. (69) Мф. 16,16. Мк. 8,29. Лк. 9, 20. Ін. 1, 49; 11,27.
66. Сг этого временй многіе пзт> Υ46ηηκοβί> Его отошлн оть Hero іі уже не ходнлп сгь Ηημέ.
67. Тогда Іпсусь сказалт» двіінадцатп: не хотнте ля н вы отойтн?
68. Сймон'ь Πετρτ> отвЬчалт> Ему: Господн! кг кому Hawa, ндтя? Ты іім^ешь глаголы віічной жнзнн,
69. іі мы увізровалн н позналн, что Ты—Хрнстосг, Сыігь Бога жпваго.
70. lacycii отв’Ьчал’ь ημέ: пе двіінадцать лп васгь пзбрал’ь Я? но одніі'ь нзт> вась λϊββοχέ.
71. Это говорнл'ь Оігь об-ь 1удТ> Снмоновіі Нскаріот'Ь; пбо сей хотілд. предать Его, будучн одіпгь Η3έ двізнадцатн.
Г Л A В A 7.
Посліі сего Incyci. ходнлт» по Галнлеіі, пбо по ІудеТ> не χοτί4Ί> ходнть, потомучто Іуден пекалн убпть Его.
2. Прнблпжался праздпяк'Ь Іудейскій—поставленіе куіцей.
3. Тогда братья Его сказалн Ему: выйдн отсюда п пойдп вт> Іудею, чтобг л ученнкн Твон вмдіілн дііла, которыя Ты д'Ьлаешь;
66. 3 таго часу многія з вучняў Яго адышлі і ўжо не хадзілі з Ім.
67. Сказаў тады Іісус дванаццаці: ці не хочаце і вы адысці?
68. Адказаў Яму Сіман Пётр: Госпадзі! да каго мы пойдзем? Ты маеш словы жыцця вечнага,
69. і мы ўверавалі і спазналі, што Ты Хрыстос, Сын Бога жывога.
70. Адказаў ім Іісус: ці не Я вас дванаццаць абраў? але адзін з вас — дыявал.
71. Гаварыў жа Ён пра Іуду Сіманавага Іскарыёта, бо той меўся выдаць Яго, будучы адным з дванаццаці.
РАЗДЗЕЛ VII.
1. I хадзіў Іісус пасля гэтага па Галілеі, бо не хацеў па Іудзеі хадзіць, таму што Іудзеі шукалі, як забіць Яго.
2. А было блізка свята Іудзейскае — пастаўленне кушчаў.
3. Сказалі тады Яму браты Яго: пайдзі адсюль і ідзі ў Іудзею, каб і вучні Твае бачылі справы Твае, якія Ты робіш;
(1) Ін. 5,16,18. (2) Лев. 23, 34. (3) Мф. 12, 46. Мк. 3, 31. Дзеян. 1,14.
Д. ούδείς γάρ έν χρυπτώ τι ποιεί, καί ζητεί αύτός έν παρρησία είναι· εί ταΰτα ποιείς, φανέρωσον Σεαυτόν τω κόσμω.
5. Ουδέ γάρ οί αδελφοί Αύτοΰ έπίστευον εις Αυτόν.
6. Λέγει ούν αύτοΐς ό Ίησοΰς· ό καιρός ό Έμός οΰπω πάρεστιν, ό δέ καιρός ό ύμέτερος πάντοτε έστιν έτοιμος·
7. ού δύναται ό κόσμος μισεΐν ύμας, Έμέ δέ μισεί, δτι ’Εγώ μαρτυρώ περί αύτου, δτι τά έργα αύτοΰ πονηρά έστιν
8. υμείς άνάβητε εις την εορτήν ταύτην, ’Εγώ οΰπω ανασαίνω εις την εορτήν ταύτην, δτι ό καιρός ό Έμός οΰπω πεπλήρωται. *вт> нік. сп. есть
9. Ταΰτα δέ εΐπών αύτοΐς, [Αύτός]* έμεινεν έν τη Γαλιλαία.
10. 'Ως δέ άνέβησαν οί αδελφοί Αύτοΰ, τότε καί Αύτός άνέβη εις τήν εορτήν*, ού φανερώς, άλλ’ ώς εν κρύπτω. *вь вйк. сп. εις τήν εορτήν noc.it Αυτού.
11. Οί ούν ’Ιουδαίοι έζήτουν Αύτόν έν τη εορτή καί έλεγον· ποΰ έστιν ’Εκείνος;
12. Καί γογγυσμός πολύς περί Αύτοΰ ήν έν τοΐς δχλοις· οί μέν έλεγον, δτι αγαθός έστιν· άλλοι δέ έλεγον οΰ, άλλα πλανα τον δχλον.
13. Ούδείς μέντοι παρρησία έλάλει περί Αύτοΰ, διά τον φόβον των Ιουδαίων.
д. ннктоже go бх тднн4 ТБО_ |>НТХ HTot, Й ΗψίΤΧ CAI1X пмтн: ліре ci a тБорйшн, мкн Сібі Λ1ί[1Ο6Η. *
ΨηΊμτο бх Дірзнове'нін (Н.З.Св.А.)
6· Нн GRATIA GO brw Б'^ОбА^ бх Hero. n
S. ΓλΑ OyGO H.HX Ійсх: RfEAIA /НоЕ Hi ПрТНДЕ , БрЕАІА IKE БАШЕ ксегдд готоьо есть:
*ΗΜΨΛ
g. Ηί ΜΟίΚίΤΧ ніндбнд'Ьтн RAW, ZliiHE Жі НЕНДБНДНТХ, MGW dgx сБНД'в'гштк^ю w heaiz, mkw А'Ы erw saa &гь:
й.^ Бкі вдкцнте бх прдддннкх «н, ilgx Hit бх п^дднннх ίίΗ, 1AKW БрЕАІА zHoE Hi iy НСПОАHHCA.
КНІГІ ОНЛАЙН
