Новы Запавет Госпада нашага Іісуса Хрыста.
Святое Евангелле паводле Іаана.
Памер: 208с.
Мінск 2005
32. ΐνα ό λόγος του ’Ιησού πληρωθή, δν είπε, σημαίνων, ποίω θανάτω ήμελλεν άποθνήσκειν.
33. Είσήλθεν ουν εις τό πραιτώριον πάλιν ό Πιλάτος και έφώνησε τον Ίησούν, καί εΐπεν ΑύτωΣυ ει ό Βασιλεύς των Ιουδαίων;
34. Άπεκρίθη αύτω* ό’Ιησούςάφ’ έαυτού σύ τούτο λέγεις, ή άλλοι σοί ειπον περί Εμού; * вь н. сп. ηιτέ
35. Άπεκρίθη ό Πιλάτοςμήτι έγώ ’Ιουδαίος είμι; τό έθνος τό Σόν καί οί αρχιερείς παρεδωκάν Σε έμοίτί έποίησας;
36. Άπεκρίθη ό ’Ιησούςή Βασιλεία ή Έμή ούκ έστιν έκ τού κόσμου τούτουεί έκ τού κόσμου τούτου ήν ή Βασιλεία ή Έμή, οί ύπηρέται αν οί Έμοί ήγωνίζοντο, ΐνα μή παραδοθώ τοΐς Ίουδαίοιςνύν δέ ή Βασιλεία ή Έμή ούκ έστιν εντεύθεν.
37. Εΐπεν ουν Αύτω ό Πιλάτοςούκούν Βασιλεύς εΐ Σύ; Άπεκρίθη ό ’Ιησούςσύ λέγεις, ότι Βασιλεύς είμι ΈγώΈγώ εις τούτο γεγέννημαι καί εις τούτο έλήλυθα εις τον κόσμον, ΐνα μαρτυρήσω τή αλήθειαπάς ό ών έκ της αλήθειας ακούει Μου τής φωνής.
38. Αέγει Αύτω ό Πιλάτοςτί έστιν αλήθεια; Καί τούτο είπών, πάλιν έςήλθε προς τούς Ιουδαίους
лд. Рече же йзіх Пілдтх: по. ΗΛ1ΗΤΕ бго БМ Й ПО ЗДКчЖ^ БЛ_ cSahte 6Ά&*. Р<шд же (Ά^ Ь’дее: НД<«Х НЕ ДОСТОНЧ’хТ оуБНТН нн когоже:
*6го tut ёсгь (Н. 3. Св. А.)
Л6. ДД СЛОБО ІЙСОБО СБ^ДЕТСА*, еЯІЕ fE4E, НДЗНДДНН^^, KOCK C/HEpTlM ^ОТАШЕ «уЛІрЕТН. *НСГ10лННТГА Ψ3Η4ΜίΗ^Α
ЛГ. ЙННДЕ ОуБО ІІДКН я ПІЛДТХ бх претшрж й пркглдсн Інсд, й рече Ты лк ссй Црк шенскх;
ЛД'< СОБ'ЬрД Ійсх: W СЕБ^ ЛН TM tie ГЛДГОЛЕШН, йлн КНІН ТЕ_ κί рекошд* ιύ /ΗηΪ; *ρΐιιυ
ле. ΟΟκΊιψΛ Πϊλλτχ: ёдд дзх Жндовйнх emu: родх Тбон й др_ J(iepE6 ПрЕДДШД ІА ΛΙΗΈ : ЧТО 6СН сотБорйлх;
Л5. Сд)б'Ь|ы Ійсх: ЦртБо /Ное H'tztTk ίυ діірл cerw: діііе ш лпрд СЕГШ БМЛО БМ ЦрТБО /ЙоЕ, СлЧгЙ /Нон (оукш)* ІІОДБНЗДЛНСА БЬІШД, ДД / · / * / Tt 1 /
не прЕданх бмх^ былх :
HH'fc ЖЕ Цр'ГБО /НоЕ H'ttTK WCWaS.
*ηΒττ> у Св. A.
Λ3· w Піддтх: »уно Шк дн* есн Тм; СОб'Ьцм Ійсх: тьі глдголешн, іакш Цуь euu Лдх нд сіе рдйусд н нд tie прі. НДО\Х 6Х лпрх, дд іБнд'Іггелг^ю йстнн^: (н)+ бсакх, йяіе etTut «J йетннм, пом^шдетх глдсд zHoeriu.
*не лн Црь fabi-b у Св. А.
лн. Глдголд Пштх: что еетк нстннд; Й tie рекх, пдкн нзмде ко пдейміх й глдголд й.нх:
31. Лнлат'ьсказал'ьнм'ывозьмнте Его вы н по закону вашему суднте Его. Іуден сказалн ему: намт> не позволено предавать смертн нн кого:
32. да сбудется слово Інсусово, которое сказалч> Οηέ, давая разуміть, какою смертью Οηί> умрет'ь.
33. Тогда Пвлатіі опять вошел'ь вв преторію н npH3Ba.rb Інсуса, н сказалгь Ему: Ты Царь Іудейскій?
34. Інсусь отв'Ьчал'ь ему: оть себя лн ты говоряшь это, нлн другіе сказалн тебі о Мні?
35. Пнлат'ь отв'Ьчал'ь: развФ я Іудей? Твой народч> н первосвяіценннкя предалн Тебя мнФ; что Ты сд’Ьлал'ь?
36. Іясусь отв’йчал'ь: Царство Мое не отч> міра сего: еслнбы οτί> міра сего было Царство Мое, то служнтелн Мон подвнзалнсь бы за Меня, чтобы Я не былч> предан'ь Іудеямсь; но ныігЬ Царство Мое не отсюда.
37. Пнлать сказал'ь Ему: нтакч, Ты Царь? Іпсусь отвічалт>: ты говорвшь, что Я Царь: Я на тб роднлся п на то прншел'ь вч> міргь, чтобы свнд'Ьтельствовать обв HCTHirB; всякій, кто оть йстнны, слушает'Ь гласа Моего.
38. Пнлат'ь сказалв Ему: что есть пстнна? Н, сказавч> это, опять вышел'ь кч> Іудеямч. н сказал'ь
ЗІ.Тады сказаў ім Пілат: вазьміце Яго вы і па закону вашаму судзі'це Яго. Сказалі яму Іудзеі: нам не дазваляецца караць смерцю нікога, —
32. каб споўнілася слова Іісуса, якое Ён сказаў, указваючы, якою смерцю Ён мае памерці.
33. Увайшоў тады зноў Пілат у прэторыю, і паклікаў Іісуса, і сказаў Яму: Ты Цар Іудзейскі?
34. Адказаў яму Іісус: ты ад сябе гэта гаворыш, ці іншыя сказалі табе пра Мяне?
35. Адказаў Пілат: хіба я Іудзей? народ Твой і першасвятары выдалі Цябе мне; што Ты зрабіў?
36. Адказаў Іісус: Царства Маё не ад гэтага свету; калі б ад гэтага свету было Царства Маё, то слугі Mae змагаліся б за тое, каб Мяне не выдалі Іудзеям. Але цяпер Царства Маё не адгэтуль.
37. Тады сказаў Яму Пілат: дык Ты Цар? Адказаў Іісус: ты кажаш, што Я Цар; Я на тое нарадзіўся і на тое прыйшоў у свет, каб сведчыць пра ісціну; і кожны, хто ад ісціны, слухаецца голасу Майго.
38. Кажа Яму Пілат: што ёсць ісціна? I, прамовіўшы гэта, ён зноў выйшаў да Іудзеяў і кажа ім: я ніякай віны
(36) Дан. 2,44. (37) Мф. 27,11. Мк. 15,2. Лк. 23,3.1 Цім. 6,13.
τοί αύτοΐς· έγώ ούδεμίαν
αιτίαν ευρίσκω έν Αύτω·
39. έστι δε συνήθεια ΰμΐν, ϊνα ένα ύμΐν άπολύσω έν τω πάσχα· βούλεσθε ούν, ύμΐν άπολύσω τον Βασιλέα των ’Ιουδαίων·
40. Έκραύγασαν ούν πάλιν πάντες λέγοντες· μή Τούτον, αλλά τον Βαραββάν. ΤΗν δέ ό Βαραββας ληστής.
ΚΕΦΆΛΑΙΟΝ ΙΘ' (έννε ακαιδέκατον).
Ίΐότε ούν έλαβεν ό Πιλάτος τον Ίησοΰν και έμαστίγωσε·
2. και οί στρατιώται πλέξαντες στέφανον έξ άκανθων, έπέθηκαν Αύτοΰ τη κεφαλή, και ίμάτιον πορφυρούν περιέβαλον Αυτόν,
3. και έλεγαν χαΐρε, ό Βασιλεύς τών ’Ιουδαίων. Και έδίδουν Αύτω ραπίσματα.
4. Έξήλθεν ούν πάλιν έξω ό Πιλάτος και λέγει αύτοΐς· ϊδε, άγω ύμΐν Αυτόν έξω, ϊνα γνώτε, ότι έν Αύτω ούδεμίαν αιτίαν ευρίσκω.
5. Έξήλθεν ούν ό ’Ιησούς έξω, φορών τον άκάνθινον στέφανον καί τό πορφυρούν ίμάτιον. Καί λέγει αύτοΐς· ϊδε, ό ’Άνθρωπος.
6- Ότε ούν εΐδον Αύτόν οί άρχιερεΐς καί οί ύπηρέται, έκραύγασαν λέγοντες· σταύρωσαν, σταύρωσαν Αύτόν*. Αέγει αύτοΐς ό Πιλάτοςλάβετε Αύτόν υμείς καί σταυρώσατε, έγώ γάρ ούχ ευρίσκω έν Αύτω αιτίαν. *βέ βϊκ. сп. н-ьт-ь
43Χ ΗΗ вДННЫА 6ΗΗΜ ШБ^ЬтЗЮ* бх Hens:' 3. Св. Алексія)
АД. 6СТЬ Жі іі5бЬІЧ4Н Κ4Λ4Χ, Д4 6ДНН4ГО Б441Х Н4 іш^: χο_
^ΙίΤί ΛΗ «УБО, <Дд)* ίΰίΑψή Б441Х ЦрА І^денск4; *ПЁТЬ у Св· λ·
41. ЁОЗОПНШ4 Κί П4КН БСН ΓΛ4ГСЛЮЦН! Hi Giro, HO Ё404ББ^. Εΐ же (Ідраккд рзБенннкх.
Г /I d β d Д<.
I 0ГД4 ^уко ПІ44ТХ ПОАТХ ІНСА
* Й БМ (Gro)': *у Св. А. также есть
Б. Й БОННН СПЛЕТШІ Б'ЬніЦХ IV ТернІА, БО34ОЖНШ4 Н4 Г44Б$, Н БХ рНЗ^ Б4Г|)АН^* ШБ4іК(5Ш4 ^ГО, *рнЗою кдгрдною Іглдголдшл
Г. Й r44rO44X^t: PM^HfA, Ш»
Н БІА\^ Ого ПО Λ4ΗΗΤΟΛ44 . ^АДАу^ть ём& дд>?шежб -j-j-HtTb уСв. A.
Д. Йзмде »уБО П4КН БОНХ ΠίΛ4ΤΧ Η ΓΛ4ΓΟΛ4 Й/МХ! Cf, НЗКОЖД^ 0го БАНХ Бонх++,Д4 (МЗ^Лгве'Гб, I4KIV 6Х Ш/НХ НН 6ДННМА БННК<пШБр‘Ьт4К.
6. Й3МД6 же БОНХ* ІЙСХ, HOfA ТірНОБІНХ Б-Ьняіх Й Б4Г₽АН^ рНЗ^· Й Г44ГО44 ЙЛІХ: tf, ЧдБ'КкХ.
*Η^ΤΈ у Св. А.
s. бгдд ж« бнд4;ш4 Gro
н сдЧгй, Бозопжнд гл4голюіііе: 04СПНН, р4СПНН Ьго. 1 Л4ГОЛ4 Н.НХ ІІІЛ4тх: понжйте Ьго бм й рсннц_ Tf, 43Х БО Hi u3Gp4;T4W БХ НміХ БННБІ.
* '
ΓΛΛΓΟΛίΤΖ
ημέ: я нп какой впны не пахожу βί> Немт>;
39. есть же у вась обычай, чтобы я одного отпускал'ь вамт на пасху: хотпте лп, отпуіцу вамж Царя Іудейскаго?
40. Тогда опять закрпчалн всЬ, говоря: не Его, но Варавву. Варавва же былв разбойняк'ь.
не знаходжу ў Ім;
39. ёсць жа звычай у вас, каб кагосьці аднаго я адпускаў вам на Пас ху; хочаце, адпушчу вам Цара Іудзей скага?
40. Тады зноў закрычалі ўсе, кажу чы: не Яго, а Вараву. А Варава быў раз бойнік.
ГЛАВА 19.
РАЗДЗЕЛ XIX.
І^огда Пллать взял'ь Інсуса н . велўьлг бпть Его:
2. п вояны, сплетіпп в'Ьнец’ь нзж терна, возложнлн Ему на голову, іі од’Ьлн Его βί> багрянпцу,
3. іі говорплн: радуйся, Царь Іудейскій! II бплн Его по ланнтамт>.
4. Пнлать опять вышел'ь п сказалг ημέ: вогь, я вывожу Его кч> вамт>, чтобы вы зналн, что я пе нахожу βέ Немг нн какой впны.
5. Тогда вышел'ь IncycT» вт> терповомг Btimli я βί> багряннц'Ь. II CKasaaB пм'ь Пйлату. се, Человікг!
6. Когда же увнд'Ьлн Его первосвяіценншш н служнтелн, то закрячалн: распнн, распнп Его! II нлагь ΓΟΒορΗΤΈ ημί>: возьмнте Его bli іі распняте, нбо я пе нахожу вж Немг ввны.
1. Тады ўзяў Пілат Іісуса і аддаў на бічаванне;
2. і воіны, сплёўшы вянец з церняў, усклалі Яму на галаву і ў адзежу пурпуровую апранулі Яго,
3. і гаварылі: радуйся, Цар Іудзейскі! I білі Яго па шчаках.
4. Пілат выйшаў зноў і кажа ім: вось, я выводжу Яго да вас, каб вы ведалі, што я ніякай віны ў Ім не знаходжу.
5. Тады выйшаў Іісус у цярновым вянцы і пурпуровай адзежы. I кажа ім Пілат: вось Чалавек!
6. Калі ж убачылі Яго першасвятары і служыцелі, то пачалі' крычаць, кажучы: распні, распні Яго! Кажа ім Пілат: вазьміце Яго вы і распніце, бо я не знаходжу ў Ім віны.
28.
7. Άπεκρίθησαν αύτώ οι ’Ιουδαίο:' ημείς νόμον έχομεν, καί κατά τον νόμον ημών οφείλε: άποθανεΐν, δτ: Εαυτόν ϊίόν του* θεοΰ έποίησεν. *в-ь Hts. ca. ні;ть
8. "Οτε ουν ήχουσεν ό Πιλάτος τούτον τον λόγον, μάλλον εφοβήθη,
9. καί είσήλθεν εις τό πραιτώριον πάλιν χα: λέγε: τώ ’Ιησούπόθεν ει Σύ; '0 δέ ’Ιησούς άπόκρισιν ούκ έδωκεν αύτώ.
10. Λέγε: ουν Αύτώ ό Πιλάτοςέμο: ού λαλεϊς; ούκ οΐδας, δτ: εξουσίαν έχω σταυρώσαί Σε καί εξουσίαν έχω άπολύσαί Σε;
11. Άπεκρίθη ό Ιησούς-ούκ είχες εξουσίαν ούδεμίαν κατ’ ’Εμού, ε: μη ήν σο: δεδομένου άνωθενδιά τούτο ό παραδιδούς Μέ σοι μείζονα αμαρτίαν έχε:. **8сакя цлрд nse
12. Έκ τούτου έζήτει ό Πιλάτος άπολύσαί Αύτόν. Οί δέ Ιουδαίο: έκραζον, λέγοντεςεάν Τούτον απόλυσης, ούκ εΐ φίλος τού καίσαροςπας ό βασιλέα αύτόν ποιών αντιλέγει τώ καίσαρι.
13. Ό ουν Πιλάτος άκούσας τούτον τον λόγον, ήγαγεν έξω τον Ίησούν καί έκάθισεν έπί τού βήματος, εις τόπον λεγόμενον λιθόστρωσαν, Έβραϊστί δέ γαββαθά.
14. ΤΗν δέ παρασκευή τού πάσχα, ώρα δέ ώσεί έκτη. Καί λέγει τοΐς Ίουδαίοιςϊδε, δ Βασιλεύς ύμών.
15. Οί δέ έκραύγασαν άρον,άρον, σταύρωσαν Αύτόν. Λέγει αύτοίς ό
▼ίγτ η \ Λ 1 / \
3· СЭк'Цмшд emS ЬдЕб: AIM ЗДКОНХ НАІДАІМ, Н ПО ЗАНОН^ НДi? / п' * п / л/
шсМ доаікенх есть оуліретя, ткш GЕБЕ GhA Б/ІІІА СОТБОрЙ.
*ηϊίτ> у СвА.
й. бгдд еўео слмшд Пілдтх tie СЛОБО, ПАЧЕ «уБОАСА,
Д. Й БННДЕ БХ ПрЕТШрХ ПАКН н глдголд* ійсобн: ші&Д’ бсй Тьі;Інсх ЖЕ ШБ'КтД Hi ДАДЕ 6<«S.
* '
ГЛДГОЛРГХ л
Ϊ. Глдголд* ЛІЕ Пілдтх: дін'Б лн не гдсшн; не Б'Ксн лм, шіш БЛДСТк НЛІДЛІХ [МІПАТМ Та н блдсть ^ндіддіх п^стйтн Та;
Д(. 6Эб'Ь|М ійех: НС Н4ІДШМ БЛДС'ГН НН ёдННЫА НД ЛІН'Ь, дціе НЕ вьі тй ДДНО СБЬІШС «ГІО рддн ІірЕДДбЫН /ІІА Τίεί БОЛІН гр^х i-MUTh. Творлй ДІіріІІН Г/йГСШ'ГХ HffdpS
бі. ф сепо* йскдше ІКлдтх пк стйтн бго. IS\f6 <ке богна^І", глд. голкіре: ’ ді|іе Сего п&тншн, н-Ьн др^гх кндрЕвх: бсакх, нже цдуд С£КЕ Тборйтх, ПрОІ'ЙбНТСА КЕІДрЮ*
*шеел'Ь Івозопнша
ГІ. ПіЛД'ГХ ОуБОпСЛМШДБХ CIE CAOBO, Йзбеде бонх Ійсд н сЧідс нд С%’дЙі|ІМ, НЛ ЛІ’ІІСТ'Ь п ГДДГОЛЕАІ'ЬліХ лідострштонх, бврЕЙСКН «ΈΕ гдкБДда.
ді. me ііАтскх пдсц4, пчдсх ЖЕ ІДНШ ШЕСТЫН. II ГЛДГОЛД І^ДЕшліх: СЕ, Црк БДШХ.
* '
ВОЗОПНШЛ
ёі. СЭнЙ ЖЕ пБОПІА^*: БОЗ/йЙ, БОЗЛІН, рнінй Ьго. Глдголд НАІХ
КНІГІ ОНЛАЙН
