Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
ді. ді|іе еуко Л3Х «уаімр бдшн ноз'к, Гдь й Оучтль, н вкі дол;к. нн GiTE Af'srx Ap^rS оуаікіБ.ггн
(6) Мф. 3,14. (7) Ін. 13.12. (10) Ін. 15. 3. (13) Мф. 23, 8,10. Лк. 6. 46.1 Кар. 8,6; 12, 3. Флп. 2.11.
XIII, 5-14.
5. ПОТОМ'Ь BJUJT) ВОДЫ ΒΊ, умывальннцу н Hanaa!, умывать ηογιι учеывкангь іі отнрать полотенцем'ь, κοτορΗΜΈ былгь препрясаігь.
6. Подходпть кг Снмону Петру, а τοτέ ΓΟΒοριιττ. Ему: Господн! Тебт> лп умывать мон ногн?
7. Іясус'ь сказаль ему βέ отв'Ьтть: что Я дЬлаю, теперь ты не знаешь, а уразуміешь посліз.
8. Петргь γοβορητέ Ему: не уМОеіНЬ ΗΟΓΈ МОЙХВ BO-BiSKB. Інсус'Ь oTBiaaab ему: есля не умою тебя, не пміешь частп со Мною.
9. Οημοηέ ΙΙβτρΊ. ΓΟΒορπτΊ. Ему: Господн! не только погн мон, но п рукн н голову.
10. Івсусь γοβορητέ ему: омытому нужно только ногв умыть, потомучто 4ηοτβ весь; н вы чнсты, но не BCt>.
11. Нбо зналть Онч> предателя Своего, потому w сказал'ь: не всіз вы ЧІІСТЫ.
12. Когда же умылт> пмг ногй н наділ'ь одежду Свою, то, возлегшн опять, сказалч. нмж: знаете лн, чтб Я сд'Ьлал’ь вамч>?
13. вы называете Меня УчнтеιβΜτ> н Господомч), н правнльно говорнте: нбо Я точно τό;
14. лтакв еслв Я, Господь н Учнтель, умы.гь ногн вамг, то ні вы должны умывать ногв другь, іругу:
129
5 потым налівае ваду ва ўмывальніцу і пачынае абмываць ногі вучням і выціраць ручніком, якім быў падпяразаны.
6. Падыходзіць Ён да Сі'мана Пятра, і той кажа Яму: Госпадзі! няужо Ты будзеш мыць мае ногі?
7. У адказ Іісус сказаў яму: шт0 Я раблю, ты цяпер не ведаеш, а зразумееш потым.
8. Кажа Яму Пётр: не будзеш мыць ног маіх давеку. Адказаў яму Іісус: калі не абмыю цябе, не будзеш мець супольнасці са Мною.
9. Кажа Яму Сі'ман Пётр: Госпадзі! не толькі ногі мае, але і рукі, і галаву.
10. Кажа яму Іісус: абмытага няма патрэбы мыць, хіба толькі ногі, а ўвесь ён чысты, і вы чыстыя, але не ўсе.
11. Ен ведаў, хто выдасць Яго, таму і сказаў: не ўсе вы чыстыя.
12. Калі ж абмыў ногі ім і ўзяў вопратку Сваю, узлёг Ён зноў і сказаў ім: ці ведаеце, што Я зрабіў вам?
13. Вы называеце Мяне Вучыцелем і Госпадам, і правільна кажаце, бо так і ёсць;
14. дык вось, калі Я, Гасподзь і Вучыцель, абмыў вам ногі, то і вы павінны адзін аднаму абмываць ногі,
(14) 1 Пят. 5, 5. Рым. 12,10. Гал. 6,1-2.
15. υπόδειγμα γάρ έδωκα ύμΐν, ϊνα, καθώς ’Εγώ έποίησα ύμΐν, και ύμεΐς ποιήτε·
16. άμήν, αμήν λέγω ύμΐν ούκ έστι δούλος μείζων τοΰ κυρίου αύτού, ουδέ απόστολος μείζων του πέμψαντος αύτόν
17. εί ταϋτα οϊδατε, μακάριοί έστε, έάν ποιήτε αυτά·
18. ού περί πάντων υμών λέγω· Έγώ οΐδα, ους έξελεξάμην άλλ’ ϊνα ή γραφή πληρωθή· ό τρώγων μετ’ Εμού τον άρτον έπήρεν έπ’ Έμέ τήν πτέρναν αύτου·
19. άπ’ άρτι λέγω ύμΐν προ του γενέσθαι, ϊνα, όταν γένηται, πιστεύσητε, δτι ’Εγώ είμι·
20. αμήν, άμήν λέγω ύμΐν ό λαμβάνων, εάν τινα πέμψω, Έμέ λαμβάνει· ό δέ Έμέ λαμβάνων λαμβάνει τον Πέμψαντά Με.
21. Ταύτα ει’πών ό Ιησούς έταράχθη τω πνεύματι, καί έμαρτύρησε και εΐπεν άμήν, άμήν λέγω ύμΐν, δτι είς έζ ύμών παραδώσει Με.
22. Έβλεπον ούν είς άλλήλους οί μαθηταί, άπορούμενοι, περί τίνος λεγει. ΊΉίΑο^Μ^κΑκιψε
23. ΤΗν δέ άνακείμενος εις έχ των μαθητών Αυτού έν τω κόλπω τού ’Ιησού, δν ήγάπα ό ’Ιησούς·
24. νεύει ούν τούτω Σιμών Πέτρος πυθέσθαι, τίς αν εϊη, περί ου λέγει. Ίκτο дціе кіцетя
6ΐ· окрддж go дд^х байх, дд, йкоже dgx сотБорй^х ба«х, й бм ТБорйте:
SI. 4Л1ННБ , Ііійнк ΓΛΜ БАЙХ! |/ / / м u / \
HTCTk fMGZ ΕΟΛΙΗ ГОСПОДА СБОВГШ, НМ ΠΟίΛΛΗΗΗΙίχΐ ΚΟΛΪΗ ПОМЛБШДГШ его:
*господйнл Тннже дпогтолх (Н.З.Св.А.)
31. ДШ£ tlA Б'ІІСТі, БЛЖЕНН 6СТЕ,
<ν Г \ »*
дціе тБормтс a : ha л
йі. не ш бс^ух бмх глю: Адх
(бо) βέ<«χ, н^жі : но дд пнсаніі сб^дітса+: мдмн to Днок )(л4жх Боздвйже нд /На hatS7 teow:
*ΗΪΤΊ> ΒΈ Η. 3. Св. Α. ІНЙІОЛНН'ГСА
ДІ. WCM'fe ГЛЮ БАМХ, П|)ЕЖДі ДА Ж£ Hi Б’БДІТХ*, Д4, 6ГД4 Б^ДіТХ , Б·^ H44iTit, йк«> ЙЗХ ёсліь:
*прежде ддже бьІтн
к. дліннб , алмнь глк бдліх : пріелілАЙ, дціе кого послю, Шене пріелілітх : а пріммАН* /Ніне нрііллітх Послдбшдго zHa.
*ПрІ£МЛАН ЖЕ п
КД. СіА ІЙСХ БОЗ/Н^тЙСА
Д](ОЛХ, Й СБНД'КтіЛСТБОБД Η ріЧЕ! ДНЙНБ, ІНЙНЬ ГЛЮ БАЙХ, ІДКШ 6ДННХ Й5* БДСХ ПРіДДСТХ /ЙА.
н3
КБ. ОзНрД^СА оуко ЖЕЖД^ СОБОІО* оумнцм, HiДO^Λ^'KкψiCAt, U? КОЛХ ГЛіТХ. *вз«р^ же др^гл нд д^гд
Кг. жі бдйнх ίυ оучнкх ёі ш БОЗЛІЖА п Η4 Λ0η4 ІЙСОБ'Ь, еГОЖі ЛЮБЛАШі Ійсх: *взлежлн
кд. полйн’з* mt сілі$ Оьмшнх Петрх Бопрсйтн, кто вм бмлх+, Ш НЕЛІЯІі ГЛІТХ. *П0М4К«Т8
15. ябо Я да.і'ь валгь πρπΜΐρΈ, чтобт> іі вы діілалн тб же, что Я cд'bлaлΈ вамч>;
16. нстннно, нстнпно говорю вамг: раб^ пе болыпе господяна своего, it посланняк’ь не болыпе пославшаго его;
17. еслн это знаете, блаженпы вы, когда псіюлняете;
18. не о BCixT» вась говорю: Я знаю, которыхт» пзбрал’ь; по да сбудется ТІнсаніе: ядуіцій co Міюю хл'Ьбть подпялгь на Меня пяту свою;
19. теперь сказываю βημέ, прежде нежсля mb сбылось, дабы, когда сбудется, вы повйрнля, что это Я;
20. пстннно, нстяпно говорю вам'ь: прннямаіоіцій того, кого Я попілю, Меня пршшмаеть; а прннпмаюіцій Меня πριιηημβοτί. Пославпіаго Меня.
21. Сказав’ь это, Іясуст> возмутялся духомт., н засвнд'йтельствовалгь н сказал'ь: ястннно, нстіінно говорю Bawi», что однн’ь іізт> васч> предаст'ь Меня.
22. Тогда ученякн ознралнсь другь на друга, недоумівая, о комгь ОнТ> ΓΟΒΟρΠΤΈ.
23. Однн'ь же нзь y4eiiHKOBT> Его, котораго любн.гь Іпсусь, возлежалт> у грудп Інсуса;
24. ему Снмот· Петрт> сд’Ьлал'ь знаігь, чтобы спроснл’ь, кто это, о которомч> говорнть.
15. бо Я даў вам прыклад, каб так, як Я зрабіў вам, рабілі і вы;
16. праўду, праўду кажу вам: раб не большы за гаспадара свайго, і пасланец не большы за таго, хто паслаў яго;
17. ведаючы гэта, блажэнныя вы, калі робіце гэта;
18. не пра ўсіх вас кажу, бо Я ведаю, каго выбраў; але няхай спраўдзіцца Пісанне: “той, хто есць са Мною хлеб, падняў на Мяне пяту сваю”;
19. кажу вам гэта цяпер, раней, чым яно збылося, каб, калі збудзецца, вы ўверавалі, што гэта Я;
20. праўду, праўду кажу вам: хто прымае таго, каго Я пашлю, Мяне прымае, а хто прымае Мяне, прымае Таго, Хто паслаў Мяне.
21. Сказаўшы гэта, Іісус узрўшыўся духам, і засведчыў, і сказаў: праўду, праўду кажу вам, што адзін з вас выдасць Мяне!
22. Глядзелі тады адзін на аднаго вучні, недаўмяваючы, пра каго Ён гаворыць.
23. Адзін жа з вучняў Яго, якога любіў Іісус, узляжаў каля Іісуса;
24. тады ківае яму Сіман Пётр, каб спытаўся, хто той, пра якога Ён гаворыць.
(19) Ін. 14,29; 16,4. (20) Мф. 10,40. Лк. 9,48; 10,16. (21) Мф. 26,21. Мк. 14,18. Лк. 22,21. (23) Ін. 19, 26; 20, 2; 21, 7, 20, 24.
25. Έπιπεσών* δέ έκεΐνος επί τό στήθος τού ’Ιησού, λέγει Αύτω· Κύριε, τις εστιν· *βέ ньк. еп. άναπεσών
26. ’Αποκρίνεται ό ’Ιησούς· έχεΐνός έστιν, ω Έγώ βάψας τό ψωμίον έπιδώσω. Καί έμβάψας τό ψωμίον, δίδωσιν ’Ιούδα Σίμωνος Ίσχαριώτη.
27. Καί μετά τό ψωμίον τότε εισήλθεν εις εκείνον ό σατανάς. Λέγει ουν αύτω ό ’Ιησούς· δ ποιείς, ποίησον τάχιον.
28. Τούτο δέ ούδείς εγνω των άνακειμένων, πρός τί εΐπεν αύτω.
29. Τινές γάρ έδόκουν, έπεί τό γλωσσόκομον εΐχεν ό ’Ιούδας, ότ: λέγει αύτω ό ’Ιησούς· άγόρασον, ών χρείαν έχομεν εις την εορτήν· ή τοΐς πτωχοΐς ϊνα τ: δω.
30. Λαβών ουν τό ψωμίον έκεΐνος, εύθέως έξήλθεν ήν δε νύξ. Ότε ουν* εξήλθε, *βέ ηϊκ. сп. ігьть
31. λέγε: ό ’Ιησούς· νΰν έδοξάσθη ό Χίος τού ’Ανθρώπου, καί ό θεός έδοςάσθη έν Αύτω·
32. ει ό θεός έδοςάσθη έν Αύτω, καί ό Θεός δοξάσει Αύτόν έν Έαυτω, καί εύθύς δοξάσει Αύτόν·
33. τεκνία, ετι μικρόν μεθ’ ύμών είμι· ζητήσετέ Με, καί καθώς εΐπον τοΐς ’Ιουδαίοις, δτι δπου υπάγω Έγώ, ύμεΐς ού δύνασθε έλθεΐν καί ύμΐν λέγω άρτι·
34. εντολήν καινήν δίδωμ: ύμΐν, ϊνα αγαπάτε άλλήλους· κα-
n йб. Ндплдх же ητόιΐ нл персн Ійсюкы, гадгоаді Гдн, кто ” * / * / 4- '
ьсть; вггмдя же оня тлкю Тглдголетх
is. СрК'Ьшд Ійех: тон есть, елі^же Дзх шлючйкх ^а4;бхя по_ данх. Й аіліочь ха'КБх, длде Кд'Ь Gmiwhok^ ІСНДОІІОТПЮЛІ^.
Й3. II по ^л'Кб'Ь тогдд кнйде КХ СЭНЬ СДТ4НД. ГлД OyRO 6<Н$ Ійсх: еже тьорйшн, соч’корй снорш.
*нн елннх познл (Н. 3. Св. А.)
кн. Genii же нмктоже рдз^н'Ь* жтт4- ✓ ’А** \
шТ козаеждцш^х, кх чесоліЧ рече 6ЛІ^. Ίή^τέ в-ь Н. 3. Св. А. vcmS
кд/ Н'Кцмн же*я ліна^, понегке ноьчеяіеіуА йлідше Кдд, «κιυ і детх елі8 Ійіх: еже трекмліх нді
прдздннкх: нлн нжіімліх дд нтчто
I оГ / > w ·|ί
ДДСТХ. КоТнД'Же 'ΓΟΕΚΈ НМДМЫ ЕХ лн ΤΊ « х 1' л/ -
л. Прінліх же онх ^λέεχ, дкіе йдмде: κ·Κ ?ке ношь. Ьгдд йдмде,
= ...
лд. гдд Інсх: ннч; (ірослдБнсл Снх ЧлБ’І-чешій, н Бгх поослдкнса «3 Неліх:
* —
WTX
лк. діре Бгх поослдБнсА ώ Не.нх, й Бгх (іросддкнтх 0го бх Сект, ιΐ м ’ / Д \
4GI6 ІІрОШБКТ'А νΓΟ:
ΛΓ. ЧДДЦД, 6ψί СХ К4Л1Н 41ДДШ есдіь: Бзмціете /Нене, й ідноже fTp ІХдеюліх, гакш дліоже Лдх йд$, км не лкэжете πρϊκτκ: н бдліх raw нн'Ь: *нд'£я;{
ад. здпок'кдь hcr^w ддн бдліх, дд аккнте др^гх д^гд: гакоже К03.
(26) Мф. 26,23. Мк. 14, 20. Лк. 22,21. (27) Мф. 26,14. Мк. 14,2,10. Лк. 22, 3. Ін. 13,2. (29) Ін. 12, 6. (31) Ін. 12, 23, 28; 14,13; 17,1.1 Пят. 4,11. (32) Ін. 12, 23; 17,1, 4-5. (33) Ін. 7, 34; 8,21.
25. Оігь, прнпадшн кь грудп Іпсуса, сказалт> Ему: Господн! кто это?
26. Інсусь отввча-гь: тоть, кому Я. обмокнув'ь кусок'ь хлііба, подамт>. II, обмокнувгь кусокт>, подал'ь ІудЬ Снмонову Нскаріоту.
27. II послі сего куска вошел'ь βέ него сатана. Тогда Ііісусь сказал'ь ему: что дРлаепіь, ділай скоріе.
28. Ho ннкто Η3Ί> возлежавшяхгь не поняль, К'ь чему Оігь это сказал'ь ему.
29. Λ какгь у Іуды былт> яш,якт>, то нікоторые думалн, что Інсусь говорнт'ь ему: купп, чтб намж нужно кж праздняку, нлп чтобы дал’Ь чтоннбудь ΗΒίρΗΜΙ.
30. Ο11Ί>, ПріІНЯВ'Ь кусокт>, тотчась вышелгь; а была ночь. Когда онг вышел'ь,
31. Інсусь сказал’ь: ныні прославнлся Сып'ь Человііческій, н Богь прославнлся βέ Немт>;
32. есла Богь прославнлся в'ь Немг, το п Богь прославнт'ь Его В'ь Себіі, н вскоріі прославнгь Ειό;
33. дітн! пе долго уже быть Мн'Ь сь вамн: будете яскать Меня, н, каігь сказалт) Я Іудеямг, что куда Я нду, вы не можете прндтн, ηιάκζ π вамч» говорю теперь;
34. заповіідь новую даю вамгь, да любнте другг друга; каіеь Я воз-
25. I ён, прыхіліўшыся да грудзей Іісуса, кажа Яму: Госпадзі! хто гэта?
26. Адказвае Іісус: гэта той, каму Я, абмакнуўшы, кавалак хлеба падам. I, абмакнуўшы хлеб, дае Іудзе Сіманаву Іскарыёту.
КНІГІ ОНЛАЙН
