Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
22. τήκτ> п вы теперь πΜΐθτβ печаль; но Я увпжу aacB опять, н возрадуется сердце ваше, н радоста вапіей ннкто не отішметт> у вась;
23. п вт> тотт> день вы не спрбспте Мепя нн о чемт>; пстпнно, нстннно говорю вамь: о чемт> нн нопроснте Отца во нмя Мое, дасгь вамг;
24. донын’Ь вы ннчего не просплн во нмя Мое; просйте, п полўчнте, чтобы радость вапіа была совершенна;
25. доселіі Я говорплт> вамт> пріітчамп; по наступаегь время, когда уже не буду говорягь вамг прнтчамн, но прямо возвііцу вамт> обь Οτβ·Ρ;
26. вт> тотг день будете проснть во вмя Мое, п не говорю вамт>, что Я буду проснть Отца о вась:
27. нбо Саігь Отецт> любпть васт>, потомучто вы возлюбнлн Меня п увіровалн, что Я нсшел'ь отт> Бога;
20. праўду, праўду кажу вам, што будзеце плакаць і галасіць вы, а свет будзе радавацца; вы смуткаваць будзеце, але смутак ваш у радасць абернецца;
21. жанчына, калі нараджае, гаруе, бо прыйшла гадзі'на яе, а калі народзіць дзіця, то ўжо не памятае гора ад радасці, бо нарадзіўся чалавек на свет;
22. так і вы смутак цяпер маеце, але Я зноў убачу вас, і ўзрадуецца сэрца ваша, і радасці вашай ніхто не адыме ў вас;
23. і ў той дзень не будзеце пытацца ў Мяне ні пра што; праўду, праўду кажу вам: чаго ні папросіце Айца ў імя Маё, Ён дасць вам;
24. дагэтуль вы не прасілі нічога ў імя Маё; прасіце і атрымаеце, каб радасць ваша была поўная;
25. гэта ў прытчах Я гаварыў вам; але надыходзіць час, калі ўжо не ў прытчах буду гаварыць, а адкрыта пра Айца абвяшчу вам;
26. у той дзень у імя Маё будзеце прасіць, і не кажу вам, што Я буду маліць Айца за вас,
27. бо Сам Айцец любіць вас, таму што вы Мяне ўзлюбілі і ўверавалі, што Я ад Бога выйшаў;
(23) Мф. 7,7; 21,22. Мк. 11, 24. Лк. 11, 9. Ін. 14,13; 15,7. Іак. 1, 5-6. (26) Рым. 8, 34. (27) Ін. 17, 25.
28. έξηλθον παρά του Πατρός καί έλήλυθα εις τον κόσμον πάλιν άφίημι τον κόσμον και πορεύομαι προς τον Πατέρα.
29. Αέγουσιν Αύτω οί μαθηταί Αύτου· ϊδε, νυν παρρησία λαλεΐς, και παροιμίαν ούδεμίαν λέγεις·
30. νυν οϊδαμεν, δτι οΐδας πάντα, καί ού χρείαν έχεις, ϊνα τίς Σε έρωτα· έν τούτω πιστεύομεν, δτι από θεοΰ έξηλθες.
31. Άπεκρίθη αύτοΐς δ ’Ιησούς· άρτι πιστεύετε;
32. ιδού, έρχεται ώρα, καί νυν έλήλυθεν, ϊνα σζορπισθήτε έκαστος εις τα ίδια, καί Έμέ μόνον άφήτε· καί ούζ ειμί μόνος, δτι δ Πατήρ μετ’ Έμοΰ έστι·
33. ταϋτα λελάληκα ύμΐν, ϊ'να έν Έμοί ειρήνην έχητε· έν τώ κοσμώ θλΐψιν έξετε· άλλα θαρσεΐτε, Έγώ νενίκηκα τον κόσμον .
ΚΕΦΑ'ΑΑΙΟΝ ΙΖ' (έπταζαιδέκατον).
Ταΰτα έλάλησεν δ ’Ιησούς καί έπήρε τούς οφθαλμούς Αυτού εις τον ουρανόν καί είπε· Πάτερ, έλήλυθεν ή ώρα· δόξασόν Σου τόν Υιόν, ϊνα καί δ Υιός Σου δοξάση Σε·
2. καθώς έδωκας Αύτω έξουσίαν πάσης σαρκδς, ϊνα παν, δ δέδωκας Αύτω, δώση αύτοΐς ζωήν αιώνιον
κη. нзыдо^х ίυ Оца й пріндо^х ex aiicx: (й)п пдкн шстдбааю an οχ й йд$ ко О^.
*HtTb н у Св. А. гааголютх
кд. і лагоддшд bats оучшш Ьгш:
\ — I П (Z * w ’ П
ІЕ , НН'К Hi ШБННйАСА ГАІШН, a прнтчн нн ііоеаже Hit глешн:
дерзнобеньемя Тнн еднньіА же
л. нн4 R'Liim, нкш Б'^сн бса, I» / /1 + \ »тт \
Н HE ТрЕКоіШН , ДД КТО ІА 60П[)О_ шдетх: ш сміх мкш ίϋ
Бгд йдшЕДх ёсй.
нмашн
дд. (Эб'Цід йлх Ійсх: нн'Ь лн* Б'^ете; *л« Η,}1ΤΊ· у Св· а-
ЛБ. Cf, ірАДЕТХ чдіх, н нн4 пріндб, дд ^дзмдетесА кінждо бо сбоа, й /Нене едйндго шетдбнте: й н’бііМь едйнх, miiw Ot^s co Дінею всть: ·
ДГ. СІА ГДД1(Х БДЛІХ, ДД БО Лн’Ь дінрх Йдідте: бх ліір'к скор^нн s'sдете*: но дЕрзаіт, (raKw)t ІІзх ПОБ'ЬднуХ .111 рх.
*CI50pSb HAUTE tHlTb Н у Св. A.
Г Л d fi d 31.
θΪΑ ГДД ІЙСХ Й БОЗБЕдГ ^ОЧН v ОбоЙ НД НБО Н ff4E : Оче , прійде чдсх: просддБН Снд Тбоего, дд н Онх Tech просддБнтх Та:
^кздвнже
б. гакоже дддх есй Оді^ бадсть / w /
БСАКІА ΠΛΟΤΗ, Д4 КСАКО , Д4ЛХ ёсй бді^, ДДСТХ ЙіНХ ЖНБОТХ БІЧньін: *6»
(32) Зах. 13, 7. Мф. 26, 31. Мк. 14, 27. (33) 1 Ін. 4, 4; 5, 4.1 Кар. 15, 57.
28. Я нсшелт> отч. Отца п прншелг вт> мірг; й опять оставляю мірг н вду кт> Отду.
29. Учендкп Его сказалд Ему: βοτί>, теперь Ты прямо говордшь, п прнтчп не говорпшь нп какой;
30. тедерь вдддм'ь, что Ты знаешь все, д не дміешь нужды, чтобы кто сдрашцвалгь Тебя; посему ΒΐργβΜΒ, что Ты отт> Бога нсшелгь.
31. Ідсусь отв'Ьчал'ь дмд: теперь вііруете?
32. водь, наступаетг чась, п настал'ь уже, что вы разсФетесь каждый вч> свою сторону, д Меня оставдте одного: но Я не оддн'ь, потомучто Отецг co Мною;
33. сіе сказал'ь Я BaMB, чтобы вы дмілп во Μηϊ мдрт>; вя мірі будете дм'йть скорбь, но мужайтесь: Я поб'Ьднл’ь мірд.
28. Я выйшаў ад Айца і прыйшоў у свет; і зноў пакідаю свет і іду да Айца.
29. Кажуць Яму вучні Яго: вось цяпер Ты адкрыта гаворыш і прытчы ніякай не расказваеш;
30. цяпер ведаем, што Ты ведаеш усё і не маеш патрэбы, каб хто ў Цябе пытаўся; таму веруем, што Ты ад Бога выйшаў.
31. Адказаў ім Іісус: цяпер веруеце?
32. вось надыходзіць час, і ўжо настаў, калі вы рассеецеся кожны ў свой бок і Мяне пакінеце аднаго; але Я не адзін, бо Айцец са Мною;
33. гэта сказаў Я вам, каб вы ўва Мне мір мелі; у свеце гора зазнаеце, але мужайцеся: Я перамог свет.
ГЛАВА 17.
РАЗДЗЕЛ XVII.
Посліі снх'ь ολοβέ Іпсусь возвелт> очп Свон на небо д сказалт>: Отче! прдшелт> чась: прославь Сына Твоего, да д Сынт> Твой прославнть Тебя,
2. так'ь-как'ь Ты далт> Ему власть надт> всякою плотью, да всему, чтй Ты далг Ему, дастт> Онт> жнзнь в'Ьчвую:
1. Прамовіўшы гэта, Іісус узвёў вочы Свае да неба і сказаў: Ойча! прыйшоў час: праслаў Сына Твайго, каб і Сын Твой праславіў Цябе,
2. бо Ты даў Яму ўладу над усякай плоццю, каб усяму, што Ты даў Яму, даў Ен жыццё вечнае;
Раздз. 17. (1) Ін. 12, 23; 13, 32. (2) Дан. 7,13-14. Мф. 11, 27; 28,18. Лк. 10, 22. Ін. 3, 35; 5, 27. Яур. 2, 8.
3. αύτη δέ έστιν ή αιώνιος ζωή, ϊνα γινώσκωσί Σε τον Μόνον Αληθινόν Θεόν, καί Όν άπεστειλας Ίησοϋν Χριστόν.
4. Έγώ Σε έδόςασα επί τής γης, τό έργον έτελείωσα, δ δέδωκάς Μοι ϊνα ποιήσω·
5. καί νυν δόςασόν Με Σύ, Πάτερ, παρά Σεαυτώ τη δόςη, ή είχον πρό τοΰ τον κόσμον είναι παρά’ Σοί.
6. Έφανερωσά Σου τό όνομα τοΐς άνθρωποις, ους δέδωκάς Μοι έκ τοΰ κόσμου' Σοί ήσαν, καί Έμοί αυτούς δέδωκάς, καί τον λόγον Σου τετηρήκασι·
7. νυν εγνωκαν, ότι πάντα, όσα δέδωκάς Mot, παρά Σου έστιν
8. ότι τά ρήματα, ά δέδωκάς Μοι, δέδωκα αύτοΐς, καί αυτοί έλαβον χαί έγνωσαν αληθώς, δτι παρά Σοΰ έξήλθον, καί έπίστευσαν, ότι Σύ Με άπέστειλας.
9. Έγώ περί αυτών ερωτώ· ού περί του κόσμου έρωτώ, αλλά περί ών δέδωκάς Mot, ότι Σοί είσι·
10. καί τά Έμά πάντα Σά έστι, καί τά Σά Έμά· καί δεδόξασμαι έν αΰτοΐς·
11. καί ούχετι είμί έν τώ κοσμώ, καί ουτοι έν τώ κόσμω εΐσί, καί Έγώ πρός Σε έρχομαι. Πάτερ "Αγιε, τήρησον αυτούς έν τώ όνόματί Σου, ους| δέδωκάς Mot, ϊνα ώσιν έν, καθώς 'Ημείς.j-вь н. сп. ω
12. "Οτε ήμην μετ’ αυτών έν τώ κόσμω, Έγώ έτηρουν αύτούς έν τώ όνόματί Σου· ους δέδωκάς
Γ. ΐέ GtTh ЖНБО'ГХ ГІІЧНЫН, дд 3H4WTX Теве (Іднндго ІІстнн.
гт M n Px / / η \
нлго lira, н croaii помллх есн Інсх* Хотл. (Н. 3. Св. А.)
А/ ' Ζ χ χ
д. Ддх промлкнр Тд нл зммн, д4мо сокершйух, ease дллх есн ιΙΙηέ
дд (отьорю:
w6. н HH'fc ПрОМДБН Жа Ты, Оче, jy TfGG Олжогш млбою, waif йзгк^х «у Т(Б6 прежде днрж не БЫСТЬ . *п(нже Д-Ае кьітн оў Теке
S. ЙбЙ\Х ЙліаТбОЕ ЧМОБ'ккОМІХ, дллх бсн /ΗηΪ ιό лпр: Тбон бІчнл, й /Ηκί н\х длАх есй, й слоко Івое со^рднкшл :
^СКЛЮДДЮТХ
3. нй'к рлз^лі'кшл, йкш кса, ёлйкл далх всн w Текё Лть:
й.гакш глголы,й\жс дллх есн^Нн'к, длух йж, й τίκ прІАШд й psSarkuu kohcthhhS*, taiiiu Ж Теве йзыдоух, н K^oobAtiM, ώίΐυ Tki /ііа помлах ο \ ψ / «
GCH. познлшл нгтнннш
д. А3Х ш ім\х дюаю: не «5 (steaix)* aiip'fc ЛІОЛЮ, но ώ Τ·Κ\Χ, й\же дллх 6ίΗ /Ηκί, wiiuu Ткон ЛтЬ! *η·Βτέ п у Св. A.
I. Η /ΠΟΑ ЬСА ІБ0А С5ТК , Η ТкОА /Ноа: Η ПрОСАЛКМ^А БХ HHJ(x: есть
ЛІ. Η ΙίΤΟΛΙ$* Н'кмі^ БХ aup'fc, Η cm бх aiip-t cSVk, н Йзх кх Τ«εΐ грдд^. Оче Отбін, соклюдй Йу\Х БО Йжа Тбое, й\аі« дллх есй mH-k, дл g’saStx бднно, гакож (к)Т Ды.
*оужг •j-н'Ьт'ь н у Св. А.
w БІ. Ьгдл G'kj(X СХ НН<«Н БХ ЛПр'Ь, Й3Х СО6ЛЮДЛ1(Х Ηχχ БО ΗΛΙΑ ТбОС! й^аіе дллх всй /ІІН'І, содолнй^х, й
3. сія жс есть жпзнь BtuHan, да знаюті> Тебя, Едпнаго ІІстпннаго Бога, н посланнаго Тобою Ілсуса Хрпста.
4. Я прославнл’ь Тебя па землі, совершл.ть д-Ьло, которое Ты поpynnaa. Мні лсполнпть;
5. п ныні просаавь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого славою, которую Я пм'Ьла> у Тсбя прежде бытія міра.
6. Я открыла» пмя Твое челов'Ькам’ь, которыха, Ты далг Мпіз ота> міра; опн былп Твоп, л Ты дала> лха> Мн$, л онл сохранплл слово Твое;
7. ныніі уразумйлл онп, что все, чтд Ты даль Мпй, ота> Тсбя есть;
8. пбо с.юва, которыя Ты дала> МпЬ, Я передалг εμέ, е опп прлНЯЛЛ п уразумілл ПСТПННО, что Я псшел'ь оть Тебя, л увііровалл, что Ты послала» Меня.
9. Я ο μηχέ молю: не о всемь МІр^ МОЛЮ, НО Ο Т’ЬХТ, КОТОрыха> Ты дала> Μπί, потомучто онн Твол;
10. л все Мое Твое, п Твое Мое; л Я прославллся ва> нпхг;
11. Я уже не ва> Mipi, но онп βέ мірт., а Я кі Te6t пду. Отче Святый ! соблюдп βχέ во пмя Твое, тпхг^ которыхть Ты МнЬ далг, чтобы онл былп едпно, какг й Мы.
12. Когда Я быаа> са> нпмп ва> uip-B, Я соблюдада. πχέ во пмя Твое; т4ха>, которыхь Ты дала>
3. а жыццё вечнае ў тым, каб зналі Цябе, адзінага ісціннага Бога, і Taro, Karo Ты паслаў: Іісуса Хрыста.
4. Я праславіў Цябе на зямлі: завяршыў справу, якую Ты даў Мне зрабіць;
5. і цяпер праслаў Мяне Ты, Ойча, у Цябе Самога той славаю, якую Я меў у Цябе раней, чым стаў існаваць свет.
6. Я адкрыў імя Тваё людзям, якіх Ты даў Мне ад свету; яны былі' Твае, і Ты даў іх Мне, і яны захавалі слова Тваё;
7. цяпер зразумелі яны, што ўсё, што Ты даў Мне, гэта ад Цябе;
8. бо словы, якія Ты даў Мне, Я даў ім, і яны прынялі і сапраўды зразумелі, што Я ад Цябе выйшаў, і ўверавалі, што Ты паслаў Мяне.
9. Я за іх малю, не за ўвесь свет малю, але за тых, каго Ты даў Мне, бо яны Твае;
10. і ўсё Маё — Тваё, і Тваё — Маё; і Я праславіўся ў іх;
11. і Я ўжо не ў свеце, а яны ў свеце, Я ж да Цябе іду. Ойча Святы! захавай іх у імя Тваё, тых, каго Ты даў Мне, каб яны былі адно, як і Мы.
12. Калі Я быў з імі ў свеце, Я захоўваў іх у імя Тваё; тых, каго Ты даў
(10) Ін. 16.15. (11) Ін. 10. 30; 17,21. Эф. 4, 3. (12) Пс. 108. 8. Ін. 18, 9.
Mot, έφύλαςα, καί ούδείς ές αύτών άπώλετο, εί μη ό υιός τής απώλειας, ϊνα ή γραφή πληρωθή·
КНІГІ ОНЛАЙН
