Падручны гістарычны слоўнік субстантыўнай лексікі. У 2т. Том 2
Выдавец: Беларуская навука
Памер: 515с.
Мінск 2013
Ядь яд: панна почала вабнтн іаЭ нз раны н почала знову лФкарство прыкладатн к ране (Трыст., 25—26); 2) перан. тое, што шкодна дзейнічае на каго-, што-н.: злочестнвы5 ары\.. іад свое5 ересн розсФватн н многнх ересю заражатн почал (Бельск., 2606); 3) перан. злосць, з’едлівасць; гнеў: Апстль павель, 3s іаді/ н направы жыдовское, которые поганство на него взб^рнлн, выволочены5 перед м'Ьсто н ^каменованы8... лежаль (36. 752, 4926).
Ядь ежа: нлніа... вставшн ель н пнль, н ходнл моцью whoh іадн м днп5 (Біблія, 442).
Яжденне воз, калёсы: Колесннца, Колнбка, возь, іажденіе (Бяр., 65).
Язва 1)язва, хвароба'. два сна... навыкоста же по нзвол'йнію бжню... врачебнон хнтростн. нсцелнтн всакь нед^гь. н іазв^ в людехь (Чэцця, 67); 2) перан. бяда, бедства: плакашесА мужн іако ^чнннль ес гсдь в людех іазьв^ велню (Скар. ПЦ, 15-156).
Язда тое, што і ездаў 3 знач.: за повторную язду Тнмоку челядннку... далн золотыхь чотырнадцать (ЙЮМ, I, 260, 1682).
Язвкь памянш. ад язь: купшш рыбы, леіцы два н язнковь десеть (НЮМ, XI, 37,1697).
Язь тое, што і езь: язовь рыбных, с которых дей велнкнй а не малый полов рыбь до двора Налнбоцького бывал занято (АВК, XVIII, 283, 1582).
Языкь (езыкь, язнкь) 1) язык'. іакь его скверны5 шнь іазнк не йхнул (Пралог, 496); 2) маўленне; здольнасг/ь гаварыйь: S’ гсда жедаль іазыка выправного, абы в'Ьдал колн н што мовнтн (Пралог, 5216); 3) мова. дыялект: которые угорскнм езыком зовуть ншпаны (Атыла, 203); 4) народ; людзі: всн іазыцн... восклнкнете гласол/ радостн (Чэцця, 209); 5) язычнік: всн іазыцн або погане м'Ьлн са кь бгу навер5нутн (Будны, 143); 6) перан. што-н. па форме падобнае да языка'. мы же востахомь... по бжел/ мчннн волномь. кугнымн іазыкн (Чэцця, 218); 7) палонны, якога захопліваюць змэтай атрымання ад яго звестак: са.м ехал под непріателіа дліа іазыка (Хр. польск., 20). 0 Метн на языце быць гапювым сказаць; оборотнтн языкь — накіраваць размову, оборотность языка красалюўства.
Язычннкь язычнік: Аше церквн не послушаеть, будн тобФ іако іазычннк5 (Будны, 157).
Язычокь (язнчокь, язычекь) памянш. ад языкьу 6 знач.: іако іазычекь S’ вагн, тако ест предь тобою вса вселен5наА (Скар. ПБ, 17); Правнло: іазычокь оу вагн (Бяр., 116); Троскоть... выкладаетьсА подорожннк5, іазнчокь, бабка (там жа, 173).
Язь -язь: язевь н окуневь купнлн (ЙЮМ, I, 47, 1679).
Язя хвароба-. да не прнндет в домь нхь ійза шсопнаіа (Чэцця, 876).
Яйцо (ейцо, яйце) 1) яйцо: велель ен даватн на ден по тры енцы н хлФба (Бава, 167); тамь перла родн/мсА іако іамцо голй’бнное (Царств., 796); w/тгдал eMS’ красное велнкодемное іа5це мовіачн eMS’ (Стрыйк., 544); 2) парная мужчынская палавая залоза, яечка: Всакого сам’ца ohs же нмать зотрены нлн здавлены нлн вырезаны іайца да не прннесешн гсду (Скар. КЛ, 426).
Якглогл. ягло.
Якннфь гл. акннфь.
Яковость тое, што і якость: по іаковостп любо дховныхь, любо телесныхь добродфйствь... кождого cS’anTH, цноть овоцы вытАгата... б^деть (Мак., 279).
Якость якасць: Качество: іакость, іаковос/я (Бяр., 63).
Яксамнтьгл. аксамнть.
Ялнна гл. елнна.
Ялнто гл. елнто.
Ялмужна (елмужна) 1) міласціна: будучн нмь у велнкомь обтяженью... прншлн суть елмужны спрапшватн (АЮЗР, I, 130, 1551); 2) ахвяра'. шбраль жнвоть і^стелннчій чнначн велнкін laльмS’жны (Мак., 14); 3) фундатарскія сродкі: первф5 по laлмS’жнS’ выnpaBS'ew: то ест ф8’ндацім церковным в шaфS’нкaxь н мФстах кролевскнх 68’д8’чін w06hpaem (Дыяр., 1716).
Ялмужннкь 1) той, хто падае міласгрну. добра нашл... еслн нх wxothc блнжніш й’зычае.м не гнну/л але се розмнажают іако много іаль^жннков таковых дозналн того (36. 255,236-24); 2) багадзельня: церквн набоженства своего шпнталФ албо іалмоужннкы, школы такь моуромь іако древомь фS’нsдoвaт^ oS’joBaTH... оумыслнлнсмы (А.пакр., 30).
Ялмужннца жанчына, якая падае міласціну: іілнга вндгачы велнкую н мнлосердною raлмS'жн^цS’... блгословнл ее (36. 752, 346).
Ялмужное тое, што і ялмужнаў 1 знач.: убоству далн ялмужного асмаковь десять (НЮМ, II, 37, 1683).
Ялмынка гл. ермылка.
Яловець 1) ядловец-. нлніа... легль н заснул в тФню іаловца (Біблія, 442); 2) плады ядлоўцу. яловцу фунть (НЮМ, XI, 24, 1697).
Яловнна пустэча'. сь тое стены тоть следь пошоль на яловнну, на волоку Чоботаровскую (АВК, XVIII, 157, 1598).
Яловнтшызна — тое, ійто і яловшнна: повннностн зь оное полволокн... яловнтіцызны гршей трннадцать (АВК, XXXIX, 411, 1579).
Яловііца (яловеца, яловыца) ялавіца: сь подданыхь нашнхь... яловыцы, бараны, гусн, курьі н яйца, подлугь уставы... выбраль (КПД, 796, 1565); за (Лловнц8’ семьдесять гроше5 (Ст. 1588, 512); на кухню его мостн яловецу добрую (ЙЮМ, I, 108, 1680).
Яловка тое, што і яловнца: яловка девце Кулнне належыт (ЙЮМ, XXV, 175, 1637).
Яловочка памянш. ад яловка: за яловочку однорочную двадцать грошей (АВК, II, 285, 1590).
Яловшнна падатак за гадоўлю кароў'. нашь господарьскій прнходь... чотырн рублн грошей бобровіцлны, чотырн рублн грошей яловіцнны (АЗР, II, 113, 1514).
Яма 1) прыроднае або выкапанае паглыбленне ў зямлі: протнвь правого крыласа яма подь ст'кну прокопана (АВК, XVII, 403, 1556); 2) яма для захоўвання зерня: в свнрнахь н в ямахь трехь взялн жыта мер н (АВК, XXXVI, 373, 1582); 3) магіла: прн велнкюс местахь члвка по еОномй” у ховалн (Барк., 165); 4) нара'. Зверн ходАіцне вь пустынн знають гамы своа (Скар. КЮ, 26); 5) роў: й'зр’клн іам^ шдн^ вправ± глі/бокою в зел/лю нд#ч#ю (36. 82, 476); 6) падзямелле, цямнійа: повел’Ьла црца оу іаму оуверечн его (Чэцця, 2026).
Ямніце сховішча: во іамшцах нх’ без чнсла знаншлн скарбі/ (Алекс. 1697, 78).
Ямка 1) памянш. ад ямау 1 знач:. хто копаеть іамк^ вь не'к вьвалятсА (36. 262, 916); 2) памянш. ад яма ў 3 знач:. выкопавьшы ямьку на Гвоздовце, самншость... поховалн (ЙЮМ, IX, 373,1639); 3) памянш. ад ямаў 4 знач.: Нырііце: cs ІГЬск# домокь, іамка, гн'кздо (Бяр., 99); 4) невялікае паглыбленне на чым-н.: хто родг/тсА тоа планеты... а на лнцн ес знамА. нлн іамкн, а боудеть бгать. посреЭд днен его. а после того вернетсА во оубожество (Неба, 716).
Ямшнкь фурман'. Мнтько іаллцнкь а бнль чоломь wtb наместьннковь велнясскнхь (КВЗС, 172, 1540).
Ямшнна падатак за найманне падвод: дачь на нась у ннхь нлкоторыхь не нмать, нн серебіцнзны, нн яміцнны (АЗР, I, 58, 1443).
Ямь -ям: поехалн послы сь останочного яму сь Вяземы (АЗР, II, 268, 1533).
Яндова гл. ендова.
Яндуль чарка: побралн... талеров цыновых пуздро, лну коробя, яндуловь чотыры (АВК, XXXVI, 58, 1582).
Яннчарь (янчарь) янычар'. всн нл< скарбы побралй, гако тепер іаннчарове в тфков (Стрыйк., 4696); Ійнчарове голов^ ему в то.м I/thSTh (Хр. польск., 22).
Янкгерь від хатняймужчынскай курткі'. янкгерь аксамнту чорного кнтайкою чорною подшнть (АСД, IV, 228, 1569).
Януаркй гл. генварь.
Яремь 1) тое, што і ярмоў 1 знач.: пов'Ьлель юфанасен прннестн іар'кмь н оупрлже воль (Чэцця, 178); 2) перан. тое, што і ярмо ў 3 знач.: добро члк^ которьш носнт іаремь з молодостн своее (36. 262, 112).
Ярнво (ярыво) тое, што і ярнна: whh тое жнто н гарыво н югороды потопьталн (КВС, 508, 1552); гумно з жнтомь н зь ярнвомь... спалнтн хочеть (АВК, XXII, 1555, 112).
Ярнна (ернна, ерына, ярына) ярына: юнйо землю... ерынамн то есть пшеннцою wbcomb н гречыхою понасеваль (КВС, 5126, 1552); прышла саранча на ЛлОскую зел/лю... н поелн жыто н іарыну н траву (Рач., 351); соб'Ь ^чнню отород на іарнны (Біблія, 447); до того жь банкету ернны: капусты пресной. за осм. шесть (НЮМ, V, 136, 1688).
Яріінка памянш. ад ярнна: пустелннк юднн помер, н шгородок зь іарннкамн... зоставнл (Жыц. св., 36).
Ярнца (ярыца) 1) ярыца: пошлн есмо до жне’ гановыхь где іарыцй’ жалн (КВС, 4806, 1552); 2) яравое зерне: ярнцы noctanb бочокь 10 (АСД, I, 146, 1571).
Ярлыкь (ерлыкь, ярылыкь) -ханская грамата: прнсылаль есн посла своего Азбабу н з ерьлыкомь, напомнная нась, нжь быхмо сь тобою увошлн вь правьду (КЗ, 330, 1430); впередь послаль толмача своего Беренд’Ья зь ярлыкомь, ажьбы есн прнслаль Темеша влана (АЗР, I, 118, 1492); вь ярылыку своемь пнсаль о томь (КПД, 59, 1540).
Ярмарокь (ермаркь, ярмалокь, ярманокь, ярмаркгь, ярмаркь, ярморкь, ярморокь) кірмаш'. дозволяемь тежь тому м'Ьсту первореченому трожды вь году ярморокь держатн (АЗР, I, 180,1498); дозволнлн ему вь нменьн его... ярмаркь врочный метн (Арх. ЮЗР, V-1, 36, 1528); едіі’чы юнь через іарморкь шстрошыцьскн5 посред рынькіі’ дв^хь чдвковь... збнль (КВС, 6156, 1552); я отежчаючы з Вяльна до Люблнна на ярмаркгь... дал есмн ему...
опонеч сорок... продат (АВК, XXXIX, 557, 1579); Овдотья... ехала з Радошковнчь, от ярманку лз сыномь свонм (АВК, XXXVI, 124, 1582); едучы дей бояромь его мллостл зь ярмалку з местечка... Яцковпч з братом... оных дей бояр... збллл (там жа, 155); которая се звада стала... на ермарку (там жа, 269); Торжество... зборь празнлчный, іармарокь (Бяр., 171).
Ярмо (ермо) 1) ярмо (хамут); возм'Ьте... дв± коров'к шт’Ьленыл на которнх не кладено ерма, л запреж4те до воза (Біблія, 308); 2) пара рабочых жывёл, запрэжаных у ярмо: пать іармшвь волшвь кйшлемь (Каліст, II, 167); 3) перан. прыгнёт: Королевство француское кгды прылучоно будет до... немецкого панства... под іармо наше прлшлл (Атыла, 193).
Ярморчное — пошліна за гандаль на кір.машы'. за леть чотыры сь тое маетностл Ллпска тое десятлны не отдаешь л не платншь... ярморчного (АВК, I, 82, 1649).
Ярово тое, што і ярнво: пола ем^ нзорать... н wceew озлм^ю л гарово.м (Вісл., 39).
Ярое тое, што і ярнво: на тыхь земляхь жлта н іарого вжалн (КСД, 813, 1513).
Ярокь бычок: Юнець: Быкь молодлкь, гарок л лють быкь (Бяр., 207).
Яромбокь рабчык: так вышол в'ктрь wm гда л прнгнал велнкост птахов, зовугп лх гаро.мбкл або персперкл (Бельск., 596).
Ярославець жыхар Яраслаўля: за чолоблтьемь сыновь боярскпхь, ружнлка Грлгорья Фллатьева сына Руклна, ярославца (АЗР, IV, 427, 1612).
Яросность палкасць: был чловек роспЛны5 л вшетечны5, л в іаросностн велнко5 телесно5 ровног не м'Ьл (Бельск., 244).
Ярость ярасць: больше не боіаллсА... іаростл люден ллхосерьдых (Чэцця, 226).
Ярчакь гл. ерчакь.
Яршь ёрш: купллл... яршовь до смаженья (РІЮМ, 1, 57, 1679).
Ярьіво гл. ярлво.
Ярылыкь гл. ярлыкь.
Ярына гл. ярнна.
Ярыца гл. ярлца.