Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста. Святое Евангелле паводле Іаана.
Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
55.68 МБ
ГЛ d β Я 4ΐ.
Ην δέ τις ασθενών Λάζαρος από Βηθανίας, έχ τής κώμης Μαρίας χαί Μάρθας τής αδελφής αυτής.
2.	ΤΗν δέ Μαρία ή άλείψασα τόν Κύριον μύρω καί έκμάςασα τούς πόδας Λύτου ταΐς θριςίν αυτής, ής ό αδελφός Λάζαρος ήσθένει.
3.	Άπέστειλαν ουν αί άδελφαί προς Αυτόν, λέγουσαι· Κύριε, ϊδε, δν φιλεϊς, ασθενεί.
4.	Άκούσας δέ ό ’Ιησούς εΐπεν αύτη ή ασθένεια ούκ έ'στι προς θάνατον, άλλ’ υπέρ τής δόξης του Θεού, ϊνα δοξασθή ό Υιός του Θεού δι’ αυτής.
5.	Ήγάπα δέ ό ’Ιησούς την Μάρθαν χαί την αδελφήν αυτής καί τόν Λάζαρον
6.	ώς ούν ήκουσεν, δτι άσθενεϊ, τότε μεν έμεινεν έν ω ήν τόπω δύο ημέρας·
7.	έπειτα μετά τούτο λέγει τοΐς μαθηταϊς· άγωμεν εις την Ίουδαίαν πάλιν.
8.	Λέγουσιν Αύτώ οί μαθηται'· 'Ραββί, νΰν έζήτουν Σε λιθάσαι οί ’Ιουδαίοι, καί πάλιν υπάγεις έκεϊ;
me Η^ΚΤΟ ΚΟΛΑ Лд34РЬ ίυ βΗ. u данін, ίυ Бссн /Ндрімнм н /ШрДМ CetTpM βΑ.
б. Б'б me ДЙдрй полідздбшда Гдд ΛίνφοΛίχ м оітершдА ноз'Ь 0гш вддсм свойлін, 6Ame кратх Лазарь кодАіпе.
г.	ПоедасгЬ »уко сестр'Е кх Не. лі$, глдг0люі|гЬ: Гдн, «, еготе дккншн, колйтх. я
д.	Олышдкх	me	Ійсх	рече: сіа
кол'^знк н&ть кх ίΛίερτΉ , но αί (ΛΪκ4	БжІН, ДД	ПрОСЛДБНТСА Giix
rr	Я \	/	*
□miH	ga рддк .
* Л/
6Ю	л
6.	ЛюклАше me Ійсх Жард^ й сеетр^ 6А й ЛдздрА:
ГАКЮ 0γΚΟ
s.	егда met оуслмшд, мкш колйтх, тогда* прекмсть нд не.нте κί Λυέст4 ДБД днй: *тогда ογεο
3-	потоліх me глд оучнкшлех: йделіх во І^дек пдкн.
й. Глдголдшд бле^еу'інцм: Рдббі, нн4 йекаі^ Теке кдліеніеліх покйтн ІХдев, н пдкн лн ндешн тало«;
*Ηϊ·η> у Св. А.
(1) Лк. 10, 38-39. (2) Мф. 26,7. Мк. 14,3. Ін. 12, 3.
сказалт> Іоаннт> о Немь, было! ПСТІІННО.
42.	II многіе тамг увйровалн вт> Hero.
Г Л A В A 11.
Был'ь болеіі'ь ηϊκτο Лазарь ιΐ3Ί>, Ввоанін, пзь селснія, гдп жчлй | Марія іі Марва, сестра ея.
2.	Марія же, которой брат’ь Лазарь былт> болент», была та, которая помазала Господа мгромг я отерла ногн Его волосамн свонмн.
3.	Сёстры послалн сказать Ему:; Господн! вотгь, кого Ты любіппь,! болен’ь.
4.	Iiicycb, услышавь mb, сказал’ь: эта бол’Ьзнь не κέ смертп,; но κέ славі Божіей, да прославнтся : чрезі> нее Сыігь Божій.
5.	iHcyeb жс любнл'ь Мароу н сестру ея н Лазаря;
6.	когда же услышал'ь, что онь болен'ь, то пробыл!» два дня на том'ь Μΐοτΐ, гдй находплся·,
7.	посл’Ь этого сказал'ь ученпкамг: пойдем'ь опять вт> Іудею.
8.	Учеішкн сказалн Ему: Раввй! давно лн Іудем нскалн побять Тебя
камнямп, н Ты опять пдешь туда? , нямі, і Ты зноў ідзеш туды?
але ўсё, што сказаў Іаан пра Яго, праўдзівае было.
42.1	многія там уверавалі ў Яго.
РАЗДЗЕЛ XI.
1.	Быў жа хворы нейкі Лазар з Віфаніі, з паселішча Марыі і Марфы, сястры яе.
2.	Марыя ж была тая, што памазала Госпада мірам і абцерла ногі Яго валасамі сваімі; яе брат Лазар быў хворы.
3.	Тады паслалі сёстры сказаць Яму: Госпадзі! вось, той, каго Ты любіш, хворы.
4.	Пачуўшы гэта, Іісус сказаў: гэтая хвароба не на смерць, а дзеля славы Божай, каб праслаўлены быў Сын Божы праз яе.
5.	А Іісус любіў Марфу, і сястру яе, і Лазара;
6.	калі ж пачуў, што той хворы, тады прабыў у тым месцы, дзе знаходзіўся, два дні;
7.	пасля гэтага кажа вучням: пойдзем у Іудзею зноў.
8.	Кажуць Яму вучні: Равві! нядаўна Іудзеі шукалі пабіць Цябе камя-
(4) Ін. 9. 3:11,40.(8) Ін. 10,31.
9.	Άπεκρίθη ό Ίησοΰς· ούχί δώδεκά είσιν ώρα: τής ημέρας; εάν τις περιπατή έν τή ημέρα, ού προσκόπτει, δτι τό φώς τού κόσμου τούτου βλέπει·
10.	έάν δέ τις περιπατή έν τή νυκτί, προσκόπτει, δτι τό φώς ούκ έ'στιν έν αύτώ.
11.	Ταΰτα εΐπε, και μετά τούτο λέγει αύτοΐς· Λάζαρος ό φίλος ημών κεκοίμηται, αλλά πορεύομαι, ϊνα έξυπνίσω αυτόν.
12.	Ειπον. ουν οι μαθηταί Αύτοΰ· Κύριε, εί κεκοίμηται, σωθήσεται.
13.	Είρήκει δέ ό ’Ιησούς περί του θανάτου αύτοΰ· εκείνοι δέ έδοξαν, δτι περί της κοιμήσεως του ύπνου λέγει.
ΙΑ. Τότε ουν* εΐπεν αύτοΐς ό Ιησούς παρρησία· Λάζαρος άπέθανε’	* ΒΈ HtK. СП. HUTT.
15.	καί χαίρω δι’ ύμάς, ΐνα πιστεύσητε, δτι ούκ ήμην εκεί· άλλ’ άγωμεν προς αύτόν.
16.	Εΐπεν ουν Θωμάς, ό λεγόμενος δίδυμος, τοΐς συμμαθηταΐς· άγωμεν καί ημείς, ΐνα άποθάνωμεν μετ’ Αύτοΰ.
17.	Έλθών ουν ό Ίησοΰς ευρεν αύτόν τέσσαρας ημέρας ήδη έχοντα έν τω μνημείω.
18.	Ήν δέ ή Βηθανία έγγύς των Ιεροσολύμων, ως από σταδίων δεκαπέντε,
19.	καί πολλοί έκ των ’Ιουδαίων έληλύθεισαν προς τάς περί Μάρθαν καί Μαρίαν, ϊνα παραμυθήσωνται αύτάς περί τοΰ άδελ> φοΰ αύτών.	[
Д. ΟΊκΊίψ4 ІНСХ! Hf Д64 ЛН HJДНАТе ‘І4С4 6СТ4 БО днй*; 4ψί ΙίΤΟ ХОДНТХ БО ДНН, Hf ΠΟΤΙίΗΗ’ίΑ, ISKIU сб*£тх лнрд «γιο кнднтх:
'tSTK Ч4С4 ЛНеБН^А (Η. 3. Св. A.)
ϊ. 4ψί Kt ΚΤΟ \СДМТХ EX HOIJIH, ПОТКНЕТІА, MlilU Н^СТБ СК^’ГД БХ
нміх.
41.	СіА [!ίΊΕ, Й ΠΟίίΐΙΧ ГЛ4 НЛІХ! /І434|)Ь др^гх Н4ШХ оўсне, но йд$, Д4 БОдгЛ^ 6ГО.
61.	Р'^Ш4 «уБО ♦учнцм Gnu: Гдн, 4ψί оўспе, спдсенх б^детх.
п
ГІ. Pf'lf Kt ІНСХ IU C4UPTH егш: онй лін'КшдІ-, гакю ιυ оўспенін СН4 ΓΛίΤΧ.
t MHA^S
ді. Іогдд pen Η/ms Inez Hf шбнн^аса**: Ядздрь оўжре:
* тогдд οφεο ** гх дерзнобЕжемх
ёі. Й ₽4Д^ЮСА 64ίΧ радк, Д4 6'L pS’eTe, гакю не εΊίχχ Т4лш: но НДЬНХ КХ Hf44$.
SI. Pf‘U Kt AlU/tlJ, ГЛ4ГОЛМІЫН блнзнецх, оучнкшліх: ндмх й ЛІЬІ, Д4 оуліреліх СХ НЙ/ІІХ.
31.	Прншедх Kt ІЙСХ, tUGfrKTf ёго че'гьірн днй ογκί	ьо
τροκΈ
HI. Б-ί Kt бндлнід БЛНЗ Ьрлй. 414, МНШ СТ4ДІН IIATkH4Af САТБ,
ДІ. Й ΛΙΗΟ3Η ш ISagh ЕАр прншлн' КХ	Й /ІІ4РШ, Д4
0yT'fclU4rl’xt Й\Х «3 GpdT’fc 6W.
%рНД0Ш4 traiilM Д4 OlfT'tluIrt'rX
(9)ІН. 9.4. (10) Ін. 12, 35.
9.	Інсусь отвйчал'ь: не двішадцать лн uacoBi во αηϊ? кто ходнгь днемг, тотч> не спотыкается, потомучто ввднтгь свіггь міра сего;
10.	а кто ходйть ночыо, спотыкается, потомучто ніт'ь свйта сь ннмч>.
11.	ΟκαΒαΒΈ это, говсірнть βμί> ποτομί>: Лазарь другт> нашг уснул'ь, но Я пду разбуднть его.
12.	УченнкнЕгосказалн: Господн! еслн уснул'ь, то выздорові>етч>.
13.	Інсус'ь ΓΟΒορίΜΐ о смертн его; а онн думаліі, что Онг говоpuTb о cut обыкновенном’ь.
14.	Тогда Інсусь сказалг нмг прямо: Лазарь умерг:
15.	й радуюсь за вась, что Меня ве было там-ь, дабы вы увіровалн; но ποΑα6μί> κί> вему.
16.	Тогда 0ома, йначе называемый бллзнецч>,сказал'ь ученнкамг: пойдемч. п мы умремт> сч> Ηημί>.
17.	Інсусь прлшедч> нашелт>, что онч> уже четыре дня вть гроб'Ь.
18.	Впеанія же была блпзг Іерусалнма, CTaAiaxi. βί> пятнадцатя,
19.	в многіе пзч> Іудеевг прпшля κέ Mapels н Марін—утвшать нхт> w печалн о братй вхг.
9.	Адказаў Іісус: хіба не дванаццаць гадзін у дні? хто ходзіць удзень, той не спатыкаецца, бо святло свету гэтага бачыць;
10.	а хто ходзіць уначы, той спатыкаецца, бо няма святла ў ім.
11.	Сказаў Ён гэта і потым гаворыць ім: Лазар, друг наш, заснуў, але Я іду, каб разбудзіць яго.
12.	Сказалі тады вучні Яго: Госпадзі! калі заснуў, то выздаравее.
13.	Гаварыў Іісус пра смерць яго; a яны думалі, што Ён гаворыць пра спачынак у сне.
14.	Тады сказаў ім Іісус адкрыта: Лазар памёр;
15.	і Я рады за вас, што Мяне там не было, каб вы ўверавалі; але пойдзем да яго.
16.	Тады Фама, якога называлі Блізнюк, сказаў іншым вучням: пойдзем і мы, каб памерці з Ім.
17.	Прыйшоўшы, Іісус даведаўся, што Лазар ужо чатыры дні ў магіле.
18.	Віфанія ж была блізка ад Іерусаліма, стадыяў за пятнаццаць,
19.	і многія з Іудзеяў папрыходзілі да Марфы і Марыі, каб суцешыць іх у смутку па браце іх.
20.	Ή ουν Μάρθα, ώς ήκουσεν, δτι ό Ίησοΰς έρχεται, ύπηντησεν Αύτω· Μαρία δέ έν τώ οϊκω έκαθέζετο.
21.	Εΐπεν ουν ή Μάρθα προς τον Ίησοΰν Κύριε, εΐ ής ώδε, ό αδελφός μου ούκ αν έτεθνήκει*
22.	άλλα καί νυν οιδα, δτι δσα αν αίτηση τον Θεόν, δώσει Σοι ό Θεός.
23.	Λέγει αύτή ό Ίησοΰς· άναστήσεται ό αδελφός σου.
24.	Λέγει Αύτω ή Μάρθα· οιδα, δτι άναστήσεται έν τή άναστάσει, έν τή έσχάτη ημέρα.
25.	Εΐπεν αύτή δ Ίησοΰς· Έγώ είμι ή άνάστασις και ή ζωή· ό πιστεύων εις ’Εμέ, καν άποθάνη, ζήσεται·
26.	και πας ό ζών καί πιστεύων εις Έμέ ού μη άποθάνη εις τον αιώνα. Πιστεύεις τούτο;
27.	Λέγει Αύτω· ναι, Κύριε· έγώ πεπίστευκα, δτι Σύ εΐ ό Χριστός ό Υιός του Θεού, ό εις τον κόσμον έρχόμενος.
28.	Καί ταΰτα είποΰσα, άπήλθε καί έφώνησε Μαρίαν την άδελφήν αύτής λάθρα, είποΰσα· ό Διδάσκαλος πάρεστι καί φωνεϊ σε.
29.	’Εκείνη ώς ήκουσεν, έγείρεται ταχύ καί έρχεται προς Αύτόν.
30.	Ούπω δέ έληλύθει ό Ίησοΰς εις την κώμην, άλλ’ ήν έν τώ τόπω, δπου ύπηντησεν Αύτω ή Μάρθα.
κ. /Шр^а »ўко, ёгда оуслмш/, «ιαυ Ійсх грАдетх, bro: iHapia же Aoaut с’Ьдаше.
*гакш мышл tex aomS (Η. 3. Св. A.) I йа. Ρείε же ЛЬрда no Ійс%: Гдн, dlJJE Gkl CEM ЗД^ GklAX, HE Gkl БрЛТХ ЛІОН «уЛІЕрЛХ!
ΐίβ. ho н HH’k kLhx, taiitu ёлній ■ aqiE HpocHiiiK uJ fira, дастх Tsct I Бгх.	n
кг. Гаа ен Ійсх: БоскркнЕтх Братх тбон. п кстлнетх
кд. Глагола 6лі$/Шрдл: к4міх, tdlitU КОСКрЕСНЕТХ БХ BOCKpUlEHiet, 6Х ПОСЛ^ДНІН ДЕНЬ. n t КО 6СТ4НІЕ
К6. Ρείε (же)* бн ійсх: йдх сслік БОСКріНЕНІЕ Й ЖНБОТХ!	кх
/На Λίμε й оуліретх, ішбнкетх:
* Ηΐττ> н у Св. Ал. f K'fp'SfUiH лн
iiS. Н KCAliX ЖНКМН H B'ipSAH Ла HE oyatpETX KO Б^КН*. ЬлілЕшн ан	ceuS; * βίι: х
iig. Глагоаа GaiS: вн, Гдм: адх K'iipoeaxx, мкш Тм есн Хргосх Снх Бжін, МяіЕ БХ Ліірх ГрАДМН.
Δ л 7	\ *
кн. М сіа рекшн, мде η прнгласн /ІІарію cEC'rp’s ekow тан, рекшн: Оўчтлк прніііЕлх ёстк й глашаЕтхТ ΊΆ. *КнДЕ н ГЛ4ГАШЕ tcTOHTX Й MdiHTX іу,. Она (же)* taiiiu «ўсакіша, коста ciiopw к йде кх Не.й^.
*н1>т-ь н у Св. Ал.
Л. Не вўйіЕ GO G'li ПрНІНЕЛХ* ІН£Х кх к«к,п но Б’Ь на лг^ст4:, нд'^же ер'ІітЕ bro /Ндр.^а.
* л \	/
Hi ПрНШіЛХ
(21	) Ін. 11,32. (22) Ін. 9,31. (24) Іаў 19,25-26. Іс. 26,19. Іез. 37,4-6. Дан. 12,2. Лк. 14,14. Ін. 5,29; 6,40.
Дзеян. 23,6; 24,15.
20.	Мареа, услышавшн, чтондет’ь Інсусь, пошла па встрйчу Ему; Марія же спдйла дома.
21.	Тогда Мареа сказала Інсусу: Господв! еслмбы Ты былгь здізсь, не умер’ь бы брать мой;
22.	но н теперь знаю, что чего Ты попросншь у Бога, даст’ь Тебіі Боі”ь.
23.	Інсусь говорнть ей: воскреснеть брать твой.
24.	Мареа сказала Ему: знаю, что BocKpecHerb вв воскресеніе, ВВ ПОСЛ’ЬДНІЙ дснь.
25.	Інсусь сказал'ь ей. Я есмь воскресеніе н жіізнь; вііруюіцій вт> Меня, еслв н умреть, ожнвет'ь;
26.	II всякій жіівуіцій II візруюіцій вв Меня не умреті» βο-βϊκί>. Вврншь ля сему?
27.	Она говорнть Ему: так'ь. Госводп! я вйрую, что Ты ХрнСТОСЬ СыН'Ь Божій, грядуіцій вт> мірт>.
28.	Сказавшн это, попіла м позвала тайно Марію, сестру свою, говоря: Учнтель здіісь н зоветь тебя.
29.	Она, какт> скоро услышала, посн-Ьшно встала а пошла кг> Нему.
<1 2...18 19 20 212223 24 25 26...40 41 >