Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
(27) Мф. 13, 55. Мк. 6, 3. Лк. 4,22. (28) Ін. 8. 42. (30) Ін. 7,6, 8; 8,20. (31) Ін. 8, 30.
32. 'Ηχούσαν οί φαρισαΐοι του δ'χλου γογγύζοντος περί Αύτού ταύτα, καί άπέστειλαν οί φαρισαΐοι καί οί αρχιερείς ύπηρέτας, ϊναπιάσωσιν Αυτόν. *βέ ннк. сп. нігь
33. Ειπεν ούν αύτοΐς* δ Ιησούς· έτι μικρόν χρόνον μεθ’ ύμών είμι, καί υπάγω προς τον Πέμψαντά Με·
34. ζητήσετε Με, καί ούχ εύρήσετε· καί όπου εϊμί ’Εγώ, ύμεΐς ού δύνασθε έλθεΐν.
35. Εΐπον ουν οί Ιουδαίοι προς έαυτούς· που Ουτος μέλλει πορεύεσθαι, δτι ημείς ούχ εύρήσομεν Αυτόν; μή εις τήν διασποράν των Ελλήνων μέλλει πορεύεσθαι καί διδάσκειν τούς 'Έλληνας;
36. τις έστιν ούτος δ λόγος, ον είπε· ζητήσετέ Με, καί ούχ εύρήσετε· καί όπου είμι ’Εγώ, υμείς ού δύνασθε έλθεΐν;
37. Έν δέ τη έσχατη ήμέρα τη μεγάλη της έορτής είστήκει ό ’Ιησούς καί έκραζε λέγων εάν τις διψά, έρχέσθω πρός Με καί πινέτω·
38. ό πιστεύων εις ’Εμέ, καθώς ειπεν ή γραφή, ποταμοί έκ της κοιλίας αύτοΰ ρεύσουσιν ΰδατος ζώντος.
39. Τούτο δέ εΐπε περί τού Πνεύματος, Ου έμελλον λαμβάνειν οί πιστεύοντες εις Αύτόν· ουπω γάρ ήν Πνεύμα "Αγιον, δτι δ ’Ιησούς ούδέπω έδοξάσθη.
40. Πολλοί ουν έκ τού δχλου άκούσαντες τον λόγον*, έλεγον Ουτός έστιν αληθώς ό προφήτης.
*βέ ηϊκ. сп.: των λόγων τούτων
ЛБ. Оаьішаша фдріссе народх p©ni|lSl|lb w Hinz ίΪΑ, й пошшд фаріпе й са^гй, да йліУтх бго. . _ A
дг. Рече оўьо Ійсх: 6ψέ ліддо КреЛІА СХ БДЛ1Н θΕΛΙΚ, Й ha’s нх По_ слдбшелі^ /На:
лд. &3ΜψΕτε /Ненр, пй he wgjiaψΕΤί: й йд'Кже еміь Ддх, бм he ліожете прінтй.
Λ6. Р'Кша Kt КдЕб кх «κΐ: ка_ ліш Ьен хеціетж нтн, іакш лш he ШБрАціміх 6Тш; еда ьх pagc^AHie Оллннекое йтй й орйтн
бллнны;
*кді (Н. 3. Св. А.)
as. что бсть tie саово, сже реме: GguifiETE Діене, й he ШБрА. ЦІЕТЕ! Й НДІІЖЕ 6Н1Ь dgx, БЬІ HE ЛІОЖЕТЕ ΠρΐΗΤΗ;
лд. βχ ПОЕЛ'БДНІН ЖЕ ДЕНК БЕЛНкін прдддннка етоаше ійсх й дБаше гла: aijiE кто жаждЕтх, дд πρΐ_ НДЕТХ КО й πϊετχ:
* f грддетх
ЛН. Ыі^АН БХ /ЙА, ІДКОЖЕ (!ЕЧЕ пнсаніЕ, р'ккм ш чрЕБа егш Йсте(Лтх БОДЫ ЖНБЫ. *пП(Йатн
лд. Сіе же рЕме «5 ДН, Огоже pTA^S1 прЁндіатм* ьФр^юшін ко нліаРгші: he ву бо б^ Дхх Отьш*", гакш Ійсх he іу ПроСЛДБЛЕНХ.
8Х Онь Стдгш ТТ ніть у Св. А.
al Лнодн же Й5 наоода сльішаь/ * / <1 Л/м т
ше слсбо , глдголдр: Ьен всть бо йстмнн^ пррокх.
*Μ0βίώ
32. Услышалн фарпсен такіе толкя ο Немч» в'ь народ'й, п посдалн фармсен п первосвяшеннякн служнтелей—схватнть Его.
33. Інсусь же сказалт. пмт>: еіцс не долго быть Мні ст> вамн, н пойду к'ь Пославшему Меня;
34. будете нскать Меня, н не найдете; н гді буду Я, туда вы не можете прндтп.
35. Прн ceMT Іуден говорплн между собою: куда Онв хочетч» ндтн, так’ь-что мы не найдем'ь Его? не хочеть лн Οηί> ндтн βί> Еллннское разсіяніе п учнть Еллннов’ь?
36. что значат'ь сіп слова, которыя Оігь сказал'ь: будете нскать Меня, й не найдете; п гд£ буду Я, туда вы не можете прядтн?
37. Вч> nocx^Hift же велнкій день праздішка стоялть Інсусь, н возrxacHJi., говоря: кто жаждет'ь, ядн ко Мні н пей;
38. кто Bipyerb βί> Меня, у mow, какт> сказано вч> Пнсанін, нзг чрева потекуі'ь ρίκπ воды жнвой.
39. Cie cKasaai. Онч> о Духіі.Котораго ημϊλη прпнять візруюіціе вт> Hero; пбо сіце не было на нйхь Духа Святаго, потомучто Ііісусгь еіце не былгь прославлен'ь.
40. Многіе нзч> парода, услышавшн сіп слова, говорндн: Онть точпо προροκΈ.
32. Пачулі фарысеі, што народ так спрачаецца пра Яго; і паслалі фарысеі і першасвятары слуг, каб схапілі Яго.
33. Сказаў тады ім Іісус: яшчэ нядоўга Я буду з вамі, і пайду да Таго, Хто паслаў Мяне;
34. будзеце шукаць Мяне, і не знойдзеце, і дзе буду Я, туды вы не можаце прыйсці.
35. I гаварылі Іудзеі паміж сабою: куды Ён збіраецца ісці, што мы не знойдзем Яго? ці не да расселеных між Грэкамі збіраецца Ен ісці і навучаць Грэкаў?
36. што значаць гэтыя словы, якія Ён сказаў: “будзеце шукаць Мяне, і не знойдзеце, і дзе буду Я, туды вы не можаце прыйсці”?
37. У апошні ж вялікі дзень свята стаяў Іісус і ўсклікнуў, кажучы: калі хто мае смагу, няхай прыходзіць да Мяне і п’е;
38. хто веруе ў Мяне, як сказана ў Пісанні, у таго з нутра пацякуць рэкі вады жывой.
39. А сказаў Ён гэта пра Духа, Якога меліся прыняць веруючыя ў Яго; бо не было яшчэ на іх Духа Святога, таму што Іісус яшчэ не быў праслаўлены.
40. Многія з народу, пачуўшы гэтыя словы, казалі: Ён сапраўды прарок.
(38) Друг. 18,15. Прытч. 18,4. Іс. 12,3; 44,3. Іаіль 3,18. Ін. 4,14. (39) Іс. 44, 3. Іаіль 2,28. Зах. 12,10.
Дзеян. 2,17,33.
41. Άλλο', έλεγον Ούτός έστιν ό Χρίστος. Άλλοι δέ έλεγον μη γάρ έκ τής Γαλιλαίας ό Χριστός έρχεται; ,
42. ούχί ή γραφή εΐπεν, δτι έζ του σπέρματος Δαβίδ και από Βηθλεέμ τής κώμης, όπου ήν Δαβίδ, ό Χριστός έρχεται;
43. Σχίσμα ουν έν τώ δχλω έγένετο δι’ Αύτόν.
44. Τινές δέ ήθελον έξ αυτών πιάσαι Αυτόν άλλ’ ούδείς έπέβαλεν έπ’ Αυτόν τάς χεΐρας.
45. ’Ηλθον ουν οί ύπηρέται προς τούς αρχιερείς καί φαρισαίους· καί ειπον αύτοΐς έκεΐνοι· διατί ούζ ήγάγετε Αύτόν;
46. Άπεζρίθησαν οί ύπηρέται· ουδέποτε ούτως έλάλησεν άνθρωπος, ως Ουτος ό Άνθρωπος.
47. Άπεζρίθησαν ουν αύτοΐς οί φαρισαΐοι· μη καί ύμεΐς πεπλάνησθε;
48. μη τις έκ των αρχόντων έπίστευσεν εις Αύτόν, ή έκ των φαρισαίων;
49. άλλ’ ό δχλος ούτος ό μή γινώσκων τον νόμον, έπικατάρατοί είσι.
50. Αέγει Νικόδημος πρός αύτούς, ό έλθών νυκτός πρός Αύτόν, εις ων ές αύτών
51. μή ό νόμος ημών κρίνει τον άνθρωπον, έάν μή άκούση παρ’ αύτοϋ πρότερον καί γνώ, τί ποιεΐ;
52. Άπεζρίθησαν καί ειπον αύτώ· μή καί σύ έκ τής Γαλιλαίας
лм. Др^м γλαγολα^: Οεη есть ΧρτόίΧ. ОбІН ЖЕ ΓΛΑΓΟΛΑ^! 6Д4 ίυ Γαλϊλεη Хртоіх прн^однтх*;
*прТндетх (Н. 3. С. А.)
ліб. he πηεαηϊε дн |>ече, мкш ίυ сДСнене ДЕдобд й w йнддеежкіа кесн, ндтСте Дкдх, Хргосх прійдЕТх;
ΛΪΓ. РдЕПрА оуео БМСТЬ БХ HAfOд4 ёгш оддн.
<МД.пН^ЫН ЖЕ ЙІ* НН^Х )(СТА^ гатн бго: но ннктожеІ" водложн Нднб p'SU'fc. *нз tun едннх же
ЛІб. ПрІМДОША ЖЕ СЛ^ГН КО Др_ χΐερειυΛίχ й фдрісЕшдіх: й йліх тін: почто he п(шкедосте Ьгш;
<«s. СЭб'Ьшдшд ел^гй: нмколЙже / т * / «/ л/
T4KW GiTb ГЛАГОЛДЛХ ΜΕΛΟΚΈΚΧ, гакш Оен ЧлвНжх.
aig. СЭ&4і|і4ша еуео нжх φΑρι. СЕв: 6ДА Н Eki Π()ΕΛΚψΕΗΗ бмсте;
лін. 6Д4 кто Ш KHAgh Κ'ϊρΟΚΑ кх Онь, нлн ίυ фАрісвй;
<ЙД. НО НДрОДХ ЕЕН, МЖЕ HE в^ЕТЬ ддконд, ПроКЛАТН с^ть.
Н. ГлАГОАА Нінодйліх КХ НН41Х, ЙяіЕ П^НШЕДМН КХ Не<Н^ ΗΟψϊΚ), едйнх (ьш ίυ нйдх:
НА. 6ДА ддконх Н4ШХ (^ДНТХ ЧЕЛОБ^К^, 4Ц1Е HE (ЛМШНТХ ГО НЕГШ ПуЕЖДЕ Н рд^ЛІ^ЕТХ, что тьорйтх;
нк. СЭб'Ьірашд й рЕкошА вл^: 6ДА й ты w Галілем 6ЕН; КСПМТ4Н
(42) 1 Цар. 16,1, 4. Mix. 5,2. Мф. 2, 5-6. Лк. 2,4. (43) Ін. 9,16.
41. Другіе говорялп: это Хрнстось. А пные говорнля: развй Галялея Хрнстось прпдетт>?
42. не сказано лн вт> Пясанія, что Хрнстось прпдетт> оть сіменн Давядова н нз'ь Вполеема, η3έ того міста, откуда былг Давнд'Ь?
43. Нтакч> пронзошла ο Ηθμέ распря вь народі».
44. Нйкоторые нзт> няхв хотйлн схватнть Его; но ннкто не наложнл'ь па Hero руігь.
45. Нтак'ь служятелн возвратнлнсь κέ первосвяіценннкамг н фарясеямгь; іі сін сказалп ημί>: для чего вы не прпвеля Его?
46. Служнтелн отв'Ьчалн: ннкогда челов'Ькгь не говорпл’ь τάκ^, как'ь Этоть Челов'Вк'ь.
47. Фарнсеп сказалн ημέ: неужелн а вы прельстплпсь?
48. увіровал'ь лн вт> Hero кто η3έ начальнпков'ь, нлн Η3Έ фарнceeBi?
49. но 9τοτέ народть нев$жда ΒΈ ЗаКОНІ, ПрОКЛЯТ'Ь ОН'Ь.
50. Ηηκολημί», пряходнвшій κτ> Нему ночью, будучн однн'ь нзч> ΗΗΧΈ, ΓΟΒΟρΗΤΈ ημέ:
51. суднть лн законь напп> человйка, еслн прежде не выслушают'ь его н не узнають, чтб οηέ дРластт>?
52. На это сказалп ему: н тьі не Η3ΐ> Галнлен лн? разсмотря, я
41. Іншыя казалі: гэта Хрыстос. A другія казалі: хіба ж з Галілеі Хрыстос прыйдзе?
42. ці ж не сказана ў Пісанні, што з семені Давідавага і з Віфлеема, таго паселішча, адкуль быў Давід, Хрыстос прыйдзе?
43. Дык вось нязгода ўзнікла ў народзе з-за Яго.
44. Некаторыя ж з іх хацелі схапіць Яго, але ніхто не падняў на Яго рукі'.
45. I вось прыйшлі слугі да першасвятароў і фарысеяў, і тыя сказалі ім: чаму вы не прывялі Яго?
46. Слугі адказалі: ніколі чалавек не гаварыў так, як Гэты Чалавек.
47. На гэта фарысеі сказалі ім: няўжо і вас увялі ў зман?
48. хіба хто з начальнікаў увераваў у Яго, ці з фарысеяў?
49. а народ гэты, што не ведае закону, — пракляты ён.
50. Кажа ім Нікадзім, які прыходзіў да Яго ўначы і быў адзін з іх:
51. хіба закон наш сўдзіць чалавека, не выслухаўшы яго спачатку і не даведаўшыся, што ён робіць?
52. У адказ сказалі яму: ці не з Галілеі і ты? даследуй і пабач, што з Галілеі
(48) Ін. 7,26. (50) Ін. 3,1-2. (51) Вых. 23,1. Лев. 19,15. Друг. 1,17; 17, 8; 19,15.
εΐ; ερεύνησαν καί ϊδε, δτι προφήτης έκ τής Γαλιλαίας ούκ έγήγερται.
53. Καί έπορεύθη έκαστος εις τόν οίκον αύτου.
ΚΕΦΑ'ΛΑΙΟΝ Η' (όγδοον).
Ιησούς δέ έπορεύθη εις τό ό'ρος των Έλαιών·
2. όρθρου δέ πάλιν παρεγένετο εις τό ιερόν, και πας ό λαός ήρχετο προς Αυτόν καί καθίσας έδίδασκεν αυτούς.
3. Άγουσι δέ οί γραμματείς καί οί φαρισαιοι προς Αύτόν γυναίκα έν μοιχεία κατειλημμένην, και στήσαντες αύτήν έν μέσω,
k. Αύτω· Διδάσκαλε,
αϋτη ή γυνή κατειλήφθη έπαυτοφώρω μοιχευομένη·
5. έν δέ τω νόμω Μωϋσής ήμΐν ένετείλατο τάς τοιαύτας λιθοβολεισθαι· Συ ούν τί λέγεις;
6. Τούτο δέ ελεγον πειράζοντες Αύτόν, ϊνα έχωσι κατηγορεϊν Αύτου. Ό δέ ’Ιησούς κάτω κύψας, τω δακτύλω έ'γραφεν εις την γην (μή προσποιούμενος)*.
* ΒΟ ΜΗΟΓΒΧΈ спнсках’ь HtTb
7. 'Ως δέ επέμενον έρωτώντες Αύτόν, άνακύψας είπε προς αύτούς· ό αναμάρτητος υμών, πρώτος τόν λίθον έπ’ αύτή βαλέτω.
8. Και πάλιν κάτω κύψας, έ'γραφεν εις την γην.
9. Οί δέ, άκούσαντες καί ύπό τής συνειδήσεως ελεγχόμενοι,
Й БНЖДБ, ЙКШ ΠΜΟΚΧ w Гдлмсн Hi
ПрНХОДНТХ .
*не BiTAfTX (Η. 3. Св. A.)
» Д « Zu ζ Zu
ΗΓ. 11 НДЕ КІНЖДО БХ Д04ІХ £БОН.
г λ d β d π. ο
Jhcx же нде вх ^аішнск^:
6. Ж£ ПДКН ІірІЙдЕ
КХ ЦЕ(НІОКЬІ·, Й БСН людіе ЙДА^ кх Нелі$: й с4;дх «учдшЕ йух.
%γ·ΓρΈ Ι"£6ΑΤΗΛΗψί
г. Прнвідошд me кннжннцы й флрГСЕб КХ Не.Н^ ЖЕН$ КХ ПрЕДКБО. Д'ЬаНІМ Й ПОЕТДБНБШЕ W ПОс^’ ζ г
Д. ГДДГОЛДШД Gai's: Оучтлм, СІА
\ ПІ Л/ г. I * ‘
Ж£Н4 ІДТА 6СТЬ ΗΗΈ БХ ПріЛНБО-
Д'Ьанін: *гатд ііа κοψΗ
6. БХ ЗАКОН'Ь жі наліх /Hwyceh ПОБЕЛ'Ь ТДКШБЫА ІІДЛІЕНІЕДІХ ПОБНбд'гн: Тм же 'іто гдешн;
S. 6ϊΕ ЖЕ (І^ШД Й(К^ШДЮЦ1Е Вго, ДД бмшд йдНдн что глдгоддтн*Шнь. ІНСХ ЖЕ ДОД^ HfEIMOHkCAt, ПЕрС'ГОДІХ ПНСДШЕ HAtt 3ΕΛ1ΛΗ, HE ЕДДГДА (Йійх) *Д4 НМ^ТЯ tnOHBHX
КНІГІ ОНЛАЙН
