Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
40. τετύφλωζεν αυτών τούς οφθαλμούς και πεπώρωζεν αύτών την ζαρδίαν, ϊνα μή ιδωσι τοΐς όφθαλμοΐς, καί νοήσωσι τη χαρδία, καί έπιστραφώσι, καί ίάσωμαι αυτούς.
41. Ταυτα εΐπεν Ήσαΐας, οτε εΐδε την δόξαν Αύτοΰ ζαΐ έλάλησε περί Αύτοΰ.
42. "Ομως μέντοι καί έκ των αρχόντων πολλοί έπίστευσαν εις Αύτον, άλλα διά τούς φαρισαίους ούχ ώμολόγουν, ϊνα μή αποσυνάγωγοι γενωνται· йіпов^ддх^
43. ήγάπησαν γάρ την δόξαν των ανθρώπων μάλλον, ήπερ την δόξαν του Θεού.
44. ’Ιησούς δέ έκραξε καί εΐπεν· ό πιστεύων εις ’Εμέ ού πιστεύει εις Έμέ, άλλ’ εις τον Πέμψαντά Με·
45. καί ό θεωρών Έμέ θεωρεί τον Πέμψαντά Με·
46. ’Εγώ φώς εις τον κόσμον έλήλυθα, ϊνα πας ό πιστεύων εις Έμέ έν τη σχοτία μή μείνη·'
АЗдТолЙіМ UKf]*3H4AI6HiA СОТБОр. 041^ ІіріД HH41H, Hi Б'КрОБД\^^ БХ Hfl'O, *есть вг H. 3. Cb. A. tKipoKAiUA AH. ДД ІБ^ДІТІА* CAOKO ЙсДІН пррокд, бжі реме: Гдн, кто Б-ІфоБд CA^S НДНІіЛІ^, Й 41БІШЦД ГдНА KOAlS ШкрЫСА;
МсПОЛННТГА
ад. Genu рддк Hi люждх^ к-L ровдтн, mkw пднн річе Йсаід:
41. ΙΙΚΛΈΠΗ ОЧН Ηχχ H lUKAAli ΗΗΛΧ всть СірДЦД ΗχχΤ, ДД Hi БНДАТХ О'ІНДІА, ΗΗ |)АЗ\4ГБЮТХ СірДЦІ.НХ, Н WG^TATCA, Η ΗίΐχΈΗΟ HJ(X.
*«кл'Ьюшл tώκΑΜΕΜΐ й^я сердцс *^дл едд О^ЗрА'ГЯ ОЧНМА й
AU. СіА |)ІЧІ ЙсАІД, 6ГДЛ ККД’Ь СААБ^ Ьгш Й ГААГОАД* W Hf/llX.
* '
ГАДГОААШЕ Ζ I» тгг Λ
416. ШбАЧі «укш Н W КНАЗк ЛІНОЗН б'КрОБАША КХ НіГО, НО фд. рІсеГі рДДН Hi НІПОБ’бдОБДХ^*, ДД Ні ЙЗ сондінірж йзгнднн B^A^rxt;
Тдл Н£ кромі ГОНМНфД бЧ'д&ГЯ
4ІГ. БОЗАЮВЙніД GO ПДЧі САДБ^ ЧІАОБ'КчКіЛ’ю, НІЖІ CAAeS’ БжіК.
аід. Ійсх жі воззбд й річе: β·κ. р^АН БХ /На Hi G-fcpS’iTX БХ /1ІА, но бх Посадбшдго /На:
4Ϊ6. н КНДАН /На БНДНТХ По САДБІНДГО /На: 0' .. .
aIs. 4зх СБ'КТХ БХ 411рх прі. НДО^Х, ДД БСАКХ Б'Кр^АН БХ ΖΪΙα БО тагб ні прів^детх:
(38) Іс. 53.1. Рым. 10,16. (40) Іс. 6.9-10. Мф. 13.12-14. Мк. 4.11-12. Лк. 8,10. Дзеян. 28,26-27. Рым. 11, &
37. СтоЛЫІО ЧудССЬ СОТВОрНЛ'Ь Оігь предгь нпмн, н онп не вВровалп вв Hero,
38. да сбудется слово Псаін пророка: Господн! кто повВрвл'ь слышанному оть нась, л кому открылась мышца Господня?
39. Потому не моглн онп віроватв, что, как?> егце сказал'ь Нсаія,
40. народь сей осл’Ьпнл'ь глаза свон п окамсіпіл'ь сердце свое, да пе впдят'ь глазамв, п не уразум'Ьют'ь серХцемі>, н не обратятся, чтобч. 41 ВСЦІЛНЛ'Ь ПХ’Ь.
41. Сіе сказал'ь ІІсаія, когда вндВ.п> славу Его н говорнлт> о Нем'ь.
42. Впрочемгь в пз'ь нaчaлыI^κoвΈ мпогіе ув'Ьровалн вт> Hero, no радн фарвсеевя. не нспов^дывалн, чтобы не быть отлучевнымн отч> сппагогп;
увь нВк. сп.: de
43. пбо возлюбнлн болыпе славу человЬческую, нежелм славу Божію.
44. Інсусь же возгласплв в сказал'ь: в"Ьруюшій вч> Меня не вя> Меня в’Ьрует'ь, но вь Пославшаго Меня;
45. н впдяшій Меня ββαιιτί. ІІославшаго Меня;
46. Я св'Ьть npiimeaB βί> мірч>, чтобы всякій вВруюіцій вь Мсня не оставался во тьміі;
37. I хоць гэтулькі цудаў зрабіў Ён перад імі, яны не веравалі ў Яго,
38. каб збылося слова Ісаіі прарока, які казаў: Госпадзі! хто паверыў пачутаму ад нас, і рука Гасподняя каму адкрылася?
39. 3-за таго не маглі яны вераваць, што, як яшчэ сказаў Ісаія:
40. Ен асляпіў вочы іх і скамяніў сэрцы іх, каб не бачылі вачыма і не разумелі сэрцам, і не звярнуліся, каб Я ацаліў іх.
41. Гэта сказаў Ісаія, калі бачыў славу Яго і гаварыў пра Яго.
42. Аднак жа і з начальнікаў многія ўверавалі ў Яго, але з-за фарысеяў не прызнаваліся, каб іх не адлучылі ад сінагогі,
43. бо яны ўзлюбілі больш славу чалавечую, чым славу Божую.
44. Іісус жа ўсклікнуў і сказаў: хто веруе ў Мяне, не ў Мяне веруе, а ў Taro, Хто паслаў Мяне;
45. і хто бачыць Мяне, бачыць Таго, Хто паслаў Мяне;
46. Я — святло, у свет прыйшоў, каб кожны, хто веруе ў Мяне, не застаўся ў цемры;
(42) Ін. 7,13; 9, 22. (43) Ін. 5,44. (44) Мк. 9. 37. (45) Ін. 14,9. (46) Ін. 1, 9; 3.19; 8,12; 9, 5. 39; 12,35-
47. καί έάν τις Μου άκούση των ρημάτων και μή πιστεύση, Έγώ ού κρίνω αύτόν ού γάρ ήλθον, ϊνα κρίνω τον κόσμον, άλλ’ ϊνα σώσω τον κόσμον
48. ό ά&ετών ’Εμέ και μή λαμβάνων τά ρήματά Μου έχει τον κρίνοντα αυτόν ό λόγος, δν έλάλησα, έκεΐνος κρίνει αύτόν έν τη έσχατη ημέρα·
49. δτι ’Εγώ ές Έμαυτοΰ ούκ έλάλησα, άλλ’ ό πέμψας Με Πατήρ Αύτός Mot εντολήν έ'δωκε, τί εϊπω καί τί λαλήσω· *ЗЛНе
50. και οιδα, δτι ή εντολή Αυτού ζωή αιώνιός έστιν ά ουν λαλώ Έγώ, κα&ώς εϊρηκέ Μοι ό ΙΙατήρ, ούτω λαλώ.
ΚΕΦΑ'ΛΑΙΟΝ ΙΓ'
(τρισκαιδέκατον).
Προ δέ τής εορτής τού πάσχα, είδώς ό ’Ιησούς, δτι έλήλυθεν Αύτοΰ ή ώρα, ΐνα μεταβη έκ τού κόσμου τούτου προς τον Πατέρα, άγαπήσας τούς Ίδιους τούς έν τώ κόσμω, εις τέλος ήγάπησεν αυτούς.
2. Καί δείπνου γενομένου, τού διαβόλου ήδη βεβληκότος εις τήν καρδίαν ’Ιούδα Σίμωνος Ίσκαριώτου, ϊνα Αύτόν παραδώ,
3. είδώς δ ’Ιησούς, δτι πάντα δέδωκεν Αύτώ ό Πατήρ εις τάς χεΐρας, καί δτι από θεού έξήλθε καί προς τον θεόν υπάγει·
4. εγείρεται έκ τού δείπνου καί τίθησι τά ίμάτια, καί λαβών λέντιον, διέζωσεν Εαυτόν
W «Λ/ \ η / % /
<«3· Η Λψ6 ΚΤΟ ОуСДМШНТХ* ΓΛΓΟ.
ДЫ ДІІОА Μ** Hi Κ'Ερ&ΤΧ, ЙЗХ Hi елі8+: нв прінл^х go, дд лйроьн, но дд tile’s ліірх:
*слышнтх **д tero (Н. 3. Св. А.)
ЛІН. ШЛІіТДАНСА ЖіНб* й Hi прйлілАн глгшлх ίΗοιίχχ йлідть Л. ДАфДГО 6Л<$: СЛОБО, 6Жі ГЛДХХ, TO Лднтх елі^ бх посл'Кднін день:
*«м6Т4ай Лвнё t wcSaht'x его лід. нкш* Язх io C^Ge нв ΓΛΑχχ
НО ПОСЛ48МН ЛІА^ОЦХ; Toftt /ΗηΪ з^побг^Аь Л<це**> что fii^ н ΊΤΟ GO3nwtt; +сдмя ttniw н. н β'ύιχ, «нш здпок'кдь θτω гкжотх Б'Кчнын есть: мжі о«усо Й3Х глю, гдііожі річе /ІІн'к Οί^χ, ТДКШ глю.
Г Л d fi d Π.
Ite Жі ПрХзАНННЛ ΠΛί\Η, кі-дын 11 Інсх, Μΐίΐυ прінді 6лі£ чдсх , ДД ПріІІДіТХ ш лйрд «гш ко БОЗАЮМЬ СкОА С^ірЫА* 6Х ЛіГр'Ь, ДО КОНЦА КОЗЛЮБН й\х.
* t«£
Е. Й БіЧірН GlJKIlliH^, ДІДКОЛ^ оуже RAOiKHGUlS БХ СірДЦі І^д4і СІліШНОБ^ ІСКДріШТСКОЛі^*, дд Ьго пріддстх, Ікьікшн *кімрі«>т!?
Г. К^ДЫН ІЙСХ, ІДКШ GCA ДДДі Ьлі£ СЭцх кх й гдкш Ш Бгд ЙЗМДІ Й ІІХ KrS’ ГрАДіТХ:
*βίΤΛ£ΤΧ **ΠΟΛ4Γ4£ΨΧ u, \ }{ί / η \4--l'
Д. БОІТ4 W БІЧІрН Η ПОДОЖН рНЗМ’ Й npiMIbt ΛίΗΤΪΟΗΧ, ПріПОА. CACAtt: фвземя ttupenoAtd CfEi
47. іі еслн кто усдышнт'ь Мон слова н пе повізрнт'ь, Я не сужу его: вбо Я прппіелг не суднть мірг, но спастіі мір'ь;
48. отвсргаюіцій Меня н нс прннвмаюіцій ολοββ Μοηχέ βμ-Βοτέ судью себЬ: сдово, которос Я говорплт>, оно будет'ь суднть его в'ь посліідпій день;
49. нбо Я говорнлг не огь Себя. но пославшій Меня Отецг, Оігь далт> МнВ запов’йдь, что сказать п чтб говорнть;
50. іі Я знаю, что заповйдь Его ссть жпзнь вЬчная; нтакть, чтб Я говорю, говорю, κάκτ> сказал'ь Мн1> Οτοβέ.
Г JI A В A 13.
Предь праздішком'ь пасхя Інсусь, зная, что прншел'ь чась Его перейтн оть міра сего к"ь Отцу, явйль дпломь, что, возлюбвв'ь Свопх'ь суіднх'ь вгь мірф, до копца ВОЗЛЮбіІЛ'Ь нхт>.
2. II во время вечерн, когда діавол'ь уже вложнл'ь вт> сердце Іудй Спмонову Нскаріоту предать Его,
3. Інсусь, зпая, что Отецть все отдалв βέ рукп Его, н что Оп-ь отть Бога всшелт> н кт> Богу отходпгь,
4. встал’ь сгь вечеріі, сняд'ь п Ссбя верхнюю одежду н, взяв-ь полотенце, препоясался;
47. і калі хто пачуе словы Mae і не паверыць, Я не суджу яго, бо Я прыйшоў не судзіць свет, але збавіць свет;
48. хто адвяргае Мяне і не прымае слоў Маіх, мае суддзю сабе: слова, якое Я прамаўляў, яно будзе судзі'ць яго ў апошні дзень;
49. бо Я не ад Сябе прамаўляў, a Айцец, Які паслаў Мяне, Ён Мне запаведзь даў, што казаць і што прамаўляць;
50. і Я ведаю, што запаведзь Яго ёсць жыццё вечнае; таму тое, што Я кажу, як сказаў Мне Айцец, так і кажу.
РАЗДЗЕЛ XIII.
1. А перад святам Пасхі, ведаючы, што прыйшоў Яго час перайсці з гэтага свету да Айца, Іісус, узлюбіўшы Сваіх, якія ў свеце, да канца ўзлюбіў іх.
2. 1 падчас вячэры, калі дыявал ужо ўклаў у сэрца Іуды Сіманавага Іскарыёта намер выдаць Яго,
3. Іісус, ведаючы, што Айцец усё аддаў у рўкі Яго, і што Ён ад Бога выйшаў і да Бога ідзе,
4. устае ад вячэры і здымае вопратку, і, узяўшы ручнік, падпяразваецца;
(2) Мф. 26,14. Мк. 14,2,10. Лк. 22,3. Ін. 13,27. (3) Мф. 11,27; 28,18. Лк. 10,22. Ін. 3,35; 17,2.1 Кар.
15,27. Яўр. 2, 8. (4) Мф. 20, 28. Мк. 10, 45. Лк. 12, 37; 17, 8; 22, 27. Флп. 2, 7.
5. εΐτα βάλλει ύδωρ εις τον νιπτήρα καί ηρςατο νίπτειν τούς πόδας των μαθητών καί έκμάσσειν τώ λεντίω, ώ ήν διεζωσμένος. Тнлчд
6. Έρχεται ουν πρός Σίμωνα Πέτρον, και λέγει Αύτω εκείνοςΚύριε, Σύ μου νίπτεις τούς πό-
7. Άπεκρίθη ’Ιησούς και εΐπεν αύτωδ ’Εγώ ποιώ, σύ ούζ οΐδας άρτι, γνώση δέ μετά ταύτα.
8. Λέγει Αύτω Πέτροςού μη νίψης τούς πόδας μου εις τον αιώνα. Άπεκρίθη αύτω ό Ιησούςέάν μη νίψω σε, ούζ έχεις μέρος μετ’ ’Εμού.
9. Λέγει ΑύτώΣίμωνΠέτρος Κύριε, μη τούς πόδας μου μόνον, άλλα καί τάς χεϊρας ζα'ι την κεφαλήν.
10. Λέγει αύτώ ό ’Ιησούςό λελουμένος ού χρείαν έχει ή τούς πόδας νίψασθαι, άλλ’ έστι -καθαρός όλοςζα'ι ύμεϊς καθαροί έστε, άλλ’ ούχ'ι πάντες.
11. Έδει γάρ τον παραδιδόντα Αύτόν διά τούτο εΐπεν, [ότι]* ούχ'ι πάντες καθαροί έστε. *в-ь нік.сп. ссть
12. Ότε ουν ένιψε τούς πόδας αυτών ζα'ι* έλαβε τά ίμάτια Αύτού, άναπεσών πάλιν, εΐπεν αύτοϊςγινώσζετε, τί πεποίηζα ύμΐν;
*вь нТ>к. сп. нВть
13. ύμεϊς φωνεϊτέ Μεό Διδάσζαλος ζαΐ ό Κύριοςζαί καλώς λέγετεείμί γάρ-
14. εί ουν ’Εγώ ένιψα ύμών τούς πόδας, ό Κύριος καί ό Διδάσκαλος, καί ύμεϊς οφείλετε άλλήλων νίπτειν τούς πόδας-
6. ΠΟΤΛΗΧ БЛІа’ БОД^ 60 оуаім. Η НДЧДТхТ «уаіЫБДТН ногн оучнкнлмх й штнрдч-н дентіміх, Йдіже εί прспоАсднх. тджг влнвлсгх s. ПрійдГжс fix ІІетрЧ, н глдголд+ Oat's ч’он: Гдн, Тм дн .non oyatkiEiiiit н0з4; *прн^0днтх Тгллголетх ψ’ί’ρ^ΜίειιΐΗ (Н. 3. Св. А.) п з· Ійсх й рЕЧЕ еліЧ: вжс
Йзх ТБОрІО Tkl HE Б'КсН НН'Ь, ОурДЗ^ЛІ’ІІЕШнН пЯІЕ no CHJ^X.
й. Глдголд Оаі^ Штрх: he «ν. .hmeuih ннлг^ аюсю бо E-kuut. ΟΟβΈ і|ід cat's Ійсх: ді|іе he оу.ныю τεκε he н.ндшн чдетн co /Нном.
^ЛДГОЛЕ'ГХ tsdiliX
д. Гддгодд G/uS GhHWHx Шч-рх: Гдн, HE НОЗ-fc ,ΗΟΗ TOIwltlV, HO й f'siyk Н ГДДБ8. Ллдголетх
Ϊ. Гдд eatS Ikes: нзлюбеннын HE TfEGSsTxt, T0K4UU НОЗ'Ь О^.НМТН, 6СТБ Eott БЕСБ ЧНСЧ’Х! Й БМ ЧНСТМ 6СТЕ, HO HE БСН. Ψηε τρώΐϊ нмдть ttно есть
ДІ. Ё'ЕДАШЕ БО П|)ЕДДКІІІДГО Ого! СЕπυ рддн рЕЧЕ, (міііо)" HE БСН ЧЙСТН 6СТЕ. *н,Ьп> ВЬ Н. 3. Св. А.
БІ. УГД4 же оуліы ногн ПОІАТХ* рЙЗМ Сбоа, БОЗДЕГХ ІІДКК, рЕЧЕ й.ііх: Б'КеЧ'Е ДН, ЧТО СОТБОрЙуХ бддіх;
Н ПОІА’ГХ
П. БМ ГЛ4ШДЕТЕ /На ОуЧТЛА Й Гдд , й доер'Ь глді олете: сслін бо: "'Оуч'глк н Гдь
КНІГІ ОНЛАЙН
